Надзвичайний VIII з'їзд рад 5 грудня 1936 р
затвердив нову конституцію СРСР В ній проголо-
шувалося, що в СРСР побудовано соціалістичне
суспільство Багатоступеневі вибори до органів
влади замінювалися прямими при таємному голосу-
ванні Категорія "позбавленців", тобто осіб, які ви-
лучалися з політичного життя через їх належність
до "експлуататорських верств", ліквідовувалася
Селяни одержували рівні з робітниками права оби-
рати й бути обраними в усі органи влади Виборчі
округи в містах треба було формувати не за вироб-
ничими одиницями (завод, фабрика), а, як і на селі,
за місцем проживання виборців Система
функціонування влади теж ставала іншою з'їзди
рад різного рівня змінювалися інститутом сесійних
засідань місцевих і Верховних (республіки та Сою-
зу) рад Нові ради набули зовнішніх рис парла-
ментської влади
295
Історія України
Принципові зміни конституційних положень
аніскільки не позначалися на системі влади Ради
не були самостійною владою у своїй традиційній
формі і не могли стати такою владою у парла-
ментській формі
До конституції 1936 р вперше увійшло поло-
ження про Комуністичну партію як керівне ядро
всіх громадських і державних організацій Це пов-
ною мірою відповідало дійсності Партапарат являв
собою нервовий вузол тоталітарної держави, і в ру-
ках генерального секретаря зосередилася небачена
в історії повнота влади
І все ж формально, за буквою конституції вла-
дою залишалися ради Скасування колишньої,
цілком контрольованої партапаратом системи ви-
борів створювало теоретичну можливість для пере-
творення влади з формальної на справжню Щоб
виборцям не спало на думку використати можли-
вості таємного голосування й висувати альтерна-
тивні кандидатури (на що вони теж мали право),
суспільство потрібно було розколоти й деморалізу-
вати
Зміцнюючи своє становище, Сталін готовий
був винищити мільйони людей Але він не зміг би
стати диктатором, спираючись тільки на ДПУ—
НКВС Він потребував підтримки з боку партап-
арату, який контролював державу, і здобув її, тому
що партапарат так само був зацікавлений у демо-
ралізації суспільства масовими репресіями Причи-
ною небаченого за масштабами нищення "ворогів
народу" в 1937—1938 рр була саме потреба
зміцнити сталінську диктатуру в умовах нових ви-
борчих процедур
Виліпком із загальносоюзної конституції стали
конституції союзних республік Коли їх приймали,
то було визнано за доцільне зберегти вже апробова-
ний ритуал обговорення, хоч у менших розмірах І
січня 1937 р було опубліковано проект нової кон-
ституції УРСР* В кінці цього місяця надзвичай-
ний XIV з'їзд рад України затвердив іі
Вибори у Верховну Раду СРСР відбулися 12
грудня 1937 р В Україні у голосуванні взяли участь
97,8% виборців про масовість потурбувалася
мобілізована партапаратом громадськість За ви-
значений у партійних комітетах "блок комуністів і
безпартійних" було подано 99% голосів у Раду
Союзу і 98% — у Раду Національностей Будь-
яку самодіяльність під час висування кандидатів у
* За конституцією 1936 р порядок слів у назві радянських республік
змінився спочатку — «радянська» а потім — «соціалістична»
Відповідно змінилася абревіатура — з УСРР на УРСР
депутати, а тим більше — пропозиції про альтерна-
тивні кандидатури партапарат кваліфікував як
контрреволюційні вихватки Такі спроби були зроб-
лені, тому що населення ще пам'ятало вільні вибори
в Установчі збори в 1917 р
Вибори у Верховну Раду УРСР відбулися 26
червня 1938 р Було обрано 304 депутати, серед
них — 153 робітники, 76 селян, 75 службовців, за
партійним складом — 222 комуністи, 36 комсо-
мольців, 46 безпартійних, за національним складом
186 українців, 111 росіян і 7 представників інших
національностей Соціальний, національний,
партійний і демографічний склад депутатів ретель-
но дозувався на етапі висування кандидатур Звер-
тає на себе увагу винятково висока частка служ-
бовців (24,7%) і росіян (36,5%) у складі депу-
татів
Текст виборчого бюлетеня під час виборів
1937—1938 рр лицемірно не відповідав залізній
практиці висування тільки одного кандидата — від
"блоку комуністів і безпартійних" У примітці на
бюлетені містилася така рекомендація "залишіть
прізвище одного кандидата, за якого ви голосуєте,
решту викресліть" Під час вільних виборів голо-
суючий зобов'язаний був визначити своє ставлення
до нього у письмовій формі, тобто викресленням
одного слова з альтернативної пари слів ("згоден
— не згоден) Організуючи вибори за
сталінською конституцією, цю процедуру "спро-
стили" В разі наявності у бюлетені тільки одного
прізвища досить було без письмових позначок
опустити його в урну Вважалося, що це й є пози-
тивним рішенням виборця В обстановці репресій
майже не виявлялося сміливців, які б наважилися
зайти в кабіну для голосування, щоб викреслити
прізвище офіційно схваленого єдиного кандидата
від блоку "комуністів і безпартійних" Люди брали
бюлетень і йшли повз кабіну під поглядами членів
комісії, які уважно стежили за кожним, щоб опус-
тити в урну незайманий папірець
Конституція СРСР 1936 р мала статті, які га-
рантували права особи і громадянські свободи.
Зокрема, проголошувалася свобода друку і зборів,
недоторканість особи, житла й листування, вводив-
ся принцип відкритості судових процесів, підтверд-
жувалися права звинувачуваних на захист тощо
Вражаюча невідповідність демократичних норм ру-
тинній практиці державного терору аніскільки не
турбувала тих, хто розробляв і затверджував кон-
ституцію Адже в суспільстві справді відбувся "ве-
ликий перелом"
r~\ . ...
-західноукраїнські
землі між
двома війнами
т
ш
Нова чужа влада
J
I ісля визвольних змагань початку XX ст
І прагнення українського народу до воз-
JI з'єднання ще два — два з половиною деся-
тиліття залишалось нездійсненим Більше того, до
земель, котрі перед 1-ю світовою війною вия-вили-
ся відірваними від основної території України, дода-
лися Західна Волинь, Хотинщина, Ізма-ільщина
Поза межами радянської України, яка володіла бо-
дай формальними ознаками держа-вності, на тери-
торії у 146 тис км2 проживали 6,6 млн українців
Не лише кількісно, а й якісно західноукраїнське
населення становило могутній потенціал, що
відігравав вагому роль у багатовіковій історії ук-
раїнської нації, і"і визвольних змаганнях, роз-витку
культури та громадської свідомості 3 протипри-
родним поділом великої нації не могли примиритися
українці на різних берегах Збруча й Дністра
Держави, яким дісталися українські землі, не
розуміючи глибинних реалій XX ст , не бажали ра-
хуватися із національно-визвольними вимогами
Найтяжчим становище українців під чужою владою
було в Румуни, легшим — в Чехословаччині Най-
повчальніший урок неможливості втримання укра-
їнців у чужому ярмі отримала Польща, до складу
якої ввійшла більша частина західно-украінських
територій
Наявність значної української етнічної групи в
Польщі не дозволяла іі властям постійно вдаватись
до тих же насильницьких методів, що практикувала
Румунія Жорсткий терор, яким супроводжувалося
загарбання Буковини в листопаді 1918 р , був „уза-
конений" введенням у січні 1919 р воєнного стану,
що протримався до 1928 р та був запро-ваджений
знову наприкінці 30-х рр Утім і його оголошення, і
скасування мало змінювало життя українців Зух-
валий курс на їх винародовлення та румунізацію
фактично залишався тим самим Політика Бухаре-
ста ще більшою мірою, ніж по-літика Варшави, ба-
зувалася на нехтуванні украін-ськості не тільки на-
бутих територій, а й місцевого автохтонного насе-
лення В той час як польські власті не заперечували
спільне слов янське минуле колонізаторів і ко-
лонізованих, румунські власті діяли інакше Втім
вони особливо не мудрували Прого-лосивши
півмільйона українців Буковини „зукраінізованими
румунами", Бухарест не гребу-вав нічим, щоб на-
вернути їх у румунське „першородство" Спеціаль-
ний декрет міністерства освіти від 24 липня 1924 р
передбачав „Громадяни румунського походження,
які втратили свою, материнську мову, повинні
віддавати своїх дітей лише до державних або при-
ватних шкіл з румун-ською мовою навчання"
Та він лише оформляв наслідки тотальної ру-
мунізації, яка проводилася в Буковині (станови-ще
українського населення Бессарабп було ще не-
стерпнішим) з першого дня загарбання 3 168 на-
родних шкіл, які існували в Буковині у 1918 р ,
майже дві третини стали румунськими в перші два
роки окупації, а в 1924 р вже не залишилося жод-
ної чисто української 3 такою ж невблаган-ністю
проводилася румунізація українських середніх шкіл
та гімназій, ліквідовувалися украін-ські ремісничі
школи Було цілком румунізовано й Чернівецький
університет, хоча серед його сту-дентів на початку
20-х рр \ише 20% були руму-нами На румунсь-
кий взірець змінювалися украін-ські прізвища
Польща також починала своє правління на
західноукраїнських землях в умовах воєнного стану
Але ситуація з ним виглядала й простіше, й
складніше Його запровадження виправдовувалося
польсько-украінською війною 3 одного боку,
воєнний стан означав ніби природний крок до миру,
з другого ж — ставав брутальним порушенням
проголошеної цивілізаторської міси Варшави на
Сході не лише останньою, а й західними демо-
кратіями, які санкціонували окупацію Східної Гали-
чини та Волині 3 огляду на це Польща прагнула
створити враження, ніби вона діє не виключно
силовими методами, а так чи інакше готується до
введення автономного статусу західноукраїнських
земель та дотримання прав національних меншин