Становите сільського господарства також ви-
глядало безрадісним І все ж, незважаючи на вели-
ке поміщицьке землеволодіння, де (у Східній Гали-
чині та Волині) домінували поляки попри земельні
реформи покликані створити міцну базу для поль-
ських військових осадників а згодом і цивільних
колоністів, українське селянство не втратило своїх
позицій, а заможні його верстви на важливих на-
прямках розширили їх Значного розвитку дістали
сільська кооперація кооперативний рух взагам
Створювалися зв'язані з ним банки Поволі наби-
рав силу український середній клас Серед його
представників, як і серед інтелігенції, знаходилося
чимало вихідців з родин священиків Отримуючи
освіту, західноукраїнська молодь не діставала робо-
ти в містах і прямувала до села Все це надавало
своєрідності громадському життю
Радикалізація
громадсько-політичного життя
jf уперечності в українському русі, котрі виз-
I рівали з перших днів революційно-визволь-
"V ноі боротьби і відступали на другий план у
перші роки опору окупантам, поглибилися після то-
го, як загарбання Східної Галичини було остаточно
санкціоновано Заходом
Та звична для старих політичних сил тактика
лояльного співробітництва з центром ігнорувала
нові реали привнесені світовою війною та виром
перших бурхливих повоєнних років Ця лінія вияви-
лася неприйнятною для сил, які тоді вийшли на
політичну арену і змінили обличчя Східної Гали-
чини та Волині Здобутий ними досвід радикаль-
них дій вже не можна було перекреслити
Сила молоді як активного політичного чинника
західноукраїнського суспільства суттєво збільшу-
валась у зв'язку з тим, що в 20-30-х рр у
національну боротьбу з юнацьких літ вступали діти
учасників визвольних змагань за часів Австро-
Угорської та Російської імперій, молодші брати
оборонців західноукраїнських земель у 1918-1919
рр , покоління, котре в повсякденному житті безпо-
середньо на собі зазнавало всіх прикрощів від нових
володарів
Радикалізм молоді привносить у національно-
визвольний рух не лише беззастережно позитивне
Становлячи приклад безкомпромісності у боротьбі
проти іноземного поневолення, молодь, часто-густо
не виявляє належного знання нагромадженого по-
передніми поколіннями (і не тільки власного наро-
ду) досвіду, їй часом бракує копіткого й системати-
чного аналізу поточних змін Все це враховується
різними політичними силами, для яких боротьба за
молодь є неодмінною умовою їх власного майбутнь-
ого
Молодь дедалі сильніше приваблювала безпо-
середня боротьба з окупантами, саботажні акції й
напади на польські постерунки їх організатор —
українська військова організація (УВО) приверта-
ла зростаючі симпатії молодих поколінь Готуючись
до створення її наступниці на більш широкій основі,
Є Коновалець надавав важливого значення роз-
робці ідеологи нового формування Основну роботу
в цьому напрямі виконував Д Донцов 1926 р у
Львові вийшла друком його книга „Націоналізм"
Украй права форма націоналізму, яку обстоював ав-
тор і яка виявилася досить поширеною в Європі,
дістала назву „інтегрального націоналізму" Він вів
до розбрату і в українському національному русі
Викладені в книзі Д Донцова побудови були звер-
нуті передусім до молоді Він розумів історичний
розвиток як „вічний гін народів до експансії і
підбою" Потреба філософського осмислення, до
якого природно тягнуться більш досвідчені люди,
підмінялася запереченням загальновизнаних зако-
номірностей історичного розвитку Всі вони прого-
лошувалися геть відкинутими сучасністю Для ав-
тора мав сенс „лише один закон" — „закон бороть-
би закон вічного суперництва націй" Визнання
права на існування тільки за цим „єдиним законом"
мало виразне політичне спрямування В такий
спосіб прокладався шлях нав'язування „єдиної нор-
ми поведінки", обстоювалася необхідність „єдиної
організації" з „єдиним вождем"
304
Західноукраїнські землі між двома війнами
Так само, як „інтернаціоналізм", расизм Донцо-
ва мав на меті прилучити його послідовників до
сильних світу цього Подібна програма могла лише
відштовхнути від українського націоналістичного
руху демократи світу Натомість вона привертала
увагу фашистських режимів у Європі, рівно як і
„інтегральних націоналістів" у Румуни, Угорщині,
Югославії На такій ідеологи було побудовано Ор-
ганізацію українських націоналістів (січень — лю-
тий 1929 р ) Загальна економічна криза, яка боля-
че вдарила по слаборозвиненому народному госпо-
дарству західноукраїнських земель, жорстока й
кривава „пацифікація" Східної Галичини, що набу-
ла широкого міжнародного розголосу та була вине-
сена на обговорення Ліги націй, з одного боку, та
зростаюче невдоволення подіями в радянській Ук-
раїні — з другого, посилювали популярність ОУН,
особливо серед молоді І хоча її зростаючий автори-
тет турбував впливові українські парти, які в лега-
льній пресі іноді досить різко критикували ОУН,
вони водночас зовсім не цуралися контактів з нею
З плином часу, розходження ставали менш поміт-
ними
І в цих умовах видатні діячі КПЗУ продовжу-
вали опрацьовувати шляхи розв'язання не лише
соціальних, а й національних проблем, прагнучи
єдності революційно-визвольної боротьби Зали-
шаючись послідовними противниками ОУН, вони з
повагою і розумінням ставилися до тих, хто справді
виступав за визволення під й прапорами В липні
1932 р М Заячківський (Косар), тодішній
керівник КПЗУ, виступив із статтею, де роз'ясню-
вав „Було б неприпустимою помилкою ідентифіку-
вати провід ОУН — УВО і ту контрреволюційну
суть, яку цей провід надавав і надає організації
з тими сотнями низовиків, яких зв'язує з ОУН
УВО щира віра в и протиокупацшне вістря, які
хочуть і фактично борються за національне визво-
лення українського народу з-під польської оку-
пації"
Подібне сміливе твердження не могло не драту-
вати догматиків у Москві Ширячи підозри щодо
націоналістичних відхилень керівників КП(б)У, во-
ни стократ захоплювалися цими підозрами коли
йшлося про комуністів Західної України У черго-
вий раз лідери КПЗУ стали об'єктом наклепниць-
кої кампанії та були замінені
Зрозуміло, що за цих обставин саме існування
Комуністичної парти Західної України не лише
підважувалось, а й ставало проблематичним Це
врешті-решт підтвердилось масовими репресіями
проти західноукраїнських комуністів, розпуском і
ліквідацією КПЗУ
Цей безпричинний акт був лише одним з ба-
гатьох у тяжкому ланцюзі злочинів і непорозумінь,
які завдали серйозного удару розвитку погоджених
дій у боротьбі за визволення західноукраїнських зе-
мель від чужого ярма Звивиста напрямна природ-
ної й необхідної консолідації національних сил ще
раз зазнала бічного, навіть зворотного виверту
Контакти між прихильниками ОУН і комуністами
у другій половині ЗО-х рр відбувалися хіба що у
концтаборах і тюрмах
Напередодні світової війни
Н
априкінці 30-х рр центр західноукра-
їнського національного життя тимчасово
перемістився до Закарпатської України
Події, які відбувалися тут, у котрий раз у складній
обстановці переддня 2-і світової війни, знову поста-
вили проблеми єдності української нації та ії
возз'єднання в епіцентр європейської політики Та
це пояснювалося, однак, не органічними факторами
внутрішнього розвитку, а шаленим виром міжна-
родних подій Уже початок насильницького окраю-
вання Чехословаччини привернув увагу світової
громадськості до становища й долі Закарпаття, яке
поступово виходило за рамки попереднього міжна-
родно-правового врегулювання В боротьбу за но-
вий його статус вступили впливові зовнішньополі-
тичні сили
Змагалися три головних варіанти розвитку
подій чехословацький, угорський, врешті —
орієнтація на існування окремої держави „Кар-
патська Україна" Вони змінювали один одного в
міру розвитку передусім міжнародної обстановки
Перший зводився до залишення бодай пом'якше-
них зв'язків між Закарпаттям і Прагою У цьому
напрямі й розгорнули активність українські діячі
Закарпаття 3 жовтня 1938 р щойно створена
Руська національна рада висунула вимогу реальної
автономії Закарпаття, домагаючись поступок від
центру Втім через кілька днів був створений уряд
автономії на чолі з А Бродієм — відомим прихиль-
ником угорської орієнтації Ще через два тижні
уряд очолив Д Волошин, який користувався
найбільшими між тодішніх політичних діячів сим-
патіями населення та послідовніше орієнтувався на
існування закарпатської державності
Останнє слово в розв'язанні проблеми
„Підкарпатської Русі" вже належало Німеччині,
305
Історія України
якій у Мюнхені фактично видали „карт бланш" на
свободу дій у Центральній і Східній Європі До ос-
таточної ліквідації Чехословаччини Німеччина при-
ховувала свої справжні наміри Сподіваючись на ії
підтримку, створювались українські формування
Закарпаття, об'єднані в „Карпатську Січ" Вони
поповнювались за рахунок добровольців Значна їх
кількість прибувала з Галичини