Протягом 1941 —1944 рр смертоносна хвиля
воєнних дій двічі прокотилася по території України,
де загинуло 3,9 млн мирних жителів, 2,2 млн було
силоміць вивезено до Німеччини, 10 млн чол втра-
тили притулок На руїни було перетворено 714 міст
і селищ міського типу та понад 28 тис сіл України
(понад 250 з них зазнали долі Хатині), 16,5 тис
промислових підприємств, 18 тис лікувальних ус-
танов, майже 33 тис колгоспів, радгоспів, МТС В
Україні залишилось лише 19% довоєнної кількості
промислових підприємств
Тільки прямі збитки, завдані господарству Ук-
раїни, становили 285 млрд крб Ця сума вп'ятеро
перевищувала асигнування УРСР на будівництво
нових заводів, фабрик, залізниць, електростанцій,
шахт, радгоспів, МТС та інших державних
підприємств протягом усіх трьох довоєнних
п'ятирічок Загальна сума втрат, яких зазнали насе-
лення й господарство України, становила майже 1,2
трлн крб
Зважаючи на все це, деякі із західних експертів
вважали, що для відновлення господарства СРСР
потрібно не менше 20—25 років, а дехто називав
навіть 100 років Сталося, однак, зовсім не так, що
й давало підстави комуністичній пропаганді впро-
довж багатьох десятиліть глузувати над західними
пророцтвами Та при цьому не називались
справжні, не романтизовані причини швидкої
відбудови До них насамперед слід віднести можли-
вості, що їх створювала централізована тоталітарна
система в мобілізації людських і матеріальних ре-
сурсів
Одним з наочних виявів цього став четвертий
п'ятирічний план розвитку народного господарства
СРСР, а в серпні того ж року Верховна Рада
Повоєнне
десятиріччя
т
ш
1Г™1|*еремога над нацистською Німеччиною no-
li І родила сподівання на майбутнє поліпшення
/ життя Невдовзі після війни поет В Сосю-
ра напише „Вітчизно' Ми зробим тебе, якою ти ще
не була
Однак це прагнення до оновлення суперечило
самій суті сталінізму, який переходив у повоєнний
час в останню фазу свого існування Випробувани-
ми вже раніше методами адепти сталінського
соціалізму прагнули якнайшвидше ліквідувати
страшні наслідки війни, апелюючи до героїзму й
патріотизму людей При цьому тривало зловжи-
вання владою, порушувались елементарні людські
права, придушувались будь-які спроби інакомис-
лення
Ідеологічна реакція, ескалація якої розгорнулась
відразу після закінчення війни, значною мірою
відбила страх тодішнього політичного режиму пе-
ред тими „бацилами" свободи, які могли перенести
на радянський грунт воїни, що переможно пройшли
країнами Європи
Не випадково комуністичні лідери активно
включились у кампанію „холодної війни , що не
тільки супроводжувалась гонкою озброєнь обох
світових систем, а й дозволяла ефективно ізолюва-
ти „радянський народ" від зовнішнього світу
Незважаючи на те, що московське керівництво
послідовно й жорстоко провадило боротьбу з ук-
раїнським національно-визвольним рухом, для Ук-
раїни повоєнна ситуація не була категорично нега-
тивною Адже саме тоді значно розширилась її те-
риторія (до неї увійшло Закарпаття), Україна стала
членом ООН, а також інших міжнародних ор-
ганізацій
326
Повоєнне десятиріччя
УРСР прийняла закон про п ятирічний план відбу-
дови і розвитку народного господарства УРСР
Протягом 1946—1950 рр обсяг капітальних вкла-
день у господарство країни становив понад 65
млрд крб (у довоєнних цінах) Це перевищувало
відповідні капіталовкладення за три довоєнні
п'ятирічки, разом узяті При уряді в Москві було
створено спеціальний комітет з відбудови народно-
го господарства, який здійснював координацію й
спрямовував всю роботу За рішенням московських
інстанцій з Уралу, Далекого Сходу, Поволжя та
інших регіонів в Україну направлялись кадри, над-
силалась техніка й устаткування Щоправда, тут
доречно нагадати устаткування евакуйованих під
час наступу нацистської Німеччини на початку
війни промислових підприємств так і не поверну-
лось в Україну, оскільки це вважалось недоцільним
Відтак відновлення промисловості довелось розпо-
чинати фактично з нуля
Ці зусилля, про ціну яких не заведено говорити,
дали швидкі й серйозні результати в Україні було
загоєно рани війни, відбудовано промисловість За-
значеного п'ятирічним планом на 1950 р рівня про-
мислового виробництва досягли у IV кварталі 1949
р Обсяг валової продукції промисловості України в
1946-1950 рр збільшився у 4,4 раза і перевищив
рівень 1940 р на 15% Були відбудовані шахти в
Донбасі, Дніпрогес, заводи „Запоріжсталь',
„Азовсталь", машинобудівні підприємства Києва і
Харкова та багато інших
Певною мірою всьому цьому сприяли перма-
нентні мобілізаційно-пропагандистські заходи, що
їх здійснював тодішній режим, інспіруючи
„соціалістичне змагання" та різного роду „рухи пе-
редовиків і новаторів виробництва" Реальний, по-
всякденний ентузіазм людей, їх готовність до чер-
гової самопожертви — все це тісно перепліталось з
притаманними комуністичній системі формалізмом і
демагогією Відбудовуючи господарство, люди
відроджували в першу чергу нормальне життя для
себе і своїх дітей, а система списувала все на „най-
вищі інтереси батьківщини Жовтня" Важкими бу-
ли умови, в яких жили й працювали люди, але їх
підтримувала віра в краще життя
Повоєнне відновлення економіки здійснюва-
лось на переважно екстенсивній основі Понад
70% робітників промислових підприємств України
досягали норм виробітку переважно ручною пра-
цею Відсутність належної техніки безпеки часто
призводила до значного травматизму Під час
відбудови й спорудження нових об єктів майже не
брались до уваги екологічні аспекти Ігнорування
світового досвіду, ідеологічні амбіції завдавали ве-
ликої шкоди в царині науково-технічного і соціаль-
ного прогресу На відбудові окремих об'єктів на по-
чатку четвертої п'ятирічки використовувалась при-
мусова праця певної частини військовополонених,
що суперечило відповідним міжнародним кон-
венціям
За офіційними даними, четвертий п'ятирічний
план за загальним обсягом виробництва промисло-
вої продукції було виконано за 4 роки і 3 місяці, хо-
ча, як і в попередніх п'ятирічках, показники вироб-
ництва продукції групи „Б" були нижчими від по-
казників групи „А" Зайвий раз підтверджувалось,
що життєвому рівню людей приділялась другоряд-
на увага Та найбільш гостро проблеми відбудови
виявились у сільському господарстві
Третій удар
голодом
Г
* елянство, як і раніше, залишалось найбільш
ущемленою категорією суспільства Знач-
ною мірою на його становище впливало нега-
тивне ставлення влади до кооперативної власності,
яка зображувалась як щось „другорядне", як „не-
послідовно соціалістична" форма господарювання
Колгоспник був відчужений від засобів виробниц-
тва, від розподілу створеного ним продукту Вироб-
лена колгоспами продукція державою не закупову-
валась, а фактично вилучалась методом продрозк-
ладки Між містом і селом існував нееквівалентний
обмін
Всіляко обмежувалось ведення особистого
підсобного господарства Природне прагнення лю-
дей бути господарями на землі розцінювалось як
приватновласницький пережиток Прийнятий ще
1939 р закон про сільськогосподарський податок
набирав більш жорстких, антигуманних форм
Згідно з цим законом, оподатковувались кожна
тварина, дерево Податок стягувався з реалізації
всіх культур, вирощених на присадибних ділянках
колгоспниками, не говорячи про одноосібників
Колгоспники одержували за нелегку працю сим-
волічну платню, а існували, в основному, за рахунок
присадибних ділянок Селяни не забезпечувались
пенсіями У більшості колгоспники не мали пас-
портів і без особливого дозволу не могли залишати
села
На кінець 1945 р в Україні діяли 27,5 тис кол-
госпів, 784 радгоспи, 1277 МТС, але в ор-
327
Історія У краї ни
ганізаціино-господарському відг зшенні вони, в ос-
новному, ледь-ледь животіли * Протягом 1945
1948 рр у сільське господарств України поверну-
лось близько 1,3 млн солдатів і офіцерів
І в цей час комуністична про аганда широко ви-
користовувала приклади „нер^ іовиків" — голів
колгоспів, бригадирів, ланковий доярок та ін для
доведення переваг колгоспного 1 аду
Не говорилось про інше, прЕ те, якими засоба-
ми підтримується колгоспний л'4 У зв'язку з цим
згадаймо про указ президії Верненої Ради СРСР
від 21 лютого 1948 р „Про висг ення з Української
РСР осіб, які злісно ухиляютьсР рід трудової ДІЯЛЬ-
НОСТІ в сільському господарстн, і ведуть антигро-
мадський паразитичний спосі(Јг життя" Він був
приинятии за клопотанням урй ду УРСР 1 ЦК
КП(б)У і мав „закритий" xap<J тер Указ надавав
колгоспникам право порушувані на колгоспних і
сільських зборах питання про виселення за межі
Української РСР осіб, котрі „пі ^ивають" колгосп-
не виробництво Зовні він нібит^ стимулював „кол-
госпну демократію", а наспр< їді не враховував
вікового, сімейного, фізичног1^ стану сільських
мешканців і мав на меті переслідування селян, які не
виробили мінімум трудоднів, nf-іцювали на приса-
дибних ділянках
Загалом протягом 1948—1с00 рр було винесе-
но близько 12 тис „громадських вироків" Вико-
нання їх покладалось на орс ани Міністерства
внутрішніх справ 1