Згаданий указ був однією з (анок у ланцюзі ор-
ганічно притаманних тоталітарні й системі заходів,
спрямованих на розв'язання г ^сподарських про-
блем методами примусу Не ^падково 1948 р
М Хрущов, який очолював КП(б)У, написав
листа Сталіну Він звітував пр і роботу щодо ре-
алізації указу, засуджував причти й помилки, а за-
вершував листа пропозицією у> ^лити такий самий
указ в РРФСР та інших союзних республіках,
оскільки й там „дисципліна пр у в колгоспах, на-
певно, не краща, ніж на Україн^ "
М Хрущову належить авт ^ство інших того-
часних адміністративних ініщап їв, зокрема укруп-
нення дрібних колгоспів Ця к< Јіпанія розпочалася
в Україні ще в середині 1949 р^і набула широкого
розмаху після постанови ЦК В ,І.П(б) від ЗО трав-
ня 1950 р „Про укрупнення ^рібних колгоспів 1
завдання партійних організації иу цій справі" На
кінець 1952 р в Україні було {юнад 16 тис кол-
госпів, тоді як на початку рок1 — більше 33 тис
Ця акція уможливила деяке пс^пшення керівниц-
тва колгоспами, але основної мети досягнуто не бу-
ло сільське господарство продовжувало зубожіти
Під час укрупнення часто-густо порушувались
принципи доцільності об єднання, було зроблено
крок до появи згодом „безперспективних" сіл Вис-
нажене війною і сталінською феодальною системою
управління, українське село в другій половині 1946
р почало переживати новий голод, якому передува-
ла катастрофічна посуха В Миколаївській області,
наприклад, урожай зернових культур 1946 р ста-
новив від 1,9 до 3 ц з га За підсумками сільсько-
господарського 1946 р , колгоспники Київської об-
ласті на вироблені трудодні одержали не більше 150
г зерна на трудодень В інших областях цей показ-
ник дорівнював 50—100 г, а подекуди на трудодні
взагалі не одержали ні хліба, ні грошей
Валовий збір усіх зернових в Україні становив у
1946 р 531 млн пудів, що було в 3,5 раза менше,
ніж у 1940 р Із 26397 наявних улітку 1946 р кол-
госпів 5500 не зібрали навіть тієї кількості зерна,
яку засіяли Брак кормів призвів до значного ско-
рочення поголів'я великої рогатої худоби, свиней та
коней Наслідки посухи посилювались діями цен-
тральних московських органів, які, не рахуючись з
конкретними умовами і можливостями, здійснюва-
ли тиск на партійно- державний апарат України, ви-
магаючи будь-якою ціною виконати обов'язкові
плани хлібозаготівель
Почали повторюватись жахливі картини
1932—1933 рр люди хворіли на дистрофію, часто
із смертельними випадками (на травень 1947 р бу-
ло зареєстровано понад 900 тис хворих на дис-
трофію), батьки залишали своїх дітей, оскільки бу-
ли не в змозі їх нагодувати, мали місце випадки
канібалізму (в січні—червні 1947 р в Україні за-
реєстрували 130 випадків людоїдства, 189 — тру-
поідства) В цілому в 16 східних, а також
Ізмаїльській і Чернівецькій областях у 1946 р по-
мерло 282 тис чол , у 1947 р — понад 520 тис
чол І це лише ті випадки смертей, які зареєструва-
ли загси УРСР Чимало людей загинуло за межами
України, по дорозі в Закавказзя, Середню Азію, на
Кубань
Керівники України неодноразово звертались до
уряду СРСР з проханнями про допомогу Зокрема,
17 грудня 1946 р М Хрущов надіслав Сталіну
листа, в якому йшлося про найнагальнішу не-
обхідність надати фуражну позику колгоспам Ук-
раїни За підрахунками обкомів парти того ж 1946
р для боротьби з голодом потрібно було 150 тис т
зерна
328
Повоєнне десятиріччя
І в той час, коли голодувала не тільки Україна, а
й Молдавія, Правобережжя Нижньої й Середньої
Волги, Ростовська область, Центрально-Чорно-
земна зона, СРСР експортував зерно до Болгари,
Румуни, Польщі, Чехословаччини „Радянський
Союз врятував нас від голоду",— зазначав прези-
дент Чехословаччини К Готвальд У квітні 1946 р
було підписано угоду про поставку Франції 500
тис т зерна В цілому експорт зернових із СРСР
тільки 1946 р склав 1,7 млн т
При цьому поставки здійснювались за цінами
нижче світових і переважно в кредит
Зайвий раз підтверджувалось московські
вожді цинічно ставляться до реальних проблем ук-
раїнського селянства, яке примушували мовчазно і
за будь-яку ціну відбувати колгоспну панщину
Наслідки голоду ще довго давалися взнаки Не ви-
падково у 1950 р за врожайністю зернових та їх ва-
ловим збором колгоспи і радгоспи України не досяг-
ай довоєнного рівня, хоча він був перевищений за
врожайністю жита, цукрових буряків, картоплі, за
чисельністю поголів'я великої рогатої худоби
Підтвердилось й інше як тільки в Україні
погіршувалась соціально-економічна ситуація,
Сталін та його оточення вбачали один з найефек-
тивніших засобів виходу з неї в посиленні політико-
ідеологічного тиску, пошуках „ворожої руки" і
„шкідників"
Політико - ідеологічна
реакція
Н
евдоволення Сталіна насамперед викликало
те, що М Хрущов, який очолював ЦК
ж ікКП(б)У з 1938 р , а з 1944 р за сумісниц-
твом займав ще й посаду голови Ради народних
комісарів УРСР (згодом — голови Ради міністрів
УРСР), неодноразово звертався до Москви з про-
ханням про допомогу з метою ліквідації трагічних
наслідків голоду У відповідь на одне із таких звер-
нень Сталін дав образливу телеграму, в якій назвав
М Хрущова „сумнівним типом" і викликав його до
Москви Лідер КП(б)У приготувався до найгіршо-
го, але сталося інше з метою „зміцнення" керівниц-
тва в Україну було відряджено Л Кагановича 3 бе-
резня 1947 р пленум ЦК КП(б)У затвердив його
першим секретарем ЦК КП(б)У, а М Хрущов за-
лишився на чолі уряду
Енергійно займаючись питаннями сільського
господарства, Л Каганович разом з тим послідовно
почав створювати враження, ніби в Україні не
тільки в сільськогосподарській сфері, а й взагалі не
все гаразд І причини цього буцімто полягають у
націоналістичних проявах На одній з нарад з пер-
шими секретарями обкомів парти він заявив, що
кожний випадок невиконання планових завдань у
промисловості й сільському господарстві буде роз-
глядатись як прояв українського буржуазного
націоналізму з боку керівників різного рангу
Особливу увагу у своїх „викривальних" діях
сталінський посланець приділяв українським інте-
лектуалам Зокрема, 7 жовтня 1947 р політбюро
ЦК КП(б)У ухвалило постанову „Про перевірку
виконання Спілкою письменників України постано-
ви ЦК ВКП(б) про журнали „Звезда" і „Ленин-
град" У цьому документі вказувалося, що „рішен-
ня ЦК ВКП(б) Спілкою сприйняті формально", а
її члени „опинилися фактично на позиціях обива-
телів і до самого останнього часу не бачили гострих
і різних ухилів націоналістичного характеру, буржу-
азних перекручень у творах окремих письмен-
ників
Трохи раніше, в серпні 1947 р на пленумі
Спілки радянських письменників України, на нараді
молодих письменників, в якій брав участь Л Ка-
ганович, було започатковано брутальну крити-
ку письменників Ю Яновського, І Сенченка,
М Рильського, до яких згодом приєднали „буржу-
азних націоналістів" — літераторів Д Косарика,
П Карманського, М Рудницького, А Патрус-Кар-
патського та ін Тоді ж, у серпні, було ухвалено
постанову ЦК КП(б)У „Про політичні помилки
і незадовільну роботу Інституту історії України
Академії наук УРСР" Цього разу викривались
„помилки" та „перекручення" в працях М Пет-
ровського „Возз'єднання українського народу в
єдиній Українській державі" (1944) і „Незламний
дух великого українського народу" (1943), а також
.Короткий курс історії України" (вийшов 1941 р
за ред С Бєлоусова, К Гуслистого, М Петровсь-
кого, М Супруненка, Ф Ястребова), „Нарис істо-
рії України" (опублікований в Уфі за ред К Гусли-
стого, М Славша, Ф Ястребова) та 1-й том „Історії
України" (виданий 1943 р за ред М Петровсь-
кого)
Дотягнуті масштаби й характер кампанії, роз-
горнутої проти діячів літератури, мистецтва, науки,
не задовольняли Л Кагановича За його ініціати-
вою розпочалася підготовка пленуму ЦК КП(б)У
з порядком денним „Боротьба проти націоналізму
як головної небезпеки в КП(б)У" Є свідчення то-
го, що Каганович і ті, хто в Україні підтримував йо-
329
Історія У краї ни
го, не просто ідейно тероризували інтелігенцію,
деяких представників партійно-державної номенк-
латури, а готували черговий тур фізичних репресій
Однак цьому завадив особисто Сталін, відкликав-
ши в грудні 1947 р свого вірного учня знову до
Москви Напевно, „вождь народів" виходив з того,
що не слід надто загострювати і без того важку об-
становку в Україні, а також з того, що після даного
уроку, М Хрущов не наважиться більше виявляти
будь-які проукраінські симпатії
Сталін мав підстави вважати саме так, оскільки
кроки Л Кагановича у викритті українського
націоналізму були лише малою часткою тієї кам-
панії, що її за директивами Москви слухняно
здійснював М Хрущов, починаючи з критики кіно-
повісті О Довженка „Україна в огні" (1943—
1944) Під його керівництвом були ухвалені поста-
нови ЦК КП(б)У з питань ідеологічної роботи
Спрямованість цих документів визначив сам Сталін
у виступі на засіданні оргбюро ЦК ВКП(б) 14
серпня 1946 р та головний тодішній ідеолог
А Жданов, який 15 серпня того ж року на зборах
партактиву і письменників Ленінграда „роз'ясню-
вав" постанову ЦК ВКП(б) про журнали „Звез-
да" і „Ленинград" Відповідно до рішень ЦК
ВКП(б) було ухвалено ряд постанов ЦК КП(б)У
погромницького характеру під приводом оцінки
стану справ в українській літературі та мистецтві
„Про перекручення і помилки у висвітленні історії
української літератури в „Нарисі історії української
літератури" (1946), „Про журнал сатири і гумору
„Перець" (1946), „Про журнал „Вітчизна"
(1946), „Про репертуар драматичних і оперних те-
атрів УРСР і заходи його поліпшення' (1946)
Вже після від'їзду Л Кагановича з'явилась поста-
нова політбюро ЦК КП(б)У „Про стан і заходи
поліпшення музичного мистецтва на Україні у
зв'язку з постановою ЦК ВКП(б) „Про оперу
„Большая дружба" В Мураделі" (1948)