Історія України Верстюк n2 (стр. 164 из 205)

Парторганізацію України з грудня 1949 р очо-
лив Л Мельников, який повів жорстку русифіка-
торську лінію, особливо щодо Західної України, ку-
ди в січні 1950 р він здійснив одну із своїх перших
ділових поїздок І в доповіді на XVII з'їзді
КП(б)У, як і у доповідях на пленумах ЦК КП(б)У
в листопаді 1951, грудні 1952 та лютому 1953 р ,
Л Мельников усіляко заохочував боротьбу проти
„українського буржуазного націоналізму", а також
проти „безрідних космополітів" Тим часом у
Москві фабрикувалась так звана справа лікарів —
останній спровокований Сталіним та його поплічни-
ками злочин За офіційними твердженнями, учас-
ники цієї „справи" були „завербовані філіалом
американської розвідки — міжнародною єврейсь-
кою буржуазно-нацюналістичною організацією
„Джойнт" Л Мельников наказав працівникам
МДБ УРСР викрити „єврейське націоналістичне
підпілля" Почалися арешти Характерно, що від
єврейських діячів вимагали зізнання про зв'язки з
українськими „націоналістами" Так перепліталися

антиєврейська і антиукраїнська лінії, вироблялася
версія про єврейсько-украінський антирадянський
„заколот" Ставало очевидним, що визріває нова
хвиля кривавої „чистки"

Однак вирішальним фактором, що завадив
трагічному перебігу подій, стала смерть самого „во-
ждя народів" 5 березня 1953 р

Після смерті
тирана

^ " розповсюдженому наприкінці березня
V 1953 р в Західній Україні нелегальному
X/ „Маніфесті українського революційного цен-
тру" в зв'язку із смертю Сталіна висловлювалась
думка, що його послідовники „підуть на все, щоб
зміцнити своє становище Вони посилять репресії,
встановлять систему терору для того, щоб зберегти
диктатуру"

Боротьба за владу, що розпочалась у
кремлівській верхівці, підтвердила цей висновок У
першу чергу це стосувалось дій Л Бери, який почав
рішуче демонструвати, що хоче бути „першим но-
мером" у постсталінській верхівці Він підготував
спеціальну записку щодо областей Західної Ук-
раїни 2-4 червня 1953 р відбувся пленум ЦК
КПУ, який розглянув питання „Про постанову ЦК
КПРС від 26 травня 1953 року „Питання західних
областей Української РСР" і „Доповідну записку
тов Л П Берн до Президії ЦК КПРС" До-
повідачем на пленумі був О Кириченко, який навів
численні приклади недоліків політики щодо
Західної України, діяльності органів МВС у цьому
регіоні, антиєврейської лінії Л Мельникова тощо
Можна стверджувати, що Л Берія (навіть врахо-
вуючи одіозність цієї особи та п прагнення до дик-
таторства), коли давав завдання зробити „фото-
графію" стану справ на західноукраїнських землях,
легко одержав необхідний негативний матеріал,
оскільки недоліків було чимало Згаданий пленум
ЦК КПУ замість Л Мельникова обрав першим
секретарем другого секретаря ЦК О Кириченка
Вперше українець за походженням став лідером
парторганізацп України

Однак у його особі Л Берн знайти підтримку не
вдалось, оскільки змінилась ситуація в Москві 26
червня 1953 р колишнього могутнього сталінсько-
го поплічника заарештували під час засідання пре-
зидії (так перейменували політбюро) ЦК КПРС
А в Україні знову скликали пленум ЦК КПУ (29-
30 липня 1953), на якому О Кириченко робив до-

336

теріалів про масові репресії членів і кандидатів у
члени ЦК ВКП(б), обраних XVII з'їздом парти,
та інших громадян у період 1935-1940 рр Протя-
гом 1953-1955 рр розпочався перегляд основних
політичних справ сталінського часу, хоча М Хру-
щов не наважився на перегляд сфабрикованих
політичних процесів 30-х рр Саме тоді почалася
реабілітація багатьох діячів, які працювали в Ук-
раїні, а всього з 1954 до лютого 1956 р Верховною
колегією Верховного Суду СРСР було реабілітова-
но 7679 чол Критика злочинів сталінської доби на-
бувала дедалі більшої сили

Зміни

у сфері культури

ісля визволення території України від
німецько-фашистських загарбників почало-
ся відновлення зруйнованих під час війни

шкіл, вузів, закладів культури, наукових установ
Поширення набув рух за відбудову зруйнованих і
спорудження нових шкільних приміщень силами,
засобами і руками самого населення — „методом
народної будови", що зародився ще під час війни з
ініціативи жителів с Верхівня на Житомирщині В
1944-1950 рр у республіці було побудовано, а та-
кож відбудовано зруйнованих повністю і частково
1669 шкіл на швмільйона учнівських місць Однак
шкільна мережа не задовольняла наявних потреб У
середині 50-х рр 16 тис шкіл (33,2% від їх загаль-
ної кількості), в яких навчалося 1,67 млн дітей,
змушені були організовувати заняття в дві, а чима-
ло шкіл — навіть у три зміни Значна кількість цих
закладів, особливо в сільській місцевості, а також у
робітничих селищах, розміщувалася в мало присто-
сованих для занять приміщеннях Школи постійно
відчували гостру потребу в підручниках, зошитах,
обладнанні У 1950/51 навчальному році загальний
книжковий фонд шкільних бібліотек становив 17
млн примірників — у середньому кількість книжок
в одній такій бібліотеці була меншою, ніж до війни
Труднощі, що стояли перед освітньою системою
у повоєнний період, привели до швидкого зростан-
ня кількості вечірніх шкіл, особливо в містах Були
засновані також курси для дорослих, професійні за-
очні школи У 1953 р здійснено перехід до обов'яз-
кової семирічної освіти

Унаслідок проведеної після війни реорганізації
кількість вищих навчальних закладів в УРСР
зменшилася, тоді як кількість студентів зросла з 99
тис у 1946 до 325 тис у 1956 р Правда, майже

Повоєнне десятиріччя

повідь, але цього разу роз'яснюючи рішення плену-
му ЦК КПРС 2-7 липня 1953 р „Про злочинні,
антипартійні і антидержавні дії Л П Берн" В
грудні 1953 р цього зловісного діяча з групою ко-
лишніх працівників НКВС — МДБ — МВС
розстріляли, не давши розповісти про чимало
„таємниць Кремля" Натомість зміцнював свої по-
зиції М Хрущов, якого у вересні 1953 р обрали
першим серкретарем ЦК КПРС

Незважаючи на деякі здійснені вже 1953 р за-
ходи щодо „десталінізацп", міф про „вождя на-
родів" поки що залишався неспростованим Це,
зокрема, засвідчила робота XVIII з'їзду КПУ (23-
26 березня 1954) У доповіді О Кириченка було
дано характеристку подіям після вересня 1952 р
При цьому все ще відзначались позитивні риси
Сталіна

Напередодні цього з'їзду до складу КПУ
ввійшла 32-тисячна парторганізація Кримської об-
ласті, а сама ця область указом президії Верховної
Ради СРСР від 9лютого 1954 р була передана із
складу РРФСР до складу УРСР Таке рішення
аргументувалось спільністю економіки, тери-
торіальною близькістю й тісними господарськими
та культурними зв'язками між Кримом і Україною
Влаштована довкола цього галаслива кампанія за-
темнювала, по-перше, той факт, що Крим навряд
чи можна вважати „подарунком" Роси, оскільки
історично він є батьківщиною кримських татар, з
якими так буртально обійшовся сталінський режим
По-друге, утримання Криму для України породжу-
вало велику кількість матеріальних, а також і
політико-ідеологічних проблем, оскільки більшість
там становили росіяни І це були не просто росіяни,
а ті, кого тоталітариний режим „нагороджував"
місцем поселення (колишні працівники органів без-
пеки, військові та ін ) і які були завжди готові вия-
вити свою ворожість до всього українського (для
них — „буржуазно-нацюналістичного") І нарешті
не слід забувати, що фактом передачі Криму
М Хрущов реалізував свої попередні амбіції адже
впреше він звертався до Сталіна з цією пропо-
зицією ще в 1944 р , але отримав відмову Отже,
передача Криму Україні також була до певної міри
антисталінським кроком

Серед інших дій, що символізували хрущовсь-
кий відхід від минулого, слід згадати скасування у
вересні 1953 р позасудових органів, створення в
1954 р центральної та місцевих комісій щодо пере-
гляду справ осіб, засуджених у 1934-1953 рр ,
створення в грудні 1955 р, комісії для вивчення ма-

337

Історія У краї ни

половина з них навчалася на заочних і вечірніх
відділеннях, що загалом негативно впливало на
рівень фахової підготовки Серйозним гальмом у
розвитку загальноосвітньої та спеціальної школи
була заідеологізованість навчально-виховного про-
цесу, закостенілість його форм і методів

В повоєнні роки було внесено ряд змін в ор-
ганізацію наукових досліджень в УРСР Зокрема,
в листопаді 1945 р було вирішено створити у складі
АН УРСР сільськогосподарське відділення (в
1956 р на його базі утворена сільськогосподарська
академія) В 1952 р з відділу фізико-хімічних і ма-
тематичних наук виділився відділ фізико-матема-
тичних наук У 1954 р був утворений кримський
філіал АН УРСР Розширилася мережа науково-
дослідних установ в УРСР Якщо в 1945 р їх
налічувалося 267, то в 1950 — 462, в т ч більше
30 академічних інститутів Серед новостворених —
харківські інститути радіофізики та електроніки,
фізико-технічний низьких температур, львівські
інститути — машинознавства та автоматики,
суспільних наук, геологи, корисних копалин,
київські інститути — металофізики, металоке-
раміки і спецсплавів та ін Зміцнювалася, хоча й
повільно, матеріально-технічна база науково-
дослідних установ Зростав кадровий потенціал