Проте всі ці заходи, які, до речі, здійснювалися
цілком у рамках офіціозної ідеологи, значною мірою
нівелювалися іншими Зокрема, в 1958 р був ухва-
лений загальносоюзний закон про зв'язок школи з
життям, спрямований на докорінну реформу систе-
ми середньої освіти Батьки не мали права відмови-
тися від вивчення їхніми дітьми російської, 1
англійської чи німецької, однак могли відмовитися
від української В результаті українська мова, а з
нею й українська культура ставали в Україні пред-
метами непрестижними, непотрібними для життя,
що звичайно, не поліпшувало їх стан Закон викли-
кав велике незадоволення серед національно свідо-
мої інтелігенції та протести проти впровадження
його „мовного" пункту в Україні
Паралельно з „відлигою" в галузі суспільно-
політичного і культурного життя розгорталась ши-
рока програма реформування економіки Поставив-
ши завдання „наздогнати й перегнати Америку", а
також пообіцявши громадянам країни за 20 років
побудувати комунізм, М Хрущов вдався до сери
економічних експериментів
Одним з найрадикальніших заходів була спроба "і
частково децентралізувати керівництво еко- j
номікою Право планування й розпорядження ^
місцевими ресурсами було передано від централь-
них відомств місцевим радам народного господар-
ства (раднаргоспам) Внаслідок цього Україна не-
сподівано отримала небачену досі економічну са-
мостійність, до якої здебільшого не була готовою
партійно-господарська бюрократія республіки
Втім ця економічна „незалежність" не означала, що
Україна могла сама оперувати своїми економічними
здобутками Тільки у 1959—1961 рр вона віддала
до загальносоюзного бюджету близько 14% свого
національного доходу, які нічим не були відшкодо-
вані У будь-якому випадку Україна не мала змоги
скористатися можливостями цієї тимчасової децен-
тралізації, оскільки економічна система працювала
в цілому за законами попереднього часу
Багато обіцяли нововведення в сільському гос-
подарстві Велике позитивне значення мала
ліквідація машинно-тракторних станцій і передача
їх майна колгоспам Була скасована зайва ланка і
без того громіздкої системи управління сільськогос- і
подарським виробництвом Великим плюсом стало
підвищення заробітної платні колгоспникам Ці
зрушення все ж таки програвали іншим тенденціям
Незабутній слід в історії радянського суспільства
залишила „кукурудзяна епопея", коли за рахунок
засіву мільйонів гектарів землі кукурудзою намага-
342
Наростання системної кризи тоталітарного лади
лися вирішити проблему кормів для тваринництва
Справжньою лихоманкою для сільського господар-
ства стали карикатурні м'ясні й молочні кампанії,
спрямовані на те, щоб підвищити обсяги здачі цієї
продукції державі Це погано підготовлене експе-
риментаторство звело майже нанівець попередні
досягнення в галузі сільського господарства і поста-
вило його у кризовий стан 3 1950 по 1958 р обсяг
валової продукції сільського господарства рес-
публіки зріс на 65%, а в 1958—1964 рр — на 3%
Країна стала імпортувати зерно Спроби реформ у
сільському господарстві були приречені саме на та-
кий результат Залишалась недоторканною кол-
госпно-радгоспна система, більше того, вона спря-
мовувалась на суто адміністративно-бюрократичні
методи керівництва Підсобні господарства кол-
госпників стали об'єктом адміністративного тиску,
розмір їх зменшувався Як і раніше, найдрібніші
питання сільськогосподарського виробництва
вирішувались у центрі, ініціатива на місцях була
нульовою Проведення реформ такими методами і
за таких умов було авантюрою, яка дорого обійшла-
ся не тільки Україні, а й самому Хрущову
Відповідним чином змінювався стан справ у
промисловості її розвиток в Україні характеризу-
вався значним збільшенням капіталовкладень у
важку промисловість, уповільненням темпів роз-
витку легкої і загальним зниженням темпів зро-
стання
Отже, „відлига' торкнулася тільки окремих
сторін життя радянського суспільства Зміни, що
відбувалися, сприяли певному прогресивному роз-
виткові України Але непослідовність, супереч-
ливість цих змін зрештою призвели до того, що за-
думи ініціаторів стали перетворюватися у свою про-
тилежність До того ж межі „відлиги" були занадто
вузькими аби довести реформи до логічного кінця
й докорінним чином оздоровити суспільство
Лібералізація
культурного
життя
І айпомітніше атмосфера змін, новизни дала-
I ся взнаки в духовному житті Першою
Ж ластівкою пробудження стала публікація в
червні 1955 р в „Литературной газете" статті
О Довженка „Мистецтво живопису і сучасність"
У ній містився заклик „розширювати творчі межі
соціалістичного реалізму" Він знайшов глибоке ро-
зуміння й підтримку як в Україні, так і за її межами,
сприймався як сигнал нових можливостей для
вільного творчого пошуку
Першим на нову ситуацію зреагували письмен-
ники 3 позицій „розширенного трактування мето-
ду соціалістичного реалізму" написані автобіог-
рафічна повість О Довженка „За ширмою", поеми
„Розстріляне безсмертя", „Мазепа" та повість
„Третя рота" В Сосюри, Л Первомайського „Ди-
кий мед", роман Гр Тютюнника „Вир" У поезії та
прозі активно виступали В Симоненко, М Руден-
ко, Л Костенко, Д Павличко, М Вінграновський,
РЛубківський, Ю Мушкетик, І Чендей, І Драч,
В Шевчук Літературну критику представляли
І Дзюба, Є Верстюк, І Світличний, В Чорновіл,
В Мороз та ін
Політична „відлига" привела до нової хвилі „ук-
раїнізації" Знову було відкрито поставлено питан-
ня про збереження української мови та розширення
сфери її вживання Газети „Радянська культура",
„Радянська освіта", „Літературна газета" та ін
друкували численні листи письменників, учителів,
викладачів вузів із закликами й вимогами поширю-
вати українську мову, боротися за її культуру,
підносити красу й милозвучність На захист ук-
раїнської мови виступили М Рильський, Л Дмит-
ренко, Н Рибак, С Крижанівський та ін Письмен-
ник М Шумило, військовий кореспондент під час
війни, у журналі „Смена" за липень 1956 р писав
„На жаль, ще є люди, які нехтують мовою ук-
раїнського народу Декому з них здається, що ук-
раїнська мова недовговічна Мине, мовляв, небага-
то часу, і українська мова зникне, а іі замінить мова
російська Це нащадки великодержавних націо-
налістів типу Суворіна, що видавав чоросотенну га-
зету „Новое время", і Шульгіна-видавця такої ж
реакційної назети „Киевлянин" Це абсолютно во-
рожі нам, радянським людям, думки Ніяка мова не
повинна витискувати іншу мову В тому суть і
рівноправності націй Із зникненням мови зникає,
гине і нація"
Згаданий закон про зв'язок школи з життям під
виглядом демократизації значно послабив позиції
української мови в радянській Україні і одночасно
привів до посилення й поширення руху громад-
ськості на іі захист Під його натиском і натиском
реальних обставин навіть перший серкетар ЦК
КПУ П Шелест неодноразово висловлювався на
захист української мови За збереження і розвиток
національної мови й культури відкрито висловилися
учасники V з'їзду українських письменників, що
відбувся и листопаді 1966 р
з 43
Історія У краї ни
Період „відлиги" був характерний і певним
відновленням історичної справедливості — повер-
ненням українській культурі імен незаслужено за-
бутих або несправедливо репресованих Особливу
активність проявляв у цьому М Рильський Саме
завдяки йому було посмертно реабілітовано поетів
О Олеся, М Вороного Він домігся перевидання
творів видатних українських композиторів XVIII-
XIX ст М Березовського, Д Бортнянського,
А Веделя
Значну роботу провели створені в 1956 р
комісії щодо впорядкування посмертної спадщини
Вони, зокрема, опрацювали твори В Чумака,
В Еллана-Блакитного, а також репресованих
сталінщиною письменників — Б Бобинського,
О Досвітнього, Г Косинки, М Ірчана, М Куліша,
Д Фальківського та багатьох інших Ряд письмен-
ників було поновлено у правах членів Спілки ук-
раїнських письменників Серед них Н Забіла,
ГЕпік, Б Коваленко, В Поліщук, ГОвчаров,
З Тулуб, ГХоткевич, Е Шехтман, Є Шаблювсь-
кий, О Сорока, В Гжицький Того ж 1956 р були
реабілітовані Б Антоненко-Давидович, А Костен-
ко, П Кононенко, П Колесник, А Петрусь-Кар-
патський, Ю Шкрумеляк Після довгих репресій
повернулися в 1957 р до літератури М Андрущен-
ко, М Годованець, М Гаско, М Доленго, О Жур-
лива, М Марфієвич У жовтні 1957 р був поновле-
ний у письменницькому товаристві репресований
О Ковінька, а в грудні — В Мисик