Розвиток театрального мистецтва в Україні в
70—80-і рр тісно пов'язаний з іменами таких ре-
жисерів, як С Сміян, А Скибенко, О Король,
В Афанасьев О Бєляцький, І Равицький, В Заго-
руйко, В Коїьмснко-Делінде, М Шейко Високо-
художні обра чи < гнорювали на сцені видатні п май-
стри — 11 Ужвій, В Дальський, В Добровольсь-
кий О Кусенко, А Роговцева Д Гнатюк, А Со-
лов'яиенко, А Мокренко, М Кондратюк, Є
Мірошниченко
І Іа риш роки випадав пік творчих досягнень та-
ких митців, як скульптор і живописець І Гончар, ху-
дожники А Горська Л Семикіна, О Заливаха
357
Історія У краї ни
ГСеврук, І Кулик, А Рибачук, В Мельниченко,
майстри сцени і кіно І Миколайчук, Б Брондуков,
В Симчич, композитор В Івасюк Найхарак-
тернішою рисою творчості їх усіх були високий про-
фесіоналізм, новаторство, оригінальність і
національний колорит
Людиною великого таланту і музичного чуття
був В Івасюк — молодий композитор, уродженець
Буковини Він мав хист і до музики, і до поезії, ук-
ладаючу віршовані тексти для своїх музичних
творів Його пісні „Я піду в далекі гори" (1968),
„Червона рута" (1969), „Водограй" (1969) дуже
швидко заспівали по всій Україні і далеко за її ме-
жами Співали його пісні навіть ті, хто ніколи не
розмовляв українською мовою Пісня В Івасюка
„Червона рута" дала назву фестивалю української
пісні та музики, який з 1989 р регулярно прово-
диться почергово в містах України
Нових барв набула в 70—80-і рр музика Лесі
Дичко, І Шамо, М Скорика, Є Станковича Ши-
рокою популярністю користувалися виконавці ма-
сової естрадної пісні С Ротару, В Зінкевич
Н Яремчук
Через політичні перепони значною мірою авто-
номно розвивалася у 60—80-і рр культурна
творчість зарубіжних українців У галузі літератури
плідно працювали У Самчук, В Барка, О Ляту-
ринська, Б Бойчук, Ю Тарнавський, Б Рубчак та
ін Образотворче мистецтво збагачувалося творами
ГНоваківської, М Левицького, С Гординського,
С Лади X Дохват з Філадельфії прикрасила
своїми іконостасами близько 60 церков, каплиць,
соборів у США Серед композиторів відомими бу-
ли А Рудницький, І Соневицький, Ю Фіяла На
всіх континентах у місцях компактного проживання
українців діяли українські театри, численні драма-
тичні гуртки Хоч і з великими труднощами, але
творчі здобутки зарубіжних українців, обминаючи
„залізну завісу", проникали на материкову Україну
Етнодемографічні зміни
I
"J езважаючи на територіальні придбання
1 (Закарпаття, Крим), чисельність ук-
JL раїнського населення вийшла на рівень
1941 р тільки у 1960-му — 42 млн чол За пере-
писом 1979 р , загальна кількість населення рес-
публіки становила 49,6 млн чол Демографи вва-
жають такий приріст недостатнім
Уповільнення темпів приросту населення Ук-
раїни мало багато причин, передусім соціально-еко-
номічних Сплеск урбанізації і викликані нею
міграційні процеси призвели до відтоку молоді з се-
ла — до цього часу головного джерела відтворення
людських ресурсів Народжуваність на селі змен-
шилась, і 1979 р середній розмір сільської родини
дорівнював міському показникові — 3 особи на ро-
дину У містах зменшення народжуваності було
викликано несприятливими соціально-побутовими
факторами високою зайнятістю жінок у суспільно-
му виробництві (дев ять ч десяти жінок працюва-
ли), незадовільним рівнем системи охорони дитин-
ства, житловими умовами, поступовим зростанням
дитячої смертності тощо
Природний приріст населення в Україні змен-
шився з 13,6 на тисячу чол у 1960 р до 3,4 на ти-
сячу чол у 1980 р
Зменшення народжуваності супроводжувалось
поступовим підвищенням показників смертності на-
селення Середній показник її 1960 р становив 6,9
чол на кожну тисячу мешканців, а в 1980 р —
11,4 За рівнем смертності Україна займала третє
місце серед республік СРСР Серйозне збільшення
цього показника пояснюється, крім іншого, загаль-
ним старінням населення (внаслідок зменшення на-
роджуваності), зростанням дитячої смертності,
постійним погіршенням системи охорони здоров'я,
негативними змінами в екологи, зростанням алко-
голізму серед чоловіків і жінок тощо Відповідно
зменшувалась середня тривалість життя 3 кінця
70-х до середини 80-х рр цей показник упав з 70
до 68 років
Ці тривожні процеси супроводжувалися зміна
ми національного складу населення на користь
росіян і російськомовного населення За переписом
1959 р , українці становили 76,8% населення рес-
публіки (32,2 млн чол ), росіяни — 16,9% (7,1
млн ) У 1979 р українців було відповідно 73,6%
(36,5 млн ), росіян — 21,1% (10,5 млн чол ) Ці
зміни були викликані перш за все міграцією насе-
лення „Обмін кадрами", всесоюзні ударні будови,
освоєння нафтових родовищ Сибіру викликали
відтік українців за межі республіки Тільки у
1970—1979 рр українське населення Сибіру і Да-
лекого Сходу зросло на 22% Натомість у той же
період відбувався досить інтенсивний приплив
росіян в Україну, яка, між іншим, була цілком дос-
татньо забезпечена трудовими ресурсами, йшлося
тільки про те, щоб використовувати їх ефективно
За підрахунками демографів, протягом 1959—
1979 рр імміграція росіян в Україну становила від
1,5 до 2 млн чол
358
Ще одним джерелом збільшення росіян 1
російськомовних у складі населення республіки бу-
ла русифікація Один з найголовніших компонентів
національної свідомості — мова — досить швидко
усувався зі сфери соціально-культурних взаємин У
результаті якщо в 1959 р 93,5% українців назва-
ли рідною мовою українську, то у 1979 р цей по-
казник зменшився до 89,1% Найбільше русифіко-
ваних українців зосереджувалося в південно-
східних регіонах республіки В Україні існували такі
соціально-культурні й політичні умови, за яких
національна меншість фактично асимілювала
більшість
Етнодемографічні зміни у республіці віддзерка-
лювали процеси що набирали силу в соціально-
економічній, політико-ідеологічній та культурній
сферах і багато в чому були їх наслідками Кризові
процеси у згаданих сферах призводили і до нарос-
тання кризових явищ в житті нації як такої, занепа-
ду національної ідентичності, розмивання і декуль-
туризацп українського етносу
На початку 80-х рр радянське суспільство де-
далі глибше втягувалося в тотальну соціально-еко-
номічну політичну та ідеологічну кризу Деграду-
вання „верхів" і розвал державної ідеологи були
настільки очевидними, що навіть серед вищих еше-
лонів партійно-державного керівництва формува-
лися ревізіоністсько-реформаторські сили У .ни-
зах" наростало невдоволення, зневіра й байдужість
Судомні спроби системи утримати хоча б поверхову
стабільність зводилися або до суто адміністратив-
них заходів (за часів Ю Андропова), або до ідео-
логічних чаклувань і популістських загравань (за
часів К Черненка) В Україні ці процеси набували
ще й суто провінційного забарвлення й укорінюва-
лися глибше, ніж у центрі Тому, коли в Москві по-
чалися більш радикальні спроби вдосконалити ра-
дянську систему, названі „перебудовою", Україна
була серед останніх, хто втягнувся у ці процеси А
втім, і для неї приходили нові часи, починалася но-
ва епоха
* * -к
ш
ш
, днією з найважливіших причин „перебудо-
|ви", що її розпочав Горбачов, була не-
обхідність зменшити тягар гонки озброєнь
Внаслідок недалекоглядної політики брежнєвського
керівництва почав створюватися єдиний фронт
США, Західної Європи, Японії, Китаю проти
СРСР Продовжувала литися кров, у т ч україн-
ських призовників, в Афганістані
„Нове мислення", проголошене Горбачовим,
підкреслювало пріоритет загальнолюдських цінно-
стей над класовими До Москви (а згодом і до
політичного життя) повернувся академік А Саха-
ров припинилося глушіння зарубіжних радіос-
танцій Радянські війська залишили Афганістан,
почалося їх виведедння із Східної Європи, що при-
звело до краху комуністичних режимів Все це при-
звело до „прориву" у стосунках СРСР із Заходом
Боязнь „балканізацп" СРСР, бажання зберегти
налагоджені стосунки з Горбачовим з проблем
ядерного роззброєння та глобальної безпеки при-
звели до недооцінки Заходом національно-виз-
вольних рухів СРСР, зокрема в Україні (прем'єр
міністр Англії М Тетчер у 1990 р в Києві порівня-
ла Україну з Каліфорнією, промова президента
США Дж Буша в Києві на початку серпня 1991 р ,
де він беззастережно підтримав союзний договір і
критикував „самовбивчий націоналізм", отримала
на заході назву "Chicken Kiev speech" як вияв „боя-
гузтва")
спочатку намагався „прискорити
І розвиток економіки СРСР насамперед за ра-
Ж хунок випереджаючого розвитку машинобу-
дування в рамках колишніх структурних пріори-
тетів Однак невдача у цьому зробила очевиднішою
для керівництва країни необхідність реформування
економіки, запозичення досвіду Угорщини, Китаю
В червні 1987 р на пленумі ЦК КПРС було про-
голошено програму радикальної реформи
управління економікою Розширювалися права
підприємств, почалося запровадження орендних та
акціонерних форм господарювання, кооперативів у
торгівлі та промислововсті, сімейного підряду у
сільському господарстві, малих підприємств,
спільних підприємств з іноземними фірмами, прий-
нято закон про індивідуальну трудову діяльність
Темпи зростання національного доходу (НД) та
реальних доходів на душу населення продовжували
знижуватися гігантськими темпами почав зростати
внутрішній та зовнішній борг