Смекни!
smekni.com

Історія України Верстюк n2 (стр. 184 из 205)

Депутати від партій, які отримали найбільшу

І кількість мандатів — КПУ, СПУ та НРУ — ство-
рили у 1994 році свої фракції.

За три роки після виборів ситуація в парламенті
відчутно змінилася. Внаслідок довиборів кількість
обраних депутатів збільшилась до 415. Істотні ко-
рективи внесла і поява нових партій, а також
: внутрішні політичні незгоди і тертя. Зокрема, знач-
но послабилися позиції Селянської партії — її де-
; путати змушені були об'єднатися в одну фракцію з
представниками Соціалістичної партії України
(АПУ), яка створила свою фракцію в парламенті,
і На вересень 1997 р. у Верховній Раді були
і представлені 22 політичні партії, діяло 10 депу-
татських угрупувань: 3 фракції (Комуністичної
партії України, об'єднана Соціалістичної та Се-
лянської партій України, Народного руху України)
та 7 депутатських груп.

Станом на початок березня 1997 р. в Україні бу-
ло зареєстровано 41 політичну партію загальною
чисельністю 350—400 тис. осіб. Приблизно поло-
вина з них здійснювала регулярну роботу на загаль-
нодержавному рівні, решта виявляла епізодичну ак-
тивність, або, залишаючись формально зареєстро-
ваними, практично не діяли.

З розгортанням підготовки до парламентських
виборів 1998 року активізувалася діяльність
і політичних партій у напрямку створення передви-
борних коаліцій та блоків, поширення впливу на
і профспілки, національно-культурні товариства та
і інші громадські об'єднання, релігійні конфесії. Зок-

377

А



рема, були утворені політичні об'єднання "Рух за
народ, за Україну" (НРУ, громадські організації),
"Національний фронт" (Українська республікансь-
ка партія, Українська консервативна республікансь-
ка партія, Українська національна консервативна
партія, Державна самостійність України) "Вперед
Україно'" (Християнсько-демократична партія
В Стретовича, депутатська група "Реформи", інші
структури), формувалися політичні об'єднання
Соціалістичної та Селянської партій, "Трудова
Україна" та інші Крім того, створювалися не-
партійні структури у регіонах — громадські
об'єднання, фонди — для забезпечення виборної
кампанії

Водночас у Верховній Раді загострилися дис-
кусії навколо закону про вибори Основним їх пре-
дметом було визначення системи виборів — мажо-
ритарної чи змішаної пропорційно-мажоритарної
Полярність поглядів політичних партій не дала змо-
ги досягти консенсусу в цьому питанні, і закон не
було прийнято до парламентських канікул 1997 ро-
ку

Економічний стан
держави

очинаючи пропагандистську кампанію за
незалежність, активісти Народного руху
. розклеювали статистичні таблиці про ду-

шове виробництво головних видів промислової про-
дукції в Україні Таблиці були переконливими За
десятиріччя перебування у складі єдиного загально-
союзного народногосподарського комплексу рес-
публіка досягла істотних результатів у розвиткові
економіки

Однак за вражаючими показниками випуску
промислової продукції приховувалася зовсім непри-
ваблива картина По-перше радянська проми-
словість, у т ч українська, орієнтувалася не на по-
треби людини, а на випуск продукції, прямо або по-
середньо пов'язаної з військово-промисловим ком-
плексом Структурна перебудова такої промисло-
вості пов'язана з витратами величезних коштів уп-
родовж багатьох років По-друге, т зв "базові га-
лузі" української промисловості (передусім, вугле-
видобуток і металурпя) давно вже не користували-
ся підвищеною увагою Держплану СРСР У роз-
виткові нових потужностей перевага надавалася
іншим регіонам, з більш сприятливими техніко-еко-
номічними показниками виробництва Зокрема, об-
межувалися капіталовкладення в економіку Донба-

/

Історія У краї ни

су, натомість прискорено розвивалася добувна й об-
робна промисловість Кузбасу

Галузі промисловості з обмеженим рівнем
капіталовкладень у створення нових потужностей
катастрофічно швидко старіли Справа в тому, що
існуючі потужності в радянській промисловості де-
сятиріччями майже не оновлювалися за рахунок
амортизації, тобто коштів, що входили у
собівартість продукції, а не в національний доход
Частка амортизації, що призначалася для цілей
оновлення (реновація), вилучалася в бюджет, а
потім використовувалася для фінансування нового
будівництва, найчастіше — в інших галузях і на
інших територіях Така практика була можливою
тільки в командній економіці На перший погляд,
додаткове (понад фонд нагромадження у
національному доході) фінансування капіталовкла-
день у галузі, що вважалися пріоритетними, спри-
ятливо позначалося на промисловості Однак така
практика знекровлювала галузі, що недоодержува-
ли створювані в них амортизаційні кошти і разом з
тим не мали достатньої кількості асигнувань на но-
ве будівництво В Україні до них належали не
тільки галузі паливно-металурпйного комплексу,
але й легка та харчова промисловість На багатьох
підприємствах використовувалася техніка 20-х рр ,
постійно відроджувана методами капітальних ре-
монтів Це призводило до випуску продукції низь-
кої якості, перевитрат сировини, матеріалів і пали-
ва, погіршення екологічної обстановки

Дер^кплан СРСР створював підприємства "під
себе" Йому було зручно мати справу з гігантськи-
ми підприємствами монопольного типу, продукція
яких задовольняла потреби цілого регіону або всієї
країни Створена в радянські часи промисловість
загальносоюзного підпорядкування була цілісним
самодостатнім організмом і аніскільки не залежала
у фінансовому або техніко-економічному відно-
шенні від території, на якій розміщувалася

Загальносоюзним міністерствам було підпоряд-
ковано понад 2 тис найбільших підприємств Ук-
раїни Після розвалу СРСР вони буквально завис-
ли у повітрі Певний час ще підтримувалися старі
виробничі зв'язки, хоча відразу почалися утруднен-
ня з фінансуванням Гостріше стали відчуватися пе-
ребої з матеріально-технічним постачанням

Промисловість України виробляла не більше
20% кінцевого продукту Основна частина іі товар-
ної продукції являла собою напівфабрикати або
комплектуючі вироби, призначені для продовження
виробничого процесу в інших республіках Вихід з

378


Утвердження незалежної України

налагодженої системи господарських зв'язків
ініціювала не Росія, яка була зацікавлена утримати
їх хоча б з політичних міркувань Він підштовхнув-
ся прагненням українського керівнищва утвердити
незалежність своєї держави переорієнтацією еко-
номіки на Захід Але господарству України така
стратегічна лінія дорого обійшлася По-перше, про-
дукції українських підприємств на Заході ніхто не
чекав, бо за світовими стандартами вона була
неконкурентоспроможною По-друге, припинення
або скорочення традиційних зв'язків залишило
сотні підприємств без споживача, а відповідно —
без фінансування

Економіка України традиційно залежала від до-
нецького вугілля Після того як вугілля стало
витіснятися більш дешевими видами палива, виник-
ла залежність від нафти і газу Власних родовищ
нафти в Україні завжди було мало, а поклади шебе-
линського газу швидко вичерпалися Впродовж ос-
танніх ЗО років нафта і газ у великій кількості над-
ходили з інших регіонів СРСР Нафтогазове пали-
во реалізувалося за цінами, які в десятки разів по-
ступалися світовим Командна економіка радянсь-
кого типу могла собі дозволити такі диспропорції,
але платила за це майже повною відсутністю енер-
гозберігаючих технологій

З початком інтеграції колишніх союзних рес-
публік у світове господарство став неминучим про-
цес ліквідації цінових диспропорцій Найбільш вра-
жаючий розрив із світовими цінами спостерігався
якраз у паливному комплексі Наслідком цього бу-
ло спотворення статистичної картини виробництва
національного доходу в міжреспубліканському
розрізі Після того як Україна стала платити Роси і
Туркменистану реальну ціну за нафту і газ, питома
вага витрат на енергоносії у продукції, яку вона ви-
робляла, стрімко піднялася Це означало підвищен-
ня сукупних витрат виробництва і відповідне змен-
шення маси валового внутрішнього продукту

Добиватися за цих умов економи палива запро-
вадженням енергозберігаючих технологій було не-
можливо Адже з падінням національного доходу
здобуття коштів на відповідні капіталовкладення
стало нерозв'язною проблемою 3 іншого боку,
відсутність економічних реформ зводила нанівець
можливість користуватися зарубіжними інве-
стиціями Замінити куповане в Роси і Туркмени-
стані паливо вітчизняним теж бу \о неможливо По-
перше устаткування підприємств давно вже при-
стосували для споживання нафти й газу замість
вугілля По-друге, вуглевидобуток в Україні не зро-

став, а скорочувався з 165 млн т в 1990 р до 70
млн т у 1996 р По-третє, після чорнобильської ка-
тастрофи були переглянуті в бік істотного скорочен-
ня всі плани використання енергії атома В резуль-
таті сукупної ди цих факторів недостача енерго-
носіїв стала найвужчим місцем української еко-
номіки Вона великою мірою поглибила кризовий
спад виробництва, властивий для всіх пострадянсь-
ких держав у добу трансформації економіки з ко-
мандної в ринкову