Ця трансформація відбувалася по-різному в Ук-
раїні та Роси Остання виявилася в значно кращих
стартових умовах По-перше, вона менше постраж-
дала від розриву зв'язків, утворених за десятиріччя
існування єдиного народно-господарського ком-
плексу СРСР, тому що мала переважну більшість
підприємств із замкнутими в межах власних кор-
донів циклами виробництва По-друге, в неї був
стартовий капітал для реформ у вигляді "валютних"
природних багатств — нафти, газу, золота, алмазів
тощо. По-третє, Росія успадкувала від СРСР кад-
ровий та інституцюнальний потенціал для реформ,
якого в Україні на час здобуття незалежності не
існувало У нас доводилося на порожньому місці
створювати такі інституції, як Національний банк,
посольства та консульства експортно-імпортні ор-
ганізації тощо Нарешті, останньою за переліком,
але не за значенням була наявність у Роси і
відсутність в Україні політичної волі для реформу-
вання економіки Росія була "підведена" до реформ
найгострішим продовольчим становищем у своїх
промислових регіонах
Стратегія реформ у Роси (т зв "гайдаро-
номіка ") виходила з монетаристської теорії
Відповідно до рекомендацій міжнародних еко-
номічних організацій входження в ринок відбувало-
ся шляхом відмови від директивного втручання в
народногосподарські процеси Вважалося, що утво-
рюваний ринок сам регулюватиме попит і пропону-
вання товарів, курси валют, величину заробітної
плати тощо Такий курс у цілому правильний, але
його проведення вимагало знання законів ринкової
економіки, обережності й поетапності у запровад-
женні монетаристських методів, наявності твердої
виконавчої влади, спроможної своєчасно здійсню-
вати соціальний захист найменш захищених кате-
горій населення
Російські реформатори в урядах Є Гайдара і
В Чорномирдіна діяли методами проб і помилок
Але вони все-таки діяли, наполегливо просуваю-
чись до ринку Натомість українська політична
379
Історія України
еліта витрачала час на дебати про те, куди йти до
капіталізму чи до соціалізму3 Відмова від нав'яза-
ного комуністичною доктриною штучного поділу
світу на суспільно-економічні формації відбувалася
(якщо взагалі відбувалася) надто болісно й
уповільнено Формування твердої виконавчої влади
затяглося, і тому державні органи виявилися не-
спроможними активно впливати на економічну си-
туацію
Ринкові реформи в Україні все-таки почалися,
але не з волі Гі керівництва, а за "законом сполуч-
них посудин" Надто тісно пов язане з російською
економікою, іі господарство змушене було плента-
тися в фарватері курсу, що прокладався за межами
кордонів нової держави Це був найгірший з усіх
можливих варіант трансформації командної еко-
номіки в ринкову Власне, Україна не здійснювала
справжніх реформ, а пристосовувала свою цілком
залежну від державного бюджету економіку до
ринкового господарств інших країн
Росія почала ринкові реформи з лібералізації цін
на початку 1992 р Внаслідок цього ціни на газ в
Україні за 1992 р зросли в 100 разів, а на нафту —
в 300 разів Зростання цін на енергоносії почало
розкручувати спіраль інфляції Падіння виробниц-
тва й стрімке зростання собівартості продукції різко
знизили бюджетні надходження від промисловості
Водночас витрати бюджету невпинно підвищували-
ся Дефіцит покривався випуском незабезпечених
продукцією паперових грошей Інфляція поступово
перейшла в гіперінфляцію За 1992 P гроші
знецінилися в 21 раз, а за 1993 р, — у 103 рази Та-
ких масштабів інфляції не спостерігалося в цей час
у жодній країні світу
В 1994 р Національний банк України розпочав
жорстку дефляційну політику і в липні добився най-
нижчого (2,1%) рівня інфляції за попередніх три
роки Але монетарні обмеження не підкріплювали-
ся зниженням бюджетних витрат Короткочасне
приборкання інфляції досягалося утворенням за-
боргованості у виплаті заробітної плати, пенсій та
інших соціальних видатків і зростанням креди-
торської та дебіторської заборгованості в народно-
му господарстві
Такі самі явища спостерігалися і в Роси, але в
значно менших масштабах Б Єльцин у березні
1994 р назвав кризу неплатежів явищем, що загро-
жувало національній безпеці В українській еко-
номіці нагромадився потужний інфляційний по-
тенціал, що поставив суспільство наприкінці 1994
р перед новим витком гіперінфляції
Інфляція практично припинила процеси нагро-
мадження в галузях народного господарства Це
означало, що розпочався фізичний розпад продук-
тивних сил Руйнувався науково-технічний по-
тенціал Питома вага асигнувань на науку в бюд-
жеті скоротилася у 1990—1994 рр вчетверо, а чи-
сельність науковців у Народному господарстві —
втричі Сотні спеціалістів вищої кваліфікації з уста-
нов Національної академії наук та університетів
виїхали за кордон на тимчасову або постійну робо-
ту
Запроваджені з 1992 р купони багаторазового
використання розглядалися як попередники пов-
ноцінної національної валюти — гривні Перехід на
купони було здійснено за півроку В середині 1992
р Україна вийшла з рубльової зони
Гривню передбачалося ввести ще в 1992 р Але
ситуація в економіці, що невпинно погіршувалася,
зробила це неможливим Курс купоно-карбованця
швидко падав У листопаді 1994 р в обігу з'явила-
ся 500-тисячна купюра, але ії реальна вартість не
перевищувала й чотирьох доларів
В умовах інфляції такого масштабу відбулася
обвальна бартеризація зовнішньої торгівлі Екс-
портні поставки за бартером здійснювалися, як
правило, за зниженими цінами, а імпортні — за за-
вищеними Заборгованість України іншим країнам
на середину 1994 р склала близько 7 млрд до-
ларів Найбільше боргів припадало на частку Роси
і Туркменистану за поставку енергоносіїв
Намагаючись перешкодити знеціненню купоно-
карбованця, уряд повернувся до випробуваних ме-
тодів директивного господарювання Було запро-
ваджено фіксований курс купонів по відношенню
до долара і рубля Але це призвело тільки до зро-
стання оборотів "тіньової економіки", колосального
посилення корупції в державному апараті, величез-
них перевитрат виробників під час експорту про-
дукції і зовсім неймовірної втечі капіталів за кор-
дон За різними оцінками, наприкінці 1994 р у
розпорядженні вітчизняних власників на території
України зберігалося від 2 до 4 млрд , а поза ії межа-
ми — від 10 до 20 млрд доларів США Цей
відплив валюти остаточно знекровив українську
економіку
Щоб скоротити емісію незабезпечених товар-
ною масою грошей, уряд почав збільшувати питому
вагу податків з прибутку Врешті-решт в Україні
було встановлено найвищу в світі ставку прибутко-
вого податку з громадян — 90% Але це призводи-
ло або до гіпертрофованого зростання "тіньової
380
І
Утвердження незалежної України
економіки ", або дальшого згортання виробничої та
комерційної діяльності Такою була ціна відмови від
ринкових реформ в умовах розкладу командної еко-
номіки
Небажання впливових представників "парти
влади йти шляхом реформ призводило до прогре-
суючого колапсу народного господарства Експерти
Міжнародного фінансового фонду засвідчили, що
економічна ситуація в Україні 1994 р стала гіршою,
ніж у будь-якій країні, за винятком воюючих
Світова класифікація відносила Україну до
лідерів за темпами спаду виробництва Лише у
1994 р його обсяг у промисловості скоротився май-
же на 28 відсотків, сільському господарстві — на
17, валовий внутрішній продукт — на 23 відсотки
Дефіцит державного бюджету у кілька разів пе-
ревищував критичну величину Практично весь він
фінансувався за рахунок грошової емісії
Економіка перебувала у стані глибокої гіпер-
інфляції, яка дедалі розкручувалася, поглинаючи
все — доходи населення і бюджету, основні фонди
й обігові кошти підприємств та організацій
Рівень інфляції у 1994 р сягнув 10 тисяч 200
відсотків, тобто зріс у 102 рази І це за умови, що
близько 70 відсотків цін були державно-регульова-
ними і діяв механізм фіксованого валютного курсу
Майже два роки Україна не обслуговувала свої
зовнішні борги на це просто не було коштів
Криза ставила під сумнів державну неза-
лежність Зубожілі люди у відчаї все частіше поча-
ли питати себе якщо керманичі держави неспро-
можні забезпечити життєдіяльність суспільства, то
чи не краще було 6 відродити Радянський Союз-1
Поширилася легенда про те, що причиною розпаду
СРСР була "біловезька змова" Б Єльцина,
Л Кравчука і С Шушкевича Під час виборного
марафону 1994 р немало кандидатів у депутати
Верховної Ради пропонували найпростіший спосіб
розв'язання проблеми енергоносіїв — приєднання
до Роси
Такі настрої в суспільстві стривожили "партію
влади" Для багатьох іі представників національні
інтереси вийшли на перший план порівняно з кор-
поративними Врешті-решт втрата державності
дошкульно вдаряла по корпоративних інтересах, бо
перетворювала "партію влади" в те, чим вона вже
була до 1991 р — виконавця рішень, що приймали-
ся за межами України
Тому проголошена новообраним Президентом
Л Кучмою у жовтні 1994 р стратегія економічних
перетворень була в принципі схвалена Верховною