Історія України Верстюк n2 (стр. 201 из 205)
Другою західноєвропейською державою, де
проживає порівняно багаточисельна колонія ук-
раїнських поселенців, залишається Франція З
урахуванням природного приросту та міграційних
процесів на середину 50-х рр вона нараховувала до
40 тис осіб Згодом ця цифра дещо зменшилась і
стабілізувалася на рівні 25—30 тис
Певна частина "переміщених осіб" прибула до
Бельгії, Швеції, Данії, Нідерландів, що позначило-
ся на кількісному складі української діаспори у цих
країнах Однак за чисельністю ці громади поступа-
ються українським громадам Німеччини, Франції,
Великобританії
Як і в інших регіонах світу, українці, що мешка-
ють у країнах Західної Європи, прагнули згурту-
вання Українські організації політичного,
релігійного, культурного та наукового плану актив-
но діяли у міжвоєнний період Могутнім поштовхом
для розбудови громадського життя українських
поселенців на західноєвропейському терені стало
прибуття сюди представників уенерівської
еміграції У Франції, приміром, вони почали кон-
центруватися навколо Української громади, засно-
ваної в Парижі 1924 р. На початку 20-х рр вели-
кою активністю відзначався віденський осередок
української еміграції, де, до речі, до 1924 р перебу-
вав М Грушевський
412
У період після Другої світової війни українці в
Західній Європі розбудували досить широку мере-
жу нових громадських організацій та установ, ряд з
яких до того ж ще й представляє їхні інтереси в зно-
синах з властями країн поселення До таких ор-
ганізацій, приміром, належать Український цен-
тральний громадський комітет у Франції,
Об'єднання українських робітників у Франції,
Центральне представництво української еміграції в
Німеччині, Союз австрійців українського поход-
ження, Координаційна рада українських ор-
ганізацій Австрії, Союз українців у Британії,
Об'єднання українців у Великобританії, Союз ук-
раїнців у Бельгії та ін
Цій же меті підпорядкована й діяльність багать-
ох жіночих, молодіжних, професійних, культуро-
логічних і просвітянських організацій, товариств і
об'єднань, початки яких були закладені ще в період
перебування українців у таборах для біженців і "пе-
реміщених осіб" До них слід передусім віднести
Спілку української молоді і Пласт, Об'єднання ук-
раїнських жінок, Об'єднання купців і проми-
словців, Об'єднання лікарів Об'єднання ук-
раїнських письменників, Об'єднання митців ук-
раїнської сцени, Об'єднання українських музик
Союз українських журналістів тощо Не всі
об'єднання й товариства такого роду витримали ви-
пробування часом та нелегкими обставинами існу-
вання поза межами батьківщини Але деякі з них,
хай і під новими назвами, продовжують діяти й по-
нині в багатьох країнах Західної Європи
До збереження української етнічності в
Західній Європі чимало зусиль докладають худож-
ньо-мистецькі колективи, скажімо, "Гомін", "Ор-
лик", "Заграва", "Боян" (Великобританія),
"Степ", "Запорожці" (Франція) та преса, як-от
"Шлях Перемоги", "Християнський голос"
(Німеччина), "Українське слово" (Париж), "Ук-
раїнська думка" (Великобританія)
Українці у Східній
і Південно-Східній Європі
краінські етнічні групи в Польщі, Румуни,
Угорщині, Чехи та Словаччині належать до
автохтонних, або, іншими словами, корінних
На історичних землях, які входять нині до складу
цих держав, предки українців проживали спо-
конвіку У Польщі, приміром, — це Бойківщина,
Лемківщина, Підляшшя, Холмщина і Надсяння
Якщо за точку відліку взяти новітні часи, то до-
Украї нці за межами Украї ни
ля українського населення у східноєвропейських
країнах нерідко складалася досить драматично, а то
й трапчно Так, 1947 р в результаті здійснення
тодішнім польським урядом операції "Вісла" майже
150 тис українців насильницьким шляхом були ви-
селені з їхніх (південно-східних) земель й розки-
дані по всіх польських територіях Мотивувалося це
тим, що українське населення становило матеріаль-
ну і людську базу Української повстанської армії
(УПА)
Відтоді основна маса українського населення
живе на західних і особливо північних територіях
Польщі — Ольштинському Гданському, Ко-
шалінському та Вроцлавському воєводствах Точ-
них даних щодо їхньої кількості немає За відомо-
стями Об'єднання українців у Польщі (ОУП), там
проживає від 250 до 500 тис Офіційна ж польська
статистика подає чисельність українців в межах
150-250
Основними місцевостями розселення українців
у Румунії є Сучавський та Марамуреський повіти,
котрі межують відповідно з Чернівецькою і Закар-
патською областями України Крім того, українці в
цій державі компактно проживають" у Банаті (на
південному заході) та Добруджі (на південному
сході) До Банату — території нинішньої Румунії,
українці потрапили в ході міграційних процесів в
Австрійській (потім Австро-Угорській) імперії у
XVIII—XIX ст Це були переселенці із Закарпат-
тя та Галичини У Добруджі українці з явилися на-
прикінці XVIII — на початку XIX ст Потрапили
вони туди внаслідок переслідування російським ца-
ризмом після зруйнування Запорозької Січі
Надто важко визначити кількість українського
населення в Румуни У джерелах наводяться цифри
50, 70, 100, 120, а то й 800 тис І це не випадково
Ще донедавна урядова національна політика в Ру-
мунії, як, до речі, і в Польщі, базувалася на кон-
цепції однонацюнальної держави, що примушувало
етнічні меншини зрікатися рідного кореня
Щодо Угорщини, то, за неофіційними відомо-
стями, тут налічується приблизно 3 тис осіб ук-
раїнського походження Це здебільшого автохтони
в північно-східній частині країни, вздовж середньої
течи Тиси, а також жителі деяких міст, зокрема Бу-
дапешта Значна кількість українців-русинів про-
тягом століть асимілювалася
З давніх-давен проживають украінці-русини на
території Східної Словаччини І сьогодні місцями
їхнього найбільшого скупчення є міста і села цього
краю Гуменне, Бардпв, Стара Любовня, Кошіце
413
J
Історія України
тощо Традиційним центром українського гро-
мадсько-культурного життя є Пряшів, де проживає
понад 2 тис українців Загалом на території Сло-
ваччини, за офіційною статистикою (1980), прожи-
ває понад 39 тис українців, в Чехи — трохи більше
15 тис Слід, однак, зауважити, що, зпдно з інши-
ми даними, на території колишньої Чехо-Словаччи-
ни налічувалося від 100 до 200 тис українців
Майже 250 років тому з явилися перші ук-
раїнські поселенці в межах донедавна цілісної ще
Югославії Це були вихідці з Пряшівщини та За-
карпаття Вони осіли в історичній області Бачка на
території, яку тепер займає Воєводина Основним
центром їхнього поселення стало с Керестур, яке
згодом одержало назву Руський Керестур Пересе-
ленцями були переважно карпатські лісоруби і
вівчарі, котрі прагнули створити власне господарст-
во, але через брак землі не могли цього зробити на
батьківщині Характерно, що нащадки вихідців із
Закарпаття і нині вважають себе русинами, котрі
мають дещо відмінні від решти українців ет-
нолінгвістичні та етнографічні ознаки Пізніші ж
переселенці, а ними були, зокрема, селяни із
Східної Галичини, без будь-яких застережень
пов'язують себе саме з українським походженням
За даними перепису населення 1981 р , русинів у
республіках Югославії нараховувалось понад 23
тис , а українців — близько 13 тис
Останнім часом помітно активізувалося гро-
мадське життя українців у країнах Східної Європи
Це сталося насамперед завдяки демократичним пе-
ретворенням, які там відбулися Так, у Польщі гро-
мадські організації етнічних меншин, у тому числі
українські, вийшли з підпорядкування Міністерст-
ва внутрішніх справ Ними тепер опікується відом-
ство культури і мистецтва При польському парла-
менті діє комісія національних меншин та етнічних
груп У цьому контексті слід, зокрема, розглядати
засудження в лютому 1990 р на надзвичайному
з'їзді Українського суспільно-культурного товари-
ства горезвісної операції "Вісла" З'їзд поклав по-
чаток діяльності нової громадської організації —
Об'єднання українців у Польщі До нього ввійшли
особи українського походження незалежно від їхніх
політичних поглядів, реліпйних вірувань та соціаль-
ного стану
В інших країнах Східної та Південно-Східної
Європи інтереси українського населення представ-
ляють і захищають такі організації, як Союз ук-
раїнців у Румунії, Союз русинів-українців у Воєво-
дині тощо Втім, не всі вони переживають нині
кращі часи В Словаччині та колишній Югославії,
приміром, на початку 90-х рр знову далися взнаки
спроби до розмежування, у тому числі ор-
ганізаційного, між русинами і українцями Що-
правда, на середину 90-х рр намітилися тенденції
до подолання цих негативних явищ у житті ук-
раїнських громад цього репону
В країнах Східної та Південно-Східної Європи
збереженню української етнічності сприяє
діяльність мистецьких колективів (хор "Журавлі"
— Польща, танцювальний ансамбль "Пульс" —
Словаччина, осередок української культури у
Свиднику (Словаччина), а також преса ("Наше
слово — Польща, "Нове життя", "Дукля",
"Дружно вперед" — Словаччина, "Український
вісник", "Наш голос" — Румунія) У Румунії,
здається, вже стає традицією проведення фести-
валів української пісні та музики