Історія України Верстюк n2 (стр. 203 из 205)

З особливою силою міжнародна солідарність з
народом нашої країни виявилася в роки Великої
Вітчизняної війни Одними з перших у рух солідар-
ності включились українські канадці, організовую-
чи комітети допомоги Батьківщині Українське то-
вариство допомоги Батьківщині (УТДБ) в Канаді
було утворено вже 26 червня 1941 р Його відділен-
ня розпочали активну діяльність по всій країні

Документи свідчать, що в Канаді й США не
було жодної акци солідарності, в якій би не брали
участь українці, а в багатьох випадках вони висту-
пили їхніми ініціаторами

Отже, українська діаспора, передусім у Канаді
та США, вписала у свою історію яскраві сторінки
солідарності з колишньою батьківщиною В скрутні
часи українські іммігранти та їхні нащадки були по-
руч з народом, від якого пішло їхнє коріння
Знаємо, як вболівали вони за долю України, допо-
магали на початку XX ст , в 20—40-і рр Про це з
захопленням писала радянська преса Та коли звер-
нутися до вітчизняної наукової літератури і
публіцистики 50-х — середини 80-х рр , то в цей
період зарубіжні українці нібито й перестали дума-
ти про Україну Щоправда, інколи в нашій пресі все
ж таки цитувалися схвальні відгуки про Україну ок-
ремих осіб чи представників офіційних делегацій,
які відвідували нашу республіку Водночас замов-
чувалося те, що в повоєнний період серед ук-
раїнської діаспори існував рух солідарності й іншо-
го характеру Це була солідарність не з країною, а з
тими людьми в Україні, які боролися проти то-
талітарного режиму й постраждали від нього Учас-
никами цього руху, як правило, були представники
повоєнної імміграції, які критично ставилися до

416

Украї нці за межами Украї ни

"побудови соціалізму" на українській землі й до
"успіхів", досягнутих на цьому шляху

Переломною подією у зв'язках діаспори з Ук-
раїною стала Чорнобильська катастрофа Біда бо-
лем обізвалася в серцях зарубіжних українців Вже
того ж 1986 р літак, споряджений усім необхідним
для потерпілих від авари, взяв курс із США на
Москву (на той час ще не існувало прямої авіалінії
з Києвом) На жаль, в Україну цей вантаж із сто-
лиці колишнього СРСР так і не потрапив

Проголошення Акта про незалежність України
24 серпня 1991 р викликало не тільки радісне
піднесення в середовищі української діаспори, але й
зміцнило іі надії на те, що цього разу справа побу-
дови самостійної демократичної Української держа-
[ ви буде доведена до кінця У всіх країнах, де про-

ї живають українці та їхні нащадки, цей акт відзна-

I чався як найбільше свято Принципова позиція за-

F рубіжних українців щодо державотворчих процесів

в Україні, підтримка діаспорою цих процесів про-
явилися і під час першого візиту офіційної ук-
раїнської делегації на чолі з Л Кравчуком до Кана-
ди та США у вересні 1991 р Ще напередодні візи-
ту президія секретаріату Світового конгресу
вільних українців виступила із спеціальним звер-
ненням, в якому закликала українську спільноту
Північної Америки виявити делегації традиційну
українську гостинність і належну пошану та виз-
нання за проголошення України незалежною дер-
жавою

Окремої уваги заслуговує питання культурних
зв'язків діаспори з Україною Незважаючи на до-
сить гостру боротьбу між різними політичними си-
лами в середовищі зарубіжних українців щодо
доцільності чи недоцільності культурних контактів
з Радянською Україною, такі контакти практично
не припинялися ніколи Спочатку вони були опосе-
редкованими — через збереження культурної спад-
щини українського народу, відзначення в країнах
[ поселення визначних дат його історії, популяри-

( зацію творів дожовтневих українських письмен-

; ників і поетів тощо Починаючи з перших по-

воєнних років, можна вже говорити про безпосе-
редні культурні зв'язки української громади, зокре-
ма в Канаді, з Україною 1946 р в цю країну при-
була делегація митців України — народні артисти
З Гайдай, І Паторжинський, поет А Малишко
Вони взяли участь у фестивалі української музики,
пісні і танцю У різний час Канаду відвідували за-
служений український державний хор їм ГВерьов-
ки, заслужений державний академічний ансамбль

танцю їм П Вірського, заслужена хорова капела
"Трембіта", окремі виконавці з України

Та довгий час цей зв'язок був, в основному, од-
ностороннім — у напрямку Канади і США 80-і
рр стали в цьому плані певною мірою переломни-
ми Сьогодш ж ми маємо змогу познайомитися з
виступами представників діаспори на українській
сцені, їхня майстерність з усією виразністю
засвідчує, як можна не лише зберігати національну
Пісню, танок далеко від землі походження батьків,
нерідко в багатоетнічній країні, але й плекати, роз-
вивати їх

Скажімо, велике враження на глядачів справив
самодіяльний анамбль їм Т Шевченка з Канади
(1989 р ), танцювальний ансамбль "Шумка" з Ка-
нади познайомив зі своєю творчістю жителів
Києва, Львова, Івано-Франківська, вперше в Ук-
раїну одержали змогу приїхати відомі у всій Канаді
і за іі межами, але, на жаль, незнані у нас, то-
ронтські художні колективи жіночий хор "Левада'
чоловічий "Оріон", оркестр "Авангард", такі ши-
роко відомі мистецькі колективи й окремі виконавці
з діаспори, як капела бандуристів їм Т Шевченка
(США), чоловічий хор "Бурлаки" і жіночий
"Веснівка" (Канада), окремі виконавці До речі,
концертно-виконавська діяльність капели банду-
ристів із Сполучених Штатів 1992 р відзначена
Державною премією України їм Т Шевченка

Аналізуючи процес взаємодії української діас-
пори та етнополітичного ренесансу в Україні, вже
сьогодні можна виділити дві групи факторів, що
суттєво впливають на іі характер Перша — це ті,
ujo стимулюють цю взаємодію, друга група фак-
торів стримує іі До першої групи варто віднести а)
становлення нового мислення у міжнародних відно-
синах, що відкрило нові канали для безпосередніх
контактів між представниками ядра українського
етносу та тих його частин, які перебувають за межа-
ми України, б) поступова деідеологізація суспільно-
економічного життя в Україні, що дозволяє зняти
класово-партійні бар'єри у спілкуванні українців з
представниками української діаспори Наслідком
попереднього поділу українців у західному світі на
"прогресивних" і "реакційних" було те, що контак-
ти з Україною обмежувались першою категорією
"Комуністична" солідарність з режимами у ко-
лишніх "соціалістичних" країнах Європи також не
дозволяла опікуватися незавидною долею ук-
раїнців, які мешкають у цих державах, оскільки це
могло призвести до напруженості у стосунках між
ними і Радянським Союзом Такий підхід на довгий

417

Історія України

час позбавив можливості порозуміння між різними
частинами українського етносу, в) проведення
спільних заходів за участю українців з різних країн
світу — їхня роль визначається об'єднанням зу-
силь етнічно свідомих осіб українського походжен-
ня у збереженні української етнічності в сучасному
світі, що є базою для взаємодії представників
різних частин етносу Особливого значення у цьому
контексті набули 1-й Форум української діаспори,
який відбувся у серпні 1990 р у Варшаві та Білому
Борі (Польща), 1-й Форум представників східної
діаспори (Київ, січень 1992) та Всесвітній форум
(Київ, серпень 1992)

Серед факторів, які можуть стримати
взаємодію української діаспори та етнополітичного
ренесансу, вагомими є такі а) поліетнічність насе-
лення України Завважимо, що етнічні спільноти
аж ніяк не є перешкодою на шляху взаємодії, однак
невирішеність деяких їхніх проблем у рамках ук-
раїнського етнополітичного організму може її стри-
мувати Цей фактор був би на руку тим силам, котрі
не зацікавлені у збереженні безконфліктної ситуації
в міжетнічних стосунках в Україні, у розбудові її не-
залежності й хотіли б стимулювати настрої віднов-
лення імперського центру Тому, дбаючи про умови
етнополітичного ренесансу українців, обов'язково
потрібно створювати відповідні умови для ренесан-
су інших етнічних спільнот Досвід вирішення про-
блем у міжетнічних стосунках в демократичних
суспільствах може знадобитися у вдосконаленні
міжетнічних відносин в Україні І саме представни-
ки діаспори з Канади, Сполучених Штатів, Німеч-
чини, Франції у процесі взаємодії з українцями, а
також і з вихідцями з інших меншин можуть
поділитися цим досвідом, б) повільність демокра-
тичних перетворень, особливо у сфері економіки, в
Україні та в інших державах Радянського Союзу,
оскільки за таких умов взаємодія реалізується не
повністю, в) ідея федеративного устрою України,
яка побудована на еклектичних засадах, де зміщу-
ються етнографічні й економічні ознаки розвитку
різних регіонів нашої країни. Вона здатна спричи-
нити обмеження зони взаємодії, в основному, з
регіонами колишнього масового переселення ук-
раїнців за океан та чітку репоналізацно стосунків,
до чого можуть призвести концепції особливого

статусу того чи іншого регіону України

Оцінюючи значення названих вище факторів у
взаємодії української діаспори й етнополітичного
ренесансу в Україні, варто мати на увазі ще одну об-
ставину, як на наш погляд, досить важливу —
співвідношення фаз етнічного відродження для
різних частин українського етносу Найефек-
тивнішою взаємодія виявляється тоді, коли ці фази
співпадають У нашому випадку ситуація дещо
інша в Україні ми спостерігаємо бурхливий, при-
наймні порівняно з попередніми періодами, спалах
етнічного ренесансу, для українців Південно-
Східної Європи цей процес лише розпочався після
змін режимів, для частин українського етносу, які
знаходяться в поліетнічних країнах західного світу,
за нашими висновками, пік етнічного ренесансу ми-
нає, оскільки він співпадає з етнічним ренесансом,
властивим для країн поселення, що з найбільшою
силою виявився в 70—на початку 80-х рр Враху-
вання цієї обставини дозволить уникнути спроще-
ного, уніфікованого підходу до можливостей
об'єднання українців у сучасному світі, передовсім
духовного, на етнічній основі