Історія України Верстюк n2 (стр. 42 из 205)
Український гетьман переходить у наступ Однак
вичікувальна тактика володаря Криму та його про-
тидія проведенню українцями наступальних операцій
позбавили Б Хмельницького ініціативи й прирекли на
пасивність (близько місяця 100—110-тисячна армія
тупцювала на місці у районі Тернополя-Збаража) Це
дозволило Яну Казиміру завершити мобілізацію ве-
личезної армії (десь 200 тис жовнірів, шляхти й
озброєних слуг) і привести її 19 червня під Бере-
стечко В цей час Казі-Гірей вступає в переговори з
правлячими колами Польщі щодо можливості зами-
рення з ханом
Після зустрічі приблизно 20—21 червня з 30—
40-тисячною ордою Б Хмельницький подався до
Берестечка, де 28 червня розпочалися бої їх перший
день скінчився невдачею для кримсько-української
кінноти (до речі, українців було небагато), яка зму-
шена була відступити 29 червня вона атакувала
противника вже значно більшими силами Тепер по-
ловину кінноти складали українці В жорстокому
бою польська кіннота зазнала серйозної поразки (ли-
ше шляхтичів загинуло близько 200) й відійшла до
табору Проте хан хотів домовитися про мир і, за
свідченням окремих джерел, вступив у переговори з
королем Чим завершилися вони, нам не відомо, але
є підстави гадати, що Іслам-Гірей вирішив не брати
участі у майбутній битві Джерела зафіксували па-
сивність дій орди 30 червня, котра лише опівдні
зайняла позиції на схилах пагорба, звідки хан пригля-
дався, за визнанням одного з шляхтичів, "готуючись
до втечі" І чи не тому основні сили орди знову були
відведені на пагорб'1 Сам він з кількома сотнями
вершників спостерігав за розвитком битви, що роз-
почалася приблизно о 16-й годині атакою польських
полків лівого флангу під проводом І Вишневецького
українських позиції Разом з окремими підрозділа-
ми татар їм вдалося затримати просування ворога
Бездіяльність хана дозволила королю перехопи-
ти ініціативу й розпочати наступ силами центру й
правого флангу Від гарматного пострілу по його
ставці Іслам-Гірей стрімко кинувся за пагорб, і, на-
че за сигналом, вся орда почала швидко відступати у
напрямі м Лешнева Українська армія одразу ж по-
трапила у катострафічне становище Крім цього, хан
затримав при собі гетьмана (котрий прибув до ньо-
го, щоб переконати у необхідності повернутися назад)
до кінця першої декади липня, що вкрай негативно по-
значилося на боєздатності українського війська
Проте 10 липня воно все ж зуміло, хоча й з велики-
ми втратами, вирватися з оточення Отже, можна
сказати, що трагедія під Берестечком стала зако-
номірним результатом зовнішньополітичного курсу
Криму
Герб війська Запорозького
88
Українське національне відродження. Створення козацької держави
Польська і литовська армії до початку вересня
окупували північні, центральні й західні райони ко-
зацької України Впав Київ Народні маси розгорнули
партизанську боротьбу, що набрала особливо вели-
кого розмаху у Поділлі й Чернігівщині Завдяки
організаторській діяльності Б Хмельницького вдало-
ся відновити боєздатність армії, зупинити під Білою
Церквою просування противника й змусити М По-
тоцького погодитися на переговори Все ж укладений
28 вересня Білоцерківський договір зводив нанівець
автономію держави її територія обмежувалася
Київським воєводством, кількість козаків зменшува-
лася до 20 тис , пани одержали право повертатися до
маєтків, гетьман підпорядковувався владі коронно-
го гетьмана тощо
Батогська битва
і виборення козацькою
Україною незалежності.
Наслідки Селянської війни
ОС ли задовольнити ні український уряд, ні
населення козацької України І відразу ж про-
ти відновлення дореволюційних порядків виступили
широкі кола народних мас, підтримувані радикальним
угрупованням старшини Незважаючи на заходи
гетьманської влади, вкрай напруженою склалася си-
туація на теренах Чернігівського і Брацлавського
воєводств Під час складання нового реєстру спалах-
нуло повстання козаків Корсунського полку на чолі
з колишнім полковником Л Мозирею Хоча воно
наприкінці 1651 р було придушене, а Л Мозирю
страчено, у Лівобережній Україні з'явилися само-
звані гетьмани Вдовиченко, Бугай, Боданко, Дедюля
Внутрішньополітичну ситуацію ускладнювала також
опозиція гетьманові з боку полковників І Богуна
С Пободайла, М Гладкого
Намагання Б Хмельницького стабілізувати ста-
новище (виключення з реєстру 8 тис козаків,
надіслання таємних універсалів мешканцям Брац-
лавщини з проханням терпляче зносити підданство
панам" й обіцянкою "зняти з них це ярмо" весною
та ін ) успіху не мали Поява на початку березня
1652 р на Лівобережжі підрозділів польської армії
викликала тут новий спалах боротьби Розпочалося
масове переселення мешканців Чернігівського воєво-
дства на територію Миргородщини, Полтавщини,
Гадяччини тощо Серед радикального угруповання
старшини визріває задум зміщення Б Хмельницько-
го Хоча він був викритий і за рішенням ради у се-
редині травня було страчено групу полковників і
сотників, розвиток подій виходив з-під контролю
уряду. Виникла загроза вибуху громадянської війни
(за словами Б Хмельницького, "Русі з Руссю"), що
могла знищити молоду державу
Гетьман вчасно зрозумів цю страшну небезпеку
Тому з кінця квітня розпочав мобілізацію полків для
наступу проти 16—20-тисячного ворожого війська,
яке стояло табором під Батогом На початку другої
декади травня Б Хмельницький вирушив у похід,
заручившись підтримкою Криму, невдоволеного
політикою Варшави 1 червня авангард українсько-
кримського війська під проводом гетьманського сина
Тимоша розпочав бої з противником Наступного
дня підійшов Б Хмельницький Оглянувши вели-
чезний табір поляків, він зрозумів, що у М,Калинов-
ського замало сил для його одночасного захисту по
всьому периметру Тому вирішив завдати удару з
усіх боків У другій половині дня розпочалася стрімка
атака Не минуло й години бою, як польська кінно-
та заметушилася й розпочала готуватися до втечі
Помітивши це, М Калиновський наказав німецьким
піхотинцям відкрити вогонь по утікачах У цей кри-
тичний момент українські розвідники запалили у
ворожому таборі солому й сіно Жовнірів охопила
паніка, що полегшило украінсько-кримським
підрозділам прорив у середину табору Оволодівши
ним, українці пішли на штурм редутів, де закрилися
німці, й до заходу сонця захопили їх Перемога була
повною За всю свою середньовічну історію Польща
не зазнавала такого страшного розгрому Загинуло
щонайменше 8 тис жовнірів, у тч половина всіх гу-
сар Речі Посполитої
Поразка поляків викликала масове повстання на-
селення козацької України проти шляхти, і до початку
липня на всій її території відновлюється функціону-
вання національних органів влади Українська держава
виборола фактичну незалежність, що створювала
сприятливі умови для реалізації національної ідеї У
джерелах знаходимо згадку про карбування восени
1652 р власної української монети Гетьман почав
міркувати над створенням 50-тисячної регулярної
армії Зміцнювалася його влада
Б Хмельницький де-факто визнав соціально-
економічні наслідки Селянської війни, що знаменувало
Гі завершення Нова модель соціально-економічних
відносин мала свої особливості Були ліквідовані, за
невеликим винятком, велике й середнє землево-
лодіння, фільварково-панщинна система господарю-
вання й кріпацтво Більшість земельного фонду про-
89
Історія У краї ни
гнаних феодалів, королівщин и католицької церкви пе-
рейшла у власність державного скарбу. Зросло
землеволодіння православних монастирів. Започат-
ковується складання гетьманського й старшинського
землеволодіння, завершується процес утвердження
козацької земельної власності. Значна частина земель
переходить до рук селян, котрі виступали її співвлас-
никами нарівні з державою.
Відбулися істотні зміни у соціальній структурі
суспільства. Було ліквідовано стан великих і середніх
світських землевласників, різко зменшилася кількість
дрібної шляхти, але зросла Гі роль у політичному
житті. Провідна роль у суспільстві перейшла до ко-
зацького стану. Істотно поліпшилося становище
селянства, котре здобуло особисту свободу, влас-
ницькі права на землю, право вступу до козацького
стану. Зміцнився статус православного духовенства.
Провідна роль у житті міст перейшла до рук ук-
раїнців. Пришвидчився процес формування нової
еліти суспільства.
Щоб уникнути продовження воєнних дій,
Б.Хмельницький намагався схилити уряд Речі Пос-
политої до визнання незалежності козацької України,
що дозволило б, за його словами, "і нам, і Речі Пос-
политій жити у спокої". Однак польська еліта вияви-
лася неспроможною відмовитися від імперської ідеї
відновлення свого панування. Тому точиться гостра
дипломатична боротьба. Польський агент ксьондз
С.Щитницький у листі до канцлера підкреслював, що
метою діяльності Б.Хмельницького є "абсолютно й
незалежно від жодного монарха панувати, і всі ті
землі мати у володінні, які починаються від Дністра,
йдуть до Дніпра й далі до московських кордонів...".