Історія України Верстюк n2 (стр. 47 из 205)

Тим часом політична ситуація в Україні продов-
жувала загострюватися На початку квітня російське
військо, очолюване князем А Трубєцкім, перейшло
в наступ Заручившись підтримкою наказного геть-
мана І Безпалого й інших старшин, князь 20 квітня
вирушив до Конотопа і 30 квітня взяв його в обло-
гу Українські полки Г Гуляницького та міщани
захищалися з великою хоробрістю й відбивали всі при-
ступи ворогів У середині червня на допомогу
обложеним виступив і Виговський Під Говтвою він
розгромив полк Сілки і кілька московських
підрозділів А затим подався до Конотопа 7 липня
біля с Соснівки відбулися сутички авангарду
украінсько-кримської армії з росіянами Щоб зупи-
нити просування противника А Трубецкой переки-

нув у район Соснівської
переправи основні сили
армії (15 тис вояків) 9
липня тут спалахнув
жорстокий бій

І Виговський скори-
ставшись тим, що росі-
яни не зміцнили другої
переправи в районі боліт,
наказав захопити її і вий-
ти в тил ворога Цей

Історія У краї ни

Печатка І Виговського

маневр було проведено блискуче Атака українців з
боку с Попівки стала повною несподіванкою для
московського командування Не в змозі стримати
атакуючих, росіяни почали втікати до Конотопа їх пе-
реслідували 12 км Загинула майже вся армія До
полону потрапили князі С Пожарській, С Львов,
Бутурліни, багато офіцерів Ввечері українські і та-
тарські підрозділи з'явилися під Конотопом і
розпочали наступ на ворожий табір Водночас ГГу-
ляницький зробив вдалу вилазку Росіяни почали
відступати до переправи У нічному бою українці
прорвалися до табору, але закріпити успіх (через не-
стачу піхоти) не зуміли А Трубєцкой спромігся
організувати переправу залишків війська й відірвати-
ся від переслідувачів До 20 липня росіяни дісталися
до Путивля

Блискуча перемога відкривала перспективу для
успішного завершення війни з Московією й припи-
нення громадянської війни Однак реалізувати її
гетьманові не вдалося По-перше, невдоволена
підступністю Варшави старшина почала пошук шляхів
до порозуміння з Росією, внаслідок чого воєнні дії ве-
лися дуже мляво, по-друге, замість пошуку
порозуміння з опозицією, І Виговський знову вдав-
ся до терору, який посилював до нього ненависть з
боку значної частини населення Лівобережжя й штов-
хав його шукати захисту в Росії, по-третє, татари,
набравши здобичі, повернулися ло Криму, а без них
воювати гетьман не наважувався Внаслідок чого,
після невдалої облоги Гадяча, він в середині серпня
розпускає військо і повертається до Чигирина

Прихід до влади

Ю.Хмельницького.

Укладення

Переяславського договору.
Чуднівська кампанія

'""Т" им часом у Лівобережжі посилюється анти-
I гетьманський рух Повстанці розгромили
Л урядові залоги, вбили Ю Немирича та інших
однодумців І Виговського Набрали поширення про-
московські настрої До кінця вересня на вірність
царю присягнула більшість лівобережних полков-
ників Скориставшись сприятливою обстановкою,
А Трубєцкой перейшов у наступ і на початку жовт-
ня увійшов до Переяслава

Водночас різко погіршується становище гетьма-
на і на Правобережній Україні, де опозиційні сили
зосереджувалися навколо Ю Хмельницького За
свідченням деяких джерел, провідну роль в їх орга-

Українське національне відродження. Створення козацької держави

нізації відіграли І Богун, І Ковалевський, П Доро-
шенко та І Сірко На середину вересня у таборі
Ю Хмельницького під Германівкою вже перебувало
близько 10 тис осіб Щоб урятувати ситуацію, І Ви-
говський прибув під Германівку й скликав чорну раду
За його дорученням П Верещака та Сулима зроби-
ли спробу ознайомити присутніх із змістом Гадяцького
договору Але козаки не захотіли їх вислухати до
кінця й почали звинувачувати гетьмана в ігноруванні
інтересів козацької України Рятуючи життя, він
поспішно залишив табір і вирушив до А Потоцько-
го Козаки домагалися його зречення від влади, й
після тривалих переговорів він змушений був повер-
нути клейноди Близько 24 вересня неподалік від
Фастова чорна рада обрала гетьманом Ю Хмель-
ницького

Отже, дворічне гетьманування І Виговського по-
значилося різким загостренням соціально-політичної
боротьби, що переросла в громадянську війну Тра-
гедія цього досвідченого, не позбавленого таланту
державного діяча полягала в тому, що він не бачив пер-
спективи розвитку України як суверенної держави і
як справедливо відзначав І Крип'якевич знехтував
здобутками Національної революції й намагався
„створити шляхетську Україну на зразок шляхетсь-
кої Польщі"

Перед новим гетьманом стояли надзвичайно
складні завдання припинити громадянську війну,
пом якшити соціальне напруження, покласти край
як охлократичним поривам „черні", так і олігархічній
сваволі старшин І, що найголовніше, запобігти загрозі
територіального розпаду України на Лівобережжя,
Правобережжя та Запорожжя, поліпшити функціону-
вання центральних і місцевих органів влади, домогтися
повного суверенітету та об'єднання етнічно-ук-
раїнських земель у межах держави

Досить складною була й зовнішньополітична си-
туація Так, у Лівобережжі перебували московські
війська, які користувалися підтримкою значної час-
тіш населення, тому продовження війни з Московією
очначало подальший розвиток громадянської війни
Слід було шукати порозуміння Водночас розрив до-
ктору з Річчю Посполитою ставив Україну перед
чаї розою відновлення воєнних дій з нею та Кримсь-
ким ханством Тому уряд прийняв таке рішення діяти
оіісрежно, граючи на суперечностях між Московією
м Річчю Посполитою

ІО Хмельницький вирішив укласти новий до-
иіііір ч Московією На скликаній у Жердовій Долині
раді виробляються статті, спрямовані на збереження
< унеренітету козацької України в її конфедератив-

ному зв'язку з Росією Вони передбачали включен-
ня до її складу північної Чернігівщини й частини
Білору-сії, заборону перебування на її теренах мос-
ковського війська і воєвод (за винятком Києва),
вільне обрання гетьмана, право на зовнішньополітич-
ну діяльність, від-криття шкіл, присяги царя на умовах
договору тощо

Однак, А Трубєцкой, вдавшись до військового
шантажу, відхилив ці статті і домігся на скликаній
27 жовтня раді ухвалення нового Переяславського до-
говору Він складався з підроблених московським
урядом умов договору 1654 р (українська сторона їх
на цей час втратила) та додаткових статей Його
зміст переносив характер украінсько-московських
відносин із сфери конфедеративного союзу у пло-
щину обмеженої автономії України в складі Росії
Відповідно до нього козацька Україна позбавлялася
права без дозволу царя переобирати гетьмана На обох
берегах Дніпра мали перебувати по одному судді,
осавулу й писарю Гетьман втрачав право признача-
ти й звільняти полковників, карати смертю старшин,
виступати у похід без царського дозволу Забороня-
лися зносини з іншими країнами Російські воєводи
отримали право прибути разом з залогами до Пере-
яслава, Ніжина, Чернігова, Брацлава й Умані Київ-
ська митрополія підпорядковувалася московському
патріарху та ін

Зрозуміло, що такий характер стосунків з Мос-
ковією не міг не викликати глибокого розчарування
й обурення серед козаків і старшин, особливо Пра-
вобережжя Тим більше, що в роботі ради не брали
участі 7 правобережних полковників Звичайно, це не
було простою випадковістю, а засвідчувало певну
політичну позицію правобережної старшини, а саме
недовіру до Москсші Укладений договір відбивав
промосковську орієнтацію лівобережної старшини й
був великою помилкою гетьманського уряду, що при-
вела до розколу державну еліту за територіальною
ознакою Щоб пом'якшити її негативні наслідки,
Чигиринська старшинська рада у листопаді направи-
ла до Москви посольство під проводом полковників
П Дорошенка та А Одинця з тим, щоб домагатися
скасування неприйнятних для України статей Про-
те ця місія зазнала невдачі

Ситуація вимагала внесення серйозних змін до
політичного курсу Однак це виявилося далеко не
простою справою Юний Ю Хмельницький прагнув
блага своїй Вітчизні, хотів вибороти для неї неза-
лежність, не допустити розколу козацької України
Вживав заходів, щоб повернути до складу держави
втрачені землі у Поділлі та Волині Тому українські

Історія У краї ни

підрозділи восени 1659 р перейшли у наступ і на-
прикінці листопада розгромили під Хмельником
А Потоцького та І Виговського Було взято в обло-
гу Бар і Меджибіж Ю Хмельницький наполягав,
щоб московський уряд у переговорах з Річчю Пос-
политою у Борисові (куди хотів направити
посольство) домагався проходження кордону Ук-
раїни по ріках Прип'яті й Горині, містах Острог,
Заслав, Гоща, Меджибіж, Вінниця, Бар, Зіньків,
Студениця, вільного сповідування православної віри
на території Речі Посполитої, підпорядкування
київському митрополиту львівського, володимирсь-
кого, перемишльського і холмського єпископів,
дозволу польським і литовським купцям торгувати з
Україною тощо