Однак добре освічений і не позбавлений гостро-
го розуму гетьман не мав здібностей ні політика, ні
полководця Емоційно неврівноважений, слабкої волі,
він не користувався авторитетом серед старшини, не
міг твердо тримати кермо влади і швидко став іграш-
кою в руках лідерів політичних угруповань (інше
питання, коли б він виступав представником правля-
чої династії Хмельницьких) Тому, усвідомлюючи
свою слабкість володаря, він уже в лютому 1660 р
почав висловлювати міркування про небажання
обіймати гетьманську посаду Проте не був заміне-
ний, що привело до вкрай негативних політичних
наслідків
Тим часом становище України швидко погіршу-
валося У середині лютого 1660 р 10-тисячне
польське військо на чолі з коронним гетьманом С По-
тоцьким вторглося у Брацлавщину, намагаючись
захопити Могилів Потерпівши поразку, воно зроби-
ло спроби оволодіти Брацлавом, Ладижином та
Уманню, але теж безуспішно Зазнавши великих
втрат С Потоцький відступив Уклавши мирний до-
говір з Швецією (перша половина травня) і
заручившись підтримкою хана Магмед-Гірея, поль-
ський уряд пішов на зрив переговорів з Московією
й почав підготовку до наступу
Призначений російським урядом командуючим
військами в Україні київський воєвода В Шереметьев
скликав 17 липня раду з участю гетьмана й стар-
шин, яка ухвалила ризикований план дій Ним
передбачалося виступити з московським військом і
лівобережними полками наказного гетьмана Т Цицю-
ри проти польської армії, а Ю Хмельницького з
правобережними полками залишити для боротьби з
татарами, аби не допустити їх об'єднання з поляка-
ми (кидається у вічі територіальний принцип
розподілу української армії, що засвідчував наявність
протистояння між старшинами обох частин України)
Київський воєвода, затягнувши час виступу (аж до
початку вересня), на чолі 40 -тисячного московсь-
ко- українського війська вирушив назустріч
70-тисячній польсько-кримській армії, що зайняла по-
зиції під Старокостянтиновом
Рішучими діями польське військо 14 вересня ото-
чило московсько-українські полки неподалік Любара,
а після їх відходу до Чуднова —заблокувало Тим ча-
сом Ю Хмельницький (на чолі 20 тис вояків) діяв
повільно й нерішуче, що зумовлювалося настроями
значної частини старшини розпочати переговори з по-
ляками Лише на початку жовтня українське військо
прибуло до Слободищ, що в 20 км східніше Чудно-
ва Щоб не допустити об'єднання Ю Хмельницького
з В Шерємєтьєвим, проти нього 7 жовтня на чолі
24—29-тисячного польсько-татарського війська ви-
рушив талановитий полководець маршалок коронний
Є Любомирський У другій половині дня відбулася
кровопролитна битва, яка не принесла успіху жодній
сторін Проте група старшини (ГЛесницький,
Т Носач, П Тетеря та ін ), всупереч настроям ос-
новної маси вояків, домоглася від гетьмана згоди на
переговори з Є Любомирським Чим вони скінчили-
ся, з'ясувати важко, але відомо, що маршалок корон-
ний з частиною армії повернувся під Чуднів, залишив-
ши для облоги українців решту полків Старшина
вирішила зачекати тут на підхід армії київського
воєводи, хоча, ймовірно, мала досить сил, щоб про-
битися йому на допомогу
Відчайдушна спроба московсько-украінського
війська 14 жовтня вирватися з оточення зазнала
невдачі Дізнавшись про це, старшина змусила
Ю Хмельницького пришвидшити переговори з по-
ляками 15 жовтня до С Потоцького прибуло україн-
ське посольство Після дискусій 17 жовтня було ук-
ладено Чуднівський договір, який передбачав
відновлення умов Гадяцького договору (щоправда, без
статті про створення Руського князівства) За таких
обставин становище В Шереметьева ставало катаст-
рофічним 21 жовтня його табір залишила частина
українських полків В результаті переговорів він зму-
шений був капітулювати Однак поляки порушили
умови домовленості й дозволили татарам учинити
листопада погром обезброєному московському
війську
Нова політична ситуація приховувала серйозну не-
безпеку загострення соціально-політичної боротьби
По-перше, більшість лівобережного козацтва й стар-
шини одразу ж виступили проти укладеного договору
й почала відмовлятися визнавати владу Ю Хмель-
100
Українське національне відродження. Створення козацької держави
ницького По-друге, розташування у Правобережній
Україні на постій жовнірів, котрі безжалісно грабу-
вали населення, а також повернення до маєтків
вигнаних панів викликали тут масове невдоволення
політикою гетьманського уряду Усвідомлюючи свою
безпорадність, Ю Хмельницький зробив спробу по-
класти булаву на Корсунській раді (21 листопада), але
безуспішно Тоді у переговорах з Польщею гетьман
намагався обстоювати права козацької України та
релігійні інтереси всього українського населення Речі
Посполитої В середині липня 1661 р сейм затвер-
див Чуднівський договір, відхиливши вимоги щодо
ліквідації унп та права козаків брати участь у вибо-
рах короля
Розвиток громадянської війни
в 1661—1663 pp.
та її політичні наслідки
г~Т~'им часом відбувається загострення грома- Водночас загострюється й соціальна боротьба
Старшина займалася величезними зловживаннями,
внаслідок чого становище селянства й незаможного
козацтва помітно погіршувалося (виразно окрес-
люється процес феодалізації соціально-економічних
відносин) Очевидно, не без підстав І Сірко у листі
до Я Сомка (березень 1662 р ) дорікав йому та іншій
старшині за те, що бігають за шляхетством „чортів-
ським ляцьким"
Невдоволення широких кіл незаможного козац-
тва вміло використовував у політичній боротьбі
І Брюховецький Він створював собі на Запорожжі
авторитет найрішучішого борця за козацькі права й
вільності Принагідно зазначимо, що на відміну від
Я Сомка, котрий плекав надію звільнитися від мос-
ковської залежності („з холопства визволитися і
жити за своїми звичаями"), запорозький гетьман
був палким прихильником московської орієнтації,
часто висловлюючись за ліквідацію гетьманату й
створення князівства на чолі з царевичем Федором
У Правобережжі швидко зростало невдоволен-
ня реанімацією польсько-шляхетських порядків,
свавіллям жовнірів, нехтуванням Варшавою умов
Чуднівської угоди 3 огляду на це, наприкінці 1661
— на початку 1662 рр Ю Хмельницький розпоря-
дився усунути з маєтків державців, старост і
підстарост Проте в лютому 1662 р сейм скасував от-
римані раніше права козаків на шляхетські володіння
й повернув їх шляхті У середині квітня гетьман зму-
шений був на вимогу короля дозволити урядовцям 1
панству повертатися до маєтків
Непевність його становища, наміри зректися бу-
лави сприяли розвиткові погано прихованої боротьби
за владу В числі найреальніших претендентів був
також І Виговський, котрий, як стало відомо польсь-
ким властям, виношував плани перетворення
козацької України в удільну державу під протектора-
том Порти Нагадаємо, що в екс-гетьмана відбувся
болісний процес переходу з платформи федералізму
до ідеї української незалежності Тому не випадково
польський уряд всіляко прагнув перешкодити ре-
алізації його намірів Зазнавши влітку 1662 р
серйозної поразки під час нового походу в Лівобереж-
ну Україну, Ю Хмельницький остаточно вирішує
скласти повноваження гетьмана Серед претендентів
на булаву виступали досвідчені полковники Г Гуля-
ницький, М Ханенко та П Дорошенко В першій
половині січня 1663 р на скликаній у Чигирині ко-
зацькій раді основна боротьба розгорілася між
ГГуляницьким і П Тетерею Завдяки підтримці та-
тар, переміг П Тетеря
У Лівобережжі в квітні 1662 р Я Сомко на скли-
каній у Козельці старшинській раді домігся прого-
лошення себе „повним гетьманом" Проте побув ним
101
Історія У краї ни
лише місяць, бо Москва не визнала законності цієї
акції, шукаючи собі надійнішого васала Характерно,
що російський уряд, намагаючись якомога швидше за-
миритися з Річчю Посполитою, починає у цей час, з
одного боку, висловлювати готовність уступити їй
не лише Правобережну, а й Лівобережну Україну, а
з другого — намагався зміцнити свої позиції у Ліво-
бережжі У зв'язку з цим Москва дала згоду на
скликання чорної ради й відправила для організації
її проведення князя Д Вєліко-Гагіна з 7—8 тис рат-
них людей І на нараді 27—28 червня під Ніжином
більшість козацтва виступила проти^старшини й об-
рала гетьманом І Брюховецького Його суперники
були ув'язнені, а згодом страчені