Так завершилася в козацькій Україні громадянсь-
ка війна 1658—1663 рр її наслідки були трапчними
По-перше, було породжено проблему територіальної
цілісності держави По-друге, витворено причину
перманентної політичної боротьби По-третє, ство-
рено сприятливі умови для реалізації планів Московп
і Речі Посполитої поділити між собою козацьку Ук-
раїну
Боротьба народних мас козацької
України проти відновлення
польського панування.
Прихід до влади у Правобережжі
П.Дорошенка
Г
-кладається враження, що прийшовши до вла-
ди, П Тетеря мав продуманий п\ан дій,
спрямований на виведення держави з глибо-
кої політичної кризи Його серцевину, за словами
Я Дашкевича, становила ідея соборності козацької
України її реалізацію він вбачав у розв'язанні двох
завдань досягнення взаєморозуміння з найвпли-
вовішою старшиною Лівобережжя і віднайденням
союзника за межами України при нейтралізації по-
тенційних недругів Української держави
Перші дипломатичні кроки гетьмана не засвідчу-
ють його безумовної вірності й покірності Польщі
Через посольства до хана дав зрозуміти йому, що „від
царя й короля не чекає нічого доброго" й прохав до-
помоги проти можливої агресії Московп Водночас
робляться кроки у справі порозуміння з урядом ос-
танньої Особливе місце у планах гетьмана займали
стосунки з Річчю Посполитою Як промовляє аналіз
інструкції послам до Варшави від 22 січня 1663 р ,
П Тетеря прагнув зрівняння у правах православної
церкви з римо-католицькою й повернення їй захоп-
лених уніатами храмів, залишення Війська
Запорозького при усіх вільностях, домагався він та-
кож права на самостійні дипломатичні відносини з
Молдавією і Валахією та укладання угод з Кримсь-
ким ханством Іетьман багато зробив для згуртування
навколо себе найвпливовіших представників еліти, а
також зміцнення гетьманської влади На жаль, по-
за його увагою залишався комплекс соціально-
економічних проблем, нерозв'язання яких вело до
загострення суперечностей В полках посилюється рух
козацьких низів І в кінці місяця спалахнуло пов-
стання в Паволочі та його околицях на чолі з колишнім
полковником І Попенком За визнанням гетьма-
на,„лише на волосині висіло саме моє життя" Лише
в другій декаді червня урядові підрозділи придуши-
ли його
За таких обставин П Тетеря підтримав наміри
Яна Казиміра розпочати воєнні дії проти Московії,
сподіваючись за допомогою Польщі домогтися
возз'єднання козацької України 3 прибуттям у другій
половині вересня 22-тисячного польського війська під
проводом короля, він намагається заручитися підтрим-
кою з боку Запорожжя та населення Лівобережжя
Однак, його становище залишалося складним По-
перше, прибуття польських підрозділів, а з ними
шляхти, супроводжувалося безчинствами жовнірів,
збором з населення податків і примусом виконувати
різні повинності Побоюючись повстання, польське
командування залишило на Правобережжі, крім
жовнірів, Київський, Чигиринський, Брацлавський
і Канівський полки По-друге, більшість мешканців
Лівобережжя не влаштовувала перспектива віднов-
лення польсько-шляхетського панування, тому
сподіватися на їхню допомогу в боротьбі проти росіян
не доводилося По-третє, серед еліти Правобереж-
жя, очевидно, з ініціативи І Виговського, почало
формуватися угруповання (наказний гетьман І Богун,
Ю Хмельницький, Г Гуляницький, київський митро-
полит И Тукальський й ін ), яке планувало усунути
П Тетерю й порвати з Польщею
На початку листопада Ян Казимір переправив-
ся у Лівобережну Україну Польсько-украінські
полки,при підтримці татар, діяли в північному і півден-
но-східному напрямах й до кінця грудня захопили
десятки міст Оскільки на початку січня 1664 р
король довідався про назрівання виступу у Правобе-
режжі, то направив туди П Тетерю, створив комісію
для розслідування справи Сам же він рухався на
з'єднання з литовським військом спочатку до Нов-
город-Сіверська, а згодом до Севська Мужній опір
полякам вчинили мешканці Салтикової Дівиці й Ме-
ни Три дні захищався Короп 23 січня авангард
102
Українське національне відродження. Створення козацької держави
польського війська з явився під Глуховом, залогу
якого очолювали полковник В Дворецький і російсь-
кий офіцер А Лопухін Розпочалася двотижнева
героїчна оборона міста Велику допомогу його за-
хисникам надав І Богун, котрий повідомляв про плани
польського командування Ян Казимір, втративши тут
близько 4 тис жовнірів, у т ч 350 офіцерів, 8 люто-
го зняв облогу і вирушив до Севська, де 17 лютого
об'єднався з литовцями
Звідси польсько-литовське військо виступило до
Новгорода-Сіверського, де 27 лютого зайняло по-
зиції Цього ж дня королю стала відома антипольська
діяльність І Богуна Ймовірно, при спробі заарешту-
вати його на раді, він вчинив опір і був убитий На
початку березня в околицях міста сталися бої з
підрозділами московського війська Г Ромоданов-
ського та українськими полками І Брюховецького
Переконавшись у неможливості добитися перемо-
ги, Ян Казимір відмовився від намірів відновити
польську владу над Лівобережжям, відправив части-
ну війська у Правобережжя, де вирувало повстання,
а сам повернувся до Польщі
Тим часом, у третій декаді лютого, розпочалося
повстання у Правобережжі в районі Торговиці під
проводом Д Сулимки, С Височана й інших ватажків
їхні загони захопили Лисянку й взяли в облогу Білу
Церкву 12 березня підрозділи С Маховського та
П Тетері розгромили повстанців й незабаром ово-
лоділи Лисянкою Встановивши факт причетності
І Виговського до вибуху повстання, П Тетеря вирішив
усунути серйозного супротивника 3 цих міркувань
не заперечив проти брутального порушення С Ма-
ховським законності — винесення екс-гетьману
смертного вироку, котрого було розстріляно 27 берез-
ня під стінами Вільховця І власне з цього часу
П Тетеря уже повів боротьбу не за возз'єднання ко-
зацької України, а за утримання гетьманської булави
Тим часом повстання швидко набирало силу й
незабаром охопило всю Брацлавщину Цьому спри-
яв похід запорожців на чолі з І Сірком Значними
загонами керували В Варениця і Мельник, котрий на-
прикінці квітня зробив невдалу спробу зайняти Бар
На їхню сторону перейшов брацлавський полковник
О Гоголь До рук повстанців потрапили Умань, Вінни-
ця Меджибіж, Могилів та інші великі міста І Сірко
вирішив зайняти Чигирин і пішов назустріч загонам
«порожнів наказного кошового С Турівця та росіян
Г Касогова (Косагова), з якими об'єднався в середині
квітня у Крилові Проте у Бужині їх обложив на
чом 15-тисячного польського війська київський воєво-
да С Чарнецький Лише після розгрому двома
козацькими полками, направленими на Правобереж-
жя І Брюховецьким, корогв Пясочинського біля
Суботова С Чарнецький відступив до Чигирина, а
І Сірко та ГКасогов подалися до Сміли
Дочекавшись підходу орди Селім-Гірея, київський
воєвода обложив Смілу Почалися бої І Брюховець-
кий під Сокирною переправив близько 10 тис вояків
у Правобережжя й розпочав наступальні дії Першим
серйозним успіхом стало захоплення Черкас Отри-
мавши відомості про появу лівобережних полків,
С Чарнецький на початку червня відійшов до Горо-
дища Однак лівобережний гетьман діє невдало під
Чигирином і з великими труднощами пробивається
до Канева 1 червня сюди підходить польсько-та-
тарське військо і відбуваються жорстокі бої Зазнавши
відчутних втрат, київський воєвода відмовляється
від блокади Канева й відводить полки до Стеблева
Але І Брюховецький не скористався сприятливою
ситуацією для контрнаступу й дозволив ворогу
зміцнити залоги у Паволочі, Білій Церкві, Корсуні,
Чигирині, Ставищах С Чарнецький вдається до
політики масових репресій, що мали елементи етнічних
чисток — повністю вирізалися непокірні міста й се-
ла, були ув'язнені в середині червня И Тукальський,
а через кілька місяців — ГГуляницький (Ю Хмель-
ницький був арештований ще раніше)
Розправи жовнірів викликали нове піднесення
національно-визвольної боротьби У першій декаді
червня полковник С Височан зайняв Капустяну До-
лину, полковники П Стріла та М Шульга —
Лисянку Міщани Стеблева зробили спробу заручи-
тися підтримкою І Брюховецького, внаслідок чого
татари повністю його знищили (за свідченнями одно-
го з джерел, „немовлята копитами кінськими стерті")
Ще наприкінці квітня спалахнула боротьба у Поліссі,
яку очолив овруцький полковник В Децик На почат-
ку липня повстали міщани Ставищ, котрі знищили
польську залогу Оточені С Чарнецьким, вони ге-
роїчно захищалися до початку жовтня, коли змушені
були капітулювати За час боїв ворог втратив під
стінами міста кілька тисяч жовнірів
Відмовившись від наступальних дій, І Брюхо-
вецький направив 30 червня до Умані підрозділи під
проводом І Сірка та Г Касогова Вони розгромили та-
тарські чамбули у Капустяній Долині та під Уманню
Однак з невідомих причин (ймовірніше всього через
боротьбу за владу) І Сірко та О Гоголь не поро-
зумілися і кошовий, залишивши Брацлавщину,
подався за здобиччю до улусів білгородських і ногай-
ських татар Під час повернення назад у
Сараджинському лісі (неподалік Чечельника) ук-