109
Історія У краї ни
пішли до Львова Під час облоги міста гетьман по-
турбувався про те, щоб воно не було захоплене й
пограбоване турками й татарами
Поразки Речі Посполитої змусили М Вишне -
вецького розпочати переговори з турками у Бучачі
Представники П Дорошенка переконували керівни-
ка турецької делегації домагатися від Польщі
встановлення кордонів України по ріках Горинь і Ла-
тунь, знищення унії, визнання митрополитом
И Тукальського Однак добитися цього їм не вдало-
ся За укладеним 18 жовтня договором Подільське
воєводство відходило до Туреччини, передбачалося
визнання Польщею Української держави (така назва
козацької України в офіційних документах
зустрічається вперше) у давніх кордонах 3 її тери-
торії виводилися всі польські залоги Козаки
М Ханенка одержали право або виїхати за межі ко-
зацької України, або залишитися за умови „статечної
поведінки"
Підписання Бучацького договору й визнання
Річчю Посполитою незалежності Української держа-
ви істотно міняло міжнародну ситуацію в Східній
Європі Оскільки польський уряд відмовився від
Правобережної України, то Московія могла тепер
вважати, що має підстави, не порушуючи угоди з
Річчю Посполитою, відновити боротьбу за повернен-
ня Правобережжя під свою протекцію І російський
уряд на початку 1673 р доручив І Самойловичу роз-
почати відповідні переговори з П Дорошенком Варто
зауважити, що лівобережний гетьман також розгля-
дав козацьку Україну як єдину політичну структуру
Добре освічений він проводив курс на створення
аристократичної, з міцною гетьманською владою
держави Рішуче протидіяв спробам Запорожжя
здобути політичну самостійність, намагався прилу-
чити під свою бу\аву Правобережну Україну, не
спускав очей також із Західного регіону Пізніше (у
80-х рр ) він неодноразово звертав увагу урядів Роси
та Польщі на той факт, що Правобережжя та
західноукраїнські землі разом з Лівобережною Ук-
раїною мають бути єдиним державним організмом
Тим часом зростають невдоволення й розчаруван-
ня у П Дорошенка українською політикою Порти
Адже її уряд, по суті, проігнорував умови договору
1669 р Є дані, що тепер він почав домагатися зруй-
нування фортець, розброєння населення, виплати
данини тощо За таких обставин гетьман погодився
на переговори з Росією, домагаючись від неї
возз'єднання козацької України на чолі з єдиним
гетьманом, збереження всіх прав і вільностей Війсь-
ка Запорозького, на яких цар повинен присягнути,
встановлення кордону між Річчю Посполитою та
Україною, виведення з Києва залоги, направлення на
допомогу українцям для боротьби з турками сильної
армії Оскільки Москва відхилила його пропозиції,
вони припиняються
На початку 1674 р І Самойлович вирішив ре-
алізувати свої наміри У П Дорошенка не було сил
протистояти наступу ГРомодановського та лівобереж-
ного гетьмана, й до початку березня їх війська
оволоділи основними містами Правобережжя 25 бе-
резня до Переяслава з'явилася старшина правобереж-
них полків, і на раді 27 березня гетьманом козацької
України „обох сторін Дніпра" обирається І Самойло-
вич Тут же М Ханенко, котрий порвав з Річчю
Посполитою, склав свої гетьманські клейноди
Що становив собою цей політичний акт Роси та
лівобережного гетьмана^ Можливо, він був би ви-
правданим лише у разі серйозної підготовки сил
до неминучої війни з Портою, яку вони розпочали
проти неї вторгненням військ у Правобережжя Іна-
кше був безвідповідальною політичною авантюрою
з усіма трапчними наслідками для місцевого населен-
ня, про що неодноразово попереджав П Дорошенко
російський уряд
Справді, турецький уряд, урахувавши, що через
суперечності Московія і Річ Посполита не зможуть
об'єднати армій, вирішив завдати поразки Росії У се-
редині липня кримська орда перейшла Дністер і
розпочала жахливе спустошення краю між Дністром
і Південним Бугом Штурмом були захоплені Вінни-
ця, Стіна, Косниця та інші міста
Г Ромодановський та І Самойлович, дізнавшись
про вступ на терени Брацлавщини турецького війсь-
ка на чолі з султаном, замість того, щоб виступити
проти ворога, втекли на Лівобережжя Населення
Правобережжя залишилося на поталу ворогові Ге-
роїчний опір туркам і татарам вчилили залоги й
мешканці Ладижина та Умані Кількість спроможних
битися з противником у Ладижині налічувала близь-
ко 5 тис осіб Бої розпочалися десь 12—13 серпня
Протягом тижня обложені відбили 9 великих при-
ступів Коли ситуація стала безнадійною, ймовірно
21—22 серпня, склали зброю Усіх дорослих турки
забрали в неволю, дітей вирізали,а саме місто зруй-
нували дощенту
Звідси Мегмед IV відправив на чолі 20-тисячно-
го війська з ЗО гарматами каймакана до Умані
Розпочався штурм міста, але наповнивши яничарсь-
ким "трупом всі рови", каймакан повідомив султана
про свою невдачу Підійшли нові турецькі підрозділи
й приступи відновилися Сильний гарматний вогонь
110
Українське національне відродження. Створення козацької держави
руйнував укріплення, а внаслідок вибухів мін у них
утворилися проломи Тоді захисники міста вирішили
пробиватися і після запеклого бою незначній їх час-
тині вдалося прорватися до Торговиці Інші ж
захищали кожен будинок Умані За словами Само-
видця, „юже по улицах з дворов билися так, же кров
текла ріками, аж усі полегли, а інших по льохах, со-
ломи понаволікавши, турки подушили " Одне з
найбільших міст держави перестало існувати Втра-
ти турків, за даними джерел, були величезні —
близько 10 тис осіб
Розлючені опором населення й значними втрата-
ми, підрозділи турецько-татарських військ знищували
все на своєму шляху П Дорошенко виявився не-
спроможним запобігти страшній катастрофі
Правобережжя Лише у середині вересня ворог роз-
почав відхід Вцілілі мешканці краю, проклинаючи
П Дорошенка, вдалися до масового переселення на
Лвобережжя Скориставшись цим, обраний королем
Я Собеський наприкінці жовтня перейшов у наступ
на Брацлавщину До середини листопада жовніри
зайняли Печери, Немирів, Жорнище, Кальник й
інші міста
Наприкінці грудня король вислав посольство
И Шумлянського до П Дорошенка, обіцяючи виз-
нати права Війська Запорозького Хід переговорів
показав, що П Дорошенко продовжував боротися
за національні інтереси України, добиваючись для
неї в складі Речі Посполитої статусу суб'єкта феде-
рації Від „всього народу Руського" висунув вимоги
Гі обов'язкового відокремлення в удільну дежавно-
політичну одиницю, взаємної військової допомоги
України і Польщі в боротьбі з ворогами, підтверджен-
ня всіх прав і вільностей Війську Запорозькому,
заборони державцям і старостам прибувати до міст,
ліквідації унії, відновлення прав православної церк-
ви на всій території, де „перебуває Руський народ та
(поширена його) мова", допуску православних до
участі в роботі магістратів, відновлення вживання
української мови на теренах Польщі й Литви та ін
Оскільки король відмовився схвалити головніші з
них, переговори зазнали невдачі
Складається враження, що, починаючи з глибо-
кої осені, в Я Собеського визріває ідея про необ-
хідність пошуку серед старшин гідного опонента не-
покірному П Дорошенку, щоб відірвати від нього
козацтво й зміцнити свій вплив в Україні 3 цією
метою 22 листопада 1674 р він видає могилівсько-
му полковнику О Гоголю привілей, що передбачав
надання йому титулу довічного подільського полков-
ника, а також звільнення козаків Подільського полку
від виконання різних повинностей і виплати всіх по-
датків На початку квітня наступного року козакам
правобережних полків надається дозвіл на скликан-
ня генеральної ради, рішення якої король обіцяв
затвердити Водночас наказним гетьманом польський
правитель назначає О Гоголя, котрому мали підляга-
ти Могилівський, Кальницький і Уманський полки з
усіма населеними пунктами, що „здавна до них нале-
(( и
жали , а також „охотні полки
Влітку 1673 р становище П Дорошенка стає
критичним Не припинявся потік біженців у Лівобе-
режжя, його почали залишати раніше вірні йому
підрозділи, соратники, родичі Важкою втратою ста-
ла смерть близького друга й порадника
И Тукальського Правда, відбувається запізніле по-
розуміння з кошовим І Сірком їм вдалося домовитися
про скликання весною 1676 р козацької ради для об-
рання гетьмана України, бо запорожці не брали участі
у виборах І Самойловича Але ця спроба виявилася
невдалою Московський уряд відмовився визнати
законність акту його зречення від турецької про-
текції й присяги цареві, що відбувався 22 жовтня
р в Чигирині перед І Сірком як представником
Запорожжя Врешті-решт П Дорошенко змуше-
ний був капітулювати Коли в другій половині вересня
р під стінами Чигирина з'явилися російські
підрозділи, він засвідчив готовність скласти зброю і
присягнути Роси В кінці місяця здав гетьманські
клейноди Ця подія стала останнім політичним актом
Національної революції, що завершилася поразкою,
головнішими причинами якої були
відсутність досвіду державного будівництва в
еліти, котра очолила боротьбу, незавершеність про-
цесу її становлення, існування гострої політичної
боротьби між окремими угрупованнями, переважан-
ня в ментальності значної частини старшин особистих,
групових інтересів над національними, державними,
зрада національним інтересам з боку панівно-
го стану українського суспільства, переважна
більшість якого відразу ж перейшла на бік Речі Пос-
политої і взяла найактивнішу участь у боротьбі проти
власного народу,
перебування у зародковому стані на початок
революції національної державної ідеї, що зумовило
політику автономізму її керівництва у 1648 р , і при-
вело до залишення ворогу Західного регіону, поро-
дивши таким чином проблему соборності Української
держави,
ліквідація встановленого Б Хмельницьким
спадкового гетьманату й утвердження республікансь-
ко-олігархічної форми правління, що зумовило
111