Історія України Верстюк n2 (стр. 61 из 205)

Такими були найголовніші тенденції соцілаьно-
політичного та економічного розвитку тогочасного
українського суспільства на території регіонів, що
волею долі опинилися під скіпетром російських мо-
нархів і пильним оком двоглавого орла.

Правобережна Україна

равобережна Україна" — саме така на-
зва виникла у наукових колах щодо
, земель Волині, Київщини та Поділля, де

на захід від Дніпра споконвіків проживали українці
Однойменні з цими землями воєводства існували про-
тягом XV-XVI ст у складі Великого князівства
Литовського, згодом, після утворення Речі Поспо-
литої (1569), вони перейшли під владу Польської
Корони

У результаті відомих революційних подій середи-
ни XVII ст територія Правобережної України стала
серцевиною молодої Української держави Після її
політичного розколу у 60-х рр землі, які відійшли під
управління правобережного гетьмана, стали назива-
тися в тогочасних документах „тогобічною",
„чигиринською", а трохи згодом — „польською"
Україною За міжнародними договорами останньої
чверті XVII — початку XVIII ст правовий статус
Правобережжя постійно змінювався

Розділивши новостворену козацьку республіку,
кожна з сусідніх країн — Річ Посполита, Московсь-
ка держава та Османська імперія — намагались
вирішити проблему її „спадщини" на свою користь
Однак власне українська державність проіснувала,
з невеликою перервою, на теренах Київщини, окре-
мих частинах Поділля і Волині до 1714 р 3 цього часу
тут знову встановилася польська влада, яка протри-
малася до кінця XVIII ст, коли Річ Посполита була
сама розподілена між сильнішими європейськими

Правобережні
і західноукраїнські
землі в другій половині

XVII-XVIII ст.

т
ш

країнами, а землі Правобережної України потрапи-
ли до складу Російської імперії

Кордони Правобережжя склалися історично
У XVII ст воно межувало на півдні — з Мол-
давським князівством, турецько-татарськими
володіннями і землями, що належали Запорозькій
Січі, на заході — з Руським і Белзьким воєводства-
ми Корони Польської, на півночі — з Брестським і
Мінським воєводствами Великого князівства Ли-
товського, на сході кордон спочатку був суто
географічним — р Дніпро, а згодом — з Лівобереж-
ною Україною (Гетьманщиною), яка підпоряд-
ковувалася російським царям Саме невдале гео-
політичне становище України та її правобережної
частини спричиняло постійні втручання іноземних
держав у її внутрішні справи „Сухі" цифри обчислю-
ють загальну довжину кордонів Правобережної
України XVIII ст у 3116 км, її площу — 160 тис кв
км, кількість населення, яка весь час змінювалась,
за переписом 1795 р — 3 421 935

Звичайно, етнічний склад населення відзначався
перевагою українців, хоч безперервні війни, які вик-
ликали економічний занепад краю, перешкоджали
їх природньому відтворенню На середину 70-х рр

ст Правобережна Україна втратила близько
70% всієї людності В результаті колонізації та
міграційних хвиль кількість українців наприкінці

ст становила тут близько трьох мільйонів
Соціальна структура правобережного українства про-
тягом значного проміжку часу була неповною
Внаслідок примусового виселення 1711-1714 рр на-
род втратив свою еліту — козацьку старшину Стара
українська шляхта була знищена або покозачилась і
перейшла на Лівобережну Україну, решта прийняла
католицьку віру Незначний відсоток православного
духовенства також не завжди міг протистояти
польській державній релігії — католицизму Міщан-
українців було замало для того, щоб впливати на
політичний розвиток міст Найбільша соціальна вер-
ства — селяни — була переважно вільною, але
процеси так званого „другого закріпачення" дедалі об-
межували їхні права

Другою за кількістю етнічною групою були
поляки, яких налічувалося близько 270 тис Вони
разом з євреями (приблизно 200 тис чоловік)
у XVIII ст зайняли провідні позиції у політичному
та економічному житті Правобережжя До
нечисленних етносів, що населяли українські землі,
належали громади волохів, молдаван, татар, вірменів,
караїмів, греків Національний склад населення
Правобережної України впливав на форму-

126

Правобережні і західноукраїнські землі в другій половині XVII-XVI11 ст

вання и загальноетнічної соціальної структури
шляхта становила 7,7% від усієї кількості, духо-
венство — 1,5, купці — 0,14, міщани-христи-
яни — 1,7, міщани-євреї — 3,5, селяни — 78,7%
Особливості розвитку правобережних земель як
частини України зумовлювалися характером історич-
ного розвитку окремих регіонів, своєрідними
природно-географічними умовами Багато інозем-
них мандрівників, подорожуючи землями
Правобережжя, описували неповторну чарівність і
красу її природи Вона значною мірою збереглася до
нинішніх часів Отже ареал ^Київщини загалом
збігається з басейном Дніпра Його північна части-
на, яка дістала назву Полісся, — це зона мішаних
лісів, розташована в Поліській низовині Землі, що
йдуть на південь, належать до лісостепової зони,
власне її Дніпровсько-Дністровської частини з
Північною і Центрально-Придніпровською височи-
нами та Київським плато Це — Наддніпрянщина
Брацлавщина займає басейн Бугу і частково Росі,
правої притоки Дніпра, й майже вся належить до
лісостепової зони Волинь, яка охоплює територію на
південь від Прип'яті й до верхів'їв Західного Бугу,
більшою частиною належить до зони мішаних лісів
Менша, північна, частина входить до лісостепу, який
накладається на Волинську та Поліську височини, і
є дуже мальовничим краєм Поділля — „край долин"
— повністю збігається з Подільською височиною, за-
хоплюючи області лісостепу

Велика родючість грунтів Правобережної Ук-
раїни пояснювалась значним вмістом у них гумусу
Економічний ефект господарювання на масних, дос-
татньо зволожених чорноземах лісостепу був
вражаючий Якщо на більшій частині Волині се-
редній урожай зернових становив 30-50 пудів з
десятини, то на землях Київщини він доходив до 70-
80 пудів

Природне середовище впливало на формування
народної ментальності На Правобережжі перева-
жав тип хлібороба-воіна, який найбільше цінував
власну свободу Водночас вигідні умови життя ук-
раїнців пом'якшували загальнонаціональні риси
характеру, відкриваючи їх для чужоземних впливів
Краєм, де „течуть молочні ріки в медових бере-
і ах", називали Правобережну Україну в середньовічну
добу історії Сприятливе географічне розташування
її території, багата чорноземом земля та чудові при-
родні умови зробили її тим „ласим шматочком", який
упродовж століть притягував до себе дедалі більше
охочих Руїною назвав період політичного відокрем-
лення Правобережжя від України козацький

літописець С Величко, який попереджав „Впаде,
впаде красна козацька Україна тогобічна, як отой
стародавній Вавілон, місто велике" І якщо лівобереж-
на Гетьманщина змогла вижити як державне
утворення, то Правобережна Україна попри відчай-
душну визвольну боротьбу її населення в останній
чверті XVII-XVIII ст не втрималась під тиском
зовнішніх чинників й перетворилася на руїну стремлінь
українського народу до незалежності

Між „чотирьох вогнів"

останню чверть XVII — на початку XVIII ст
відбувалися досить великі перетворення у
співвідношенні сил між державами Східної та

Південно-Східної Європи, які значно вплинули на
політичний статус Правобережної України Українське
територіальне питання набуло міжнародного значен-
ня, адже кожна з „високих сторін" (Річ Посполита,
Московська держава, Османська імперія та залеж-
не від неї Кримське ханство), як і раніше, прагнула
не допустити створення на геополітичній європейській
карті самостійної і незалежної козацької України

Зважаючи на відносну рівність екпансюністських
можливостей урядів цих чотирьох країн, державне
життя на правобережних землях, що були під час
Визвольної війни 1648-1676 рр ядром українсько-
го політико-адміністративного устрою, майже
занепадає Внаслідок польсько-турецької війни 1673-
1676 рр територія Правобережної України була
захоплена і розподілена між королем і султаном
Кордони, які відмежовували від Корони Польської
Подільське воєводство (турки, виходячи з умов Жу-
равницького миру, ще мали право володіти південною
Київщиною та Брацлавщиною), було встановлено
1680 р

Війна 1676-1681 рр , у якій проти Туреччини і
Кримського ханства виступали об'єднані військові си-
ли Московської держави та Лівобережної України
(Гетьманщини), призвела до повного виснаження
економічних і людських ресурсів на Правобережжі
За компромісним рішенням ворогуючих сторін, Бах-
чисарайський мир 1681 р встановив, що на території
Середнього Подніпров'я, від Дніпра до Бугу, ук-
раїнцям не дозволялося „ніякого поселення робити"
Таким чином, міждержавні угоди узаконювали загарб-
ницькі дії урядів Москви, Варшави, Константинополя
та Бахчисараю щодо Правобережної України й тим
самим, за висловом історика Д Дорошенка,
„санкціонували пустелю в самім серці багатого краю"

Єдиною політичною силою, яка мала право на

127

Історія У краї ни