142
Під владою Російської і Австр; іиської імперій
й коштів, щоб замінити рутинні способи ведення гос-
подарства Та й у поміщицьких економіях і
промислових мануфактурах кріпацька праця була
малопродуктивною На 1860 р продуктивність праці
кріпака в Російській імперії була такою, як у країнах
Центральної Європи 1800 р , коли там панували
різні форми закріплення
Царський маніфест і законодавчі акти про
звільнення селян з кріпацтва з'явилися навесні 1861
р На Україні це стосувалося долі 5,3 млн осіб Май-
же повсюдно їхні земельні наділи були урізані на
користь поміщиків, земельні володіння яких в ре-
зультаті цього збільшилися
У цілому внаслідок реформи 1861 р українські се-
ляни втратили 1 млн десятин, або понад 15%
загальної площі земель, які раніше перебували в їх ко-
ристанні 94% колишніх поміщицьких селян одержали
наділи, менші 5 десятин, тобто нижче норми серед-
нього прожиткового мінімуму А в тім 1 ці мізерні
наділи селяни повинні були протягом 49 років вику-
повувати у поміщиків за встановлені реформою дуже
високі ціни, які значно перевищували тодішні ринкові
ціни на землю Так, в Україні до 1906 р , коли "ви-
купні платежі" припинилися, поміщики одержали за
землю, передану селянам, 382 млн крб , тоді як її рин-
кова вартість становила 128 млн крб Фактично
селяни викуповували не тільки землю а й особисту
волю
І все ж реформи 1861 і 1866 рр відкрили перед
тепер уже особисто вільними селянами широкі мож-
ливості д\я активізації господарської діяльності
Селяни, як і представники інших соціальних верств
населення, могли купувати рухоме і нерухоме майно,
займатися не тільки сільськогосподарським виробниц-
твом, а й торгівлею, відкривати промислові
підприємства Виникли умови для перетворення ро-
бочої сили в товар, що свідчило про утвердження
капіталістичного товарного виробництва
Розвиток
народного
господарства
\
60—80-х рр XIX ст в Україні під владою
f Російської імперії в цілому завершився проми-
словий переворот, тобто перехід ВІД
мануфактури до машинної індустрії, найхарактерніши-
ми ознаками якої є застосування у виробництві
парових двигунів і системи машин та верстатів На ве-
ликих капіталістичних підприємствах — заводах і
фабриках — для підвищення продуктивної праці за-
стосовувалися досягнення науки і техніки
Економічний розвиток визначали насамперед галузі
важкої промисловості — вугільна, залізорудна, ме-
талургійна, машинобудівна Швидко розвивався
Донецько-Криворізький вугільно-залізорудний ба-
сейн, що вже тоді став головною металургійною
базою України ^
З часу реформи 1861 р видобуток кам'яного
вугілля в Україні зріс більш як у115 разів і становив
1900 р 691,5 млн пудів (майже 70% усього видо-
бутку Російської імперії), залізної руди відповідно —
в 158 разів і 210 млн пудів (більше половини загаль-
ноімперського видобутку) Наприкінці 90-х рр
Україна давала понад половину загальноімперської ви-
плаки чавуну (92 млн пудів) і трохи менше половини
заліза і сталі (59 млн пудів)
У Катеринославській і Херсонській губерніях за
останні два десятиріччя XIX ст виникли 17 великих
металургійних заводів Більшість з них було побудо-
вано на кошти іноземних капіталістів англійських
— завод Джона Юза з робітничим селещем Юзівка
(тепер Донецьк), бельгійських — Дніпровський за-
вод у селищі Кам'янському (тепер — Дніпро-
дзержинськ), французьких—Гданцівський біля Кри-
вого Рогу Російські капіталісти стали власниками
заводів Брянського — поблизу Катеринослава,
Дружківського та Донецько-Юр'ївського — у Дон-
басі Французький, бельгійський, англійський і
німецький капітали зайняли ключові позиції в кам'яно-
вугільній, залізорудній і металургійній промисловості
України На багатьох заводах адміністративно-
управлінський персонал, інженерно-технічні
працівники, майстри і навіть частина кваліфікова-
них робітників були іноземцями
Капіталістам-іноземцям на початок XX ст в Ук-
раїні належало близько 90% акціонерного капіталу
монополістичних об єднань, переважна більшість
прибутків яких спливала закордон Водночас такі
об'єднання, поглинаючи дрібні заводи і фабрики,
сприяли розвиткові великих промислових підприємств
І на початку XX ст тут уже не залишилось жодно-
го металургійного заводу, який би виробляв менш як
1 млн пудів чавуну на рік А продукція лише п'яти
найбільших заводів-гігантів Півдня України
(Юзівського, Дніпровського, Олександрівського,
Петровського, Донецько -Юр'ївського) становила
понад 45%
Більшу частину вуглевидобутку Донбасу забез-
печували великі шахти, що давали на-гора не менше
10 млн пудів кам'яного вугілля щорічно
143
Історія Украї ни
Переважно капіталістам-іноземцям належали 65
підприємств сільськогосподарського машинобуду-
вання, які діяли у 1900 р (близько 70 %
загальноімперського виробниціва сільськогосподарсь-
ких знарядь — плугів, сівалок, жаток, соломорізок,
молотарок тощо) Серед них заводи Гельферіх-Са-
де і Мельгозе — у Харкові, Фільворта і Дедіни —
у Києві, Гена — в Одесі, Ельворті — в Єлисавет-
траді, Грієвса — у Бердянську та ін
Значного розвитку набули і традиційні для України
галузі промисловості, пов'язані з переробкою сільсь-
когосподарської продукції, передусім цукрова
Завдяки технічному переоснащенню і концентрації
виробництва на великих підприємствах загальна
кількість цукрових заводів в Україні з початку 60-х
до середини 90-х рр зменшилася з 247 до 153 (зі
збільшенням загальної кількості робітників з 38 тис
до 78 тис ) Виробництво цукру на них зросло в 14
разів з 1,6 млн до 23 млн пудів (84% виробництва
всієї Російської імперії) Щоб не допускати знижен-
ня цін на внутрішньому ринку, найбільші цукро-
заводчики України 1887 р у Києві об'єдналися в
цукровий синдикат — перше у Російській імперії
капіталістичне монопольне об'єднання Вже через
5 років у його підпорядкуванняі перебувало понад
90% усіх цукрових заводів України
Наприкінці XIX ст тут виникають перші великі
підприємства транспортного машинобудування
Харківський і Луганський паровозобудівні заводи До
1900 р вони випустили 233 паровози На той час дов-
жина залізничної коли в Україні становила 8417 км
Царський уряд, у віданні якого перебувало все
залізничне будівництво, у цій справі керувався як
економічно-господарськими, так і військово-стра-
тегічними міркуваннями Виробництво залізничних
рейок, яке в Україні становило понад три четвертих
від загальноімперського, обслуговувало всю імперію
з її найдовшими у світі залізничними магістралями
Всі головні замзниці спрямовувалися до великих
промислових і культурних центрів Роси та Прибал-
тики
Фактично однобічний, колоніальний характер
мав товарообмін Лише 15 % українських проми-
слових підприємств виробляли готову продукцію, а
решта давали сировину для виготовлення такої про-
дукції у Роси Готові товари, що довозилися з Роси,
коштували дорожче, ніж українська сировина Отже,
накопичення капіталу в Роси відбувалося і за раху-
нок нееквівалентної торгівлі з Україною Та й саме
регулювання цін за перевезення вантажів залізниця-
ми було таким, що було вигідніше вивозити продукцію
поза межі України, ніж доставляти її на власній те-
риторії До речі, і гужові грунтові дороги тут на той
час набули слави найгірших у Європі
Перевезення вантажів водними артеріями було
розвинуте слабше Частка пароплавів серед суден
річкового флоту становила не більше однієї шостої
Майже всі несамохідні судна були дерев'яними, а
пристані не мали причалів, вантажно-розвантажуваль-
ного обладнання Не краще становище було і з
морськими портами Відомий український антропо-
географ С Рудницький наводив такий разючий
приклад «На початку XX ст відносини на Чорно-
му морі були такі цікаві, що, приміром, перевезення
добра від однієї чорноморської пристані до другої
коштувало майже стільки, скільки перевезення з та-
кої пристані до Англії»
З кінця XIX ст почали проявлятися породжені
індустріалізацією суспільства екологічні проблеми
Природний баланс нерідко порушувався і хижацьким
методами освоєння транспортних шляхів традиційних
— водних і нових — залізничних Без гострої потре-
би винищувалися великі масиви лісів і рік, залізничні
коли прокладалися через найродючіші у світі ук-
раїнські чорноземи, а загати і греблі у деяких місцях
перетворювали плавні, багаті різнорідною живністю
луки на смердючі болота
Тим часом зросла роль України в експорті сільсь-
когосподарської продукції за кордон її частка в
експорті пшениці Російської імперії становила 90%
На Україні збирали 43% свіжого врожаю ячменю,
20% — пшениці, 10% — кукурудзи
Загалом розвиток капіталізму в сільському гос-
подарстві пореформеної України в складі Російської
імперії відбувався двома шляхами, відомими під на-
звами пруського й американського Пруський
передбачав повільне пристосування поміщицьких
господарств до праці вільнонайманих робітників зі збе-
реженням їхньої напівкріпосницької залежності
Селяни ж, щоб поліпшити своє життя, прагнули
повністю позбутися кріпосницьких пут і запровади-
ти фермерські господарства, на основі яких
розвивалося сільське господарство у Північній Аме-
риці Отже, в Україні перебудовані на капіталістичний
лад поміщицькі латифундії (найбільше їх було на
Правобережжі) і новостворені селянські фермерські
господарства (переважно на Півдні) здебільшого й
виробляли ту сільськогосподарську продукцію, яка ви-
возилася за кордон