Значні зміни внесено в життя церкви її підпоряд-
ковано державі Дещо послаблено монополію
католицької церкви за рахунок усунення обмежень і
дискримінації некатолицьких конфесій (1781)
Ліквідовано частину монастирів, з майна яких утво-
рено так званий релігійний фонд для благодійних
цілей Держава взяла на себе підготовку й утриман-
ня священнослужителів та відкрила їм широке поле
діяльності над моральним вихованням молоді в нав-
чальних закладах Окремим законом зрівняно в
правах євреїв
Важливі зміни відбулися в системі освіти Впер-
160
Під владою Російської і Австр; іиської імперій
ше шкільну освіту переведено на державним кошт
Згідно з шкільною реформою 1774 р в містечках і ве-
ликих селах створювалися початкові школи
("тривіальні"), в окружних центрах — "головні", а
в центрах провінцій — "нормальні ", в яких велася та-
кож підготовка вчителів Колишні монастирські
середні школи перетворено на гімназії Роботу освітніх
закладів нормували державні навчальні прграми та
обов'язкові підручники
Усі ці реформаторські заходи відповідали
суспільному пргресу Але централізаторсько-абсолю-
тистські тенденції та бюрократичний спосіб їх
проведення спричинили загострення суспільно-
політичних суперечностей у країні Реформи
наштовхнулися на опір різних сил, і, врешті-решт, час-
тина з них (насамперед у сфері аграрних відносин, як,
наприклад, урбаріальний патент 1789 р ) була скасо-
вана самим Иосифом II та його наступниками
Відхід від реформаторського курсу, який почав-
ся в країні після смерті Иосифа II, тривав майже до
середини XIX ст , коли уряд з метою опанувати
внутрішньополітичну ситуацію, яка склалася на той
час, розпочав новий виток реформ 1846 р рядом за-
конодавчих актів внесено часткові зміни в аграрні
відносини у Галичині скасовано літні помічні дні й
візницьку повинність селян, дещо зменшено панщи
ну, селянам надано право розпоряджатися земельними
наділами (продавати, передавати у спадщину, за-
ставляти до 2/3 їх вартості), оскаржувати дії дідичів
у адміністративних органах Радикальніші реформи
почалися під час революції 1848 р Тоді імператорсь-
ким патентом від 17 квітня 1848 р оголошено звіль-
нення селян від панщини та інших повинностей на
користь дідичів у Галичині 31 липня 1848 р дію па-
тенту поширено на Буковину Згідно з ухвалою Угор-
ського сейму (березень 1848р ), підтвердженою згодом
імператорським патентом (2 березня 1853р), стало
вільним і селянство Закарпаття За звільнення селян
дідичі згодом одержали великий викуп і, крім того,
поступово заволоділи майже всіма лісами і пасовища-
ми Скасування панщини остаточно ліквідувало
юридичну залежність селянина від панського двору
Селяни також стали власниками наявної у їхньому ко-
ристуванні землі Завдяки цьому селянство пере-
творилося на самостійну суспільну силу, а згодом —
і на важливого чинника політичного життя
Революція поклала початок демократичним ре-
формам у суспільному житті Конституційною
грамотою від 25 квітня 1848 р Австрія була прого-
лошена конституційною монархією, в якій законодавчу
владу мали виконувати спільно імператор і парла-
мент, декларовано демократичні свободи (свободу
особи, совісті і віросповідання, друку, зборів, ор-
ганізацій, гласність суду, відповідальність міністерств
перед парламентом тощо), усім народам гарантова-
но непорушність їх національності й мови 22 липня
1848 р у Відні був скликаний загальноімпер-
ський парламент (рейхстаг), який, переїхавши восе-
ни 1848 р до м Кромержижа, зайнявся підготовкою
конституції Був вироблений її проект, яким передба-
чалося перетворення Австрійської монари у федерацію
вільних і рівноправних націй Проте в умовах спаду
революції уряд 7 березня 1849 р розпустив парла-
мент, а за кілька днів до того (4 березня) оголосив так
звану откройовану (даровану зверху) конституцію від
імені нового імператора Франца-Иосифа І Нею в
Австрії відновлено централізовану монархію, щоправ-
да, все-таки декларувавши національну рівноправ-
ність Ця конституція, однак, фактично не набула
чинності і 1851 р була скасована
Почалася дев'ятилітня епоха неоабсолютизму,
яка характеризувалась відновленням необмеженої
влади імператора та зведенням до мінімуму реформа-
торської діяльності Лише частково було під-
тверджено аграрне законодавство революції 1848 р
1859 р був виданий закон про свободу промисловості
Громадянські права й свободи обмежувались, було
відновлено цензуру Певне значення мала реформа
освіти, спрямована на модернізацію навчальних за-
кладів Був проголошений принцип загальної
початкової освіти для дітей віком від 6 до 12 років
Однак освіта знову підпорядковувалася завданням
уніфікації й германізації В системі освіти перевага на-
давалась німецькій мові Навчання національними
мовами допускалось тільки в початкових школах
Новий цикл конституційних реформ почався в
Австрії у 60-х рр У результаті їх проведення було по-
ступово ліквідовано абсолютинський режим і
відновлено конституційно- парламентське правління
Початок цьому процесу поклав документ від 20
жовтня 1860 р , відомий під назвою Федеральної
конституції, згідно з яким передбачався розподіл за-
конодавчої влади між імператором і рейхстагом та
провідними сеймами А завершився він австро-угорсь-
ким компромісом, згідно з яким Австрійська держава
перетворилася на дуалістичну (двоїсту) Австро-
Угорську імперію, і прийняттям грудневої конституції
1867 р , яка на півстоліття визначала політичний
статус держави як конституційної монархи
Конституція декларувала недоторканість особи,
житла і власності, свободу слова й друку, право спілок
і зборів, формальну рівність національностей і мов у
161
школі, установах та громадському житті, надавала об-
межену автономію окремим краям Законодавчу
владу представляв двопалатний парламент (рейхстаг),
компетенцією якого були загальні питання держав-
ного життя, інші — передавались у відання крайових
сеймів Депутати рейхстагу і крайових сеймів обира-
лися чотирма куріями — великих землевласників,
торговопромислових палат, міст і сільських громад —
на основі високого майнового цензу Це майже на 50
років забезпечило перевагу в законодавчих органах,
з одного боку, представників великої земельної влас-
ності та багатого міщанства, з другого —
представників панівних і привілейованих націй
Куріальна система у виборах до рейхстагу була ска-
сована під час виборчої реформи 1907 р , яка,
запровадивши загальне, рівне, безпосереднє вибор-
че право при таємному голосуванні, значною мірою
сприяла демократизації політичного життя в країні
У виборах до крайових сеймів куріальна система збе-
реглась аж до першої світової війни
Утвердження
ринкових відносин
обоюючись впливу ідей Великої французької
революції, що були відчутні в багатьох країнах
> Європи, австрійський абсолютизм з кінця
XVIII ст відмовився від будь-яких економічних но-
вовведень у країні, штучно гальмував появу елементів
ринкового господарювання і, навпаки, всіляко проте-
гував всевладдю дідичів й поблажливо трактував
порушення ними аграрного законодавства
В західноукраїнському регіоні більшість дідичів
удавалася до екстенсивних методів господарюван-
ня розширення своїх володінь за рахунок селянських
земель і посилення експлуатації селян (збільшення
різних повинностей селян, насамперед панщини, яка
практично відбирала більшу частину робочого часу)
Водночас частина великих латифундистів з низин-
них земелеробських районів, втягуючись у процес
ринкових перетворювань, почала дедалі частіше вда-
ватися до використання вільнонайманої праці і
пристосування сільськогосподарського виробництва
до потреб внутрішнього і зовнішнього ринку Поча-
ла поліпшуватися культура землеробства, важливими
елементами якої стали збільшення посівів вівса, льо-
ну і конопель, розширення площ, відведених під
вирощування картоплі, конюшини і частково люцер-
ни, цукрових буряків, а на Буковині і Закарпатті та
деяких місцевостях Галичини ( на Покутті та Півден-
ному Поділлі) — кукурудзи Із запровадженням
цих культур трипілля замінялося п'яти-,шестипільни-
Історія України
і
ми сівозмінами з повною ліквідацією парових полів
Поліпшувався обробіток землі, поширювалося їх уг-
ноєння, подекуди застосовувалося вапнування та
меліорація Все це сприяло підвищенню врожайності
сільскогосподарських культур (з 6 ц озимих і 4-5 ц
ярих у середньому до 10-11 ц з гектара в кращих
господарствах)
Відбувалися зрушення і в тваринництві В бага-
тих панських дворах займалися розведенням кращих
порід худоби Зростало поголів'я великої рогатої ху-
доби, яку у значних кількостях (60-70 тис голів
щорічно) продавали на ринках Відня й Оломоуца На-
було поширення тонкорунне вівчарство, і на
західноєвропейський ринок значними партіями над-
ходила вовна з Галичини
Проте раціональні методи ведення землеробства
і тваринництва захопили вузький прошанок лише
великих землевласників й істотного впливу на за-
гальний доволі низький рівень цих галузей справити
не могли Після деякого застою, що мав місце у
першій чверті XIX ст , у 30—40-х рр знову наміти-
лося промислове піднесення на західноукраїнських
землях Тут тоді діяло близько 250 мануфактур, се-
ред них до 40 залізоробних і металообробних, 10
скляних, 3 керамічних, 20 папірень, 15 друкарень, 10
текстильних, 10 шкіряних, 2 тютюнових, 15 соля-
них, 7 цукроварень, понад 30 лікерогорілчаних Та
найпоширенішими промисловими галузями стали до-
машнє виробництво полотна й ґуральництво