У західні провінції Австро-Угорщини, Німеччи-
ну та інші країни й далі вивозилося багато продукції
тваринного походження, птахівництва, шкірсирови-
ни, масла, жирів, яєць На рубежі XIX — XX ст
поза межі краю експортувалось щорічно близько 50
тис голів рогатої худоби та 300 тис голів свиней
Зросли обсяги фруктів на вивіз Селяни-бойки із
Верхнього Синьовидного скуповували фрукти по
всій Галичині й Буковині і продавали їх у Будапешті,
Відні, навіть у Парижі Збільшилося вивезення наф-
ти і нафтопродуктів, озокериту, лісу, пиломатеріалів,
харчової і калійної солі Багато лісу і продукції виво-
зилося на Наддніпрянську Україну У взаємній
торгівлі західних і східних земель України зростала
роль Дністра
З Наддніпрянської України ввозилася переваж-
но худоба, яка після відгодовування продавалася на
ринках західних провінцій імперії, коні, вовна, інша
продукція тваринництва, хутро, риба, цукор Із За-
ходу імпортувалися промислові вироби предмети
побуту, машини й обладнання, хімікати, мінеральні до-
брива, цемент, кам'яне вугілля, чорні й кольорові
метали
У процесі утвердження ринкових відносин зроста-
ли міста Львів, Дрогобич, Станіслав, Стрий,
Коломия, Тернопіль, Чернівці, Мукачеве та ін
Змінювалася й соціальна структура суспільства —
формувалися середній клас і клас вільнонайманих
робітників
164
Під владою Російської і Австр; іиської імперій
Суспільно - політична
ситуація
К
інець XVIII — початок XX ст стали періодом
насиченого суспільно-політичного життя на
західно-українських землях, яке, з одного бо-
ку, визначалось мінливою політикою центрального
уряду, з другого — зазнавало тогочасних філософсь-
ких і політичних ідей Заходу та визвольних рухів На
початках його активізація була пов язана з утверд-
женням толерованих і навіть насаджуваних урядом
ідей Просвітництва В останній чверті XVIII ст осе-
редком просвітницької діяльності став Ужгород, у
навчальних закладах якого (так званій нормальній
школі, яка згодом почала готувати вчителів для на-
родних шкіл, гімназій, духовних семінарій),
підтримуваних греко-католицьким єпископом А Ба-
чинським, здобуло освіту чимало закарпатських
учених і письменників просвітницького напряму, се-
ред яких — И Базилович, І Фогорашій, В Довгович,
М Лучкай та ін
З 80-х рр XVIII ст важливим центром
просвітницьких ідей став Львів Професори І Мар-
тинович , М Куральт, І Фесслер, А Гільтенбранд,
ГУліх, П Лодій виступали з гострою критикою за-
лишків середньовіччя, проти расової та релігійної
дискримінації, за ліквідацію нерівності між людьми,
вільний розвиток науки, поширення освіти, апелюва-
ли до розуму, орієнтували на суспільно корисну
діяльність
З початком 90-х рр XVIII ст західноукраїнські
землі стали ареною поширення ідей Великої фран-
цузької революції і визвольного повстання під
проводом Т Костюшка в Польщі Уряд, наляканий їх
відлунням у країні, незабаром посилив реакційний
курс і став суворо переслідувати поширення ідей
Просвітництва Піднесення визвольних рухів у Європі
20 — 30-х рр XIX ст дало поштовх новій хвилі по-
ширення ідей Просвітництва на західноукраїнських
землях, яке тепер почало набувати національних рис
Проте відмова Габсбургів від реформаторського
курсу освіченого абсолютизму, а згодом включення
Австрії після розгрому Наполеона в Священний со-
юз визначили поступове перетворення її в
поліцейсько-бюрократичну державу, заповідник кон-
серватизму Щодо країн, у тому числі західно-
українських земель, офіційний Відень послідовно
проводив централізаторську внутрішню політику
Уряд князя К Меттерніха , який понад чверть століття
правив країною, запровадив суворий поліцейський ре-
жим, душив найменші прояви вільної думки,
здійснював курс на нівеляцію національної самобут-
ності й асиміляцію підневільних народів
Українська мова зазнавала дискримінації, не маю-
чи доступу ні в громадсько-культурну сферу, ні в
школу Натомість насаджувалася чужа й незрозуміла
народові німецька мова Водночас, керуючись
принципом "поділяй і владрюй", Габсбурги надава-
ли певні привілеї польській, румунській і угорській
верхівці, яка мала служити їхньою опорою в краї
Внаслідок цього паралельно з онімечуванням відбу-
вався швидкоплинний процес полонізації Східної
Галичини, румунізації Північної Буковини і мадяри-
зації Закарпаття Спільними зусиллями
абсолютистський уряд і панівний клас — дворянст-
во намагалися приспати етнічну свідомість місцевого
населення, обмежити його контакт з Наддніпрян-
щиною, вбачаючи в духовному єднанні українців
обабіч Збруча загрозу для свого панування
Та незабаром меттерніхівський режим став вияв-
ляти свою неспроможність, і йому почав протистояти
широкий фронт опозиційних сил
Після поразки збройного повстання 1830 — 1831
рр у Королівстві Польському з ініціативи його учас-
ників у Східній Галичині було створено ряд польських
таємних політичних організацій, що розгорнули про-
паганду антиабсолютистських і республіканських
ідей серед різних верств населення До цього
підпільного руху включилася значна частина ук-
раїнської молоді В окремих таємних організаціях
набула поширення ідея об'єднання слов'янських на-
родів у федеративну республіку 3 середини 40-х
рр революційну пропаганду в Східній Галичині про-
водили польські революціонери Е Дембовський,
Ю Госляр, М Мазуркевич та ін Вони закликали
народ до боротьби проти австрійського абсолютиз-
му, за відновлення незалежної Польщі, встановлення
влади народу, ліквідацію соціального й національ-
ного гноблення Діяльність демократичного підпілля
сприяла тому, що передові ідеї епохи — ідеї свобо-
ди, рівності, демократи — проникли у свідомість
широких верств населення
Революція 1848-1849 рр поклала край мет-
терніхівській бюрократично-поліційній системі Та
вистоявши під натиском революційної бурі, правлячі
кола Австрії у 50-х рр пішли на зближення з угорсь-
ким і польським дворянством У 60-х рр цей процес
завершився перетворенням Австрії на дуалістичну
Австро-Угорську імперію з наданням обмеженої
крайової автономії Галичині Це фактично означало
передачу адміністративної влади в краї польській
аристократи, спричиняло нове ущемлення нацюналь-
165
них прав українського населення Йому за таких
умов декларовану Федеративною конституцією 1860
р рівність національностей довелося обстоювати у
тривалій, важкій боротьбі
Національне відродження.
«П •" "
Руська трійця
і наслідок реформ та інших урядових заходів
(наприкінці XVII ст /створення релігійного
фонду підтримки сільських священиків, за-
снування духовної семінари для уніатів у Відні 1774
р , відкриття греко-католицької духовної семінари у
Львові 1873 р , створення при Львівському універ-
ситеті, відкритому 1784 р , так званого Руського
інституту / українська національна інтелігенція, що
тоді рекрутувалася майже виключно з середовища гре-
ко-католицького духовенства, піднялася до сприй-
няття нових ідейних віянь Саме з Гі лав як найбільш
освіченої суспільної верстви вийшли перші будителі
національної свідомості західних українців
Перша хвиля національного відродження в Гали-
чині була пов'язана з діяльністю перемишльського
культурно-освітнього осередка, що сформувався нав-
коло єпископів Михайла Левицького та Івана
Снігурського у 20—30-х рр XIX ст До цього осе-
редка входили Іван Могильницький, Іван Лаврів-
ський, Иосиф Левицький та ін Учасники гуртка
виявили великий інтерес до вітчизняної історії, до
життя народу, його мови й усної творчості, чимало
зробили для піднесення українського шкільництва
І Могильницький став автором першої в Галичині
"Граматики" української мови (початок 20-х рр ) і
наукового трактату "Відомість о руськом язиці", в
якому доводив, що українська ("руська", за його ви-
значенням) мова започаткована ще в Київській Русі
Інтерес до національної історичної спадщини й мо-
ви та усної народної творчості почали виявляти й
представники духовенства на інших західноу-
країнських землях Іоанникій Базилович, чернець
Мукачівського монастиря, став автором першої нау-
кової праці з історії Закарпаття — "Короткого нарису
фундації Федора Коріатовича" (Кошиці, 1799 —
1805 рр ), в якій документально обгрунтував авто-
хтонність закарпатських русинів як невід'ємної
частини східного слов'янства Згодом (1843) фунда-
ментальну шеститомну "Історію карпатських русинів"
створив відомий учений-славіст і церковний діяч Ми-
хайло Лучкай Він був також автором першої на
західноукраїнських землях друкованої порівняльної
"Граматики слов яно-руської мови" (Буда, 1830 р ),
Історія Украї ни
в якій подібно до перемишльських діячів висловлю-
вався за церковно-слов'янську мову (в її
карпато-українській редакції) як літературну мову
закарпатських українців На Буковині першу спро-
бу друкувати українські народні пісні кириличною
азбукою зробив Іван Велигорський (1806) Проте на-
ступні діячі на буковинській літературній ниві Гаврило
Продан і Василь Фарлеєвич продовжували вжива-
ти застарілу книжну мову Перша друкована на
Буковині світська книжка "Псалми" В Фарлеєвича
(1846) була написана, за висловом Юрія Федькови-
ча, "мовою ченців XII ст "