Історія України Верстюк n2 (стр. 98 из 205)
В уряді не виникло якихось принципових запе-
речень щодо вироблених умов, бо у зв'язку з насту-
пом більшовицьких військ становище в Україні за-
гострилося В Києві панувала гнітюча атмосфера
„Непевність у завтрашньому дні була такою вели-
кою, — згадував О Севрюк, — що Центральна
Рада делегувала нам право ратифікувати майбутній
мирний договір на випадок, коли б вона сама не в
стані була цього зробити"
Українська делегація повернулася до Бреста, де
розпочався останній, найдраматичніший етап мир-
них переговорів Росіяни привезли у своєму обозі
представників харківського Народного секре-
таріату й намагалися подати ситуацію так, ніби вла-
ди Центральної Ради в Україні вже не існує, а пов-
ноправними представниками українців можуть бути
лише уповноважені радянського уряду Інсинуації
Троцького українська делегація відкинула Не
знайшли вони розуміння і в представників Четвер-
ного союзу Однак для австрійської сторони це по-
служило нагодою домагатися зняття з обговорення
галицької проблеми як своєї внутрішньої „Тими
днями, — згадував один з керівників німецької де-
легації генерал Гофман, - я дивувався з молодих ук-
раїнців, які цілком певно знали, що крім евентуаль-
201
/
/
Історія У краї ни
ноі допомоги німців вони нічого за собою не мають,
і що їхній уряд є поняттям фіктивним, а проте рішу-
че стояли в переговорах з графом Черніним при ви-
могах, які зголосили, і не відступали від них ані на
крок" Австро-Угорщині, що знемагала під тягарем
воєнних, особливо продовольчих проблем, мир був
необхідний так само, як і Україні, й Чернін відсту-
пив з умовою, що проблема Східної Галичини стане
предметом окремої таємної угоди з Україною Таку
угоду про створення з українських земель Галичини
й Буковини окремого коронного краю в складі Ав-
стро-Угорщини було укладено 26 січня А наступ-
ного дня (точніше ночі) представники країн Чет-
верного союзу і УНР підписали мирний договір, в
преамбулі якого договірні сторони відзначили, що
„вони хочуть сим вчинити перший крок до тривало-
го і для всіх сторін почесного світового миру, котрий
має не тільки покласти кінець страхіттям війни, а й
вести до привернення дружніх відносин між наро-
дами на полі політичному, правному, господарсько-
му та умовому"
Відповідно до преамбули було укладено й ос-
новний текст договору Він засвідчував завершення
стану війни між договірними сторонами та їхнє ба-
жання жити в мирі й дружбі Не було в ньому жод-
них анексюністичних та контрибуційних вимог, кор-
дони між УНР і Австро-Угорщиною збігалися з
довоєнними російськими, а в межах передбачуваної
Польщі їх мала остаточно визначити спільна
комісія на підставі „етнографічних відносин і з ура-
хуванням бажань населення" Сторони відмовляли-
ся від взаємних претензій на відшкодування
збитків, заподіяних війною, домовилися про обмін і
військовополоненими й надлишками сільськогоспо-
дарських та промислових товарів зобов'язалися
відновити взаємні економічні відносини і встанови-
ти паритетні курси національних валют (1000
німецьких державних марок у золоті прирівнювали-
ся до 462 золотих карбованців УНР)
Підписання Брестського мирного договору
свідчило про успіх молодої непрофесійної ук-
раїнської дипломати Це був перший серйозний акт
УНР на міжнародній арені Але за тодішніх обста-
вин в Україні він сам собою мало що вирішував На
той час УЦР і уряд УНР змушені були відступити
до Житомира, їхнє важке становище могла
поліпшити лише воєнна допомога країн Четверного
союзу Це питання 30 січня обговорювала Рада на-
родних міністрів за ініціативою М Порша Сумнів у
доцільності такої допомоги висловив М Ткаченко
„ мабуть, краще дати большевизму вмерти влас-
ною смертю, почекати, доки народ знову не звер-
неться до нас, а тим часом формувати нове війсь-
ко" Однак голосував він за німецьку допомогу, як
і чотири з п яти інших присутніх міністрів
Того самого дня О Севрюк, М Левитський та
М Любинський підписали заклики до народів Ав-
стро-Угорщини й Німеччини з проханням про допо-
могу Особлива надія покладалася на украінців-га-
личан „Гадаємо, настав час, коли ці наші брати
рам'я об рам я з повертаючими військовополонени-
ми підуть на бій проти спільного ворога нашого во-
лелюбного українського народу і принесуть йому
сили для будови нової, свіжої потуги Це хочемо
сказати у важку годину з надією, що наш голос бу-
де вислуханий"
Для німців і австрійців такий поворот подій не
став несподіванкою, адже не з альтруїстичних
міркувань підписували вони угоду з делегацією
УНР „І для нас Україна була необхідною як сила
економічна, і, очевидно, ми не могли відступити її
більшовикам, — писав генерал Е Людендорф —
Треба було задушити більшовизм на Україні й за-
л. -і. а. тввчшо-австрЛсыш* наступ,
сН«иь 1016 р
Німецько-австрійська інтервенція 1918 р
202
У краї нська революція
провадити там такі порядки, які могли б дати нам
воєнні користі збіжжя і сировину, з цією метою
треба було просунутися в глиб країни" У спільній
австро-українській заяві зазначалося „Висловлене
з української сторони прохання про військову допо-
могу буде здійснено Австро-угорські військові
частини перемістяться на територію Української
Республіки й повернуться назад, як тільки Цен-
тральна Рада того зажадає'
Так, рятуючи Україну від одного лиха, Цен-
тральна Рада поставила іі перед новими випробу-
ваннями
Перше становлення
радянської влади в Україні
грудня 1917 р в Харкові Україну було
J у проголошено республікою рад робітничих,
JL 4тм солдатських і селянських депутатів 17
грудня ЦВК рад України опублікував маніфест про
повалення Центральної Ради, Генерального секре-
таріату і про створення радянського уряду України
— Народного секретаріату у складі Артем
(Ф,Сергеев), В Ауссем, Є Бош, С Бакинський,
В Затонський, РЛюксембург, М Скрипник,
Є Терлецький, В Шахрай, ГЛапчинський Незва-
жаючи на піднесений тон маніфесту, становище
уряду залишалося невизначеним
Прізвища членів Народного секретаріату були
цілком невідомими Україні Навіть Харківський
більшовицький комітет і Харківська рада робітни-
чих депутатів не бажали визнавати цього уряду
Цікаві спогади залишила Є Бош „Відсутність ак-
тивної підтримки з боку керівних харківських това-
ришів дуже ускладнювала роботу Радянського уря-
ду в Харкові При іншому ставленні верхівки парт-
організацп Донецько-Криворізької області не було
б перебоїв у роботі ЦВК, бо не довелося б одразу
ж після повалення Центра \ьноі Ради переїздити до
Києва, а згодом перекочовувати ЦВК й Народно
му секретаріатові з міста до міста'
Лише командуючий російськими радянськими
військами В Антонов-Овсієнко налагодив зв'язок
із ЦВК й допоміг Народному секретаріатові з
приміщенням, яке реквізував у газети „Южный
край" На базі цієї газети почав видаватися „Вест-
ник Народного секретариата" 3 якою метою це
робилося, ми вже говорили створити ілюзію, ніби з
Центральною Радою воює не Рада народних
комісарів, а Народний секретаріат До цього прий-
ому більшовики вдаватимуться не раз
Ми вже згадували, як Троцький намагався ви-
користати представників ЦВК й Народного секре-
таріату на переговорах у Бресті, щоб не допустити
підписання українською делегацією окремого дого-
вору Однак з цього нічого не вийшло Не домігся
особливих успіхів Народний секретаріат і в сфері
внутрішньої політики Люди, які входили до нього -
— революцюнери-руйнівники, були не готовими до
державотворчої діяльності, до того ж більшість 13
них не сповідували ідеї української державності
Тож не дивина, що вже у січні 1918 р Україна по-
чала розпадатися на окремі частини 17 січня в
Одесі було проголошено в межах Херсонської і ча-
стково Бессарабської губерній Одеську радянську
республіку, а ЗО січня (другого дня після переїзду
Народного секретаріату до Києва) у Харкові —
Донецько-Криворізьку радянську республіку Про
самостійну діяльність радянського уряду України,
тим паче про національне, принаймні у межах ра-
дянської системи, державотворення не доводиться
говорити Тільки й того, шо Народний секретаріат
і ЦВК репродукували постанови РНК та проводи-
ли уніфікаційну політику Було скасовано всі розпо-
рядження Центральної Ради, ліквідовано ук-
раїнську грошову систему, поширено на територію
України постанови та декрети РНК, в тому числі
про землю, робітничий контроль, націоналізацію
промислових підприємств Промовистим є той
факт, що саме декретом Раднаркому, а не Народно-
го секретаріату було націоналізовано харківський
завод „Гельферік-Саде" І взагалі промисловість
України потрапила під п'яту Вищої ради народного
господарства, створеної 2 грудня 1917 р в Петро-
граді
Зміни політичних режимів призводили до по-
дальшого сповзання України в прірву економічної
кризи Внаслідок неефективного управління знизи-
лася продуктивність сотень заводів і шахт, оголо-
шених націоналізованими, зростало безробіття
Взимку 1918 р зазнала цілковитого розгрому вели-
ка сільськогосподарська власність, включно з ба-
гатьма рентабельними господарствами з високою
культурою сільського виробництва Відповідно до
декрету про землю селяни порозбирали по окремих
дворах худобу, реманент, насіння