—мати стаж практичної діяльності за спеціальністю не менше, ніж три роки.
Кожні три роки аварійний комісар повинен проходити атестацію як експерт певної спеціальності.
Підготовку, перепідготовку та атестацію аварійних комісарів проводять навчальні заклади, які мають спеціальну ліцензію Міністерства освіти і науки на підготовку аварійних комісарів.
Діяльність аварійного комісара щодо з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків провадиться на підставі договору зі страховиком.
Аварійний комісар, відповідно до договору зі страховиком, має право:
1)визначати форми і методи виконання зобов'язань на підставі законодавства й умов договору;
2)з дозволу особи або органу, які проводять розслідування, знайомитися з матеріалами слідства, бути присутнім під час проведення слідчих дій і порушувати клопотання стосовно обставин і причин настання страхового випадку;
3)отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від сторін, причетних до настання страхового випадку;
4)надавати на запити Міністерства фінансів, а також слідчих органів інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду.
Аварійний комісар, відповідно до договору зі страховиком, зобов'язаний:
1)кваліфіковано, неупереджено, об'єктивно і в зазначений термін виконувати свої зобов'язання;
2)не розголошувати жодної інформації про об'єкт страхування без згоди на це страховика і страхувальника.
Аварійний комісар не може з'ясовувати обставини і причини настання страхового випадку та визначати розмір збитків:
1) на замовлення осіб, з якими він знаходиться у прямих родинних стосунках або перебуває у службовій чи іншій залежності від них;
2)на об'єктах, до яких аварійний комісар має особистий майновий інтерес;
3)за договорами із суб'єктами, в яких він є засновником, має паї, акції або бере участь в управлінні ними.
У договорі зі страховиком на виконання робіт зі з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків можуть передбачатися додаткові права та обов'язки, які не суперечать законодавству.
Аварійний комісар, відповідно до договорів зі страховиком, може залучатися до справи за бажанням страховика або страхувальника.
Підставою для з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків є заява страховика (страхувальника). З'ясування обставин і причин настання страхового випадку проводиться на підставі заяви страховика (страхувальника), наданих ним матеріалів, а також матеріалів і документів, які аварійний комісар має право вимагати.
У заяві в обов'язковому порядку зазначають:
—дату і місце настання страхового випадку;
—відомості про настання страхового випадку;
—дату і місце страхування, номер полісу;
—завдання, яке повинен виконати аварійний комісар;
—дату і місце складання заяви;
—перелік матеріалів, що додаються.
У разі потреби аварійний комісар може робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ, організацій, які володіють інформацією про обставини страхового випадку, та отримувати пояснення у письмовій формі про причини і розмір заподіяної шкоди від фізичних осіб, причетних до цього страхового випадку.
В окремих випадках для з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру заподіяної шкоди аварійний комісар проводить або організовує проведення необхідної експертизи.
На підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат.
Аварійний сертифікат — це документ, в якому зазначають обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди. У ньому зазначають достовірні дані, які підтверджують об'єктивну інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.
Аварійний комісар, який складає аварійний сертифікат, несе персональну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ньому.
Аварійний сертифікат підписується аварійним комісаром, який з'ясовував обставини і причини настання страхового випадку, і завіряється штампом. Складається у двох примірниках, один з яких видають страховикові (страхувальнику), а другий зберігається в аварійного комісара. Зібрані матеріали (довідки, акти експертиз, малюнки, схеми тощо) видають як додаток до аварійного сертифіката.
У разі потреби аварійний комісар складає рапорт, в якому детально описує обставини та причини настання страхового випадку.
5. Об'єднання страховиків
Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України.
Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після державної реєстрації.
5.1. Авіаційне страхове бюро
Авіаційне страхове бюро є юридичною особою, яка діє на підставі Положення «Про авіаційне страхове бюро» та установчого договору, погодженого з Міністерством фінансів України та державною авіаційною адміністрацією. Бюро має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, набуває майнових та особистих немайнових прав, має право виступати в суді (арбітражному та третейському), виконувати будь-які дії відповідно до угод, що не суперечить законодавству України, Положенню «Про авіаційне страхове бюро» та установчому договору.
Повне найменування Бюро — Авіаційне страхове бюро, скорочено АСБ. Бюро має печатку зі своєю повною назвою, штампи, бланки, товарний знак.
Бюро розміщено у Києві, його юридична адреса визначається засновниками бюро.
У вирішенні питань Бюро керується чинним законодавством, Положенням та установчим договором.
Фінансування діяльності Бюро здійснюється за рахунок вступних і членських внесків членів Бюро та інших надходжень, не заборонених законодавством.
Бюро створюється страховиками, які мають дозвіл (ліцензію) на проведення обов'язкового авіаційного страхування та зареєстровані в Державній авіаційній адміністрації відповідно до Указу Президента України від 15 січня 1998 р. №17 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України», орган управління яких прийняв рішення про вступ до Бюро за умови виконання вимог Положення «Про авіаційне страхове бюро».
Бюро може бути ліквідованим тільки після вибуття з нього всіх членів.
Бюро підлягає державній реєстрації у Київській міській держадміністрації. Для державної реєстрації президент Бюро або голова загальних зборів, який тимчасово виконує обов'язки президента, подає Київській міській держадміністрації заяву про державну реєстрацію та установчий договір.
Державна реєстрація Бюро відбувається без справляння реєстраційного збору. Київська міська державна адміністрація в місячний термін розглядає подані матеріали, приймає рішення і видає свідоцтво про державну реєстрацію Бюро або відмову у реєстрації.
Основні завдання Бюро:
—координація діяльності національних страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків;
—дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;
—організація співпраці з підприємствами, їхніми об'єднаннями та іншими організаціями, які експлуатують та обслуговують засоби авіаційного транспорту;
—підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційного страхування, розроблення рекомендацій з методології проведення відповідних видів авіаційного страхування;
—сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів;
—збір, аналіз та опублікування статистичних даних щодо збитків, завданих авіаційними подіями;
—розроблення програм і методів страхування авіаційних ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам;
—організація та проведення консультацій з технічних, економічних і юридичних питань, пов'язаних з класифікацією страхових випадків, визначенням розміру збитків та страхового відшкодування;
—організація та проведення науково-практичних заходів з питань страхування авіаційних ризиків, забезпечення методичними матеріалами, інформаційне забезпечення страховиків і страхувальників;
—видання бюлетенів і довідників; проведення навчання, підвищення кваліфікації; організація конференцій, семінарів тощо;
—представництво інтересів страховиків-членів Бюро у міжнародних об'єднаннях страховиків.
Органом управління Бюро є загальні збори його членів. До беззаперечної компетенції загальних зборів належить:
—затвердження та відкликання президента Бюро;
—визначення повноважень президента Бюро;
—визначення терміну повноважень президента Бюро;
—визначення та зміна юридичної адреси Бюро;
—визначення розміру вступних та членських внесків і порядок їх сплати;
—визначення основних напрямів діяльності Бюро;
—затвердження річного кошторису витрат Бюро;
—затвердження розміру та умов оплати праці працівників Бюро;
—прийняття інших рішень, передбачених Положенням «Про авіаційне страхове бюро».
Вирішення окремих питань, що належать до компетенції загальних зборів, за рішенням загальних зборів можуть бути делеговані президентові Бюро.
Загальні збори членів Бюро скликають 25% його членів за пропозицією президента Бюро, але не рідше одного разу на квартал. Загальні збори є правочинними, якщо у їхній роботі бере участь не менше, ніж половина загальної кількості членів Бюро.