Смекни!
smekni.com

Незалежність України (стр. 1 из 2)

1991

Компартійно-радянський центр виніс у березні 1991 року на Всенародний референдум питання про доцільність дальшого існування СРСР. Голова ж Верховної Ради УРСР Л.Кравчук у цій ситуації запропону­вав одночасно із загальнодержавним референдумом провести в Україні опитування населення з таким формулюванням: "Чи згодні ви з тим, що Україна має бути у складі Союзу радянсь­ких суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?". 70 відсотків тих, хто узяв участь в референдумі, відповіли «так» на питання союзного бюлетеня, 90 відсотків відповіли «так» на сформульоване Л.Кравчуком пи­тання. Так, не вступаючи у пряму конфронтацію з союзним центром, парламентарі! України заручилися підтримкою народу для прийнятої ними Декларації про державний суверенітет.

Крах путчу 19 серпня мав далекосяжні політичні наслідки. 24 серпня позачергова сесія Верховної Ради проголосила Акт незалежності України. На підтвердження Акта мав відбутися 1 грудня референдум, суміщений а виборами першого Президента України.

24 серпня Верховна Рада стала діяти як повноправний орган незалежної держави. Було визнано необхідним створити Збройні сили України, прискорити формування Конституцій­ного Суду. Урядові доручалося організувати перехід у влас­ність України підприємств союзного підпорядкування, запро­вадити в обіг власну грошову одиницю і забезпечити її кон­вертування. 30 серпня Л.Кравчук підписав Указ президії Вер­ховної Ради про заборону Комуністичної партії на території України. 1 грудня 1991 року відбулися референдум і вибори Президента України. У бюлетень було включено текст Акта, прийнятого Верховною Радою 24 серпня, і питання: «Чи підт­верджуєте ви Акт проголошення незалежності України?». У голосуванні взяли участь 31 мільйон 892 тисячі громадян. По­зитивну відповідь дали понад 90 відсотків тих, хто голосував. Президентом України було обрано Леоніда Кравчука, його кандидатуру підтримали 62 відсотки громадян, які взяли участь у голосуванні.

Схвалення Акта проголошення незалежності України вели­чезною більшістю населення республіки створило якісно нову ситуацію в Радянському Союзі.

8 грудня в Біловезькій Пущі було підписано знамениту уго­ду про створення Співдружності незалежних держав.

1992

Реакція світового співтовариства на результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року була несподівано дружною: протягом грудня неза­лежність України визнали 68 держав. А в 1992 році до них приєдналося ще 64 держави!

США визнали незалежність України пізніше, ніж найближ­чі сусіди в Європі. 23 січня 1992 року в МЗС України відбув­ся обмін нотами про встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.

З 1 січня в Україні були запроваджені купони багаторазово­го використання. Вони розглядалися як попередники повно­цінної національної валюти — гривні. Півроку купони і рублі використовувалися одночасно, потім Україна вийшла з рубльової зони.

Україна виконала зобов'язання, проголошене у Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. На початку травня 1992 року Україну залишив останній військовий ешелон з так­тичною ядерною зброєю.

15 січня Президія Верховної Ради видала Указ «Про Дер­жавний гімн України». Приймалася музична редакція гімну «Ще не вмерла Україна», автором якої був композитор М.Вербицький. А 28 січня синьо-жовтий прапор був затверджений як Державний прапор України. У лютому парламент затвердив тризуб як малий герб України.

У лютому було засновано Державну думу України як кон­сультативний орган. Однак опозиція парламенту виступила проти, і через дев'ять місяців б ліквідували.

У жовтні Рух організував кампанію протестів проти уряду В.Фокіна і добився його відставки. Після цього Л.Кравчук представив Верховній Раді як Прем'єр-міністра Л.Кучму.

У грудні Завершилося перетворення Народного руху з гро­мадсько-політичного об'єднання на політичну партію.

Надто тісно пов'язане з російською економікою, пародія господарство України змушене було плентатися у фарватері курсу, який прокладався за її межами. Ціни на газ зросли за 1992 рік в 100, а на нафту — в 300 разів!

24 серпня відбулося відродження заснованого в 1615 році, але потім закритого царизмом, першого в Україні вищого нав­чального закладу — Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА).

1993

Рік був надзвичайно складним для нашого наро­ду. Не було вироблено чіткої економічної, фінансо­вої, податкової і цінової політики, яка б стимулю­вала виробництво. Під гаслами приватизації, комерціалізації йшов процес відвертої спекуляції, розбазарювання національ­них багатств, збагачення окремих осіб за рахунок пограбуван­ня народу. Мало що допомагало, навіть суворі постанови Каб­міну про державний контроль за дотриманням всіма суб'єкта­ми підприємницької діяльності граничних розмірів підвищен­ня цін і тарифів, чи, скажімо, часткові грошові компенсації за продукти харчування. Президент Л.Кравчук створив Надзви­чайну комісію з питань оперативного управління економікою, яку очолив Л.Кучма. Україна все частіше стала виходити яв ' світові обрії. Було організовано виставку «Україна-Америка-93», відбувся візит Голови Верховної Ради І.Плюща до Ізраїлю, представники уряду виїздили в Ашхабад за газом. Незалеж­ність її визнали 139 країн світу

Суперечки у країні викликала постанова парламенту про продовження експлуатації ЧАЕС, бо протягом року на ній ста­лося сім аварій. Президент Л. Кравчук оглянув нову форму вій­ськовослужбовців, виготовлену за європейськими зразками.

Верховна рада Росії прийняла рішення про визнання Севас­тополя об'єктом РФ. У зв'язку з цим наш парламент прийняв свою постанову, де цей акт кваліфікувався як агресивний, спрямований на, порушення територіальної цілісності і сувере­нітету України.

Відбувся з'їзд громадсько-політичного об'єднання «Нова Ук­раїна», який висловився за підтримку політики реформ, яку проводить уряд Леоніда Кучми.

1994

Цей рік залишив по собі недобру пам'ять. Дійш­ли апогею економічні труднощі, поглиблені бороть­бою на політичному Олімпі Проте Національний банк майже подолав інфляцію — у липні й рівень став найнижчим за останні три роки. Однак це було результатом не комплексних реформ, а маніпуляцій з фінансами, від яких постраждали передусім ті, хто одержував заробітну плату.

У березні-квітні відбулися вибори до Верховної Ради Ук­раїни. Уперше вони проводилися на багатопартійній основі, але за мажоритарним принципом, який виключав активну роль політичних партій.

Переважна більшість народних депутатів, які балотувалися на новий строк (138 з 188), не були обрані. Багато виборців за­лишилися вдома, демонструючи недовіру до будь-якої влади. Тому було обрано тільки 338 депутатів з 450. Ще 56 депутатів було дообрано після нових турів виборів, у липні-серпні.

26 червня відбулися вибори Президента України. Два перші місця серед претендентів зайняли у першому турі Л Кравчук і Л.Кучма. Другий тур — 10 липня — дав перевагу Л.Кучмі.

Новий Президент 11 жовтня виступив на сесії Верховної Ра­ди з доповіддю про основні засади економічної та соціальної політики. Проголошена ним стратегія економічних перетво­рень була в принципі схвалена парламентом Не змінюючи ра­дикально складу Кабінету Міністрів, Л.Кучма залучив нових людей, здатних здійснювати реформи Реформи були розпоча­ті з основного — лібералізації цін та валютного курсу.

Під час візиту Л. Кучми до Вашингтона були укладені угоди про надання американської допомоги Україні у здійсненні еко­номічних реформ.

У листопаді Л.Кучма видав Указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогоспо­дарського виробництва», де йшлося про приватизацію, оцінку і ринок землі.

1995

Півроку Л.Кучма працював з Віталієм Масолом, якого Верховна Рада затвердила на посаді Прем'єр-міністра за поданням попереднього Президента. Величезний досвід практичної роботи цього господарника зне­цінювався принципово іншими умовами економічної діяльнос­ті. В.Масол мало підходив для здійснення курсу ринкових ре­форм, і на початку березня його замінив Є.Марчук.

У лютому розпочався другий (після 1992 року) етап лібера­лізації цінової політики, що призвело до зростання цін. За 1990-1995 роки ціни на промислові товари, які споживалися на селі, зросли в 200 тисяч разів, а ціни на сільськогосподарську продукцію — в 34 тисячі разів. Це призвело до цілковитого фі­нансового знекровлення сільськогосподарських підприємств.

У лютому відбулись українсько-російські переговори, які не завершилися укладенням Договору про дружбу, співробітниц­тво і партнерство між двома державами Російська сторона за­тягувала переговори, прагнучи прив'язати Україну до Москви за допомогою пільгових цін на поставки енергоносіїв.

Щоб протистояти «дружньому» тиску російського керівниц­тва, Україна активізувала відносини з країнами Заходу. На по­чатку травня відбулися плідні переговори в Італії 11 травня до Києва прилетів Б.Клінтон — цей візит виявився надзвичайно результативним.

У грудні Л.Кучма вніс у парламент проект «Конституційно­го закону про державну владу й місцеве самоврядування в Ук­раїні». У ньому містилися конкретні пропозиції про розмежу­вання влади по лінії законодавчій і управлінсько-розпорядчій 18 травня парламент ухвалив Закон «Про державну владу й місцеве самоврядування». Згідно з ним Президент одержував Істотні повноваження Україна перетворювалася з парламент­ської на парламентсько-президентську республіку.

А 8 червня між Президентом Л Кучмою і головою парламен­ту О.Морозом був укладений конституційний договір термі­ном на один рік. Розумний компроміс забезпечив цілісність державної політики на основі принципу розподілу влади.