Энциклопедия Моя Украина укр 2 (стр. 15 из 19)

Г. Сковорода ківська обл., с. Сковородинівка

цейському рапорті. «У Росії існує особливе товариство малорусів,— писав канівський справник Котляров,— просочених духом якогось патріотизму, товариство це має повсюдно своїх послідовників, і університети, Київський і Харківський, служать провідниками ідей про можливості відновлення Малоросії».

став ідейним маніфестом українського національного відродження на західноукраїнських землях. У ньому з особливою силою пролунав заклик до духовного єднання всіх українських земель.

Г. Сковорода

Кімната, в якій жив останні місяці життя

Г. Сковорода

Могила Г. Сковороди

ІСТоРІя — ТРАГІЧНА І ЗАХоПЛЮЮЧА 95

Кирило-Мефодіївське братерство створене в січні 1846 року. Засновниками цього товариства були викладач історії Київсь кого університету М. Костомаров, чиновник П. Гу лак і вчитель В. Бєлозерський. Воно ставило сво єю задачею об’єднання всіх слов’янських земель у союз республік (феде рацію) з центром у Києві і знищення кріпосного права.

Співець вільності української тарас Шевченко народився в 1814 році в селі Моринці Звенигородського повіту на київщині, в родині кріпака. до 24 років Шевченко залишався кріпаком поміщика енгельгардта. вже в ранньому віці проявився видатний талант художника. поміщик енгельгардт, бажаючи мати власного кріпосного живописця, віддав Шевченка учитися до маляра в петербург. тут юнак познайомився з відомим художником

к. Брюлловим, поетом в. Жуковським та іншими видатними діячами російської культури, що викупили його з кріпосної неволі й допомогли вступити до петербурзької академії мистецтв. тут, у петербурзі, тарас Шевченко й опублікував знаменитий збірник Т. Шевченко

віршів, що отримав назву «кобзар» (1841), у якому з разючою поетичною силою заявив про свою палку любов до нещасливої та пригнобленої Батьківщини.

За кілька років, повернувшись в Україну, Шевченко зблизився з членами таємної політичної організації — кирило-Мефодіївського братерства. У березні 1847 року всі члени товариства були заарештовані. найжорстокіше покарання поніс Шевченко: його віддали в солдати й вислали в орську фортецю, заборонивши писати й малювати. тільки через десять років Шевченко одержав волю, і йому було дозволено повернутися до петербурга. солдатська муштра й повне безправ’я не зломили дух поета. його творчість стала прапором усіх, кому була дорога Україна.

роки заслання підірвали здоров’я поета, і 26 лютого 1861 року він помер у віці 46 років. його останки були перевезені в Україну і поховані на Чернечій горі біля канева.

Пам’ятник Тарасу Шевченку на Чернечій горі

На кінець XIX сторіччя припав життя Іван Франко присвятив зліт творчого генія видатно служінню Україні, віддавши го представника українсь усі свої сили, весь свій талант кої культури Івана Франка боротьбі за національне і со(1856—1916). ціальне звільнення українсь

Блискучий прозаїк, поет, літе кого народу.

ратурознавець, перекладач «Великий Каменяр» — так і суспільний діяч народився назвали його нащадки — в 1856 році в селі Нагуєви прожив бурхливе життя, керучах Дрогобицького повіту, ючись одним девізом, сфорв родині сільського коваля. мульованим ним самим усьоФранко одержав чудову ос го в трьох рядках: віту і став доктором славіс Пісня і праця — тики Віденського університе великі дві сили,

ту, вільно володів польською їм я бажаю до скону служити. Ілюстрація до твору

І. Франко і німецькою мовами. Усе своє І. Франка «Каменярі»

ІСТоРІя — ТРАГІЧНА І ЗАХоПЛЮЮЧА 99

Духовні горизонти відродження

Українське національнокультурне відродження 1920х років було викликане до життя подіями української національнодемократичної революції 1917—1921 років.

Пробуджена революцією українська національна стихія вже не могла утриматися у вузьких рамках, запропонованих тоталітарним режимом.

Спираючись на програмні документи більшовицької партії, де було зафіксовано невід’ємне право українського народу на політичне самовизначення і всебічний розвиток його мови і культури, молода українська інтелігенція стала вимагати здійснення цих прав у повному обсязі.

Ідеологом цього руху став талановитий письменник, публіцист Микола Хвильовий. У ході ініційованої ним так званої «Літературнополітичної дискусії» 1925—1927

ро ків він рішучо виступив у пресі проти рабського наслі

дування російських

культурних зразків, а також хуторянської замкнутості української культури. Його знамените гасло переорієнтації на «духовну Європу», на традицію індивідуальної і цивільної волі, з особливою силою втілило могутній порив української культури того часу до творчого самовираження.

П. Тичина

Культурний ренесанс

«поетичне кіно» олександра довженка, сміливі театральні експерименти леся курбаса, виникнення безлічі літературних об’єднань «Гарт», «вапліте», «плуг» та ін., розквіт творчості таких талановитих прозаїків, поетів, драма-

тургів, літературних критиків, як М. Зеров, М. рильський, п. тичина, М. куліш, М. семенко,— усе це незліченне багатство проявів культури вмістилося в короткий, але надзвичайно змістовний період українського національно-культурного ренесансу 1920-х років, що визначив подальший розвиток української культури.

О. Довженко Група «ВАПЛІТÅ». 1926 р. Сидять (зліва направо): П. Тичина, М. Хвильовий, М. Куліш, О. Слісаренко, М. Éогансен, Г. Коцюба, П. Панч, А. Любченко. Стоять (зліва направо): М. Травневий, Г. Åпік, О. Коваленко, І. Сенченко, П. Іванов, Ю. Смолич, О. Досвітній, І. Дніпровський.

«Великий перелом»

У. Черчілль, Ф. Рузвельт, É. Сталін. Ялтинська конференція, 1943 р. Сталін Йосип Віссаріонович (1879— 1953), з 1922 року генеральний секретар ЦК більшовицької партії. Після смерті Леніна одержав диктаторську владу в партії та в державі. З 30х років став об’єктом державного культу. У 1939 році уклав союз із Гітлером і розширив кордони СРСР за рахунок сусідніх держав. Після нападу Німеччини на СРСР (1941) став одним із лідерів антигітлерівської коаліції. Правив за допомогою нечуваного терору, відповідальний за смерть мільйонів людей, зокрема в Україні під час штучно створеного голодомору (1932—1933).

1929 рік сталін назвав «роком великого перелому» — саме тоді приступили до спішного й форсованого створення колгоспів — одержавлених колективних господарств на селі. У країні почалася масова насильницька колективізація, що зробила селянство цілком залежним від держави та волі її чиновників. наслідком колективізації і вилучення хліба для продажу його за кордоном — гроші йшли на озброєння та індустріалізацію срср — став нечуваний за масштабами голод 1932—1933 років. Жертвами великого голодомору, як назвав народ цю катастрофу, стали мільйони українців.

102 ЧАСТИНА II НЕРОЗГАДАНА ТАЄМНИЦЯ УКРАЇНИ

Доля Західної України

Після поразки національної революції 1917—1921 років і провалу спроб створити власну державність Західна Україна опинилася під владою Польщі, Чехословаччини та Румунії.

Розкол ОУН

У 1938 році полковник Євген коновалець загинув у роттердамі від рук агента радянських спецслужб, а після смерті її визнаного лідера організація українських націоналістів розкололася на помірних прихильників андрія Мельника і прихильників більш радикальних методів боротьби, здебільшого представників української молоді, під керівництвом степана Бандери.

А. Мельник С. Бандера

«Карпатська Січ»

скориставшись тим, що Чехословаччина виявилася на грані розпаду, закарпатські українці проголосили незалежність свого краю. президентом республіки карпатська Україна став августин волошин, а захист республіки взяли на себе збройні загони «карпатської січі», ядро якої складали бойовики оУн. Угорський диктатор н. Хорті направив свої війська в Закарпаття. незважаючи на героїчний опір загонів українських добровольців, угорські війська окупували

А. Волошин — президент Закарпаття. Карпатської України

Національно-визвольний рух

політика репресій і гноблення привела до того, що національно-визвольний рух на західноукраїнських землях, що ставив перед собою раніше просвітительські і культурні задачі, перейшов до відкритого протистояння з владою. У 1929 році в одному з готелів відня відбувся перший конгрес оУн — організації українських націоналістів. очолив оУн полковник Євген коновалець.