ª. Коновалець

У 1939 році в результаті перемовин міністрів закордонних справ Радянського Союзу В. Молотова і нацистської Німеччини І. Ріббентропа Гітлер і Сталін уклали пакт про ненапад, а потім і угоду про дружбу та співробітництво. За домовленістю обидві держави зробили розділ сфер впливу в Європі. Цей документ увійшов в історію під назвою «пакт Ріббентропа—Молотова», у ньому йшла мова про територіальний розділ Польщі і приєднання до УРСР західноукраїнських земель.

У 1940 році в результаті тиску Сталіна на Румунію до складу УРСР було включено Буковину та Південну Бесарабію. Незабаром одна за одною по Західній Україні прокотилися три хвилі депортації населення у віддалені райони Сибіру та Заполяр’я.

І всетаки 22 червня 1941 року нацистська Німеччина віроломно, без оголошення війни напала на свого союзника.

Підписання пакту Ріббентропа—Молотова

ІСТоРІя — ТРАГІЧНА І ЗАХоПЛЮЮЧА 103

Ворог на твоїй землі

окупувавши Україну, нацисти почали масовий вивіз працездатного населення, насамперед молоді, на каторжні роботи в Німеччину. Цих людей у Німеччині називали «остарбайтерами» — «робітниками зі Сходу».

Ледве не в кожній області нашої країни виявлені місця масових страт мирного населення. Так, тільки в Києві окупанти розстріляли й скинули в заміський яр, відомий як Бабин яр, понад 160 тисяч українських громадян переважно єврейської національності.

Світ був вражений нелюдськими злодіяннями нацистів

Партизанський рух десятки ворожих ешелонів з технікою, радянській владі вдалося створити досить продовольством, боєприпасами. У 1944 великі партизанські формування для бо- році з’єднання ковпака діяло вже на теротьби з нацистами на окупованій терито- риторії польщі. рії. нерідко партизанські загони виникали Ще одне партизанське з’єднання під стихійно, з місцевих жителів, вражених командуванням М. наумова пройшло жорстокістю окупантів, але багато які з них через всю Україну, 22 рази вступивши брали під контроль представники комуні- у відкритий бій з гітлерівцями. стичного підпілля, котрі діяли в тилу во- одночасно з радянськими партизанами рога. взимку 1942—1943 років велике з’єд- діяло і підпілля оУн. З ініціативи оУн Олена Теліга нання партизан під командуванням сидора були створені мобільні «похідні групи» ковпака зробило відчайдушний рейд у гли- для мережі націоналістичного підпілля. бокий тил супротивника. З брянських лісів, серед її найбільш активних організаторів була талановита форсувавши дніпро, партизани проникли українська поетеса олена теліга (Шовгенєва). на початку на сотні кілометрів углиб правобережної 1942 року її було заарештовано гестапо в києві і розстріляно України. на своєму шляху вони підірва- в Бабиному яру. ли 42 залізничних мости, пустили під укіс

У 1943 році з числа га Повішені німцями воїни лицьких українців було УПА. 1943 р.

створено велику військову частину — дивізію СС «Галичина», бійці якої боролися проти Червоної армії.

У першому ж великому бою під Бродами влітку 1944 року дивізію було оточено і вщент розбито радянськими військами. її залишки були відведені в тил і розформовані за особистим наказом ГітБійці дивізії СС «Галичина» лера.

106 ЧАСТИНА II НЕРОЗГАДАНА ТАЄМНИЦЯ УКРАЇНИ

Короткочасна «відлига»

Друга половина 1950 — початок 1960х років увійшли в історію як період «відлиги» у суспільнополітичному і культурному житті СРСР.

У цей період в економіці України відбулися істотні зрушення. Було сформовано систему управління промисловістю. Вся сільськогосподарська техніка була передана у власність колгоспів. Це сприяло прискоренню розвитку промисловості, покращенню продовольчої системи, значному підвищенню життєвого рівня населення. обсяг аграрної продукції України істотно збільшився. Повсюди до сівозмін включалися нові сільськогосподарські культури, зокрема кукурудза.

У промисловості було зроблено ухил на розширення виробництва товарів народного споживання, проводилося масове житлове будівництво. Мільйони сімей отримали нові квартири в невеликих економічних п’ятиповерхівках — «хрущовках», які й досі складають чималу частку житлового фонду країни.

У 1954 році рішенням Президії Верховної ради СРСР і з нагоди святкування 300річчя возз’єднання України з Росією Кримську область увели до складу УРСР.

У зовнішній політиці намітилося послаблення міжнародної напруженості, почалось налагоджування відносин з іншими державами світу. Народ України вперше за довгі роки повірив у можливість мирного життя.

Молоде покоління української інтелігенції, яке увійшло в історію під іменем «шістдесятників», зробило героїчну спробу протистояти планомірній русифікації України.

Хрущов Микита Сергійович (1894—1971), радянський партійний і державний діяч.

У 1908 році М. С. Хрущов почав трудову діяльність в Україні — робітником на заводі в Донбасі. У 1918 році вступив до комуністичної партії. У 1939 році керував заходами для приєднання Західної України до Радянського Союзу. Під час Великої Вітчизняної війни був членом військових рад Київського, 1го Українського фронтів, ініціатор прискореного розв’язання міжнаціональних конфліктів на українопольському кордоні, а також проведення каральних операцій проти УПА. Був 1м секретарем ЦК КПРС (з 1953 р.) і головою Ради міністрів

СРСР (з 1958 р.). На ХХ з’їзді КПРС почав десталінізацію, що принесла волю мільйонам політичних в’язнів, можливість вільного пересування селянам, усунула атмосферу загального терору. В Україні жив і працював близько 30 років, прихильник форсованої русифікації населення, ініціатор переслідувань української інтелігенції.

У 1964 р. відсторонений від влади в результаті змови.

І. Драч, М. Вінграновський, Г. Сивокін, Н. Світлична, М. Коцюбинська, І. Світличний (зліва направо)

У 60х роках в Україні склалася група талановитих та сміливих публіцистів, літераторів, істориків. Серед них виділялися поети В. Симоненко, Л. Костенко, І. Драч, М. Вінграновський; прозаїки В. Дрозд, В. Шевчук, художниця А. Горська. їх суспільна діяльність сполучалася з пошуками нових форм у мистецтві.

108 ЧАСТИНА II НЕРОЗГАДАНА ТАЄМНИЦЯ УКРАЇНИ

Останні дні імперії

«Перебудова», проголошена правлячою верхівкою СРСР, послужила поштовхом до небувалого зростання суспільнополітичної активності в Україні. однак весь цей зліт цивільних почуттів збігся з різким загостренням економічних труднощів, нестачею товарів і продовольства. Стрімко йшов процес розпаду радянської держави і його головної опори — Комуністичної партії.

По Україні прокотилася хвиля мітингів під гаслами демократизації громадського життя. У вересні 1989 року на основі Союзу письменників України виник справді народний рух за перебудову — «Народний Рух України», а вже в жовтні Верховна рада УРСР прийняла закон про державний статус української мови.

Мітинг на одній з центральних площ

Києва

Провал ДКНС

країна вийшла з-під контролю, і усе більш очевидним ставало, що союзне керівництво більше не здатне керувати ситуацією. У серпні 1991 року представниками армії і вищої партійної бюрократії в Москві було почато спробу державного перевороту. Був створений так званий державний комітет з надзвичайного стану (дкнс), що мав намір шляхом введення в країні на тривалий термін надзвичайного стану зупинити процеси демократизації і повернути країну до часів «застою».

однак путчисти виявилися нездатними реалізувати свої задуми і ганебно відступили. капітуляція організаторів дкнс стала сигналом до розпаду імперії.

Четвертий енергоблок Чорнобильської АÅС після вибуху

Ядерний удар у серце України

26 квітня 1986 року відбулася страшна аварія на

четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. на станції проводилися ви-

пробування, які квапилися завершити до свята першого травня. не останню роль зіграли помилки в проектуванні і прорахунки персоналу. влада свідомо применшила масштаби трагедії, а її наслідки ще довгий час замовчувалися. 1 і 9 травня було проведено мітинги та святкові демонстрації на київських вулицях, уже забруднених великими дозами радіоактивних речовин. не на висоті виявилася також «найпередовіша в світі» радянська медицина та система цивільної оборони.

наслідки найбільшої атомної катастрофи в історії людства будуть відчуватися ще протягом сторіч. вона призвела до загибелі тисяч людей, десятки тисяч стали інвалідами. понад 116 тисяч чоловік довелося переселити з тридцятикілометрової зони навколо станції. колосальна шкода була завдана природі країни. Біля третини українських лісів виявилися забрудненими радіоактивними викидами.

Проголошення Незалежності України

Незалежність України

(Київ, 15 вересня 1991 року)

Хвиля страйків шахтарів охопила Донбас. Гірники протестували проти нелюдських умов праці, що неухильно погіршуються і вимагали зміни керівництва не тільки на шахтах, але й у вищих органах влади республіки. Колона страйкуючих шахтарів

з Українська грекокато лицька церква, у багатьох православних і католицьких храмах було відновлено богослужіння, люди почали повертатися до віри.

Голодуючі студенти на Хрещатику У 1990 році було організовано голодування студентства в Києві з вимогою відставки прем’єрміністра УРСР В. Масола. Цей масовий виступ молоді залишився єдиним за всі часи існування СРСР і ввійшов у новітню історію України під назвою «гранітна рево

люція».

Біловезька угода, підписана в грудні 1991 року керівниками трьох колишніх республік СРСР — Росії, України і Білорусії — і ратифікована Верховними радами цих держав, поставила останню крапку в історії найкривавішої імперії всіх часів і народів.

24 серпня 1991 року Україна проголосила державну незалежність, а 1 грудня того ж року відбувся всенародний референдум, на якому 90,32 % голосуючих висловилися за збереження Україною статусу незалежної держави.