Энциклопедия Моя Украина укр 2 (стр. 7 из 19)

в українських родинах дорослі діти прагнули якнайшвидше відокремитися від батьків і одержати економічну самостійність, хазяйнувати з власної волі та розуміння, тому часто будували свої будинки у віддаленні від села.

З хутірської форми господарювання виросли і знаменитий український індивідуалізм, і розвинуте почуття власності українців. в українській народній свідомості власність завжди залишалася священною і недоторканною. на відміну від російської громади — «миру», де земля знаходилася в загальному володінні і постійно заново поділялася між «мирянами»,— українська «громада» ніколи не зазіхала на особисту власність кожного хазяїна.

Мова, музика, танець

Українська мова — одна із найбільш розвинутих слов’янських мов — насичена образами, мелодійна і надзвичайно гнучка. Світосприйняття українців відзначається особливою поетичністю. Відомий філолог Ю. Шевельов відзначав, що українська літературна мова була «заснована з допомогою поезії та заради поезії, як прояв поетичного духу» нашого народу. Наявність такої досконалої мови і багатющої усної народної творчості зіграла вирішальну роль у становленні і збереженні національного світогляду українців.

Питання про те, коли саме виникла українська мова, надзвичайно складне і заплутане. З упевненістю можна сказати тільки те, що українська літературна мова остаточно сформувалася в період літературного романтизму (на початку ХІХ століття).

Протягом тривалого часу саме мова служила українцям свого роду «пробним каменем» для виявлення друзів і ворогів на своїй землі й у далеких краях.

Україна здавна славиться в усьому світі як край пісень. Ще на початку ХІХ століття видатний польський поет Адам Міцкевич у лекціях, прочитаних у Парижі, говорив: «Українські простори є столицею ліричної поезії. Звідси пісні невідомих поетів поширюються часто по всій слов’янській землі». яскравим прикладом такого «хіта» далекого минулого може служити пісня «їхав козак за Дунай», авторство якої приписують харківському козаку Семену Климовському. Вона здійснила справжній фурор у Європі, особливо в Німеччині. Українська пісня була і залишається вираженням глибин народної душі, найпотаємніших сподівань і прагнень українців.

Мовою танцю

Багато українських народних танців — пряме відображення селянського або козацького способів життя. добре відомо, що

запорізькі козаки не мог-

ли обійтися без танців,

головним з яких був за-

пальний гопак. «візитною карткою» танцювальних традицій західно-

Український хоровод мав магічне значення. Наші пращури хороводними танцями проводжали зиму, закликали добрий урожай, з хороводів починалася пора весіль.

Біля джерел української літературної мови стояли два генії української культури — Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш. В усьому світі відомі імена видатних українських письменників і поетів — Миколи Гоголя, Івана Франка, Лесі Українки та інших.

Леся Українка українських земель є віртуозний чоловічий танець гуцулів, що має назву «аркан». коло танцюючих чоловіків і парубків може подвоюватися за рахунок надбудовування «другого поверху». в цьому випадку «друге коло» стоїть на плечах у першого. Українські народні танці у виконанні знаменитого ансамблю імені Гр. вірьовки набули заслуженої популярності та всесвітньої слави.

Для гопака характерні віртуозні стрибки, які наочно демонструють молодецтво,

силу та козацьке завзяття.

До музичних вершин

на основі народної творчості справжнього розквіту досягло в XVIII—XIX сторіччях українське музичне мистецтво. Україна здавна славилася своєю високою музичною культурою. по містах і селах у козацькі часи й пізніше мандрувало безліч лірників, бандуристів, кобзарів. видатні європейські композитори почасти використовували у своїх творах мелодії українських пісень.

в Україні народилися й одержали музичну освіту багато видатних композиторів — М. с. Березовський (1745—1777), д. с. Бортнянський (1751—1825),

а. ведель (1767—1808). на благодатному ´рунті ві- ^{Д. С. Бортнянський} кових музичних традицій виросла блискуча плеяда

Співак і композитор М. ГулакАртемовський, друг Т. Г. Шевченка і учень М. І. Глінки, написав комічну оперу «Запорожець за Дунаєм». Сюжетом опери стало повернення на батьківщину козаків Задунайської Січі. Вперше «Запорожець за Дунаєм» було поставлено в Петербурзі в 1863 році. Партію Карася з величезним успіхом виконав сам автор.	Широко відомий у світі романс українського поета та байкаря Євгена Гребінки «Очі чорні» було створено в 1843 році. Іноді його помилково вважають циганським романсом, хоча насправді автор оспівав очі української красуні Мар’яни, сестри його товариша по Ніжинській гімназії.
Коломийки — найпопулярніший п	і	сенний жанр у жителів Укра
їнських Карпат. Звідси вони пошири	лися по всій Україні і навіть за
її межі. Секрет популярності колом	и	йок — у простоті їхньої побудови, можливості легко імпровізувати, гумористичному змісті. Вважається, що коломийки помітно вплинули на народні російські частівки. Виконавці коломийок

таких видатних українських композиторів ХХ століття, як М. лисенко, л. ревуцький, Б. лятошинський, с. людкевич, Г. вірьовка, Г. і п. Майбороди, ю. Мейтус, М. колесса.

Засновник української класичної музики

на початку ХХ століття М. в. лисенко (1842—1912), український композитор, піаніст, диригент і громадський діяч, став засновником національної композиторської школи.

крізь усе своє життя проніс він любов до пісень і музики свого народу. він залишив нащадкам чудові опери: «ніч перед різдвом», «енеїда», «тарас Бульба», «наталка полтавка», симфонії та кантати, сотні обробок народних пісень. Майже все життя він працював над монументальним циклом «Музика до «кобзаря» т. Г. Шевченка». до цього циклу входить майже 90 музичних творів.

Україна — країна з напрочуд цікавою, величною і водночас трагічною історією. Не все нам відомо, чимало таємниць і загадок минулого ще чекають свого часу.

Джерела походження нашого народу губляться в туманній глибині доісторичних століть. Ким були наші предки? як вони жили в далекому минулому? Що являв собою таємничий, прекрасний і жорстокий світ Стародавньої України?

На ці запитання шукають відповіді українські історики, етнографи й археологи. Завдяки їхнім зусиллям у ХХ столітті було зроблено чимало видатних археологічних відкриттів, змінився наш погляд на багато які історичні події та роль у них відомих історичних діячів.

Древня людина прийшла на територію України в першій половині раннього палеоліту — про це свідчать знайдені в Криму й у нижній течії Дністра пам’ятники матеріальної культури того часу. З настанням же пізнього палеоліту — 50—10 тисяч років до н. е. люди освоїли майже всю територію України.

Чимало величних пам’яток свідчать про присутність на стародавніх землях України первісних людей. Десятки тисяч років тому вони знаходили тут зручні місця для стоянок, дичину та поживні рослини. Поступово люди почали й самі вирощувати найбільш корисні для них культури.

Ще за епохи неоліту племена, які мешкали на території сучасної України, почали займатися землеробством. У різні часи тут жили кочівникикіммерійці, скіфи і греки, сармати, готи, гуни.

Незліченна кількість древніх культур і народів залишили свої сліди на українській землі. Тому історики України прагнуть досліджувати минуле всіх держав і суспільств, що існували північніше Чорного моря з часів палеоліту й до наших днів.

Перші сліди людської культури

Біля первинних джерел української культури стоїть загадкове Трипілля. Наприкінці ХІХ століття на Київщині поблизу містечка Трипілля археолог Вікентій Хвойка відкрив древнє поселення. як з’ясувалося пізніше, воно було лише одним із численних поселень невідомого народу, розкиданих на величезній території від Чернігова до одеси і Галичини. Трипільці були досвідченими хліборобами і вирощували злаки. У їхніх житлах археологи знайшли коржі й обвуглені зерна пшениці. У глиняних посудинах виявилися навіть залишки виробів із тіста, що нагадують українські пампушки. Жителі древнього Трипільського городища займалися також розведенням домашньої худоби і полюванням.

Винятково високого рівня досягло в трипільців гончарне мистецтво. За розмаїтістю форм посудин побутового, господарського і ритуального призначення, за досконалістю обробки і митецького розпису червоною, чорною і білою фарбами трипільська кераміка займає видатне місце серед археологічних пам’ятників свого часу.

Неандертальці

Кирилівська стоянка