Сучасні тенденції міжнародної торгівлі послугами (стр. 7 из 12)

· гармонізація законодавства України відповідно до вимог угод СОТ.

Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993 року, коли було прийнято рішення про створення Робочої групи (РГ) з розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ/СОТ.

Наступним кроком, відповідно до процедури приєднання, стало подання на розгляд Робочої групи 28 червня 1994 року Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України. Після ознайомлення членів РГ з Меморандумом та завершення етапу запитань та відповідей розпочалися переговори про вступ у багатосторонньому форматі. З того часу відбулося шістнадцять офіційних засідань РГ (останнє – у червні 2006 року), а з 1997 року розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами-членами РГ. В цілому до складу РГ з розгляду заявки України щодо приєднання до СОТ входить 42 країни (країни ЄС ведуть переговори як один учасник РГ) [55, с. 129].

За станом на 16 березня 2007 року підписано 49 двосторонніх протоколів з країнами-членами СОТ. Завершено переговори з більшістю країн-членів РГ щодо доступу до ринку послуг.

У 2003 - 2006 рр. було значно активізовано переговорний процес між Україною до СОТ. Зокрема, протягом цього періоду було забезпечено: проведення 7-ти засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ; проведення двосторонніх переговорів з 35 країнами-членами СОТ.

Протягом 2003–2006 років підписано 35 з 49 двосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів та послуг [55, с. 109]:

- у 2003 році (11) з Бразилією, Болгарією, Естонією, ЄС, Ізраїлем, Кубою, Польщею, Словаччиною, Таїландом, Чехією, Угорщиною;

- у 2004 році (10) з Аргентиною, Гондурасом, Домініканською Республікою, Литвою, Малайзією,Монголією, Парагваєм, Туреччиною, Швейцарією, Шрі-Ланкою;

- у 2005 році (9) з Сальвадором, Молдовою, Норвегією, Індонезією, Японією, Ісландією, Хорватією, Еквадором та Китаєм;

- у 2006 році (5 протоколів) з США, Панамою, Австралією, Єгиптом та Колумбією.

Також завершено переговори із Перу, Вірменією та Тайванем. Тривають переговори з Киргизстаном.

Протягом 2005 - 2006 рр. було вирішено низку проблемних питань, які уповільнювали переговори між Україною та РГ СОТ [55, с. 109].

Зокрема, було:

- усунуто податкові пільги, що надавались окремим підприємствам промисловості;

- встановлено однакові ставки акцизного збору на вітчизняні та імпортні транспортні засоби відповідно до принципу національного режиму;

- усунено звільнення від ПДВ та податку на прибуток, платежів у Державний інноваційний фонд, від ПДВ та митних зборів на імпорт сировини, матеріалів, обладнання та товарів (не вироблених в Україні), які призначались для використання в межах технологічних парків;

- усунено пільги у спеціальних економічних зонах та особливі режими для інвестиційної діяльності. Зокрема, всі звільнення від сплати мита на імпорт, ПДВ, акцизних зборів, квот та ліцензій, податку на прибуток, платежів у фонд соціального страхування безробіття, збору у Державний інноваційний фонд та обов’язкового продажу валютних надходжень;

- скасовано вимогу продажу Національному банку України 50% валютної виручки суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при реалізації зовнішньоторговельних контрактів;

- скасовано дискримінаційний підхід до іноземних компаній щодо використання податкових векселів при розрахунках з бюджетом;

- скасовано режим ліцензування і квотування експорту деяких видів продукції;

- встановлено фіксовану плату за видачу експортних ліцензій, що відповідає вартості надання зазначеної послуги замість плати в адвалерному еквіваленті до вартості контракту;

Вступ України до СОТ дав би змогу зменшити вартість українських товарів на польському ринку в середньому на 10 - 15%, а на турецькому — на 7 - 12% [55, с. 180].

Проблема підвищення конкурентоспроможності національної економіки в умовах приєднання у стратегічній перспективі України до ЄС повинна вирішуватися шляхом здійснення політики багатовекторної, різношвидкісної різнорівневої інтеграції як на макро- так і на мікрорівнях, виходячи з наявних і створюваних додаткових конкурентних переваг. Основу цієї політики має становити бігравітаційна модель, яка дає змогу використати певні позитивні сторони євразійського вектору інтеграції при збереженні і домінуванні європейського вектора, який у довгостроковій перспективі має забезпечити досягнення Україною своєї стратегічної мети – вступу до Європейського Союзу.

В сучасних умовах розвитку світогосподарських процесів перспективним стає розробка механізму підвищення ефективності інтеграційних факторів конкурентоспроможності економіки України.

3.2 Аналіз динаміки міжнародної торгівлі послугами України

Розглянемо тенденції міжнародної торгівлі за даними статистичних даних. Як ми можемо бачити із додатків 1 – 5 та графіків на рис. 3.1, 3.3 спостерігається зріст статей експорту та імпорту у періоді із 2002 по 2006 роки. Обсяги експорту України із країнами СНД звеличилися із 2430,10 млн.дол. США у 2002 році до 3451,30 млн.дол. США у 2006 році, тобто темп приросту експорту за п’ять років 42,02% [37, с. 89].

Обсяги експорту із інших країн світу звеличились за п’ять років із 1625,20 млн.дол. США у 2002 році до 4054,20 млн.дол. США у 2006 році, тобто темп приросту за п’ять років 149,46%.

За п’ять років відбулись і структурні зміни. Так у 2002 році експорт до країн СНД ставив 59,9% від загальної величини імпорту. У 2006 році величина експорту до країн СНД ставив 46,0% (рис. 3.2). Тобто ми бачимо за п’ять років структурне зменшення експорту послуг до країн СНД 13,9% [37, с. 90].

2002 2003 2004 2005 2006 Роки

Рис. 3.1. Динаміка розвитку експорту послуг України за п’ять років (розроблено автором на основі даних додатку 1)

Експорт до інших країн звеличився. Це може свідчити про зростання орієнтації України до Європейського співтовариства. В загалом це звеличення відбулося за рахунок транспортних та туристичних послуг.

Рис. 3.2. Структура експорту послуг у 2006 році (розроблено автором на основі даних додатку 1)

Обсяги імпорту за п’ять років також звеличилися (додатки 1 – 5 та рис. 3.4). Маємо по СНД ріст із 295,6 млн.дол. США у 2002 році до 702,3 млн.дол.США, тобто темп росту 237,6%. По іншим країнам рост із 896,0 млн.дол. у 2002 році до 3110,1 млн.дол. у 2006 році, тобто темп росту 347,1%. (данні на основі даних додатку 1 [34])

2002 2003 2004 2005 2006 Роки

Рис. 3.3. Динаміка розвитку імпорту послуг України за п’ять років (розроблено автором на основі даних додатку 1)

Також відбулися і структурні зміни У 2002 році імпорт до країн СНД у структурі загального імпорту складав 24,8%, 2006 році – 18,6% (рис. 3.4). Отже структурна зміна у бік інших країн 6,2%. Відбувається переорієнтація України у бік Європейського співтовариства.

Рис. 3.4. Структура імпорту у 2006 році

Розглянемо, які з країн являються найбільшими імпортерами та експортерами послуг. Найбільшими країнами експорту для України є Великобританія (9,6% від загальних підсумків), Швейцарія (8,9%), Кіпр (8,0%),США (7,8%) та Німеччина (6,3%). Найбільшими імпортерами для України є Великобританія (17,4%), Швейцарія (5,2%), Кіпр (9,0%),США (8,9%) та Німеччина (7,8%) (данні на основі даних додатку 1 [34]).

У наступному підрозділі ми розглянемо за рахунок яких видів послуг ведеться торгівля України.

3.3 Тенденції розвитку окремих видів послуг в Україні

Розглянемо структуру українського ринку послуг та тенденції розвитку окремих видів послуг (додатки 6 - 10).

Як бачимо з додатків, найважливішу частину у структурі торгівлі послугами мають транспортні послуги. Ми спостерігаємо стійкий зріст як статей експорту так і імпорту. Але все ж таки експорт переважає у загальному обсязі транспортних послуг (рис 3.4).

За період із 2002 року по 2006 ми маємо темп росту експорту транспортних послуг 158,2% при загальному темпу росту ринку послуг 185,1%. Отже відбулися структурні зрушення. Це пов’язано із структурним ростом таких статей послуг, як туристичні послуги. У таблиці 3.1 ми можемо більш детально розглянути вантажообіг за видами транспорту.

2002 2003 2004 2005 2006 Роки

Рис. 3.4. Темпи росту транспортних послуг

Найбільшу частку у експорті транспортних послуг займає трупопровідний, залізничний, морський та авіаційний. У імпорті переважає залізничний, авіаційний та морський транспорт.

Табл. 3.1.

Відправлення (перевезення) вантажів за видами транспорту, тис. тон*

Роки	залізничний: відправлення	залізничний: перевезення	морський	річковий	автомо-більний	авіаційний	трубопро-відний
2002	313096,6	370199,1	8231,6	6969,8	977268,8	26,9	218447,7
2003	330187,8	392592,0	8785,7	7608,3	947263,8	90,3	201274,6
2004	363364,8	445534,7	8851,4	9974,9	973283,0	148,4	216699,9
2005	388295,0	462367,6	8793,6	11858,5	1027396,3	101,0	220927,0
2006	379926,7	450277,3	8575,2	12868,6	1120715,3	126,3	212556,8

* - Джерело - [50, с. 120]