Одним із основних чинників, що впливають на розвиток автомобільного транспорту, є відсутність на ринку автопідприємств державної форми власності. У той же час, цей сектор ринку залишається достатньо відкритим, що сприяє утвердженню конкурентного середовища, підвищенню рівня якості транспортних послуг при перевезенні вантажів та пасажирів автомобільним транспортом.
Постійно проводиться робота щодо встановлення взаємовідносин у міжнародному автомобільному сполученні. Зокрема, у вересні 2005 р. Україна приєдналась до ЄУТР (Закон від 07.09.05 № 2819 “Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення”).
Кількість перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (за даними Мінтрансзв’язку) у 2005 р. зросла на 13,7%. Разом з тим, конкурентоспроможність українських перевізників обмежується дефіцитом дозволів на міжнародні автомобільні перевезення за окремими напрямками і недосконалим механізмом їхнього розподілу між перевізниками.
На 2006 р. повністю вирішено проблему забезпечення українських перевізників дозволами на виконання міжнародних автоперевезень з 43 країнами — Україна отримала 1436 дозволів ЄКМТ (Європейської Конференції Міністрів Транспорту), що на 59,4% більше ніж у 2005 році.
Серед рухомого складу перевізників України, членів АсМАП (Асоціації міжнародних автомобільних перевізників), 9,5% відповідають вимогам Євро-1; 46,8% — Євро-2; 14,2% — Євро-3. Досить важливу частину у експорті та імпорті послуг займають туристичні послуги. У 2002-му році ми спостерігаємо 2,5% у експорті та 4,2% у імпорті; у 2006-му році ми спостерігаємо 3,3% та 6,0% відповідно. У таблиці 3.2 ми спостерігаємо загальні туристичні потоки в Україні [58., c. 23].
Динаміка туристичного потоку зазначена у таблиці 3.2. Із даних таблиці ми бачимо, з року в рік як кількість громадян України, які виїзжають за кордон, так і кількість іноземних туристів з року в рік звеличується. Але за останні роки кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України зменшилася.
Це пов’язано с недостатньо розвинутою туристичною інфраструктурою України та неспроможністю сприйняти численні туристичні потоки. Крім того це пов’язано із екологічними негараздами кримського півострова.
Таблиця 3.2.
Туристичні потоки, осіб
| Роки | Кількість громадянУкраїни, які виїжджализа кордон –усього* | Кількість іноземнихгромадян, які відвідали Україну- усього* | Кількість туристів,обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України– усього** | Із загальної кількості туристів:** | |||
| Іноземнітуристи | туристи-громадяниУкраїни,які виїжджали за кордон | Внутрішнітуристи | Кількістьекскурсантів** | ||||
| 2002 | 14729444 | 10516665 | 2265317 | 417729 | 302632 | 1544956 | 1991688 |
| 2003 | 14794932 | 12513883 | 2856983 | 590641 | 344 332 | 1922010 | 2690810 |
| 2004 | 15487571 | 15629213 | 1890370 | 436311 | 441798 | 1012261 | 1502031 |
| 2005 | 16453704 | 17630760 | 1825649 | 326389 | 566942 | 932318 | 1704562 |
| 2006 | 16875256 | 18935775 | |||||
* Включно з одноденними відвідувачами (за даними Адміністрації Держприкордонслужби України)
** - Джерело - [50, с. 120]
На жаль, з численного потоку туристів, що приїжджають сьогодні до нас, туристичними компаніями обслуговуються всього частина. Тому доводиться займатися й розвитком інфраструктури, і рекламно-інформаційною роботою. Раніше ніхто ні копійки не виділяв на рекламно-інформаційну діяльність. Зараз на ці мети в бюджеті заплановані 3 млн. дол. США. Звичайно, це дуже мало в порівнянні з іншими державами. Так, Туреччина виділяє 100 млн. дол. США. Потрібно проводити виставки, організовувати прес-тури. Причому не тільки для іноземних журналістів, але й для вітчизняних, показувати їм свою країну. Все це робиться. Але, звичайно, не в тих масштабах, у яких хотілося б.
У нас є Національна рада по туризму, Рада туристичних громадських організацій. Наприклад, гостурадміністрація може компенсувати 50% видатків компаній, пов'язаних з участю у виставці.
Можливе застосування в Україні досвіду Туреччини по створенню туристичної інфраструктури й залученню туристів, де у свій час були створені умови, сприятливі механізми, які сприяли будівництву готелів і розвитку інфраструктури. Дуже важливу частину у загальній частині торгівлі послугами мають рiзноманітнi дiловi, професiйнi та технiчнi послуги. Їх структурна частину у загальному імпорті виросла із 15,0% у 2006 р. до 18,4%, тобто темп росту за п’ять років 122,7%. У експорті із 5,7% у 2006 р. доля цих видів послуг виросла до 11,3% у 2006 р., тобто темп росту 198,2%. Також ми бачимо, що Україна за п’ять років підвищила показники у торгівлі діловими послугами [58., c. 23].
Висновки до розділу 3
Отже, як ми визначили у третьому розділі, на сьогоднішній день, вступ України до СОТ є одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного та прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України.
Світовий досвід свідчить, що членство в СОТ стає визначальним чинником стабільного та передбачуваного розвитку економіки більшості країн. Непрямі загальноекономічні наслідки від реформування зовнішньоторговельного режиму та набуття Україною членства в СОТ сприятимуть сталому економічному, розвитку за рахунок забезпечення доступу до світових ринків товарів, робіт і послуг, отримання відповідних прав для захисту своїх інтересів на цих ринках.
Таким чином, вступ України до Світової організації торгівлі позитивно позначиться передусім на прибутках національного товаровиробника, що, в свою чергу, сприятиме подальшим перетворенням в економіці України.
Отже, приєднуватися до системи СОТ треба, використовуючи ті переваги, які при цьому можуть бути отримані, і шукаючи механізм поступового переведення власного виробництва в інший режим господарсько - економічного функціонування.
Регулювання міжнародної торгівлі послугами має певну специфіку. Це пов’язано з тим, що послуги, які відрізняються крайньою розмаїтістю форм і змісту, утворюють єдиний ринок, якому властиві не загальні риси, а загальні тенденції, які надають можливість регулювати його на глобальному рівні навіть із урахуванням нових моментів у його розвитку. Через ці причини дослідження системи регулювання та функціонування світового ринку послуг в умовах глобалізації має не лише теоретичне, а й практичне значення.
ВИСНОВКИ
Міжнародний ринок послуг представлений понад 600 видами послуг, найпоширенішими серед яких є: торгівля транспортними послугами за межами національних кордонів; торгівля туристичними послугами; послуги поштового, кур’єрського, телефонного, телеграфного зв’язку між резидентами та нерезидентами; будівництво (об’єкти за кордоном, що здійснені на тимчасовій основі резидентами); страхування (нерезидентів страховими компаніями-резидентами); фінансові послуги; комп’ютерні та інформаційні послуги; роялті та ліцензійні послуги; франчайзинг; лізинг; інжиніринг; управлінський контракт
Впродовж останніх п’яти років ми можемо спостерігати значний зріст усіх статей послуг. Найбільшу частину у загальній структурі послуг займають міжнародні транспортні послуги.
У роботі було досліджено основні види міжнародних послуг, їх розвиток і географічна структура, ринок послуг в Україні та тенденції його розвитку. Ми визначили, що розвиток ринку послуг є однією із загальних рис процесів інтернаціоналізації та глобалізації.
Ринок послуг в Україні не настільки розвинутий, як у постіндустріальних країнах. Багато проблем повстає на шляху розвитку ринку. Серед них – не достатньо розвинута інфраструктура ринку, екологічні та економічні проблеми, нестабільне політичне становище.
Останній час звеличується доля таких послуг, як різного роду бізнес-послуги, послуги зв’язку, туристичні послуги. Але для ефективного функціонування та розвитку туристичних послуг дуже важлива розвита туристична інфраструктура та підтримка з боку уряду та місцевих органів.
У зв’язку із недавнім виграшем України у жеребкуванні стосовно проведення чемпіонату Європи у 2012 році мають бути вирішені проблеми сервісного обслуговування, транспортної та туристичних інфраструктур.
Комплекс усіх цих заходів має бути вирішальним у розвитку ринку послуг в Україні на шляху до Світової організації торгівлі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91. № 959-ХІІ – Закон про ЗЕД.
2. Митний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 верес. 2005 р.: (відповідає офіц. текстові). – К.: Вид. Паливода А. В., 2005. – 160 с. – (Кодекси України).
3. Азарян Е.М., Шубин А.А. Жукова Н.Л. Международный маркетинг. Под ред. д-ра экон. Наук, проф. Азарян Е.М. К.: НМЦВО МОиН Украины, Студцентр, 2005, - 344 с.
4. Багрова І.В. Редіна Н.І. Власик О.О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / За ред.. Багрової І.В. – К.: Центр навч.літ. – 2004. – 580 с.
5. Василенко Ю. “Роль зовнішньої торгівлі у платіжному балансі Україна”. Вісник НБУ. – 1999, №9.