Смекни!
smekni.com

Аналіз фінансового стану банків (стр. 1 из 3)

РЕФЕРАТ

Аналізу фінансового стану банків


1. Соціально-економічна сутність економіко-статистичного аналізу фінансового стану банків України

Сучасний банк – це автономне, економічно самостійне, незалежне підприємство, яке функціонує за умови повної економічної самостійності, партнерських взаємовідносин з клієнтами в межах державного контролю за його діяльністю з боку органів банківського нагляду.

Згідно з Законом України “Про банки і банківську діяльність”, банківська діяльність визначається як залучення до вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати банківську діяльність; банківська система України – це Національний банк України й інші банки, що створені й діють на території України згідно з положеннями цього Закону [1, 2].

Банк у правовому відношенні – це певний фінансовий посередник, який виконує одну чи декілька операцій, віднесених законом до банківської діяльності.

Банки – це основні ланки кредитної системи країни, фундамент, вершиною якої є центральний банк. Разом вони формують банківську систему країни.

Сучасна банківська система України побудована за дворівневим принципом (Рис.1):

- 1 рівень - центральний банк (НБУ);

- 2 рівень - інші банківські установи різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України “Про банки і банківську діяльність”.


Рис.1. Банківська система України


На Національний банк покладається відповідальність за розв’язання макроекономічних завдань в кредитній сфері, передусім – підтримання сталості національної грошової одиниці і забезпечення стабільного функціонування всієї банківської системи.

Національний банк України здійснює регулювання діяльності та банківський нагляд через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних банками операцій відповідно до положень Конституції України, Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Інші банківські установи покликані обслуговувати економічних суб’єктів – учасників грошового обігу: юридичних осіб (фірми, підприємства, державні структури) та фізичних осіб.

Фінансово-економічний стан банку характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану банку за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан банку цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті – негативному, бо вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку. Поняття «фінансового стану» в підручниках різних авторів, трактується по різному, але є і визначення цього поняття які збігаються у декількох авторів, визначення цього поняття можна представити у вигляді таблиці 1.

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.

Таблиця 1

Визначення поняття фінансового стану

Автор Визначення
Роман Дяків[12] Фінансовий стан (финансовое состояние) – стан економічного суб’єкта (держави, регіону, підприємства, фірми, підприємця, сім’ї), що характеризується наявністю у нього фінансових ресурсів, забезпеченням грошовими засобами, необхідними для господарської діяльності та здійснення грошових розрахунків з іншими суб’єктами.
Мельник В. М.[21] Фінансовий стан – це здатність підприємства профінансувати свою діяльність. Висновки про фінансовий стан зазвичай роблять на основі забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, доцільності їх розміщення та ефективності використання.
Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С.[13, 14, 15] Стан фінансовий (держави, регіону, підприємства, сім’ї, особи) – стан економічного суб’єкта, що характеризується наявністю в нього фінансових ресурсів, забезпеченістю коштами, необхідними для господарської діяльності, підтримання нормального режиму праці та життя, здійснення грошових розрахунків з іншими економічними суб’єктами.
Парасій-Вергуненко І. М.[27] Фінансовий стан — це характеристика фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, здатності виконувати свої зобов’язання перед державою та іншими контрагентами.
Мочерний С. В.[22] Фінансовий стан суб’єктів підприємницької діяльності – наявність у підприємств, фірм, компаній, підприємців та ін. фінансових ресурсів і грошових коштів, необхідних для раціональної господарської діяльності, грошових розрахунків з іншими суб’єктами господарювання та державними органами.
Гончаров С. М.[10] Фінансовий стан (финансовое состояние) – стан економічного суб’єкта (держави, регіону, підприємства, фірми, сім’ї), що характеризується наявністю у нього фінансових ресурсів, забезпеченням грошовими засобами, необхідними для господарської діяльності.
Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б.[31, 32] Финансовое состояние (государства, предприятия, фирмы и др.) - состояние экономического субъекта, характеризуемое наличием у него финансовых ресурсов, обеспечением денежными средствами, необходимыми для хозяйственной деятельности, поддержания нормального режима работы и жизни, осуществления денежных расчетов с другими субъектами.
Шимов В. Н., Каманенков В. С.[34] Финансовое состояние (англ. financial position) – степень обеспеченности предприятия необходимыми денежными средствами для осуществления нормальной хозяйственной деятельности и своевременного проведения денежных расчетов.
Борисов А. Б.[158] Финансовое состояние — уровень обеспечения экономического субъекта денежными средствами для осуществления хозяйственной деятельности, поддержания нормального режима работы и своевременного проведения расчетов.
Грязновая А. Г.[11] Финансовое состояние предприятия (англ. financial position of enterprise) – совокупность экономических и финансовых показателей, характеризующих способность предприятия к устойчивому развитию, в т.ч. к выполнению им финансовых обязательств. Ф.с.п. определяет платежеспособность и конкурентоспособность предприятия, его потенциал в деловом сотрудничестве, является гранитом эффективной реализации экономич. интересов всех участников хоз. деятельности.

Більшість методик поєднує чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:

1) оцінки фінансової стійкості;

2) оцінки ділової активності;

3) оцінки ліквідності;

4) оцінки ефективності управління.

Оціночні показники являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу банківської установи та звіту про прибутки і збитки. Національний банк України рекомендує при визначенні узагальнюючої оцінки фінансового стану банку використовувати загальновідому систему «CAMEL».

Розглянемо вказані види оцінок. Розглянемо першу групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку. Для цього спочатку визначимо, з нашого погляду, найважливіші з них.

Основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є:

1) коефіцієнт надійності;

2) коефіцієнт фінансового важеля;

3) коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів;

4) коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом;

5) коефіцієнт мультиплікатора капіталу.

Ділову активність банку в методичній літературі (зокрема, Р. І. Тиркало і З. І. Щибиволок) рекомендують визначити через аналіз взаємозв’язку оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів) і його використання як у цілому в активах, так і його окремих вкладень в інвестиції, в кредитний портфель, у матеріально-технічне забезпечення [5].

Необхідні висновки можна отримати трьома шляхами:

1) зіставленням висновків за взаємозв’язаними статтями і розділами активів і пасивів;

2) кількісною ув’язкою змін в активах і пасивах у вартісному виразі;

3) розрахунком коефіцієнтів, що характеризують досягнуті рівні активності використання пасивів і активів.

Розкриємо методику аналізу ділової активності спочатку на основі давно відомого в нас коефіцієнтного методу.

Проаналізувавши системи коефіцієнтів, що їх рекомендує методична література для аналізу ділової активності банку, я відібрав такі з них, які найбільшою мірою і прямо, а не побічно розкривають рівень використання пасивів і активів.

У частині пасивів це:

1) коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів;

2) коефіцієнт активності залучення строкових коштів;

3) коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів;

4) коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи;

5) коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель.

У частині активів це такі коефіцієнти: