Стаття 29 Закону "Про інформацію" забороняє обмеження доступу до відкритої інформації, хоча й передбачає переважне право на одержання інформації громадянами, яким інформація потрібна для виконання своїх професійних обов’язків, що з огляду на статтю 45 про рівні права всіх учасників інформаційних стосунків, видається дещо сумнівним.
Перелік документів та інформації, яка не підлягає передачі для ознайомлення, міститься в статті 37 Закону "Про інформацію". Це, зокрема:
– інформація, яка у встановленому порядку визнана державною таємницею;
– конфіденційна інформація;
– інформація про оперативну й слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду в тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право на справедливий та об’єктивний розгляд справи судом, створити загрозу життю чи здоров’ю будь-кого;
– інформація, що стосується приватного життя громадян;
– внутрішньовідомче службове листування, пов’язане з процесом прийняття рішень, які ще не прийняті;
– інформація фінансових установ, що підготовлена для контрольно-фінансових відомств;
– інформація, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими та нормативними актами.
3. Державна таємниця. Поняття "Таємна інформація", "цілком таємна інформація", "інформація особливої важливості"
Згідно з Законом України "Про державну таємницю" (ст. 1), державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки, охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.Закон України "Про державну таємницю", який діє на сьогодні в нашій державі, є єдиним нормативно-правовим актом, що регулює суспільні відносини, пов’язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречування, розсекречування її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України.
Державна політика щодо державної таємниці є складовою засад внутрішньої та зовнішньої політики, за визначенням ВРУ, тому питання захисту державної таємниці в Україні, на нашу думку, потрібно удосконалити на тому рівні, який би забезпечив нормальні умови її функціонування щодо охорони державної таємниці, захисту інформації з обмеженим доступом, сприяв би закриттю можливих каналів витоку секретних відомостей, запобіганню втрати матеріальних носіїв секретної інформації.
До державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, вiдноситься iнформацiя:
1) у сферi оборони:
про змiст стратегiчних i оперативних планiв та iнших документiв бойового управлiння, пiдготовку та проведення вiйськових операцiй, стратегiчне та мобiлiзацiйне розгортання вiйськ, а також про iншi найважливiшi показники, якi характеризують органiзацiю, чисельнiсть, дислокацiю, бойову i мобiлiзацiйну готовнiсть, бойову та iншу вiйськову пiдготовку, озброєння та матерiально-технiчне забезпечення Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань;
про напрями розвитку окремих видiв озброєння, вiйськової i спецiальної технiки, їх кiлькiсть, тактико-технiчнi характеристики, органiзацiю i технологiю виробництва, науковi, науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi роботи, пов'язанi з розробленням нових зразкiв озброєння, вiйськової i спецiальної технiки або їх модернiзацiєю, а також про iншi роботи, що плануються або здiйснюються в iнтересах оборони країни;
про сили i засоби Цивiльної оборони України, можливостi населених пунктiв, регiонiв i окремих об'єктiв для захисту, евакуацiї i розосередження населення, забезпечення його життєдiяльностi та виробничої дiяльностi об'єктiв народного господарства у воєнний час або в умовах надзвичайних ситуацiй;
про геодезичнi, гравiметричнi, картографiчнi та гiдрометеорологiчнi данi i характеристики, якi мають значення для оборони країни;
2) у сферi економiки, науки i технiки:
про мобiлiзацiйнi плани i мобiлiзацiйнi потужностi господарства України, запаси та обсяги постачання стратегiчних видiв сировини i матерiалiв, а також зведенi вiдомостi про номенклатуру та рiвнi накопичення, про загальнi обсяги поставок, вiдпуску, закладення, освiження, розмiщення i фактичнi запаси державного резерву;
про використання транспорту, зв'язку, потужностей iнших галузей та об'єктiв iнфраструктури держави в iнтересах забезпечення її безпеки;
про плани, змiст, обсяг, фiнансування та виконання державного замовлення для забезпечення потреб оборони та безпеки;
про плани, обсяги та iншi найважливiшi характеристики добування, виробництва та реалiзацiї окремих стратегiчних видiв сировини i продукцiї;
про державнi запаси дорогоцiнних металiв монетарної групи, коштовного камiння, валюти та iнших цiнностей, операцiї, пов'язанi з виготовленням грошових знакiв i цiнних паперiв, їх зберiганням, охороною i захистом вiд пiдроблення, обiгом, обмiном або вилученням з обiгу, а також про iншi особливi заходи фiнансової дiяльностi держави;
про науковi, науково-дослiднi, дослiдно-конструкторськi та проектнi роботи, на базi яких можуть бути створенi прогресивнi технологiї, новi види виробництва, продукцiї та технологiчних процесiв, що мають важливе оборонне чи економiчне значення або суттєво впливають на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть та нацiональну безпеку України;
3) у сферi зовнiшнiх вiдносин:
про директиви, плани, вказiвки делегацiям i посадовим особам з питань зовнiшньополiтичної i зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, спрямованi на забезпечення її нацiональних iнтересiв i безпеки;
про вiйськове, науково-технiчне та iнше спiвробiтництво України з iноземними державами, якщо розголошення вiдомостей про це завдаватиме шкоди нацiональнiй безпецi України;
про експорт та iмпорт озброєння, вiйськової i спецiальної технiки, окремих стратегiчних видiв сировини i продукцiї;
4) у сферi державної безпеки та охорони правопорядку:
про особовий склад органiв, що здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть;
про засоби, змiст, плани, органiзацiю, фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення, форми, методи i результати оперативно-розшукової дiяльностi; про осiб, якi спiвпрацюють або ранiше спiвпрацювали на конфiденцiйнiй основi з органами, що проводять таку дiяльнiсть; про склад i конкретних осiб, що є негласними штатними працiвниками органiв, якi здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть;
про органiзацiю та порядок здiйснення охорони адмiнiстративних будинкiв та iнших державних об'єктiв, посадових та iнших осiб, охорона яких здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про державну охорону органiв державної влади України та посадових осiб";
про систему урядового та спецiального зв'язку;
про органiзацiю, змiст, стан i плани розвитку криптографiчного захисту секретної iнформацiї, змiст i результати наукових дослiджень у сферi криптографiї;
про системи та засоби криптографiчного захисту секретної iнформацiї, їх розроблення, виробництво, технологiю виготовлення та використання;
про державнi шифри, їх розроблення, виробництво, технологiю виготовлення та використання;
про органiзацiю режиму секретностi в органах державної влади, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, державнi програми, плани та iншi заходи у сферi охорони державної таємницi;
про органiзацiю, змiст, стан i плани розвитку технiчного захисту секретної iнформацiї;
про результати перевiрок, здiйснюваних згiдно з законом прокурором у порядку вiдповiдного нагляду за додержанням законiв, та про змiст матерiалiв дiзнання, досудового слiдства та судочинства з питань, зазначених у цiй статтi сфер;
про iншi засоби, форми i методи охорони державної таємницi.
Конкретнi вiдомостi можуть бути вiднесенi до державної таємницi за ступенями секретностi "особливої важливостi", "цiлком таємно" та "таємно" лише за умови, що вони належать до категорiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, i їх розголошення завдаватиме шкоди iнтересам нацiональної безпеки України.
Забороняється вiднесення до державної таємницi будь-яких вiдомостей, якщо цим будуть звужуватися змiст i обсяг конституцiйних прав та свобод людини i громадянина, завдаватиметься шкода здоров'ю та безпецi населення.
Не вiдноситься до державної таємницi iнформацiя:
про стан довкiлля, про якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту;
про аварiї, катастрофи, небезпечнi природнi явища та iншi надзвичайнi подiї, якi сталися або можуть статися i загрожують безпецi громадян;
про стан здоров'я населення, його життєвий рiвень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соцiальне забезпечення, а також про соцiально-демографiчнi показники, стан правопорядку, освiти i культури населення;
про факти порушень прав i свобод людини i громадянина;
про незаконнi дiї органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування та їх посадових осiб;
iнша iнформацiя, яка вiдповiдно до законiв та мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена.
Вiднесення iнформацiї до державної таємницi здiйснюється мотивованим рiшенням державного експерта з питань таємниць за його власною iнiцiативою, за зверненням керiвникiв вiдповiдних органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй чи громадян.
Державний експерт з питань таємниць вiдносить iнформацiю до державної таємницi з питань, прийняття рiшень з яких належить до його компетенцiї згiдно з посадою. У разi, якщо прийняття рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi належить до компетенцiї кiлькох державних експертiв з питань таємниць, воно за iнiцiативою державних експертiв або за пропозицiєю Служби безпеки України приймається колегiально та ухвалюється простою бiльшiстю голосiв. При цьому кожен експерт має право викласти свою думку.