- "Восточные сказки" (автори музики Alex "Arash" Labaf / Robert Uhlmann / Johan Bejerholm / Max Tavahen, Charles Burbank, Ronny Gold, Samy Goz, Ishtar, Pedro Maza Luac, автор тексту Т.Іванова, виконавець "Блестящие"&Arash);
- фіскальний чек кафе-бару "Дзеркальний" від 18.05.2007 свідчить про сплату відвідувачами коштів за музичний супровід;
- 28.04.2007 відповідачем та СПД Обловатним О.М. укладено договір оренди, згідно з яким: площа (1 кв.м) приміщення, яке знаходиться у м. Чернігові на вул. Шевченка, 59 (кафе-бар "Дзеркальний"), передається в оренду з метою встановлення 1-го музичного автомату;
- СПД Обловатним О.М. та об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" 01.09.2006 укладено договір № ЧС/03/09/06 про виплату винагороди за публічне виконання фонограм за допомогою музичних автоматів, які розташовані в закладах, вказаних в Додатку № 1 (кафе-бар "Дзеркальний").
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача компенсації та штрафу за порушення виключних майнових авторських прав ТОВ "Чесна музика" на спірні музичні твори. В абзаці п’ятому статті 1 Закону визначено, що виключне право – це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до статті 8 Закону до об’єктів авторського права віднесено, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту. Статтею 45 та частиною першою статті 47 Закону передбачено можливість доручення суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.
Як зазначено у судових рішеннях зі справи, ТОВ "Чесна музика" у встановленому законом порядку набуло виключних майнових авторських прав на спірні музичні твори.
За приписами статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.
Згідно з частинами першою-третьою статті 440 ЦК України та частиною першою статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з частиною третьою цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.
Аналогічні положення містяться у статті 11 bis Бернської конвенції, за приписами якої автори драматичних, музично-драматичних і музичних творів користуються виключним правом дозволяти:
(і) публічний показ і виконання своїх творів, включаючи публічний показ і виконання, здійснювані будь-якими засобами і способами;
(ii) передачу будь-яким способом постановок і виконань творів для загального відома. Відповідно до статті 441 ЦК України використанням твору є, зокрема, його публічне виконання. При цьому згідно з наведеним у статті 1 Закону визначенням терміну "публічне виконання" –це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Згідно з частино першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В основу висновку про порушення відповідачем майнових авторських прав ТОВ "Чесна музика" місцевим господарським судом покладено оцінені належним чином такі докази:
- акт фіксації публічного виконання музичних творів від 18.05.2007;
- СD диск з відеозйомкою від 18.05.2007 (назва "Дзеркальний");
- фіскальний чек бару "Дзеркальний" від 18.05.2007 про сплату коштів за музичний супровід;
- наданий СПД Обловатним О.М. список музичних творів, запрограмованих для виконання на музичному автоматі, що встановлений в кафе-барі "Дзеркальний", з якого вбачається, що наведені у ньому музичні твори не співпадають з творами, зазначеними в акті фіксації публічного виконання музичних творів від 18.05.2007.
Таким чином, надана місцевим господарським судом правова оцінка обставин справи є вірною. Апеляційний же господарський суд неправомірно, без достатнього правового обґрунтування, відхилив наведені докази, обмежившись констатацією того, що СПД Обловатним О.М. надано список музичних творів, запрограмованих для виконання на музичному автоматі в кафе-барі "Дзеркальний", але не вказав, чи збігаються музичні твори у такому списку зі спірними музичними творами, тобто всупереч вимогам пунктів 7, 8 частини другої статті 105 ГПК України не навів достатніх мотивів відхилення взятих до уваги місцевим господарським судом доказів, та прийняв неправильне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Чесна музика".
Крім того, Вищий господарський суд України погоджується зі здійсненим господарським судом Чернігівської області розрахунком суми компенсації за порушення майнових авторських прав відповідача, виходячи з такого.
Пунктами "г" і "є" частини першої статті 52 Закону передбачено, що при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій та вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.
Згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. В абзаці дев'ятому частини другої цієї ж статті 52 Закону зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених підпунктом "г" пункту 2 статті 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Місцевий господарський суд, приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав позивача саме у сумі 33 600 грн., правомірно врахував обсяг порушення прав ТОВ "Чесна музика" (відповідачем неправомірно використано 8 музичних творів, виключні майнові авторські права на які належать позивачеві), наміри відповідача (отримання прибутку від використання спірних музичних творів) і здійснив вірний розрахунок суми такої компенсації з огляду на встановлений розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з частиною третьою статті 52 України суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Отже, судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовні вимоги про накладення на ПП "Атілла-2005" штрафу в розмірі 10% від суми компенсації (3 360 грн.) та про зобов’язання відповідача опублікувати в газеті "Деснянська правда" текст судового рішення з даної справи. Відтак оскаржувана постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції –залишенню в силі.Керуючись статтями 1117, 1119 –11111, 122 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постановив:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2007 зі справи № 13/159 скасувати.
3. Рішення господарського суду Чернігівської області від 08.08.2007 зі справи № 13/159 залишити в силі.
4. Здійснити поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2007 зі справи № 13/159 у частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика" 168 грн. за подання апеляційної скарги у разі подання названим товариством відповідних заяви та довідки.Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Чернігівської області.