Смекни!
smekni.com

Дії кримінального закону в часі. Ознаки злочину та вини (стр. 2 из 2)


Задача № 3.

Відпочиваючи на дачі. Дубняк скуповував у жителів довколишнього села сушені гриби і, приїжджа в місто, продавав їх за більш високою ціною. Кивалов, що купив у Дубняка гриби, приготував з них солянку і пригостив нею своїх гостей. Один з гостей - Вірченко – отруївся грибами, які були отруйними, і помер.

1. Що таке суб'єктивна сторона злочину і які ознаки її характеризують?

2. Що таке вина, чим визначається її зміст, єство, ступінь і форми?

3. Чи є вина в діях Кивалова і Дубняка, якщо є, то визначите її форму?

4. Чи зміниться кваліфікацію. якщо Кивалов попередив гостей про те, що гриби він купував "на руках" і сам їх ще не пробував?

Рішення

Питання №1

Суб'єктивна сторона злочину - це його внутрішній бік, тобто психічне ставлення особи до скоєного злочину.

Суб'єктивний бік, згідно чинного кримінального законодавства, включає в себе такі ознаки:

- вина (це обов'язкова ознака) злочину;

- мотив злочину;

- мета злочину.

У кримінальному праві склад злочину розглядається як загальна підстава кримінальної відповідальності, причому не лише тоді, коли злочин скоєно, а й при замаху на злочин й при співучасті у злочині.

Питання №2.

Основною і обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони кожного складу злочину є вина особи. Принцип кримінальної відповідальності особи за наявності її вини законодавче сформульований у Конституції України: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду". У КК поняття вини дано в ст. 23, де названі дві її форми: вина у формі умислу і вина у формі необережності.

Вина - це лише психічне ставлення особи до злочинного діяння, яке вона вчиняє, та наслідків такого діяння. Це положення не може бути витлумачене в тому розумінні, що вина є загальною підставою кримінальної відповідальності. У ст. 23 йдеться про те, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті злочинні діяння та їх суспільне небезпечні наслідки, щодо яких була встановлена вина такої особи.

Передумовою вини є осудність особи, яка вчинила злочин, і досягнення нею встановленого щодо кримінальної відповідальності за такий злочин віку.

Питання № 3.

Проаналізувавши викладену в задачі ситуацію можна дійти висновку, що в діях Дубняка немає складу злочину, так як його дії не передбачені кримінальним законодавством України, як такі, що мають суспільно-небезпечний характер.

Що ж стосується Ківалова, то його дії можна кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 ККУ як умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Це складний злочин, його об'єктивна сторона включає діяння, що потягло два наслідки, а саме: тяжке тілесне ушкодження і викликану ним смерть Вірченка. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується подвійною формою вини - непрямим умислом щодо тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (у формі недбалості) щодо смерті.

Необхідною умовою застосування вказаної норми є наявність необережної вини щодо факту смерті Вірченка. Якщо така вина відсутня (Ківалов не передбачав і не повинен був чи не міг передбачити настання смерті), настання цього результату не може розцінюватись як кваліфікуюча ознака умисного тяжкого тілесного ушкодження, а отже буде застосовуватись ч. 1 ст121 ККУ – умисне тяжке тілесне ушкодження.


Питання № 4.

У тому разі, якщо Ківалов попередив своїх гостей про купівлю грибів «на руках», а також про небезпечність їх вживання, тоді у діях Ківалова складу злочину немає, так як відсутня об’єктивна сторона злочину, тобто немає бездіяльності (Ківалов попередив гостей про небезпеку вживання вказаної грибної страви) – звідси випливає відсутність причинно наслідкового зв’язку між попередженням про небезпеку та смертю потерпілого внаслідок вживання страви всупереч небезпеці, а отже і кримінальної відповідальності Ківалов не несе.


Список використаної літератури

1. Конституція України 1996 р.

2. Кримінальний Кодекс України від 1.09.2001 р.

3. Кримінальний Кодекс УРСР від 28.12.1960 р.

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 2-ге вид., перероб. і доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2003.

5. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007.

6. Таций В.Я. Обэкт и предмет преступления. – Харьков, 1988р.

7. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Харьков, 1982.