Впровадження:
Впровадження цієї альтернативи майже цілком збігається з визначеним Урядом курсом.
Реформування системи ЦОВВ посилить контроль громадськості за діяльністю органів державної влади, підвищить політичну відповідальність за прийняти рішення, а також оптимізує кількість ЦОВВ шляхом їх ліквідації або перетворення в урядові органи, зменшення чисельності дасть змогу забезпечити баланс інтересів споживачів, суб'єктів господарювання та держави в процесі прийняття рішень регуляторними органами.
Для впровадження потрібно:
– передбачити у проектах нової редакції Конституції України та Законів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про державну службу" (нова редакція) норми щодо обмеження та чіткого визначення переліку категорій регуляторних актів, визначення порядку їх введення в дію;
– розробити законопроект з питань гарантування доступу громадськості до інформації про діяльність Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та визначення порядку доступу до такої інформації;
– мінімізувати втручання держави в суспільні процеси, особливо в діяльність суб'єктів господарювання, крім суб'єктів, діяльність яких пов'язана з ядерною, радіаційною, промисловою та екологічною безпекою, національною безпекою, поводженням з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами;
– змінити зміст та форми впливу ЦОВВ на суспільні процеси, забезпечить перехід від адміністративно-розпорядчих методів управління до надання послуг громадянам та юридичним особам у відповідних сферах на всіх рівнях управлінської діяльності;
– розмежує політичні та адміністративні посади в системі органів виконавчої влади.
ВИСНОВКИ
Україна вступила у період найбільш масштабної за останні роки економічної кризи, спричиненої не стільки зовнішніми факторами, як структурою української економіки та політичними суперечностями парламентських сил. Цю ситуацію послідовно створювали безвідповідальні політики та бізнес, світова фінансова криза лише прискорила негативні процеси. У магістерської роботі виявлено, що сьогодні в Україні є три ключові проблеми, що провокують перманентні кризи у суспільстві і не дають можливості рухатися вперед. Перше – хаос у державі і неспроможність органів державної влади навести елементарний порядок. Друге – де інтелектуалізація влади, низький професійний і моральний рівень посадовців, які обіймають високі державні посади, що привело до політичної кризи. І третє – масове розчарування, апатія і зневіра громадян.
У магістерської роботі обґрунтовано, що запобігання цих проблем можливі завдяки здійсненню антикризових заходів та запровадженню антикризових програм. До цього ж вважається за доцільне участь в ініціюванні у сфері розроблення, прийняття та впровадження рішень (актів) органів державної влади широких верст населення для більш продуктивної роботи в інтересах суспільства.
Магістерські дослідження дозволили зробити такі висновки:
1. Дослідження понять "економічна криза", "політична криза", "антикризові заходи" і "антикризові програми" дало можливість окреслити проблематику, що підлягала вирішенню, визначити мету, завдання та задачі, особливості їх реалізації в умовах вітчизняної політики та економіки, з'ясувати причини виникнення криз, порівняти їх з зарубіжним досвідом державного управління.
2. З метою відновлення ефективної роботи державної влади, вжиття реальних заходів для пом'якшення наслідків економічної кризи в Україні розроблено поетапний план заходів, які пропоную включити до антикризового плану заходів уряду (нової коаліційної угоди) і зробити обов'язковим для виконання членами коаліції та урядом.
3. Виявлено, що головною метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання кризовим явищам у сфері зовнішньої та внутрішньої політики є:
- з метою забезпечення права громадян України на вільне волевиявлення та усунення можливостей для його порушення, заради створення умов для формування структурного суспільства та підвищення відповідальності політиків перед виборцями, запропоновано провести Конституційну реформу, передбачивши про сильну президентську вертикаль, коли президент є главою уряду та обирається всенародно (жодного голосування у парламенті), далі формує уряд і сам відповідає за його діяльність; провести заміну інституту депутатської недоторканості інститутом парламентського "імунітету";
- запропоновано на цей час з метою забезпечення злагодженої роботи між коаліційним урядом та коаліцією, та з метою підвищення відповідальності уряду перед коаліцією, яка його обрала, внести зміни до законів України, що передбачали б відповідальність коаліційного уряду перед коаліцією і зобов'язувала б уряд піти у відставку у разі припинення діяльності коаліції, а також коаліція повинна розробити "Програму дій уряду", яка б передбачала, щоб у такому документі обов'язковими були економічні розрахунки, часові терміни реалізації кожного з пунктів програми та відповідальні за реалізацію кожного з пунктів;
- для боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади рекомендовано схвалити поправку до Закону України "Про державну службу", яка б зобов'язувала державних службовців декларувати крім доходів також видатки;
- у експортно-імпортній сфері доведена необхідність зобов'язати уряд негайно розпочати переговори із світовою організацією торгівлі щодо тимчасового підвищення ставки ввізного мита на продукцію сільського господарства, що виробляється в Україні; рекомендовано розробити та впровадити програму експортного кредитування для всієї експортованої продукції та експортного дотування для продукції сільського господарства, наукоємної продукції; посилити вимоги до якості товарів, що завозяться на територію України, покращити контроль за безпекою таких товарів та спростити повернення ПДВ при експорті.
4. У сфері державних закупівель та державного регулювання економіки запропоновано:
- при формуванні бюджету та внесенні до нього змін спрямувати не менше 7 % ВВП на інфраструктурні проекти, передбачивши концентрацію капітальних витрат на формування державного замовлення, спрямованого на будівництво доріг, мостів, будівництва та ремонт залізниць, реставрацію та реконструкцію аеропортів, будівництва соціального житла та впровадження енергозберігаючих технологій у сферах виробництва та житлово-комунального господарства;
- провести загальний аналіз імпорту та розробити програму структурної реформи економіки спрямованої на те, щоб українське виробництво могло повністю задовольнити потреби внутрішнього ринку у товарах, які сьогодні імпортуються.
5. У сфері підприємництва та оподаткування рекомендовано тимчасове зменшити ПДВ до 10-15%; внести зміни до законодавства, що передбачають "податкові канікули" для малих підприємств строком на 6 місяців при заснуванні нового бізнесу та зробити безкоштовними послуги із реєстрації приватних підприємців фізичних осіб, що втратили роботу внаслідок економічної кризи; відмовитися від практики дотування одних галузей за рахунок інших, зокрема державну допомогу металургійній та хімічній галузі передбачити лише у вигляді кредитів через систему державних банків тільки з метою модернізації та впровадження енергозберігаючих технологій під жорстким контролем щодо використання державних коштів.
6. У соціальній сфері досліджені невідкладні заходи з метою захисту громадян від наслідків кризи і недопущення перекладання органами державної влади наслідків фінансової кризи на плечі працівників і членів їх сімей, масових звільнень, запровадження безоплатних відпусток та зниження рівня заробітної плати. З метою більш ефективного використання коштів державного бюджету та надання допомоги найбільш незахищеним верстам населення рекомендовано переглянути політику надання соціальної допомоги (замість пільг введення цільових грошових виплат). Проаналізовано, що для усунення явища "соціального популізму" з української політики, проводити збільшення соціальних виплат тільки з врахуванням реального зростання економіки.
7. Запропонована в роботі методика ініціювання та запровадження антикризових програм базується на комплексному аналізі діяльності органів державної влади в Україні та за кордоном, враховує особливості умов розвитку України після 1991 року, інтенсивність впливу зовнішньоекономічної політики в умовах світової економічної кризи і є потужним інструментом для діагностики та впровадження антикризових програм.
8. Показано, що рівень керівництва є однією з найслабших ланок у функціонуванні органів державної влади, тому запропоновано розмежування політичних та адміністративних посад в системі органів державної влади. В умовах, коли криза управління викликає і посилює політичну та економічну кризи, підвищення рівня та надання більшої самостійності (а також персональної відповідальності) керівникам органів виконавчої влади можливо лише шляхом реформування органів державної влади та усвідомлення вищим керівництвом необхідності самостійних рішучих дій. Одне з основних завдань реформування системи органів виконавчої влади полягає в забезпеченні конституційного статусу Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади шляхом Конституційної реформи та внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України". У зв'язку з викладеним запропоновано надання посадам міністра та його заступників статусу політичних посад, на які не поширюється дія закону про державну службу; утворення інституту державних секретарів як вищих адміністративних посад; визначення завдань, повноважень та кількості центральних органів виконавчої влади тощо.