До того ж, він не такий уже й байдужий до долі власних родичів: знає, що у Чарівної Голландки є донька, її звуть Вогник - саме їй і заповідає свою спадщину. Але чому ж він не підтримував з ними стосунки? Можливо, причина не тільки в тому, що боявся спадкоємців, котрі будуть з нетерпінням чекати його смерті;але і в тому, що усі жінки в їхньому роду наколи не одружувались . У рятівну силу благодіянь Гобсек не вірив: « … якщо самому добродію не шкодить благодіяння, то для того, кому воно зроблено, ця милість буває згубною». Та й свою «жорстокість» стосовно Дервіля пояснює так : «Сине мій, я позбавив тебе од вдячності, я дав тобі право вважати, що ти мені нічим незобов’язаний. І тому ми з тобою найкращі в світі друзі».[1,c.14]
Мимоволі замислишся, що Гобсек мав рацію, коли дізнаєшся про долю його спадщини («Блиск і убозтво куртизанок»)- багатство не зробило Вогника щасливою, вона помирає. Але якби вона отримала гроші раніше,то швидше за все, промарнувала їх, так нічого у своєму житті і не змінивши.
Таким чином, образ Гобсека складний і неоднозначний. З одного боку, він розумний, проникливий, тонкий психолог,який карає одних і робить добро іншим. Золото зробило його своїм жерцем, своїм філософом, своїм рабом. Справжньої свободи Гобсек не отримав, тому що не тільки не зміг звільнитися від влади грошей, але й став філософом і поетом цієї влади, що й призвело до його моральної смерті.
Отже, скільки гобсеків у повісті Бальзака? Хоча «батечко» Гобсек помер, гобсек - живий. Так ось, ще один гобсек, і набагато страшніший, ніж старий лихвар, це - жага до збагачення, яка діє на деяких представників роду людського з суто наркотичною невідворотністю. Цей гобсек живий.
Висновки
Вершина французького критичного реалізму - це творчість Оноре Бальзака, визначного майстра реалістичного роману «Людська комедія» складається з трьох частин, кожну з яких Бальзак назвав етюдами : «Етюди про звичаї», «Філософські етюди», «Аналітичні етюди». Центральне місце займають «Етюди про звичаї», які письменник розділив на сцени приватного, провінційного, паризького, політичного, військового та сільського життя. Одна з головних, наскрізних тем «Людської комедії» - моральний розклад і деградація суспільства під впливом «закону особистої вигоди». В різних аспектах, незліченій кількості життєвих варіантів показує письменник, як чесність і порядність вбиваються пануючи в буржуазному суспільстві «фінансовим началом». Власне, у цьому полягає моральний сенс всіх цих історій молодої людини в буржуазному суспільстві, які подає Бальзак - у «Людській комедії», - Ежена Растіньяка , Шарля Гранде, Рафаеля де Валентена і Люсьєна Шардона, Віктор’єна д’Егріньйона та інших.
Роман «Батько Горіо» є одним із ключових творів «Людської комедії». Тема грошей в романі досліджується в двох аспектах: 1) філософському, як причина розпаду природніх зв’язків, коли духовними цінностями свідомо жертвують заради досягнення матеріальних цінностей; 2) соціальному, коли положення людини в суспільстві визначається товщиною гаманця, а втрата капіталу веде до втрати обличчя його, і тоді він автоматично стає пустим місцем. В романі досліджують трагедію батька Горіо та моральне падіння молодої людини Ежена Растіньяка.
Повість «Гобсек» - це не лишеісторія одного скнари, ай дослідження явища, діагностика хвороби суспільства, стосунки в якому базуються на грошах.
Головний герой роману О.Бальзака «Батько Горіо» є батько Горіо, який є типовим представником епохи реставрації та сили золота. Ще в молодості батько Горіо повірив в силу золота: все продається і все купляється. В цей образ Бальзак вклав сувору моралістичну ідею, що стосується обов’язку батьків і виховання дітей. Горіо – поганий батько, весь в полоні безтямного батьківського почуття, він не вмів тримати дочок в руках, задовольняв всі їх бажання і примхи, й тим самим розвивав безмежний егоїзм. Любов до таких безвольних батьків легко переходить у зневагу. Щастя дітей Горіо уявляв захибним шаблоном. Подібна батьківська любов, самовіддана й жертовна, є шкідливою в соціальному відношенні.
В образі Ежена Растіньяка О.Бальзак показує моральне падіння особистості. Спершу Растіньяк хоче завоювати багатство своєю енергією і талантом. В романі показане духовне переродження героя. В переродженні Растіньяка Бальзак висуває на перше місце такий чинник, як пізнання ним сутності суспільства, тих дійсних, а не показних законів і прагнень, якими вона живе. Світом править егоїзм і корисливість, які нахабно тріумфують, чесноти й благородний труд не винагороджуються – ось та гірка істина життя, яку досить швидко відкриває Растіньяк.
Растіньяк дозріває до того, що прийнявши принципи і засоби боротьби цього середовища, кинути йому знаменитий виклик.
В повісті «Гобсек» , головний герой Гобсек одночасно являється допитливою, спостережливою людиною, що полюбляє прекрасне, філософом і живоглотом, скнарою, душевним вбивцею. Влада грошей, яка була необхідною для вшанованого існування, підкоряє собі головного героя. Лихвар стає жертвою власного накопичення. Професія лихваря – квінтесенція буржуазного суспільства, де жага наживи й паразитизм набули неабиякої сили. Лихвар помирає самотнім, збожеволівши серед численних скарбів. Гроші всевладні лише в матеріалізованому світі: це еквівалент праці, дії, зреалізованості особистості. Але ні любов, ні благополуччя, ні щастя, ні врешті здоров’я та життя не мають грошового еквівалента. Філософія Гобсека виявилася помилковою: володіти можна тим, що має ціну, а безцінне підвладне лишеЛюбові.
Падіння моралі – тема, яка актуальна і в наш час. Адже і зараз люди ганяються за грошима, забуваючи про все на світі. І взагалі ця тема важлива для всіх століть. То ж хочеться вигукнути: Люди! Зупиніться в безконечній гонитві за наживою, обмежте свій егоїзм. Цінуйте те, що непідвладне золоту – щирість людських стосунків. Цей заклик лейтмотивом звучить у творі.
Список використаної літератури
1. О.Бальзак «Гобсек»: Повість – К: Каравелла , 2007. – 50с.
2. Бальзак О. «Батько Горіо». Роман – К: Каравелла, 2007. – 150с.
3. Алексєєнко Л. «Гобсек» О.Бальзак // зарубіжна література. – 2005. - №34. – с.14-16.
4. Єременко О.В. Влада золота та її філософія.
5. Зарубіжна література для дітей і юнацтва. Підручник. –М.П.Баркота, Т.Д.Венедиктова. Просвіта.-1989. – 255с.
6. Зарубіжна література посібник просвіти. – 1977. – 318с.
7. Історія зарубіжної літератури ХІХст. Єлізарова М.Є., Михальская Н.П., Просвіта. – 1964. – 241с.
8. Історія зарубіжної літератури ХІХст. Учбовий посібник. С.В.Тураєва. Просвіта. -1982. -320с.
9. Історія зарубіжної літератури ХІХ ст.. Частина ІІ. Книга І. А.С.Дмитрієва, Г.М.Самарина. Видавництво МГУ, 1970. -334с.
10. Є.П. Кучборская. Творчість Бальзака. Вища школа. -1970. -255с.
11. Історія задуму і створення «Людської комедії» Оноре де Бальзака; своєрідність структурної побудови; ключові твори. // Тема. – 1999.
- №2.-с.16-19.
12. Д.С. Наливайко. Оноре де Бальзак Життя і творчість. // Дніпро. – 1985.
– 108с.
13. Моруа А., Три Дюма. Літературні портрети.// Правда. – 1986. – 672с.
14. Муравйова Н.І. Зарубіжна література, посібник.// Радянська школа. -1964. - 228с.
15. Рибакова О.В.Раювання у світі буденних речей. Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. -№2. – 46-48с.
16. Савченко Т.А. Зарубіжна література, навчальний посібник.// Вища школа. – 1972. – 100с.
17. Султанов Ю.І. Оноре де Бальзак. «Батько Горіо». Зарубіжна література в навчальних закладах. –2000. - №9.- 38-41с.
18. Тихомирова Л.В. Майстер живописної виразності. Всесвітня література в середніх начвальних закладах України. –2002. - №9.- 45-47с.
19. Чигирин А.В. Твори Оноре Бальзака «Гобсек», «Втрачені ілюзії».// Вища школа. – 1982. – 95с.