Мирові судді та їхні заступники втрачають посади у випадках: а) втрати громадянства Італії; б) переїзду на постійне проживання до іншої комуни; в) несуміщення їх діяльності з посадою мирового судді чи заступника судді.
Посада мирового судді не суміщається з: 1) належністю до професійної магістратури чи взагалі до служби в професійній судовій системі; 2) виконанням обов'язків посадової особи в органах виконавчої влади або агентів державної безпеки чи поліції. Крім того, мирові судді можуть бути відкликані за негідні вчинки або за професійну нездатність, а також звільнені з посади за заявою у зв'язку з добровільною відставкою чи за станом здоров'я.
Втрата посади суддею відбувається лише за рішенням Вищої Ради магістратури, крім випадків, коли право на його призначення було делеговане Президенту Апеляційного суду.
Нагляд за функціональною діяльністю мирових суддів здійснюється магістратами претурії, в округах яких перебувають дільниці мирових суддів[7,c.187].
Б) трибунали
Трибунали— це наступна і найвища ланка в ієрархії судів першої інстанції. Вони діють у відповідних адміністративних центрах трибунального округу, яких нараховується в Італії десь до 160. У трибуналах розглядаються в першій інстанції всі кримінальні, трудові, соціальні та цивільні справи, що не належать до компетенції претурій. Усі справи розглядаються тільки колегіями складом з трьох професійних суддів. Трибуналам підвідомчі апеляційні скарги на всі рішення суддів-преторів, що розглядаються колегіями у такому самому складі[8,c.46].
Виходячи з наведеного у трибуналах утворюються відповідно до положень ст. 46 Уложення і в порядку, який передбачено ст. 7 Уложення, певні відділи за галузевою та інституційною ознаками. В обов'язковому порядку утворюються кримінальне та цивільне відділення, може бути утворене відділення, до компетенції якого належатимуть індивідуальні трудові та соціальні конфлікти, а також можуть бути утворені при необхідності окремо апеляційні відділення. Акти щодо утворення відділень, розподілу магістратів суду до конкретного відділення, замінах чи заміщеннях в них магістратів, приймаються у формі Декрету Глави Держави, якщо інше не передбачене законами. Такий акт обов'язково контрасигнується міністром юстиції і потребує обов'язкового попереднього рішення Вищої Ради магістратури. Цей порядок стосується також призначення наглядового судді. Відповідно до діючого законодавства Глава Держави може делегувати ці повноваження міністрові юстиції.
Трибунал може мати й інші повноваження, які для нього визначає законодавство. Порядок призначення керівників відділень регулюється ст. 47 Уложення.
У кожному трибуналі на одного із суддів строком на один рік покладаються функції слідчого судді, а при необхідності — і на більшу кількість суддів. Слідчий суддя при виконанні обов'язків може на свій розсуд вимагати втручання поліції, а також давати будь-які розпорядження, необхідні для точного та неухильного виконання слідчих дій. Він розпоряджається судовою поліцією відповідно до норм КПК Італії і спеціальних законів.
У трибуналах, а в необхідних випадках і в інших судах, на одного з суддів строком на один рік покладаються функції нагляду за виконанням кримінальних покарань, пов'язаних з позбавленням волі та застосуванням адміністративних заходів безпеки. Цей суддя самостійно приймає рішення у межах зазначеної компетенції, а також може виконувати інші функції, зафіксовані в законі.
Слідчий і наглядовий судді можуть бути до закінчення річного строку відкликані з цих посад — у даному разі принцип незмінюваності не застосовується, оскільки суддя звільняється від функцій, а не від посади судді.
Трибунал проводить слухання справ як у першій, так і в апеляційній інстанції усно і відкрито. Але у випадках, безпосередньо зазначених у ЦПК, може проводити засідання в закритому режимі, на що вказано у ст. 43 Уложення[8,c.59].
В)апеляційні суди
В апеляційних судах судової системи Італії розглядаються переважно скарги, що подаються в порядку апеляції на рішення трибуналів, схвалених у першій інстанції по кримінальних і цивільних справах. На апеляційні суди віднесені також функції контролю за здійсненням слідчим відділенням покладених на них законом обов'язків, які передбачені нормами КПК. У цих судах на законних підставах вирішуються й інші питання. Члени апеляційного суду мають звання "апеляційний магістрат".
Ці суди розташовані в адміністративних центрах апеляційних судових округів (їх 23, а областей в Італії 20). Можуть бути створені місцеві відділення апеляційного суду в провінціях або комунах, які здійснюють свою юрисдикцію в межах їх територіальної компетенції.
В апеляційному суді створюються відділення: за галузевою ознакою — кримінальне, трудове, цивільне; за суб'єктною ознакою — у справах неповнолітніх; за предметно-функціональною ознакою — слідче, а також відділення, що є обласним трибуналом у справах публічного водокористування[6,c.218].
У порядку, встановленому ст. 7 Уложення, щорічно призначається голова і радники (члени суду) кожного відділення, а також голова і радники, у тому числі й на випадок заміни, у слідчому відділенні. Відділення очолює суддя — касаційний магістрат.
Галузеві відділення діють тільки як апеляційні щодо перевірки питань факту та права судових рішень, схвалених у першій інстанції.
Засідання в апеляційному суді проводяться у складі трьох суддів, крім засідань за скаргами на рішення трибуналів у справах неповнолітніх, в якому засідання відбуваються у складі трьох магістратів і двох експертів, які виконують роль судді за аналогом трибуналу у справах неповнолітніх. Цим особам присвоюються звання радників і вони мають у судовому засіданні носити суддівську мантію відповідного суду.
Це відділення утворюється на початку судового року Декретом Глави держави. Головою і членами відділення, як правило, призначаються магістрати, які є суддями трибуналів у справах неповнолітніх. Функції радника відділу нагля ду відносно виконання вироків щодо неповнолітніх виконує один із магістратів, які належать до складу суддів відділення[6,c.235].
У слідчому відділенні працюють п'ять суддів і ще один або кілька на випадок заміни. Відділення очолює головуючий або один з радників відділення, який є старшим за віком. Воно засідає у складі трьох осіб, розглядає питання відносно правової обгрунтованості проведення слідчих дій, хід яких і акти, що були прийняті під час їх проведення, піддані оскарженню, тобто фактично касаційні повноваження. У випадках, коли таке відділення не можна утворити, воно замінюється відділенням у правах неповнолітніх.
При апеляційному суді створюється обласний трибунал у справах публічноговодокористування, що діє як відділення цього суду. До цього трибуналу магістрати призначаються у звичайному порядку. До складу цього трибуналу включені три фахівці цивільної інженерної служби, які призначаються декретом Глави держави за пропозицією голови ради публічних робіт у порядку, передбаченому для призначення магістратів, що зафіксовано у ст. 6 Уложення, тому їхні повноваження адекватні повноваженням магістратів. Цей трибунал засідає у складі трьох осіб, одна з яких за законом обов'язково має бути технічним спеціалістом і приводиться до присяги у порядку, визначеному для магістратів. Члени вказаного трибуналу одержують матеріальну винагороду, встановлену законом[6,c.251].
Г)суди присяжних
Система судів присяжних в Італії існує автономно від викладеної ієрархії суддів загальної юрисдикції, хоч за призначенням належить до цієї гілки судової влади. До компетенції цих судів належать справи, що стосуються найбільш серйозних кримінальних злочинів. Суд присяжних в Італії за методологією організації і функціонування віддзеркалює французький погляд на цей вид судочинства. Відмінність лише у тому, що ці утворення діють як у першій, так й у другій інстанції.
Відповідно до ст. 60 Уложення, в межах апеляційного округу окремо створюються судові округи для судів присяжних, яких в Італії існує 94. До складу цього суду входять шість народних суддів, один магістрат трибуналу і один апе ляційний магістрат (головуючий). Усі вони становлять єдину колегію і ухвалюють рішення на спільній нараді. Вироки цього суду оскаржуються в апеляційному порядку до апеляційного суду присяжних .
В Італії, на відміну від інших країн, створені окремі апеляційні судові округи для суду присяжних — їх існує 34. В апеляційному суді присяжних засідання також відбуваються у складі восьми суддів, з яких: шість народних суддів, один апеляційний магістрат і один касаційний магістрат (головуючий). Цей склад суду проведе нове слухання справи з дослідженням доказів, що не дослідив суд присяжних першої інстанції, але у тому й є особливість, що докази передосліджує також суд присяжних.
Магістрати, які повинні виконувати суддівські обов'язки у судах присяжних обох ієрархічних рівнів, щорічно призначаються Декретом Глави держави при збереженні порядку, визначеного для заміщення посад в судах і для створення відділень у судах. Призначення вдруге не виключається.
Вимоги до кандидатів на посади народних суддів, їхній правовий статус (права, обов'язки, гарантії), порядок їх обрання, формування і склад конкретної судової колегії, їх атрибути в судовому засіданні встановлює спеціальний закон, прийнятий 10 квітня 1951 р., та деякі інші акти[8,c.116].
Виконання функцій народного судді є обов'язковим для обраних громадян і повністю прирівнюється до виконання громадянином іншої виборної державної посади. Під час виконання своїх функцій народні судді судів присяжних і апеляційних судів присяжних прирівнюються за протоколом відповідно до магістратів трибуналу і до апеляційних магістратів. За виконання функцій присяжних обрані особи одержують матеріальну винагороду та інші компенсаційні виплати, що встановлено законом.