2) призначення та відклику почесних віце-преторів, мирових суддів і заступників суддів, а також членів спеціалізованих відділень, які не є магістратами;
3) делегування Президентам Апеляційних судів права призначати мирових суддів і заступників суддів;
4) притягнення до дисциплінарної відповідальності магістратів;
5) подання про призначення касаційними магістрами професорів та адвокатів за особливі заслуги;
6) надання особливих компенсацій та інших субсидій діючим суддям або їхнім сім'ям.
Вища Рада магістратури має права надавати пропозиції до міністра юстиції щодо зміни територіальної юрисдикції судових округів або їх утворення, а також щодо всіх питань, які стосуються організації та функціонування службових структур, пов'язаних зі здійсненням щодо законопроектів відносно судового устрою, управління в галузі юстиції та інших питань, що мають відношення до компетенції саме цього органу. Такі пропозиції надаються міністрові юстиції[2,c.166].
Норми вказаної глави у статтях 11 і 12 встановлюють порядок діяльності щодо заміщення посад в судах за конкурсом і призначення на керівні посади в судах. Вища Рада, крім того, на строк своїх повноважень призначає комісію стосовно виборів касаційних магістрів. Цю комісію очолює заступник Президента Верховного касаційного суду, а в разі його відсутності — голова відділення цього суду за призначенням Вищої Ради магістратури. Комісія здійснює вибори відповідно до встановлених правил, її рішення щодо виборів повідомляється зацікавленим особам і міністру юстиції, які мають право оскаржити це рішення до Ради у тридцятиденний строк від дня їх повідомлення.
Вища Рада приймає рішення остаточно згідно з обставинами справи. У статтях 14 і 16 Закону викладено компетенцію міністра юстиції щодо його права звернення до Ради та участі в її засіданнях[5,c.290].
Викладено компетенцію Вищої Ради щодо магістрів, які переміщаються на службу до міністерства, у тому числі й у випадках, коли переведення магістратів не пов'язано у наступному з належністю до магістратури. Рішення Вищої Ради, які стосуються магістратів, оформлюються декретом Президента Республіки, контрасигнуються міністром, а у випадках, передбачених у законі, вони можуть оформлюватися декретом міністра юстиції. Рішення щодо застосування до магістратів будь-якого виду дисциплінарного покарання можуть бути оскаржені до Верховного касаційного суду, який розглядав це питання у загальному засіданні відділень. Скарга щодо рішення тягне зупинення його виконання.
Крім цього, у Вищої Ради є компетенція, пов'язана з діяльністю членів Вищої Ради (ст. 20)[5,c.298].
Рішення щодо казначейства погоджуються з міністерством казначейства. Указані рішення можуть бути оскаржені до Державної Ради Італії.
Правове положення члена Вищої Ради.
Закон встановлює правовий статус члена Вищої Ради магістратури, в основному цьому присвячено положення глави IV. Члени Ради, яких обрано, перебувають на своїх посадах чотири роки і не можуть бути знову обраними після закінчення вказаного строку повноважень до нового складу ради, але це не позбавляє їх права бути обраними до наступних складів Ради. Обрані члени під час перебування у складі Ради не можуть бути зарахованими до кадрових професійних списків, які забезпечують просування по службі і не можуть бути членами парламенту або обласної ради, Конституційного суду, або призначатися на посаду міністра чи заступника міністра, очолювати комерційні підприємства чи бути членами адміністративних рад торгових асоціацій.
Членами одного складу Ради не можуть бути родичі або свояки до четвертого ступеня включно. У разі несуміщення посад двох магістратів — членів Ради, у цьому органі залишається магістрат більш вищої категорії, а при однакових категоріях — старші за віком. У разі несуміщення магістрата і члена Ради, якого обрано Парламентом, на посаді члена Ради залишається особа, яку обрав Парламент. У разі несуміщення двох членів Ради, яких обрано Парламентом, залишається в Раді особа, яка отримала більшість голосів при виборах, а при їх рівності — старші за віком.
Не можуть бути членами Ради ті магістрати, яких відряджено до міністерства юстиції. Члени Вищої Ради, які обрані Парламентом, не можуть бути прийняті до магістратури за видатні заслуги, поки не закінчився строк повноважень складу Ради, до якого вони належать або належали[5,c.308].
Повноваження членів Вищої Ради, які є магістратами, зупиняються, якщо проти них відкрито кримінальне переслідування у вчиненні ненавмисного злочину або розпочато дисциплінарне переслідування. Члени Вищої Ради, які є магістратами, втрачають повноваження члена Ради, якщо до них застосовано дисциплінарне покарання.
Повноваження членів Вищої Ради, які обрані Парламентом, також зупиняються, якщо проти них відкрито кримінальне переслідування за звинуваченням у вчиненні ненавмисного злочину. Такі члени Ради втрачають повноваження, якщо їх засуджено до позбавлення волі.
В інших випадках засудження чи виправдування за тих чи інших підстав голова Вищої Ради магістратури повідомляє про це Президентів Палат Парламенту, які приймають рішення щодо доцільності заміни. У ст. 39 Закону ретельно унормовано порядок заміни членів Ради, яких обрано магістратами. Усі дії щодо заміни, належать до компетенції Вищої Ради магістратури. Закон регулює питання виплати щомісячної посадової винагороди членам Вищої Ради, винагороди за участь у засіданнях, сплату витрат, пов'язаних з відрядженням[5,c.314].
Закон також регулює правове положення магістратів, залучених до роботи в секретаріаті Вищої Ради магістратури й керують організацією діяльності апарату цієї установи. Такі магістрати не можуть брати участь у конкурсах або виборах, за виключенням випадків, коли їхні повноваження припинено не менш як за рік до строку подання заяви щодо участі в конкурсі чи у виборах, або якщо повноваження Ради, до роботи в секретаріаті якої їх було залучено, припинено до вказаного строку.
Розділ 5. ЕЦС(електронне цивільне судочинство) як принцип судочинства
У грудні 2005 р. в окремих судах Італії почався експеримент по тестуванню «електронної системи цивільного судочинства» (ЕЦС). Її перевірка була успішно завершена в грудні 2008 р., і Арбітражний суд Верони став першою судовою інстанцією, у якій була впроваджена нова технологія. Сьогодні ЕЦС розглядається як додаткова можливість для сторін у процесі, суддів, працівників апарату суду вирішити ряд технічних проблем, використовуючи електронну передачу даних. Крім того, запропоноване рішення виявляється ще й економічно вигідним[10,c.141].
В Італії «електронне цивільне судочинство» (ЕЦС) є не новою цивільно-процесуальною процедурою, а додатковою можливістю для сторін, що беруть участь в процесі, суддів, голів судів, працювати з процесуальними документами, використовуючи електронну передачу даних. При цьому ЕЦС є саме правом, а не обов'язком сторін. Отже, ЕЦС є допоміжним електронним засобом на додаток до звичайної процедури документообігу в цивільному судочинстві. Основні технічні вимоги для ЕЦС - це цифровий підпис документів, переданих електронним шляхом, і «сертифікований електронний адрес», який повинен мати кожен користувач ЕЦС.
Відповідно до положення італійського законодавства, електронний документ, підписаний електронним підписом, має таку ж юридичну силу, як і угода, виконана в простій письмовій формі («приватний документ»). Таким чином, електронний документообіг може бути визнаний в Італії абсолютно законним.
Сертифікована система електронної пошти дає користувачам можливість посилати і приймати електронні документи. При цьому застосування ЕГС при взаємодії користувачів (юристів, органів державної влади) детально регулюється відповідними нормативно-правовими актами. Зовнішній користувач з'єднується з «Доменом Інтернет-судочинства» через «точку доступу», затверджену Міністерством юстиції. Зареєструвавшись, зовнішній користувач може працювати з системою управління електронними файлами реєстру канцелярій. Згідно з «онлайн» консультації за документами, ЕЦС працює на 90% у судах першої інстанції та апеляційних судах, але щодо застосування заходів, передбачених нормами виконавчого судочинства, ЕЦС працює на 30% у судах першої інстанції та апеляційних судах.
Цей сервіс працює за допомогою системи, яку називають PolisWeb. Вона дозволяє користувачам ЕЦС отримувати інформацію про цивільних позовах, арбітражних справах, заходи цивільного правозастосування. Таким чином, юристам не потрібно звертатися в канцелярію суду, щоб отримати необхідну інформацію[10,c.149].
Для більшого контролю за використанням інформації система управління даними щодня копіює дані кожного звернення в канцелярію і пересилає їх в центральне сховище, розташоване в Неаполі. Юристи - приблизно 120 тис. осіб (загальна кількість юристів в Італії не перевищує 200 тис.) - можуть отримати доступ до електронної інформації через 120 точок входу. При цьому доступ надається всім державним юристам.
Електронне заповнення документів та електронне повідомлення
ЕЦС може бути впроваджено шляхом обміну даними та електронними документами, що мають юридичну силу, підписаними цифровим підписом і заповненими за допомогою унікальних і зашифрованих каналів передачі даних для створення електронної процедури, альтернативної традиційної «паперовою».
Ця система використовує «відкриті» електронні стандарти (SOAP, XML та ін), які дозволяють взаємодіяти з програмним забезпеченням юридичних фірм або органів державної влади, за винятком Міністерства юстиції. Всі документи ЕЦС, в т.ч. судові рішення представлені в PDF форматі у супроводі XML файлу, що відповідає всім вимогам для електронних консультацій та електронних оновлень[10,c.158].