Таким чином, Ольга Кобилянська вдало втілила у своїх творах образ сильної особистості, яка попри несприятливі обставини не занепадає духом, а прагне до самоствердження. Ідеї, сформульовані Кобилянською в художніх творах, значною мірою заповнили дефіцит у царині професійного психологічного знання.
Список використаної літератури
1. Грушевський М. Царівна, оповідання Ольги Кобилянської // Літературно-науковий вісник. 1898. Т. 1.
2. Кобилянська О. Ахорди // Літературно-науковий вісник. 1898. Т. 2.
3. Кобилянська О. Ю. Твори: В 5 т. Київ, 1962. Т. 1; 1962. Т. 2; 1963. Т. 4; 1963. Т. 5.
4. Луців Л. О. Кобилянська і Ф. Ніцше. Львів, 1928.
5. Луців Л. Природа Ольги Кобилянської //Літературно-науковий вісник. 1930. Кн. 10.
6. Луців Л. О. Кобилянська, Ніцше і родова аристократія // Літературно-науковий вісник. 1931. Кн. 7—8.
7. Луців Л. Ольга Кобилянська. Нью-Йорк; Джерзі Сіті, 1965.
8. Маковей О. Ольга Кобилянська, літературно-критична студія // Літературно-науковий вісник. 1899. Т. 5. Кн. 1.
9. Мантегацца П. Экстазы человека. Санкт-Петербург, 1890.
10. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Київ, 1993.
11. Ольга Кобилянська: Альманах у пам'ятку її сороклітньої письменницької діяльності (1887—1927). Чернівці, 1928.
12. Франко І. Молода Україна: Провідні ідеї й епізоди. Львів, 1910.
1 Кобилянська О. Ю. Твори: В 5 т. Київ, 1963. Т. 5 С. 240.
1 Грушевський М. «Царівна», оповідання Ольги Кобилянської // Літературно-науковий вісник. 1898. Т. 1. С. 177—178.
1 Кобилянська О. Ю. Твори: В 5 т. Т. 5. С. 236.
1 Мантегацца П. Экстазы человека. С. 120.
2 Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Київ, 1993. С. 51.
3 Луців Л. О. Кобилянська і Ф. Ніцше. Львів, 1928. С. 16.
1 Кобилянська О. Ю. Твори: В 5 т. Т. 5 С. 354.
1 Франко І. Молода Україна: Провідні ідеї й епізоди. Львів, 1910. С. 79.