18. Творчий шлях Гауптмана. Гауптман був поетом, драматургом, а також автором декількох досить відомих романів та повістей. Шлях його був складний. Народився в курортному містечку Зальцбрунне в родині власника готелю. Вчився в університеті, намагався оволодіти скульптурою, цікавився театром, натуралістичним напрямом у літературі. В 1887-88 роках були написані перші твори: новели “Масниця” та “Залізничний сторож Тіль” в типово натуралістичному дусі. В 1889 році для театрального товариства “Вільна сцена” написав п'єсу “Перед світанням”, де прагнув передати свої життєві спостереження і разом з тим своє розуміння соціальних суперечностей. Друга драма - “Свято замирення” (1889) - є історією розпаду буржуазно-інтелігентної родини. Більш глибокий і різноманітний зміст - у драмі “Самотні” (1890), де зображена доля інтелігента-вченого Йоганнеса Фокерата, що стоїть вище за оточуюче середовище, не задоволений міщанським духом своєї родини, і страждає від духовної самотності. Одночасно Гауптман творить драму про повстання силезьких ткачів 1844 року, свідком якого був його дід - “Ткачі”. Дуже своєрідною є п'єса про злиденність народного життя “Знесення Ганнеле”: дівчинка, що вмирає після спроби втопитися у ставку через жорстокість батька, переживає духовне очищення. Тема народного повстання відродилася у трагедії з часів Селянської війни 1525 року “Флоріан Гейер”, яка, втім, не мала успіху. “Боброва шуба”(1893) - побутова комедія з життя маленького містечка, де героїня, праля, краде боброву шубу, тим часом поліція хоче бачити злочинця не в ній, а в “демократі” інтелігенті Флейшері. Критичне зображення німецького суспільства продовжується у трагікомедії “Червоний півень” (1901), де головна героїня підпалює будинок, щоб отримати страховку. “Потоплений дзвін” (1896) був переходом до символізму, після чого Гауптман створює цілий ряд п'єс або символістських, або романтичних з історичним сюжетом. Періодично виникають реалістичні драми - “Візник Геншель” (1898), “Роза Бернд”(1903) тощо. Значне місце в творчості Гауптмана займають романи. Перший роман “Юродивий во Христі Емануель Квінт” (1910) ілюструє кризу християнства, розлад між його мораллю та дійсністю. Критичним змістом приваблює роман “Атлантида” (1912), написаний під враженням від поїздки до США. В сюжеті використаний мотив загибелі “Титаніка” - корабля, на якому їде герой, прототипом якого є сам автор. Повість “Єретик з Соани” (1914) змальовує молодого католицького священника, що покохав жінку і життя і відмовився від сану. Під час першої світової війни Гауптман займав націоналістичні і мілітаристичні позиції.
19. Англійська література (загальна характеристика).
20. Творчий шлях Уайлда. Своє життя Уайлд присвятив пошукам істини та краси, що становили для нього єдине поняття. Народився в родині ірландського хірурга, якому був наданий титул баронета, в 1854 році в Дубліні.Змалку під впливом матері захопився античним мистецтвом, у 1874-78 рр вчиться в Оксфорді.Він створює власну філософію, в якій чільну роль займає обожнення мистецтва, і викладає цю концепцію в книзі "Пензель, перо і отрута" (1891).На якийсь період присвятивши своє життя насолоді і гомосексуалізму, Уайлд поплатився: був засуджений у 1895 році на 2 роки каторги і затаврований суспільством.Після відбуття строку мусив залишити Англію і помер у Парижі в 1900 році у злиднях.Початком його творчості була поява в 1881 році збірки "Вірші" в імпресіоністському дусі. До 1887 року він створює ряд оповідань, з яких найвідоміше - "Кентервільський привид".Казки, які він почав писати по тому, розкрили його в новій якості: збірки "Щасливий принц"(1888) та "Гранатовий будиночок" (1891) відзначаються неймовірною фантазією,гуманістичним настроєм і водночас іронічною манерою оповіді. Роман "Портрет Доріана Грея" з*являється в 1891 році.До тієї ж теми, що в "Портреті", він звертається в одноактній драмі "Саломея", забороненій в Англії і поставленів у 1893 році в Парижі.Пристрасть іудейською царівни вступає у двобій з аскетизмом пророка Йоканана.Нарешті вона добивається його у смерті - танцює за голову Йоканана.Поцілувавши мертві вуста, Саломея загибає.Це верх декадентства у творчості Уайлда. В 1894-95 рр він створює комедії "Віяло леді Уїндермір", "Жінка, що не варта уваги", "Ідеальний чоловік","Як важливо бути серйозним".У в*язниці в душі Уайлда відбувається злам.Він пише "Баладу Редінгтонської в*язниці" - філософський віршований твір,що вражав своїм трагізмом. Це був останній поетичний зліт Уайлда.
21. Література США. В літературі США початку нашого періоду панувала "бостонська школа", що ставила задачу відволікати читача від реальності,розробляла методи романтиків.Першим, хто виступив проти її представників, був Генрі Джеймс (1843-1916), який, втім, не витримав огидної йому американської дійсності і в 1875 році покинув Америку.Основна тема його творів "Посли" (1901),"Крила голубки"(1902),"Золота ваза" (1904) оповідають про життя американців у Європі.В началі 70-х Уїльям Хоуелс (1837-1920) виступає проти умовностей, культу виключності американців тощо.Ребекка Хардінг-Дейвіс (1831-1910) в реалістичному плані показала життя американського пролетаріату в повісті "Життя на ливарних заводах"(1861),"Маргарет Хоус" (1862) тощо.У 80-ті роки постає течія неоромантизму, з якою намагаються боротися реалісти Хемлін Гарленд (1860-1940), Генрі Фуллер (1857-1929),Стівен Крейн (1871-1900), Френк Норріс (1870-1902).На рубежі ХІХ та ХХ століть виникають нові рухи, в тому числі "розкопувачів бруду" - письменники та журналісти виночили на поверхню найбрудніші і найзлиденніші боки життя. Початок цьому руху поклав Джейкоб Ріїс (1849-1914), журналіст. Найвідомішим представником руху був Лінколн Стеффенс (1866-1930). В реалістичному таборі виступають на початку ХХ століття Джек Лондон , Теодор Драйзер. Талановитий новеліст О.Генрі (Уїльям Сідней Портер, 1862-1910) створив близько 280 новел, що вийшли протягом першого десятиліття ХХ століття. Його творчість розвивалася в руслі демократичних та гуманістичних традицій американської літератури. Він створив велику галерею образів сучасних американців.Герой більшості його оповідань - "маленька людина", що живе великим життям.Молодий письменник Ентон Сінклер (1878-1968) присвятив свій перший роман "Джунглі" (1906) життю та боротьбі американськоих робітників. В центрі роману шлях імігранта-робітника Юргіса, що пробився до ліпшого життя. Згодом він "їде" на соціалізмі, пропагуючи його як нову релігію в романах "Семьюел-шукач" (1910) та "Сільвія" (1913). (не забудьте про Марка Твена!! :)) Визначним діячем американського критичного реалізму був Теодор Драйзер (1871-1945), який після довгих мандрівок та журналістської праці, захоплюючись філософією Спенсера, почав створювати романи про американську дійсність: "Сестра Керрі" (1900), "Дженні Герхардт" (1911),"Трилогія бажання" ("Фінансист", "Титан","Стоїк"),"Геній"(1915) .
22. Творчий шлях Марка Твена. Семюел Клеменс (1835-1910) народився в селі Ганнібал у штаті Міссурі в бідній родині. Він рано почав працювати, став учнем у друкарні, засвоїв цю професію і мандрував містами східного узбережжя в пошуках роботи. У 22 роки він оволодів професією лоцмана і почав водити кораблі по річці Місісіпі.Ці 4 роки надзвичайно збагатили його досвід, тут народився його псевдонім "Марк Твен".Через громадянську війну він тимчасово відправляється на Захід, а затим стає журналістом, і в середині 60-х виходять його перші гумористичні оповідання. В 1868 році він відправляється до Європи в якості кореспондента. Результатом цієї поїздки стала книга "Простаки за кордоном" (1869), завдяки якій він став відомим.Сатиричне осмислення американського менталітету мало успіх і в США, і в Європі.Марк Твен втілює в свої твори основи американського народного гумору, водночас наповнюючи їх глибокою соціальною проблематикою.Перша збірка оповідань - "Славнозвісна стрибаюча жаба з Калавераса та інші оповідання" (1867) - був витриманий у дусі американських народних усних оповідань.Визначними є побутові гуморески Твена.Ряд оповідань присвячена висміюванню американської журналістики. Оповідання "Як мене обирали в губернатори", "Як я редагував сільськогосподарську газету", "Як я служив секретарем" викривають вади суспільства.Повернувшися з Європи, Твен одружується з дочкою вуглепромисловця Емілією Лангдон, будує собі в Хартфорді, Коннектикут, великий будинок, що стає своєрідним літературним центром Америки.Тут він створює роман "Позолочений вік" (1873), ряд сатиричних оповідань. У 1876 році постає роман "Пригоди Тома Сойєра", а в 1882 році - перший історичний роман "Принц і жебрак", що зображує Англію 16 століття.Вершиною творчості Марка Твена вважається роман "Пригоди Геклберрі Фінна" (1884).1889 рік - роман "Янкі при дворі короля Артура". Заглибившися в соціальну тематику, Твен пише два слабких романи - "Американський претендент" (1862) та "Вілсон-простак" (1894).Пошуки позитивного героя приводять його до написання роману "Жанна д*Арк"(1895).Іспано-Американська війна кінця століття викликає в нього ряд памфлетів, у тому числі найкраще сатиричне оповідання "Людина, що звабила Гедліберг" (1898).Ряд памфлетів викриває американський расизм.
23. Творчий шлях Джека Лондона. Народився у Сан-Франциско, жив у родині свого вітчима, фермера Джона Лондона, дуже бідно.Ще школяром він починає сам заробляти на життя. Закінчивши школу, він стає робітником на консервній фабриці,потім займається забороненим промислом устриць, затим наймається матросом.Працюючи, Лондон жадібно читає, в тому числі захоплюється філософією Ніцше.В 1893 році він пише оповідання "Тайфун коло берегів Японії", що перемагає в конкурсі на найкраще описове оповідання.Завчасно понадіявшися на літературний успіх, він кидає роботу, і стає безробітним.Взявши участь у "голодному поході" на Вашингтон, він згодом стає волоцюгою і мандрує Америкою, потрапляє в Канаду і там його садять до в*язниці.Нарешті, повернувшися на батьківщину, вступає до університета, затим вирушає на Аляску в пошуках золота. Саме враження від тамтешнього життя спонукає його в 1899 році взятися до написання "Північних оповідань".Ці твори нелегко досягли визнання.Створивши кілька збірок оповідань, Лондон вирушає до Південної Африки, але потрапляє до Лондона, де створює книжку "Люди безодні" (1902) про неймовірні злидні мешканців Іст-Сайду.В період між 1905 та 1910 роком, захопившися соціалістичними ідеями, Лондон пише революційні статті, а також соціальні романи "Залізна п*ята" та "Мартін Іден" (1909). Затим він поступово відходить від політики, пропагуючи втечу до природи ("Місячна долина" (1913)).З*являються аполітичні романи - "Маленька хазяйка великого будинка" (1915) тощо.Лондон прагне розбагатіти, щоб стати незалежним і писати "справжні" речі. Проте це не здійснилося : письменник захворів, і в 1916 році від передозування ліків помирає.