Милія, ж. до ч. Милій – гр.Milyas – давня назва Лукії Milyai «мілійці – жителі цієї країни»; інше тлум.: гр. «яблуня».[СУІ, С. 2] Коло Смачних Кабачечків Самусь уже кружляв, затримка з переходом до рішучих дій пояснювалася лише тим, що він не мав конче наміру одружуватися (бо не сягнув вершин, яких мав конче сягнути), окрім того, не знав, яку з сестер вибрати: Нильку чи Мильку, біляву чи чорняву. (П. Загреб. «Л. с.», С.86)
Неоніла гр; neos – новий, молодий.[ВІЛ С. 248] – Добривечір вам Милю і Нилю! (П. Загреб. «Л. с.», С.87)
Іван д-євр.; ім.`я Yochanan, Yahochanan – Ягве (бог) змилосердився, Ягве (бог) помилував – божа милість, божа благодать.[СУІ, С. 143] У Петра і Вусті був син Іван. (П. Загреб. «Л. с.», С.77)
Явдоха>Євдокія, ж.; гр. ім.Eudokia<eudokia “ласкавість», «прихильність», «благовоління».[СУІ, С. 121] Але баба Явдоха викрила діда, показавши Гриші той «документ» і відповідно його прокоментувавши: «Хоч би ж справді від того Прокопа йшли Левенці, а то від якогось Василя, викажчика полтавського, била б його лиха година! (П. Загреб. «Л. с.», С.146)
Марсельєза, ж.; фр. Marseillais «Марсельєза – революційна пісня»<Marseille “м. Марсель».[СУІ, С. 217] Звали Марусею, а він її перехрестив на Марсельєзу. (П. Загреб. «Л. с.», С.12)
Маруся, ж; гр.особ. ім. Mariam, Maria<д.-євр. Marar «бути гірким» - гірка; або д.-євр. mara «чинити опір», «відмовлятися», «заперечувати» - яка чинить опір, заперечує, вперта; кан.[СУІ, С. 212] Звали Марусею, а він її перехрестив на Марсельєзу. (П. Загреб. «Л. с.», С.12)
Кузьма, ч.; гр. ім.Rosmas<kosmos “світ», «порядок», «прикраса» - добромисний,скромний, чесний.[СУІ, С. 166] Приїздив у поле водовоз або возій пального, гукав: «Дядьку Безкоровайний, мануфактуру дають» - бригадир хапав свій піджак, сідлав мотоцикл і гнав до села, до крамниці, де вже під обшмугляним дерев`яним, з обкованими бляхою кінчиками метром крамника Кузьмина Кириловича лопотіли сотники, тонко звискували ситці, цупко напиналася «чортова шкіра», і сільські кумасі, хоч як товпилися до того метра, все ж розступалися перед Безкоровайним, і не так з поваги до його багатодітності (бувало в людей і більше!), як з високої пошани до трудової (знову ж таки нагадуємо: єдиної на весь район!) медалі! (П. Загреб. «Л. с.», с.69-70)
Павутя>Павло, ч.; ст.-слов. особ. ім. Павель<гр. Paulos< лат. Paul (l)us<лат. Paulus “малий»; рос. Павел; пол.Pawel; угор. Pal; кан.[СУІ, С. 278] Отак вони сиділи,дивилися, як перевертається на широкому дерев`яному ліжку малий Павутя, і думали про вічне й велике, геть випустивши з виду всіляку тимчасовість і весь дріб’язок. (П. Загреб. «Л. с.», С.53) Павутя у романі повсюди зображений ще дитиною. На початку твору ще зовсім немовлям, а у кінці вже трішки старшим, але ще не дорослим. Читаючи твір він всюди зображений малим,принаймні у цьому романі він оправдовує тлумачення свого імені у значенні віку, а не у значенні росту.
Оксана, Санька, ж.; гр.xenia «гостинність» або xene «іноземка»; кан.[СУІ, С. 259] По історії якраз тоді дійшли до хрестових походів і його продражнили Річард Левине Серце, хлопець тяжко переживав своє прізвисько і, мабуть, зозла вигадав для Щусів після історії з бутлем настойки подорожника прізвисько Плантагенетів, а може, це пояснювалося ще тим, що з ним разом (на два класи молодші) вчилася донька Щуся-лісника Котя (ім`я, вочевидь, походить від Катерини, але точно стверджувати автор цього не може, зважаючи на досить вільне поводження світлоярівців з іменами, внаслідок чого, скажімо, звичайна собі Оксана могла зватися тут Санькою, Шуркою, Сашунькою і навіть Сашкою). (П. Загреб. «Л. с.», С.54)
Сашка, Сашунька, Шурка>Олександра жін. до ч.Олександр; гр. особ. ім. Alexandros<гр. alexo «захищаю», «допомагаю» і aner (род. в. andros) «чоловік», «мужчина» - захисник людей; мужній; пол. Alexander; угор. Sandor; кан.[СУІ, С. 261] Його світлоярівська дружина Сашка викрила обман і негайно вигнала землеміра, заборонивши будь-коли показуватися на очі. (П. Загреб. «Л. с.», С.20)
Степан, ч.; гр. особ. ім. Stephanos<гр. stephanos«вінок»; пол. Stefan, Szczepan; угор. Istvan, розм. Pista;рум.Stefan; кан.[СУІ, С. 348] Коли ж поставили це питання на райвиконкомі і секретар райкому партії Степан Михайлович спитав Вивершеного, чим колгоспники вирішили прикрасити другу площу Світлоярська, той отетерів: “Яку другу?» (П. Загреб. «Л. с.», С.81)
Прокіп, ч.; гр. особ. ім. Prokopios<гр.prokopus, який тримає меч за рукоятку»; «готовий (до бою)»; інше тлум.: гр. prokope«великий успіх» - успішний, устигаючий; кан., рід.[СУІ, С. 304] Як і чим жив сам землемір у ті місяці, залишалося таємницею для всіх, навіть для діда Левенця, який тільки й знав, що вихваляв свого сина, не забуваючи нагадувати про їхнього славетного предка – полтавського полковника Прокопа Левенця, який уже триста років тому володів у славній Полтаві і ставком, і млинком, і вишневим садком. (П. Загреб. «Л. с.», с.79-80)
Свиридон, ч.; гр. особ. ім. Spuridon<гр. spuris (род. в. spuridos) «плетений кошик»<spuro «плести», «вити» - гвинтоподібний; інше тлум.: лат. ім. Spiridion<лат. spiritus «душа», «життя» і donum «дарунок» - дарунок душі; натхнення; кан, рід.[СУІ, С. 325] Конфронтація, як легко помітити, не з тих, що зачіпають пекучі життєві проблеми, отож її досить легко вдавалося злагіднювати, а то й просто пригашувати голові сільської Ради Свиридону Карповичу, якого в селі звали «дядько Зновобрать». (П. Загреб. «Л. с.», С.23)
Карпо, ч.; гр. ім. Karpos<karpos «плід»; кан., рід.[СУІ, С. 167] Кожна родина щосили намагалася довести, ніби саме з неї походить отой легендарний Карпо, який дав наймення глиняному ярові і всьому селу, Самусі довго навіть усіх своїх синів називали тільки на «К», випередивши лінькуватих Щусів, на що ті, трохи подумавши, спокійно заявили: «Примазуються до імені». (П. Загреб. «Л. с.», С.22)
Одарка>Дарія, Дар`я, Дарина, ж. до ч. Дарій; Dareios – ім. перс. царя, що означає «багатий», «маєтний»; кан., рід.[СУІ, С. 100] За щонайменше забруднення, за підкреслювання й інші шкоди, завдавані підручникам, Одарія Трохимівна вибирала розгалуженну систему покарань, а надірвана сторінка, зігнута політурка, сліди жирного борщу або сала на книжці сприймалися Одарією Трохимівною як явища, що трагічністю своєю дорівнювали загибелі Помпеї або зникненню Атлантиди. (П. Загреб. «Л. с.», С.61)
Котя>Катерина, ж.; гр. ім. Aikaterine<kathara, katharia «чиста», «непорочна», «цнотлива»; пол. .Katarzyna; кан.[СУІ, С. 169] Робив урочистий виїзд із своєю циганкою в гості, в райцентрівські магазини, тепер, виходить, возив з роботи Котю. (П. Загреб. «Л. с.», С.165)
Вустя, Устина, Юстина,ж. до ч. Устин; с-гр. Justina, Justine<лат. Justina від Justus «справедливий», «чесний»; кан., рід.[СУІ, С. 370] Справжні ділові якості у Вусті-Чухалки проявилися лише в самогоноварінні. (П. Загреб. «Л. с.», С.76)
Тетяна, ж. до ч. Татіан; інше тлум.: гр. tattoo«установлюю», «призначаю» - засновниця; рос. Татьяна; одне з найпоширеніших ж. ім. в 40-60 р.р. 20 ст., поширилося під впливом героїні з «Євгенія Онєгіна» О. Пушкіна; кан.[СУІ, С. 359] Ні діда Сашка, ні баби Тетяни Гриша не застав на цьому світі. (П. Загреб. «Л. с.», С.)
Наталка, ж. до ч. Наталій; лат. Natalia<лат. natalis «належний до народження», «рідний», «отчий»; «геній-охоронець»; кан.рід.[СУІ, С 246] Головишина Наталка з другого курсу вискочила заміж за капітана третього рангу й помчала аж на Камчатку. (П. Загреб. «Л. с.», С.122)
Гриша, Григорій, Григор,ч.; гр. особ. ім. Gregorius<гр.gregoreo «не сплю», «пильную» - невсипущий, пильний, бадьорий; пол. Crzegorz; рум. Gregore; кан.[СУІ, С. 93]Деяку ясність у це темне питання внесла баба Явдоха, яка рятувала Гришу від дідових розбазікувань, нашіптуючи йому ласкавим своїм голосом (бо всі баби на Україні мають ласкаві голоси!) (П. Загреб. «Л. с.», С.56)
Парфен, ч.; гр. особ ім.Pathenios<гр. pathenios«цнотливий», «непорочний», «чистий»; кан., рід.[СУІ, С. 288]І того самого Самуся застав Гриша Левенець повернувшись з училища механізації, і в школі так само читали: «Нимидора поралася коло печі», - хоч жінки світлоярівські поралися коло газових плит, а імені Нимидора не знав навіть колишній піп Парфен. (П. Загреб. «Л. с.», С.131) Про попа Парфена немає поширених розповідей у тексті, але по цому, що він був попом можна сказати, що його імя підтверджує значення «чистий», «непорочний».
Петро., ч.; ст- слов. Пєтръ< гр. особ. ім. Petros<гр. petros «скеля», «камінь»; рос. Петр; пол. Piotr; рум. Petru; кан.[СУІ, С. 292] Щоправда, невідомо, чи екзистенціалісти люблять пиріжки, а Петро їх любив страшенно і нюхом чув, яка жінка й з чим пече пироги, а яка пече хліб. (П. Загреб. «Л. с.», С.77)
Варфоломій і рід. Бартоломій, ч.; гр. ім. Bartholamais<арам. ім. Bar-Talmai «син Толмая», арам bar «син» і Talmai – ім.; кан. рід.[СУІ, С. 58] Автор спробував довідатися про це у свого високовченого друга, доктора ерудничих наук Варфоломія Кнурця. (П. Загреб. «Л. с.», С.13)
Полоніна>Поліна, ж.; лат. Paulina ( фр. Pauline) – ж. до ч. Paulinus «Павлин»; інше тлум.: скор. Варіант ж. Аполлінарія, що став оф.; зап.[СУІ, С. 300] Полоніно Андріївно, а йдіть-но сюди. (П. Загреб. «Л. с.», С.151)
Сидор, Сидір, ч.; особ. ім. Isidorus<Isis «Ісіда (Ізіда) – єгип. богиня землеробства» і doron «дарунок» - дарунок Ісіди; лат. Isidorus; пол. Isydor; кан., рід.[СУІ, С. 336] – Я вас слухаю, Сидоре Дмитровичу, - ввійшла секретарка. (П. Загреб. «Л. с.», С.151)
Роксолана, ж.; лат. Roxolana (мн. Roxolani) «роксоланка», «представниця скіф. Племені»; пізніше «русинка», «українка»; зап., рід.[СУІ, С. 315] Скажімо, твій комбайн простоює тому, що з нього зняли деталь, яка зламалася в Самуся, але долі й цього видається не досить, і вона насилає на тебе ще Самусевого брата Давидка, точніше, й не самого Давидка, а його молоденьку дружину Роксоляну. (П. Загреб. «Л. с.», С.115)