Ознаки виробничих кооперативів:
1.створення на добровільних засадах;
2.безпосереднє здійснення виробничо-господарської діяльності, а саме: виробництво товарів, продукції, робіт, а також надання платних послуг іншим організаціям та громадянам;
3.наявність статусу юридичної особи, який набувається з моменту державної реєстрації кооперативу, що здійснюється в загальному для всіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку;
4.наявність статуту як обов'язкового установчого документа, що має містити такі відомості: найменування кооперативу, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права та обов'язки членів кооперативу, його органи управління й контролю, їхня компетенція, порядок утворення майна кооперативу, формування фондів і розподілу доходів (прибутку), підстави й порядок виключення з кооперативу, умови реорганізації та припинення діяльності кооперативу. В сільськогосподарському кооперативі додатково ще визначаються: форми трудової участі та оплати праці членів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї, а також інші положення, пов'язані зі специфікою діяльності кооперативу, якщо вони не суперечать чинному законодавству;
5.функціонування з метою отримання прибутку;
6.корпоративний устрій: мінімальна кількість засновників (членів) - 3 ; як правило, фізичні особи, які досягли 16-річного віку (в сільськогосподарських кооперативах можлива участь юридичних осіб, здебільшого, у статусі асоційованих членів) і наявність статутного (основного) капіталу, поділеного на паї;
7.обов'язкова наявність резервного фонду, розмір якого має становити не менше 5% від доходу/прибутку, що залишається у розпорядженні кооперативу після розрахунків з бюджетом та банками;
8.здійснення виробничо-господарської діяльності на засадах самофінансування й самоокупності, тобто основним джерелом поповнення коштів виробничого кооперативу є прибуток, отриманий від реалізації його продукції, робіт, послуг);
9.корпоративний характер управління справами кооперативу;
10.участь членів кооперативу в управлінні його справами здійснюється на засадах членства;
11.обов'язкова безпосередня участь членів кооперативу в його виробничо-господарській діяльності (за винятком асоційованих членів у сільськогосподарських виробничих кооперативах);
12.розподіл чистого прибутку між членами кооперативу залежно від їхньої трудової участі;
13.наявність у членів кооперативу права вільного виходу з кооперативу і права на отримання свого паю в натурі, цінних паперах або в грошовій формі, а також майна (в натуральній формі), переданого кооперативу на праві користування;
14.наявність у виробничого кооперативу майна, що належить йому на праві власності;
Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами:
добровільність членства фізичних і юридичних осіб в кооперативі та безперешкодний вихід з нього;
обов'язкова трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу;
обов'язкова участь членів у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу;
відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає користуватися послугами цього кооперативу та у разі потреби погоджується брати участь у фінансуванні його на умовах, встановлених статутом кооперативу;
демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом "один член кооперативу - один голос";
обмеження виплат часток доходу на паї;
розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу;
контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом цього кооперативу.
Ці принципи діяльності виробничих кооперативів, зазначає професор В.В.Носік, забезпечують високий ступінь гнучкості та адаптивності даного виду підприємницьких товариств до економічних, правових, організаційних та соціальних умов, а також їх стабільність та стійкість проти недружніх і недобросовісних дій керівництва кооперативу та третіх осіб.
Помилка Цивільного кодексу складається у віднесенні виробничих кооперативів до комерційних організацій, для яких головною, основною метою діяльності є витяг прибутку. Тим часом у кооперативу як співтовариства насамперед людей, а не капіталів (незалежно від їхнього виду: виробничі, споживчі) основна мета зовсім інша. Вона складається в задоволенні матеріальних і інших потреб його членів. Досягається дана мета безумовно за допомогою прибутку, без якої неможливий розвиток виробничого кооперативу. Прибуток, одержуваний будь-яким кооперативом від його діяльності, використовується на його розвиток, винагороду членів відповідно їхній участі в справах, на житлове будівництво, підвищення освітнього, культурного рівня членів, їхнє соціальне забезпечення й іншим, передбаченим статутом кооперативу мети. Таким чином, для кооперативу основна мета - задоволення матеріальних і інших потреб членів, а прибуток - засіб її досягнення.
Незалежно від виду і форми кооператив - однохарактерне соціальне явище, а тому його поняття єдине для всіх різновидів. Ця ідея чітко виражена в заяві про кооперативну ідентичність, прийнятій у 1995 р. у Манчестері на Міжнародному конгресі, присвяченому сторіччю Міжнародного кооперативного альянсу. У заяві говориться, що кооперативи (будь-які) - це автономна асоціація людей, що об'єдналися добровільно для задоволення своїх суспільно-економічних, соціальних і культурних потреб за допомогою демократично керованого підприємства, що знаходиться в спільному володінні його членів. При цьому під асоціацією людей (об'єднанням) маються на увазі не тільки окремі люди, але і їхньої групи - юридичні особи, що наділяються тими ж правами, що й індивідуальні члени. Таке розуміння кооперативів дає можливість виділити їх із усієї маси юридичних осіб (господарчих товариств, товариств), організованих на інших началах і з іншими економічними і соціальними орієнтирами. У заяві МКА через визначення основної мети кооперативу (задоволення потреб його членів) підкреслено, що в кооперативі соціально значимою є насамперед людина, а не капітал.
Цивільний кодекс України такому розумінню кооперативної ідентичності не відповідає, що не дозволило належним чином визначити місце кооперативів у самому Цивільному кодексі України. А звідси - і в економіці і соціальному житті країни.
У закордонній теорії кооперативного руху кооперативи характеризуються як структурний елемент соціальної економіки. Кооперативи, члени яких керують ними і володіють власністю, а у виробничих кооперативах ще і трудяться в них, - найбільш характерна частина соціальної економіки. Кооперативи тісно зв'язані з територією, на якій вони базуються. Не переслідуючи витяг прибутку як основну мету, вони не зацікавлені у вивозі капіталу за кордон. Їхня діяльність орієнтована на використання місцевих кадрових, сировинних, виробничих ресурсів, розширення вітчизняного виробництва, забезпечення товарами і послугами не тільки своїх членів, але і населення території, на якій діє кооператив.
Тому ,на мою думку, необхідно внести зміни в Цивільний кодекс України, виділивши кооперативи з розділів про комерційні і некомерційні організації й об'єднавши їх у самостійну групу юридичних осіб - кооперативи, дати єдине поняття кооперативу, закріпити загальні начала і принципи їхньої діяльності, а потім вказати на специфічні особливості відповідного різновиду, яких, до речі сказати, повинно бути значно більше, ніж у Цивільному кодексі України.
Цивільним кодексом України передбачено, що правове положення виробничих кооперативів, права й обов'язки їхніх членів визначаються відповідно до Цивільного кодексу України та законами. В даний час в Україні діє один такий закон: Закон від 10 липня 2003 року "Про кооперацію".
Виробничий кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Кооператив має право відкривати свої філії, відділення, представництва без створення юридичної особи. Кооперативи можуть на добровільних засадах утворювати об'єднання, які, у свою чергу, можуть утворювати об'єднання вищого рівня за галузевими чи територіальними ознаками.
Розділ 2. Організаційні основи діяльності виробничого кооперативу
2.1 Порядок створення виробничого кооперативу
Виробничий кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками (членами) кооперативу можуть бути фізичні особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж 3 особи. При створенні кооперативу складається список членів кооперативу, який затверджується загальними (установчими) зборами.
Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах, та наводяться такі дані про них: прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні – дані документа, який його замінює). Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом.
Статут затверджується загальними зборами членів кооперативу. Відповіждно до ст. 8 Закону „Про кооперацію" у ньому повинні утримуватися наступні зведення: