Смекни!
smekni.com

Цивільно-правове положення виробничих кооперативів (стр. 7 из 8)


Розділ 3. Припинення діяльності виробничого кооперативу

3.1Реорганізація виробничого кооперативу

Відповідно до статті 28 Закону "Про кооперацію" реорганізація кооперативу у формі злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення може бути здійснена добровільно за рішенням загальних зборів членів кооперативу. Рішення про реорганізацію (за винятком перетворення в господарське товариство), приймаються трьома чвертями голосів присутніх на загальних зборах членів кооперативу. Рішення про перетворення кооперативу в господарське товариство або суспільство приймається по одноголосному рішенню членів кооперативу.

При реорганізації кооперативу складаються передатний акт або розділовий баланс, що повинні містити положення про правонаступництво по всіх зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи у відношенні всіх його кредиторів і боржників, включаючи і зобов'язання, що заперечуються сторонами. Передатний акт і розділовий баланс затверджуються засновниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про реорганізації юридичних осіб, і представляються разом з установчими документами для державної реєстрації знову виниклих юридичних осіб або внесення змін в установчі документи існуючих юридичних осіб. He надання разом з установчими документами відповідно передатного акта або розділового балансу, а також відсутність у них положень про правонаступництво по зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи, тягнуть за собою відмовлення в державній реєстрації знову виниклих юридичних осіб.

При складанні розділового балансу можливі різного роду зловживання на користь однієї або декількох сторін.

Передатний акт або розділовий баланс затверджуються загальними зборами членів кооперативу, що прийняли рішення про реорганізацію кооперативу, і представляються разом з установчими документами для державної реєстрації знову виниклого кооперативу (кооперативів) або для внесення змін в установчий документ існуючого кооперативу

Кооператив вважається реорганізованим, за винятком реорганізації у формі приєднання, з моменту державної реєстрації знову виниклих кооперативів.

3.2 Порядок здійснення ліквідації кооперативу

Ліквідація юридичної особи означає її припинення без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. Ліквідація кооперативу здійснюється згідно Закону "Про кооперацію".

Підстави ліквідації виробничого кооперативу:

1. Кооператив може бути ліквідований за рішенням загальних зборів членів кооперативу, у тому числі в зв'язку із закінченням терміну, на який він був створений, досягненням мети, заради якої він був створений, або в зв'язку з визнанням судом недійсної державної реєстрації кооперативу внаслідок допущених при його створенні порушень закону або інших правових актів, якщо ці порушення носять непереборний характер. Рішення про ліквідацію кооперативу приймається трьома чвертями голосів присутніх на зборах членів кооперативу.

2. Кооператив може бути ліквідований за рішенням суду у випадку здійснення діяльності без належного дозволу (ліцензії), або у випадку здійснення діяльності, забороненої законом, або у випадку інших кількаразових або грубих порушень закону, а також інших правових актів. Відповідно до статті 29 Закону "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу або орган, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу, призначають за узгодженням з органом, що здійснює державну реєстрацію кооперативу, ліквідаційну комісію. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по керуванню справами кооперативу. Ліквідаційна комісія від його імені виступає в суді.

Комісія поміщає в органах печатки, у яких публікуються дані про реєстрації юридичних осіб, повідомлення про ліквідацію кооперативу, порядку і термінах для пред'явлення вимог його кредиторами. Термін для пред'явлення вимог не може бути менш двох місяців з дати опублікування повідомлення.

У випадку, якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію кооперативу він не мав зобов'язань перед кредиторами, майно кооперативу підлягає розподілові між його членами в порядку, передбаченому статутом кооперативу або угодою між членами кооперативу.

Ліквідаційна комісія вживає заходів до виявлення кредиторів і одержанню дебіторської заборгованості, а також у писемній формі повідомляє кредиторів про ліквідацію суспільства. По закінченні терміну для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, що містить зведення про склад майна ліквідованого кооперативу, пред'явлених кредиторами вимогах, а також результати їхнього розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується загальними зборами членів кооперативу за узгодженням з органом, що здійснив державну реєстрацію ліквідованого кооперативу.

Якщо наявних у ліквідованого кооперативу коштів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія здійснює продаж іншого майна з публічних торгів у порядку, установленому для виконання судових рішень.

У випадку відмовлення ліквідаційної комісії в задоволенні вимог кредитора або відхилення від їхнього розгляду, кредитор в праві до твердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися в суд з позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна кооперативу, що залишилося.

Вимоги кредитора, заявлені після витікання терміну, установленого ліквідаційною комісією для їхнього пред'явлення, задовольняються з майна кооперативу, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених у термін.

Вимоги кредиторів, не вдоволені через недостатність майна кооперативу, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також вимоги кредиторів, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався з позовом у суд, а також вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено.

Після завершення розрахунків із кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, що затверджується загальними зборами членів кооперативу за узгодженням з органом, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб. Що залишилося після задоволення вимог кредиторів майно кооперативу підлягає розподілові між його членами в порядку, передбаченому статутом кооперативу або угодою між членами кооперативу.


Висновок

Виробничі кооперативи займають самостійне місце у системі юридичних осіб приватного права.

Законодавчу базу по функціонуванню виробничих кооперативів складають Цивільний та Господарський кодекси України, а також Закони України "Про кооперацію" і "Про сільськогосподарську кооперацію", в яких визначено правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні. Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів можуть встановлюватися й іншими законами.

Специфічні особливості правового статусу кооперативу, у якому його член є одночасно працівником кооперативу і його хазяїном, дозволяють затверджувати, що виробничий кооператив більш здатний забезпечити соціальну рівність (саме рівність, а не зрівнялівку) його учасників.

Кооперативи тісно зв'язані з територією, на якій вони базуються. Не переслідуючи витяг прибутку як основну мету, вони не зацікавлені у вивозі капіталу за кордон. Їхня діяльність орієнтована на використання місцевих кадрових, сировинних, виробничих ресурсів, розширення вітчизняного виробництва, забезпечення товарами і послугами не тільки своїх членів, але і населення території, на якій діє кооператив.

Можна сказати, що виробничі кооперативи є одними з найбільш адекватних ринковим формам господарювання організаційно-правових форм суб'єктів підприємницької діяльності. Це забезпечується завдяки наявності в них усіх ознак і вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, а саме:

а) права власності на складкове майно (кошти), вироблену продукцію, отримані доходи, набуте за рахунок останніх та на інших законних підставах майно;

б) наявності статусу юридичної особи;

в) підприємницького характеру діяльності, тобто орієнтування її на отримання прибутку;

г)можливості широкого вибору для засновників того виду кооперативу, який найбільше відповідає їхнім інтересам і вимогам законодавства (щодо обсягу відповідальності, порядку управління справами, можливості акумулювання коштів тощо).