Генеральний прокурор України підкреслює, що при розмежуванні засідань колегії та оперативних нарад слід виходити з того, що на розгляд колегії виносяться питання, які потребують комплексного підходу до їх вирішення, тобто залучення декількох галузевих підрозділів з відповідними дорученнями підлеглим органам прокуратури на місцях. При цьому треба виходити з того, що рішення колегії реалізуються, як правило, наказом керівника органу відповідного рівня.
Порядок роботи колеги визначається її регламентом, а її рішення доводяться до відома працівників органів прокуратури. В разі розбіжностей між прокурором і колегією він проводить в життя своє рішення. Про такі розбіжності Генеральний прокурор доповідає Голові Верховної Ради України, а інші прокурори – Генеральному прокурору України. Члени колеги Генеральної прокуратури можуть повідомити свою особисту думку Голові Верховної Ради України, а члени колегій інших прокуратур – Генеральному прокурору України. Контроль за виконанням рішень колегій забезпечується прокурорами чи їх заступниками згідно з розподілом обов'язків.
4. Міські, районні, міжрайонні прокуратури
Міські, районні, міжрайонні прокуратури утворюють основну ланку прокурорської системи і діють на всій території України.
Міські прокуратури функціонують в межах окремих міст обласного підпорядкування. Утворення районних прокуратур великих міст залежить від адміністративно-територіального устрою цих міст і необхідності функціонування в кожній територіальній одиниці окремої прокуратури. Найбільш чисельною є група прокуратур сільських районів. Міжрайонні прокуратури охоплюють своєю діяльністю або два сусідніх райони, або місто і прилеглий район.
Зі статусом міських, районних прокуратур на території України створені і функціонують прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, транспортні, природоохоронні і деякі інші спеціалізовані прокуратури.
Прокуратури міст, районів, прирівняні до них прокуратури очолюють відповідні прокурори, які призначаються на посаду Генеральним прокурором України. В цих прокуратурах є посади заступника прокурора, старшого помічника прокурора, помічників прокурора, слідчих, у тому числі старших слідчих. Вони призначаються прокурором області або прирівняними до нього прокурорами. Штатна чисельність прокуратур основної ланки неоднакова, залежить від обсягу виконуваної роботи і затверджується Генеральним прокурором України. Обсяг роботи визначається рівнем злочинності у місті (районі), чисельністю населення, кількістю піднаглядових об'єктів, чисельним складом суду та іншими обставинами.
Спеціалізовані прокуратури будуються за загальними для всіх органів прокуратури принципами, вони керуються тими ж законами, що й територіальні прокуратури, перед ними стоять загальні для всіх органів прокуратури завдання, вони використовують ті ж засоби прокурорського реагування на виявлені порушення закону. Однак в їх системно-структурній побудові, а також в об'єктах нагляду є певні особливості.
До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських). Ці прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних сил, органів Прикордонної служби, Управління державної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на території України. На органи військової прокуратури покладено здійснення нагляду за виконанням законів при провадженні дізнання та досудового слідства, яке здійснюється у цих установах і формуваннях. Вони також розслідують усі злочини, що скоюються військовослужбовцями та службовцями військових установ і закладів.
На органи військової прокуратури покладений обов'язок щодо підтримання державного обвинувачення у військових судах, участь у межах своїх повноважень у розгляді судами цивільних та господарських справ, а також внесення апеляційних та касаційних подань на вироки, рішення, постанови та ухвали військових судів.
Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять службу відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гаранти, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Транспортні прокуратури діють на правах районних прокуратур і здійснюють нагляд за додержанням законів підприємствами, установами, організаціями і посадовими особами залізничного, морського, річкового і повітряного транспорту системи Міністерства транспорту України, метрополітенами, а також тими, що займаються експлуатацією, ремонтом об'єктів і матеріально-технічним забезпеченням зазначених видів транспорту, іншими підприємствами, що здійснюють діяльність, що не є транспортною, але пов'язана з обслуговуванням пасажирів та вантажів, незалежно від форм власності і підпорядкованості та належності. Окрім цього транспортні прокурори забезпечують нагляд за дотриманням законів:
– юридичними і фізичними особами, які займаються експлуатацією рухомого складу на під'їзних коліях незалежно від форм власності щодо забезпечення безпеки руху;
– юридичними і фізичними особами, які займаються експлуатацією планерів, дельтапланів, надлегких летальних апаратів, інших повітряних суден спортивного призначення, повітряних суден аматорської конструкції, аеростатичних апаратів та допоміжних пристроїв, що впливають на безпеку польотів, на діяльність авіації та перевезення пасажирів вказаними типами повітряних суден;
– юридичними і фізичними особами, які займаються експлуатацією торговельних, риболовних, маломірних суден, водних мотоциклів, плавучих засобів спеціального призначення незалежно від валової місткості та довжини, веслових, парусних та парусно-моторних суден, що впливають на безпеку судноплавства, на діяльність флоту та перевезення пасажирів вказаними суднами;
– органами санітарно-епідемічного контролю на транспорті, державного департаменту по контролю за охороною праці та державної інспекції з контролю за охороною праці на залізничному транспорті, Головною інспекцією з безпеки польотів Укравіатрансу, державною інспекцією з безпеки судноплавства та іншими спеціально уповноваженими державними органами щодо виконання ними своїх повноважень на підприємствах залізничного, водного, повітряного транспорту і в метрополітенах;
– підприємствами, незалежно від відомчої належності, підпорядкованості та форми власності, акціонерними товариствами, об'єднаннями і управліннями з рибного господарства, риболовецькими господарствами щодо забезпечення безпеки судноплавства;
– лікувальними, торговельними, навчальними закладами і об'єктами соціально-культурного побуту, які обслуговують працівників залізничного, морського, річкового і повітряного транспорту та готують для них спеціалістів, за винятком підпорядкованих Міністерствами освіти та охорони здоров'я України;
– підприємствами, які здійснюють посередництво у працевлаштуванні моряків для роботи на суднах вітчизняних та іноземних судновласників, а також орендування суден, надають брокерські, експедиторські, сюрвейєрські послуги незалежно від форми власності.
Транспортні прокурори проводять розслідування про злочини, які віднесені до підслідності слідчих прокуратури: вчинені на повітряних та водних шляхах України, у метрополітенах, у поїздах, на вокзалах і територіях станцій у їх рейкових межах від вхідного до вихідного світлофорів, на перегонах поза межами станцій – на залізничному полотні з насипом, якщо злочини пов'язані з функціонуванням залізничного транспорту, в портах, на причалах і пристанях, на повітряних та водних суднах, а також про посадові злочини, вчинені працівниками залізничного, морського, річкового і повітряного транспорту, співробітниками органів внутрішніх справ на транспорті.
Нагляд за дотриманням законів при провадженні дізнання та досудового слідства по кримінальних справах, які перебувають у провадженні слідчих транспортних прокуратур, органів внутрішніх справ на транспорті, здійснюють прокурори областей, на території яких вчинено злочин, та відповідні транспортні прокурори.
Транспортні прокурори підтримують державне обвинувачення чи беруть участь у передбачених законом випадках у справах, направлених ними до суду у населеному пункті за місцем перебування прокуратури. При направленні кримінальних справ своєї підслідності судам в інші населені пункти транспортний прокурор підтримує в них обвинувачення згідно з правилами, передбаченими у відповідному наказі Генерального прокурора України, а в справах інших категорій – забезпечує участь відповідного територіального прокурора шляхом одночасного направлення тому наглядового провадження.