ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ІНСТИТУТ ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ»
Кафедра суспільно–гуманітарних наук
Контрольна робота
з дисципліни «Господарське законодавство»
Варіант №15
Виконала:
Студентка ЗФ – 06/3
Тібеж Юлія Олексіївна
Перевірив:
Старший викладач
Нагорний А.І.
Оцінка:
Підпис викладача:
м. Кривий Ріг
2009 рік
Зміст
1. Підстави припинення трудового договору
2. Порядок укладання колективного договору
3. Практичне завдання
4. Список використаної літератури
1. Підстави припинення трудового договору
Поняття "припинення трудового договору" за трудовим законодавством є найзагальнішим. їм охоплюються всі випадки припинення дії трудового договору, наприклад, за ініціативою сторін (працівника і власника або уповноваженого їм органу - працедавця), у зв'язку з обставинами, не залежними від ініціативи сторін і за рішенням військового комісаріату про заклик на військову службу, на вимогу профспілкового або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу про розірвання трудового договору з керівником і т. д.).
Відповідно до ст. 36 КЗпП встановлені наступні підстави для припинення трудового договору:
- угода сторін;
- закінчення терміну;
- заклик або надходження працівника на військову службу, напрям на альтернативну (невійськову) службу;
- розірвання трудового договору за ініціативою працівника (ст. 38 і ст.39 КЗпП), за ініціативою власника або уповноваженого їм органу (ст. 40 і ст.41 КЗпП) або на вимогу профспілкового або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст.45 КЗпП);
- переклад працівника по його згоді на інше підприємство, до установи, організацію або перехід на виборну посаду;
- відмова працівника від перекладу на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
- вступ до законної сили вироку суду, яким працівник осуджений (окрім випадків умовного засудження і відстрочення виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт або іншого покарання, що виключає можливість продовження даної роботи;
- підстави, передбачені контрактом.
Припинення трудового договору за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП) відрізняється від розірвання трудового договору за ініціативою сторін тим. що тут необхідне сумісне волевиявлення сторін про припинення трудових відносин (як працівника, так і працедавця). Як правило, по цій підставі розриваються термінові договори, тобто ув'язнені на певний термін, для їх дострокового розірвання (до закінчення терміну, на який такий договір був укладений). Так. за угодою сторін може бути припинений трудовий договір, наприклад, з молодим фахівцем до закінчення терміну обов'язкового відробітку на підприємстві - трьох років. Припинення трудового договору по взаємній домовленості між працівником і працедавцем відбувається в строк, визначений сторонами. Сама по собі згода власника або уповноваженого їм органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення терміну попередження (за 2 тижні до дня звільнення згоднест.38 КЗпП) не значить, що трудовий договір припинений п.1 ст.36 КЗпП, якщо домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору не було. У останньому випадку вважається, що працівник все ж таки звільнений за власним бажанням (ст.38 КЗпП), а не по п.1 ст.36 КЗпП. Крім того, оскільки для звільнення працівника по даній статті необхідна угода сторін, те написання працівником заяви з проханням про звільнення і подальше за ним видання наказу працедавця про його звільнення по цій підставі буде незаконним. Такий же висновок виходить і з судової практики, що склалася. Проте законом не заборонене і припинення трудового договору, укладеного на невизначений термін, за угодою сторін, але застосовується така підстава украй рідко.
Припинення трудового договору після закінчення терміну (п.2. ст.36 КЗпП можливо в тому випадку, якщо трудовий договір полягав на певний термін за угодою сторін або на час (період) виконання певної роботи, крім випадків, коли трудові відносини фактично продовжуються, і жодна із сторін не зажадала їх припинення.
Відзначимо деякі нюанси припинення трудового договору після закінчення терміну:
- якщо терміновий трудовий договір був укладений з порушенням норм ст.23 КЗпП, то умови про термін є незаконними і трудовий договір вважається ув'язненим на невизначений термін, а значить, він не може бути розірваний по п.2 ст.36 КЗпП;
- припинення трудового договору після закінчення терміну не вимагає заяви або іншого волевиявлення працівника, оскільки свою згоду він виразив, коли писав заяву про ухвалення на роботу за терміновим трудовим договором, а працедавець не зобов'язаний попереджати працівника про звільнення;
- за бажанням працівника у разі припинення трудового договору після закінчення терміну йому повинна бути наданий невикористана відпустка і якщо час відпустки повністю або частково перевищує термін трудового договору, то його дія триває до закінчення відпустки, а датою звільнення є останній день відпустки;
- звільнення у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору жінок, перерахованих в ч. З ст. 184 КЗпП (вагітних, мають дітей у віці до З або 6 років, самотніх матерів за наявності дитини у віці до 14 років або дитини-інваліда), виробляється з їх обов'язковим трудовлаштуванням. При цьому не може бути визнано, що працедавець виконав цей обов'язок, якщо працівнику не була надана на тому ж або іншому підприємстві (у установі, організації) інша робота або робота, від якої він відмовився з поважних причин. У разі звільнення вище перелічених жінок після закінчення термінового трудового договору на період трудовлаштування за ними зберігається середня зарплата, але не більш 3 місяці з дня закінчення термінового трудового договору.
Заклик або надходження працівника на військову службу, напрям на альтернативну (невійськову) службу є підставою припинення трудового договору по п.3 ст.36 КЗпП що повинен підтверджуватися повісткою з військкомату або іншим документом, підтверджуючим заклик на термінову службу, а при напрямі на альтернативну службу - напрямом на проходження альтернативної служби.
Розірвання трудового договору за ініціативою працівника, власника або уповноваженого їм органу, а також на вимогу профспілкового або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (п.4 ст.36 КЗпП). При вказаних підставах припинення трудового договору на п.4 ст.36 КЗпП як правило, не посилаються, оскільки цей пункт не є нормою прямої дії. Існують спеціальні норми, що дозволяють вказаним суб'єктам розірвати футовий договір або вимагати його розірвання. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника регламентує ст. 38 і 39 КЗпП, за ініціативою власника - ст. 28. 40 і 41 КЗпП за ініціативою профспілкового органу - ст.45 КЗпП.
Перехід працівника, з його згоди, на інше підприємство або перехід на виборну посаду є підставою припинення трудового договору по п.5 ст.36 КЗпП. Таке звільнення можливе при пред'явленні працівником заяви і листу з проханням про звільнення у зв'язку з перекладом працівника від підприємства, на яке він переводиться, або рішенні відповідного органу про обрання його на виборну посаду. Оскільки для перекладу працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду необхідна згода працедавця, у якого він працює і від якого збирається звільнятися, то працівник повинен подати йому заяву про звільнення по переходу. При цьому не слід плутати порядок звільнення працівника за власним бажанням (ст.38 КЗпП), при якому після закінчення двотижневого терміну попередження про звільнення працівник має право залишити роботу незалежно від згоди працедавця (керівника підприємства), з порядком звільнення у зв’язку з переходом (п.5 ст.36 КЗпП), при якому попередження про звільнення законом не передбачене, і основною умовою такого звільнення працівника є саме згода керівника підприємства.
Законодавство детально не регламентує порядок перекладу працівника з його згоди на інше підприємство, до установи, організації, тому працедавцю, до якого працівник переводиться на роботу, необхідно вказати термін, протягом якого діятиме його зобов'язання по прийому на роботу працівника у порядку перекладу. Інакше працедавець буде зобов'язаний прийняти на роботу працівника, перехідного до нього у порядку перекладу, в будь-який слушний для працівника час, тобто через місяць, півроку, рік, що виходить із змісту ч.5 ст.24 КЗпП, яку передбачено, що особі, запрошеній на роботу у порядку перекладу з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств, не може бути відмовлено надалі в ув'язненні трудового договору. З такими працівниками трудовий договір, як правило, полягає з першого дня. наступного за днем звільнення з попереднього місця роботи, якщо інше не передбачене сторонами.
Випробувальний термін з цією категорією працівників при оформленні трудового договору згідно ч. З ст.26 КЗпП не встановлюється.
При звільненні працівника по перекладу у зв'язку з його обранням на виборну посаду, необхідно відзначити, що п.5 ст.36 КЗпП не містить обмежень щодо того, до якого органу повинен бути вибраний працівник, тобто вказана норма торкається як осіб, вибраних на посаду до органів державної влади і місцевого самоврядування, так і осіб, вибраних на посаду на підприємствах різних організаційно-правових форм, в об'єднання громадян і т.п. (якщо законодавством або статутом передбачені виборні посади). Проте при призначенні на посаду розірвання трудового договору на підставі п.5 ст.36 КЗпП виробляти ся не повинне, якщо немає заяви про звільнення по перекладу.
Відмова працівника від перекладу на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці є підставою припинення трудового договору по п.6 ст.36 КЗпП. При цьому працедавець повинен мати докази відмови працівника від продовження роботи, тобто працедавець повинен письмово за два місяці до передбачуваного перекладу або зміни істотних умов праці попередити працівника про переміщення (перекладі) підприємства, установи, організації в іншу місцевість або про зміну істотних умов під розписку і одержати від працівника письмову заяву про відмову продовжувати роботу у зв'язку з вказаними обставинами.