Часів далеких непідкупні свідки.
Вам вигадок не взяти анізвідки
В бувальщинах нових старовини.
Обмани і облуди нам доволі,
Хвали пустої і лихої долі!
Пройдемося сторінками сторіч.
За фальш та кривду –
Плата головами.
Тож розповідь про Ігореву січ
Почнемо, братія, щирими словами
М.Ю.Брайчевський
Світова література знає не так уже багато творів, які б захоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. Саме до таких пам'яток належить безсмертне «Слово о полку Ігореві» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу поетична пісня – заклик, що лине з глибини сивих віків й відлунює в наших серцях.
Земля і держава предків наших – Русь – у часи свого розквіту була великою й сильною, забудованою незліченними містами, населеною працелюбним людом – хліборобами – ратаями, ремісниками, рибалками, мисливцями. На сторожі їхньої мирної праці стояли мужні воїни.
Через війни, пожежі, стихійні лиха, з багатьох інших причин давніх літописів дійшло до нас небагато. Від ХІ до Х Уст. Жоден з них, на жаль, не зберігся у первісному вигляді. Вони відомі тільки в уривках у складі пізніше написаних зводів. Але й крупиці письмових творів, що дійшли до нас крізь віки, свідчать про високу культуру Русі ХІІ ст., про наявність кількох літературних шкіл, про багатогранність жанрів. Твори Климента Смолятича, Кирила Туровського, Києво-Печерський патерик, повість об убієнні Андрія Боголюбського, повість Петра Бориславина про Володимира Галицького, моленіє Данила Заточника, твори Володимира Мономаха та інших авторів, відомих і безіменних, - всі вони чудові за формою й змістом. Літописи велися в кожному місці, в кожному монастирі. Літописці працювали майже у кожного князя й навіть в простій церкві.
У першій половині ХІ ст.. за часів Ярослава Мудрого в політичному житті Русі розпочався процес дроблення. Особливої гостроти він набув, коли Чернігівське князівство закріпилося за Олегом Святославичем онуком Ярослава Мудрого – та його нащадками. Саме Олега автор «Слова…» називає Олегом Гориславичем, вказуючи, що від нього й таких як він князів «сеяшется и растяшеть уособицями» руська земля. Приблизно в цей самий час відокремилось і Галицьке князівство, закріпившись за «Ростиславичами».
Вже багато років дослідники цієї видатної пам’ятки намагаються розгадати його таємниці. Одна з них – це авторство «Слова…».
Друга таємниця твору в часі його написання. Існує гіпотеза, що текст епосу датується 1185 – 1187 рр. Цілий ряд дослідників датує його 1186 рік. Єдиний відомий нам текст «Слова…» був у складі збірника, що зберігся в бібліотеці вже закритого Спасо-Ярославського монастиря.
Ідея національно – визвольної боротьби так гостро не ставилась в жодній слов'янській літературі. В кожний історичний період вона червоною ниткою проходила через усю світову літературу. Починаючи саме зі «Слова о полку Ігоревім»
Урок №1
Тема. Давньоруська література, перлина українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів». Історична основа твору.
Мета. Ознайомити школярів з давньоруською перлиною українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів», з'ясувати історичну основу твору, ідейно – тематичне спрямування; розвивати увагу, спостережливість, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно викладати свої думки, виважено їх обґрунтовувати; формувати кругозір, світогляд школярів; викликати в учнів гордість за славне минуле рідного краю, високий рівень давньої культури; прищеплювати повагу до творців героїчного епосу.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Теорія літератури. Історична основа твору, гіпотези авторства.
Обладнання. Міні-виставка «Видатні пам’ятки давньоруської літератури», текст «Слова…», учнівські малюнки до твору, історичні матеріали, дидактичний матеріал (тестові завдання).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.
Дайте визначення літопису як літературному жанру. В чому було призначення літописців ?
Пригадайте важливі історичні події часів Київської Русі?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІУ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Вступне слово вчителя.
У глибину віків сягає історія могутньої слов'янської держави, оспіваної в давньоруських билинах і літописах. Київська Русь уже в кінці Х ст.. стала найбільшою державою середньовічної Європи і займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги.
Високим був міжнародний авторитет давньоруської столиці, яку літописець Нестор назвав «матір'ю міст руських». За часів князювання Ярослава Мудрого (1019 -1054) Київ став одним із світових політичних і культурних центрів, мав найтісніші зв’язки з різними країнами. Улюблений син Ярослава Всеволод одружився з Марією, дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха. Дочка Всеволода Євпраксія стала дружиною германського імператора Генріха ІV .
Найвище піднесення східнослов’янської держави припало на першу половину XI ст., невдовзі досягла апогею і руська література, яка стала важливим чинником у духовному розвитку суспільства.
Чим пояснюється такий швидкий культурний і літературний розвиток Київської Русі?
Насамперед, загальним піднесенням економіки Руської держави, раннім розвитком торгівлі і ремесла, а також швидким зростанням давньоруських «градів», тобто інтенсивного міського будівництва. Розвивались такі міста як Чернігів, Полоцьк, Галич, Смоленськ, Ростов, Володимир. 1037 рік Ярослав побудував у Києві чудовий Софіївський собор – головний храм Київської Русі, монументальну споруду бездоганних форм і пропорцій, з великим смаком прикрашену фресками і мозаїками.
Прийняття християнства та загально високий рівень культури Київської Русі посилили потребу в писемстві. Книги були великою цінністю. Писали їх на пергаменті – спеціально обробленій телячій шкірі – великими літерами, так званим уставом, де кожна літера виводилась чіткими прямими лініями. Процес написання ішов дуже повільно, був дорогим, вимагав високої кваліфікації та навичок. Так написана й найдавніша книга, що дійшла до наших днів.
Письменники давньої літератури були активними діячами своєї епохи, більшість з них своєю невтомною працею над словом , своїм високим ідейним горінням створювали міцні передумови для розвитку української літератури XIX – XX ст.. (Звертається увага на міні – виставку «Видатні пам’ятки давньоруської літератури).
Історична основа «Слова…».
Історичною основою (не темою) «Слова…» є невдалий похід Новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців на весні 1185 року. Цю історичну подію поет відтворив в епічно-ліричному плані, піднісши як найвищий принцип долю Руської землі і засуджуючи князів за їх незгоди, за ставлення особистого над загальним. Доісторичної оповіді автор додав мотиви снів, плачів, реакції природи на долю героїв, монологи князів. Автор згадує свого попередника – співця Бояна, який в XI ст.. прославляв князів, і зв’язує Бояна Вересового внука, з давнім дохристиянським співом божеств та обіцяє співати в його стилі й об'єднати давню й теперішню славу. Після описів підготовки до походу, до триденного бою і поразки Ігоря, автор «Слова….» з'ясовує причини, які довели до неволі Руську землю.
Тема: зображення Київської Русі у другій поливі XII ст..
Ідея : заклик до єдності князів
Основна думка: тільки в єдності – сила
Жанр: Слово – це урочиста ораторська промова
Авторство «Слова…»:
Автору «Слова…», зважаючи на все, судилося залишиться невідомим. Цей твір набув широкої відомості лише наприкінці XVIII ст., коли він потрапив до рук відомого збирача старожитностей графа А.І.Мусіна-Пушкіна.
Ідейно - художній зміст «Слова…»
Повість розкаже про надії, пов’язані з невдалим походом весною 1185 року Новгород –Сіверського князя Ігоря Святославича, його брата Всеволода, сина Володимира та племінника Святослава Ольговича проти войовничих степових кочівників – половців.
Ігор рушає в похід; загрозливі віщування. Ігор підготував військо до виступу проти ворога. Його бажання – відстояти рідну землю від набігу кочівників.
Князя підтримує брат Всеволод.
Виступ у похід Руських воїнів проти половців збігався із затемненням сонця. Але це не зупинило Ігоря.
Сон і золоте слово Святослава. У Києві Святослав бачить незрозумілий, смутний сон, що попереджувало його про біду.
Невідомий поет описує і втечу Ігоря, та те як половці пустилися за ним в погоню, але не здогнали його. Ігор летів птахом і щасливо дістався у Новгород. І тоді зраділа вся Україна.
Робота над змістом твору.
На запитання вчителя учні відшукують у тексті відповідь – цитату, виразно її зачитують.
З якою промовою звертається автор до читача?
Як у поемі характеризується пісенна творчість Бояна ?
Яка прикмета перешкоджала руху Ігоря?
Що свідчить про неминучість битви?
В чому полягала мета походу Ігоря і його дружини?
Чим закінчилися перша битва Ігоря з половцями?
Як на ваш погляд, чи отримали русичі насолоду від перемолот?
Який сон бачив Святослав?
Яке золоте слово «зронив» князів?
Коротке повідомлення учня 8-го класу
Понад вісім століть тому, в 1187 році було створено «Слово…». Плин століть не заглушив його поетичного звучання й не стер фарб. Інтерес до «Слова…» не тільки не зменшився, а набуває все ширших та ширших розмахів.