Третя група - це злочини проти сімейних устроїв: кровозмішування, невірність дружини, про що свідчить § 129: "Якщо дружину чоловіка застануть лежачою з іншим чоловіком, то їх належить зв'язати і кинути у воду. Якщо господар дружини збереже життя своїй дружині, то й цар збереже життя своєму рабу"; її розбещена поведінка, про що свідчать § 143: "Якщо вона недоброчесна, ходить з дому, розоряє свій дім, ганьбить свого чоловіка - цю жінку слід кинути у воду" і § 130: "Якщо чоловік зґвалтує дружину людини, яка ще не займана і живе у будинку свого батька, і ляже на її ложе, а його схоплять, то цього чоловіка належить вбити; ця жінка звільняється від відповідальності"; викрадення і підміна дитини, про що зазначається у § 14: "Якщо людина вкраде малолітнього сина людини, то її належить вбити"; а також втеча жінки від чоловіка; переховування втікачки; вивезення заміжньої жінки тощо. Визначаючи покарання за цю групу злочинів, враховували не тільки соціальне становище злочинця і потерпілого, а й їх стать, сімейний стан.
Закони Хаммурапі зовсім не згадують про державні та релігійні злочини. Ідеться тільки про приховування осіб, які посягають на державний лад. Законодавець, очевидно, замовчує ці тяжкі злочини тільки тому, що смертна кара за них вважалася очевидною.
В даній роботі висвітлено основні принципи кримінального права та система злочинів і покарань за Законами Хаммурапі. Система влади, управління, суду, що склалися за царя Хаммурапі посилили експлуатацію й пригноблення простих общинників, мушкенумів, усіх підневолених людей. Загальна риса месопотамського законодавства - його жорстокість. Мета покарання - передусім, залякування. Правопорушника, зазвичай, намагалися не перевиховати, а помститися йому, та, по можливості, відшкодувати збитки потерпілому.
З того, що наведено вище можна зробити висновок, що надмірне втручання чиновників у справи суспільства заважає прогресу.
Держава складний механізм. На його влаштування впливають різноманітні фактори: політика панівного класу, господарська система, географічне положення, форми власності, панівна релігія. Суть держави і права насамкінець визначається суспільно-економічною формацією.
1. Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. / 5-те вид., перероб. і допов. - К.: Істина, 2005. - 768 с
2. Орленко В.В. Історія держави і права зарубіжних країн: посібн. для підготов. до іспитів / 4-те вид. стереотип. - К.: Паливода А.В., 2010. - 244 с.
3. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник для студентів юри дичних спеціальностей вищих закладів освіти. - Харків, 2002.
4. Тищик Б.Й. Історія держави та права Стародавнього світу: Навч. посіб. Львів, 2001.
5. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1994.
6. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. К.: Вентурі, 1997.