Цивільне право-це приватне право. Тому більше уваги я приділю юридичним особам приватного права. Та все ж, спочатку коротко розкажу про юридичних осіб публічного права.
А.Юридичні особи публічного права
Порядок створення, правовий статус юридичних осіб публічного права визначаються Конституцією України та законом.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Так, статтею 81 ЦК встановлюється вичерпний перелік суб’єктів, що можуть створити юридичну особу публічного права.
Діяльність цього виду юридичних осіб фінансується державою. Крім коштів, що виділяються з державного бюджету для функціонування державних установ, такі установи мають право отримувати доходи від різного роду господарських операцій, операцій з надання послуг, характер яких визначається змістом функцій конкретної установи. Такі доходи подібно бюджетним асигнуванням використовуються згідно з цільовим призначенням. Ці спеціальні доходи зберігаються на окремих рахунках.
Хотів би відмітити, що юридичні особи публічного права можна поділити на державні підприємства та установи.
Підприємство є однією із організаційно-правових форм юридичної особи, визначення якого дано лише в ЗУ”Про підприємства в Україні”. Так, підприємство - це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково - дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Ст.2 цього закону визначаються види підприємств залежно від форми власності, і п.6 статті згадує державне підприємство, що засноване на
державній власності, в т.ч. казенне підприємство. Не слід застосовувати щодо державного підприємства термін «комерційне», який покликаний наголосити на тому, що підприємство, здійснюючи підприємницьку діяльність, має на меті отримання прибутку. Отримання прибутку є лише однією із цілей діяльності підприємства нарівні з іншими не менш важливими для державного підприємства суспільними цілями, тому не обов'язково виділяти саме ознаку комерційності.
Статтею 6 вище згаданого закону визначається, що юридичні особи публічного права можуть бути засновані державою в організаційно-правовій формі казенного підприємства. Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства Реорганізація та ліквідація казенного підприємства проводяться за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства. Казенне підприємство— це, створена державою в розпорядчому порядку, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, юридична особа публічного права, що здійснює свою діяльність за наявності особливих законодавчо визначених умов.
Міністерства, відомства, інші органи державної влади, вищі навчальні заклади, музеї, інші соціально-культурні організації, що створюються державою, здійснюють свою діяльність в організаційно-правовій формі державної установи. Цивільний кодекс України передбачає організаційно-правову форму установи для створення юридичних осіб приватного права. Особливості правового статусу окремих видів установ, у тому числі державних установ, встановлюються законом
Державною установою є юридична особапублічного права, яка створюється державою в розпорядчому порядку, фінансується з державного бюджету, використовує доходи відповідно до затвердженого кошторису та переважно здійснює діяльність, не пов'язану з виробництвом.
Державні установи наділяються спеціальною правоздатністю і мають право на вчинення лише тих дій і укладання таких правочинів, які безпосередньо пов'язані з діяльністю цих установ чи є необхідними для виконання ними покладених на них функцій.
Деякі вчені виділяють такий вид юридичних осіб публічного права, державні корпорації. Вітчизняним законодавством ще не передбачено такий вид юридичних осіб, але зарубіжній практиці таке відомо.
Класична публічна корпорація є унітарною, її майно формується шляхом передачі державою як власником певного майна, хоча можливі внески інших суб'єктів. Відносини між публічними корпораціями і державою в правовій літературі характеризуються як відносини опіки, нагляду та контролю . Пряме адміністративне підпорядкування публічної корпорації державним органам законодавством зазначених країн не передбачено. Проте існують інші важелі впливу на діяльність корпорації, зокрема контроль, часткове фінансування, участь представників держави в органах управління корпорацією.
Особливістю організаційно-правової форми публічної корпорації є те, що вона забезпечує поєднання в одній організації функцій управління з функціями господарювання, підприємницькими завданнями. Саме тому діяльність публічних корпорацій регламентується нормами . як публічного, так і приватного права. Разом із тим порядок створення та припинення публічних корпорацій, публічний характер цілей їх діяльності, наявність владних повноважень свідчать про необхідність віднесення цього виду організацій до юридичних осіб публічного права.
Деякі юристи, доводять наявність державних корпорацій в Україні. Так, Л.Винар називає такою НАК «Нафтогаз України». .[3,c.6-10]
Б.Юридичні особи приватного права
ЦК України регулює порядок створення, організаційні форми, правовий статус юридичних осіб лише приватного права(ст 81 ЦК).
Порядок створення юридичної особи приватного права визначається ст.87 ЦК.Так, для створення юридичної особи її учасники (засновники)
розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками)(зміст установчих документів визначається ЦК далі і залежить від організаційно-правової форми юридичної особи).Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
ЦК України поділяє юридичні особи приватного права на такі:
а)товариства(організації, створені шляхом об’єднання осіб, які мають право участі у ньому);
б)установи(організації, засновані однією або кількома особами(засновниками), що не мають права управління в ньому, шляхом об’єднання їхнього майна для досягнення цілей, визначених засновниками за рахунок цього майна);
в)юридичні особи, створені в інших формах, встановлених законом.
А що ж можна віднести до третього типу юридичних осіб приватного права? Звичайно ж, в законодавстві чітко не виписано, що мається на увазі під юридичними особами, створеними в інших формах, встановлених законом , але більшість вчених схильні вважати, що в даному випадку маються на увазі об'єднання підприємств (господарські організації, створені у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань) - асоціації, корпорації, концерни, консорціуми, інші об'єднання та державні (комунальні) господарські об'єднання (відповідно до ст. 118, 119 Господарського кодексу) [16,c.125-130]
Щодо подальшої класифікації юридичних осіб приватного права, то про неї я опосередковано говоритиму далі.
ІІІ. Поділ юридичних осіб залежно від способу створення
Залежно від способу створення виділяють юридичні особи, що створюються в нормативно-явочному порядку та такі, що створюються в розпорядчому порядку. Класифікація юридичних осіб за цим критерієм пов’язане з класифікацією за попереднім. Тому я і розмістив їх поруч.
Цей зв’язок полягає в тому, що для юридичних осіб публічного права притаманний розпорядчий порядок, в той час як для юридичних осіб приватного права-нормативно- явочний.
Під нормативно-явочним способом створення мається на увазі те, що юридична особа утворюється на загальних умовах, встановлених законом та за умови проявлення власником ініціативи щодо її утворення. Держава в такому випадку визнає юридичну особу суб’єктом права, видаючи свідоцтво про державну реєстрацію.
Розпорядчий спосіб полягає у тому, що рішення про створення юридичної особи приймається одним або кількома власниками майна, чи уповноваженими на це органами, які затверджують її статут і звертаються до державного реєстратора. В роботі вже згадувались державні органи, які можуть своїм розпорядженням створити юридичну особу. Тому я не буду зупинятися на цьому ще раз. Лише додам, що юридична особа може бути створена і внаслідок сумісного рішення двох або більше органів державної влади. Розпорядчий акт про створення юридичної особи-це адміністративний акт, але фактично він нічим не відрізняється від рішень фізичних осіб про створення юридичної особи.[24,c.120-125]
ІV. Поділ юридичних осіб залежно від організаційно-правової форми
Законодавство України визначає для юридичних осіб, що діють у цивільному обороті організаційно-правову форму: підприємства, господарські товариства, кооперативи тощо. Цей перелік, на відміну від ЦК Російської Федерації та інших країн СНД, не є в Україні вичерпним. Питання про організаційно-правову форму окремих юридичних осіб вирішується у різних нормативних актах. Як вже зазначалось, відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак товарів та послуг. Отже, на відміну від бюджетних установ, які функціонують головним чином за рахунок бюджетних асигнувань, підприємства одержують доходи від своєї виробничо-господарської діяльності і покривають цими доходами свої витрати, тобто виступають в обороті як відокремлені товаровиробники. Правда, в разі збиткової діяльності підприємства держава може йому надати дотацію, інші пільги, якщо вона визнає продукцію цього підприємства суспільно необхідною. Підприємство може здійснювати будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства. Як юридична особа підприємство має своє майно, яке становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Здійснюючи господарську діяльність, вступаючи в різні угоди щодо свого майна з іншими особами, підприємство набуває цивільних прав і виконує обов'язки, несе майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями, тобто діє як суб'єкт цивільних правовідносин — юридична особа.