Ю. І. Ковбасенко
`
Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(академічний рівень, профільний рівень)
Київ
«Грамота»
2010
УДК 373.5:82(1$87).09+82(1$87).09](075.3)
ББК 83.3(0)я721
К56
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(наказ МОН України № 177 від 3.03.2010 р.)
Виготовлено за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
Наукову експертизу проведено в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Психологопедагогічну експертизу проведено в Інституті педагогіки НАПН України.
Експерти, які здійснювали експертизу:
Шевчук Л. Г., Хмельницький спеціалізований ліцей$інтернат поглибленої підготовки в галузі науки, учитель$методист;
Мотуз В. П., районний науково$методичний центр Солом’янського району м. Києва, методист;
Каєнко Н. Г., відділ освіти Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської обл., методист;
Матюшкіна Т. П., Чернігівський обласний інститут післядипломної педаго$ гічної освіти, декан, доцент, кандидат педагогічних наук.
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:
— запитання та завдання для академічного — запитання та завдання та профільного рівнів;для профільного рівня.Ковбасенко Ю. І.
К56 Зарубіжна література : Підручн. для 10 кл. загальноосвіт.
навч. закладів (академічний рівень, профільний рівень). — К. : Грамота, 2010. — 320 с. : іл.
ISBN 978$966$349$268$1
Підручник повністю відповідає програмі із зарубіжної літератури для профільних 10 класів (академічний рівень, профільний рівень). У ньому розглянуто провідні тенденції розвитку літературного процесу ХІХ ст. (епохи реалізму та раннього модернізму), а також життєвий та творчий шлях і ідейно$художні особливості творів Стендаля, О. де Бальзака, Ч. Дік$ кенса, Ф. Достоєвського, Л. Толстого, М. Некрасова, В. Вітмена, Ш. Бодле$ ра, П. Верлена, А. Рембо, Е. Золя та О. Уайльда.
Наявність обов’язкового та додаткового літературознавчого й культуро$ логічного матеріалу допоможе учням ефективно підготуватися до різнома$ нітних форм поточного та підсумкового моніторингу (у т. ч. ЗНО).
УДК 373.5:82(187).09+82(187).09](075.3)
ББК 83.3(0)я721
© Ковбасенко Ю. І., 2010
ISBN 9789663492681 © Видавництво «Грамота», 2010
ЗМІСТ
З ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ
ХІХ століття: штрихи до історико$культурного портрета . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 Доба реалізму в європейській літературі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Стендаль. Роман «Червоне і чорне» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Оноре де Бальзак . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
Повість «Гобсек» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Чарльз Діккенс. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
«Пригоди Олівера Твіста» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Федір Достоєвський. Роман «Злочин і кара» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
Лев Толстой. Роман «Анна Кареніна» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193
ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини — другої половини ХІХ ст.
Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії
середини ХІХ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 219
Микола Некрасов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222 «Трійка». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227 «Учора в шостій на Сінну...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 228 «Роздуми біля парадного під’їзду» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 229
«На смерть Шевченка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231
Волт Вітмен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234 «Листя трави» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 236
«Пісня про себе». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 239
Шарль Бодлер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249
«Квіти зла» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 254
Із поезії французького символізму
Поль Верлен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 268 «Так тихо серце плаче...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 270
«Поетичне мистецтво» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 271
Артюр Рембо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275 «Відчуття» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 278 «П’яний корабель». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 279 «Голосівки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 281
РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ
Еміль Золя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 284
Роман «Кар’єра Ругонів». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 290 Оскар Уайльд. Роман «Портрет Доріана Грея» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 301
Від усіх попередніх ХІХ ст. відрізня$ тиметься точним і проникливим зобра$ женням людського серця.
Стендаль
воно під гуркіт наполеонівської артилерії, який чули Африка і Європа, Берлін і Москва, Аустерліц і Ватерлоо. Багато людей то$ ді ще вірили в те, що Бонапарт, цей «нікому не відомий бідний лей тенант, зробився володарем світу за допомогою тільки своєї шпа ги» (Стендаль, «Червоне і чорне»). Проте, досягши влади, палкий поборник свободи й ворог монархії сам став імператором, тобто монархом! Красиві лозунги обернулися на кривавий терор, а «засновані “перемогою розуму” суспільні й політичні установи виявилися злою, сміховинною карикатурою на блискучі обіцянки просвітників».
Після поразки Наполеона (1815) до Парижа разом із військами антинаполеонівської коаліції (як тоді жартували — «в багажі союзників») повернулися Бурбони — члени королівської династії, що
Анн Луї Жироде де Русі Тріозон. Імператор Наполеон
правила до Великої французької рево$ люції. Королем став Людовік XVIII. А одночасно з ними до країни поверну$ лися також численні емігранти$арис$ тократи, які свого часу втекли від ре$ волюціонерів і втратили не лише маєтності, а й привілеї.
Аристократи$емігранти «нічого не забули, але нічому й не навчалися», тож вони їхали додому з неприхова$ ним прагненням помститися своїм кривдникам і негайно повернути не лише маєтки, а й колишню нічим не обмежену, абсолютну владу. Саме ті непрості для Франції часи зображені в романі Стендаля «Червоне і чорне» і повісті Оноре де Бальзака «Гобсек».
На початку ХІХ ст. перемога капіталізму над феодалізмом у більшості розвинутих країн світу ставала чимдалі очевиднішою. На зміну панування монархів і аристократів у Європі й США йшла влада «пана Дуката», «грошового мішка», яка триває й донині. Це був глобальний ідейно$політичний злам, незмірно більший, аніж загибель античного світу. Адже антична європейська цивілізація охоплювала переважно територію країн Середземномор’я та їх су$ сідніх колоній, натомість феодалізм поширився практично на половину земної кулі.
Просвітники боролися проти споконвічного гніту аристократів, але нове гноблення — не феодальне, а капіталістичне — виявилося аж ніяк не легшим за старе. Ідейні натхненники боротьби за «сво$ боду, рівність і братерство» виступали проти безроздільного пану$ вання церкви над життям людини та суспільства, але новий тягар «золотого теляти», гніт виснажливої гонитви за наживою виявився нічим не кращим за релігійний. Та він, власне, і перетворився на «нову релігію», яку сповідували й сповідують мільйони людей в усьому світі.
Просвітники боролися за рівність усіх людей перед законом, а натомість несподівано отримали безмежну «любов до стяжання без жодної мети, стяжання задля стяжання» (I. Карпенко$ Карий), яка своєрідно «урівняла» представників усіх суспільних
станів і верств. Так, саме прагнення до збагачення «зрівняло» і старого неосвіченого теслю Сореля, і про$ вінційного аристократа, мера міста Вер’єра пана де Реналя, і викла$ дачів і учнів духовної семінарії в Безансоні, і найвище паризьке дворянство (Стендаль, «Червоне і чорне»).
Дуже багато мислячих людей, зокрема письменників, різко нега$ тивно ставилися до доби панування «грошового мішка», до нових воло$ дарів владних крісел — буржуа. Не$ даремно французький письменник ХІХ ст. Гюстав Флобер підписував свої листи вельми промовисто й од$ нозначно — «Gustavus Flaubertus, bo urgeoisophobus» («Гюстав Флобер, буржуазоненависник»)…
Що й казати, гіркуватого присма$ ку набули на початку ХІХ ст. солодкі