Державна митна служб України
Академія митної служби
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
„Організація правової та претензійно-договірної роботи митних органів”
На тему:
„Правові засади організації правової роботи в митних органах”
Виконав:
курсант гр.. ПО3-3
Гладкий С.С.
Перевірив:
доц. Зуєв В.А.
Дніпропетровськ 2008
ЗМІСТ
юридична служба регіональна митниця нормотворчий
Вступ
Розділ 1. Митні органи України як суб’єкти реалізації митної політики
1.1. Особливості визначення митних органів
1.2. Юридична служба регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації: особливості діяльності, права та обов’язки
Розділ 2. Правові засади здійснення правової роботи в митних органах
2.1. Загальна характеристика нормотворчої діяльності митної служби України
2.2. Особливості організації нормотворчої діяльності в митній службі
2.3. Правозастосовна діяльність митних органів
2.4. Особливості здійснення правозастосування в митній службі
Висновки
Список використаних джерел та літератури
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку багатополярного світу жодна країна не здатна розвиватися ізольовано. Посилення інтеграційних процесів на макро- та мікрорівні пояснюється зростаючою взаємозалежністю економік окремих країн і має прояв в укладанні дво- та багатосторонніх угод щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Однак пріоритетним принципом формування та розвитку зовнішньої політики України є суверенітет та дотримання національних інтересів. Митна справа - це відносини, що складаються в системі зовнішньоекономічних відносин, важлива ланка в міжнародному співробітництві на регіональному та національному рівнях. У нових умовах митна справа виступає не лише як інструмент та провідник зовнішньоекономічної діяльності, а й має важливіше значення, стаючи регулятором і засобом формування нових економічних відносин та зв'язків.
Актуальність курсової роботи пояснюється тим, що тенденції суспільного розвитку та сучасні соціальні процеси обумовлюють необхідність інтенсивної розробки теоретичних проблем правового впливу на суспільну діяльність, форм та засобів реалізації права, механізму правового регулювання, застосування норм права і багатьох інших питань.
Сьогодні гостро відчувається потреба в розробці механізму ефективного застосування закону та його дії на соціальні процеси, демократизацію українського суспільства. Одним із важливих правових засобів механізму реалізації закону є нормотворча та правозастосовча діяльність що здійснюється державними органами, зокрема митною службою.
Зміни в характері та масштабах зовнішньоекономічної діяльності зростання й соціально-економічного значення для кожної з країн і світового співтовариства в цілому потребують внесення істотних коректив практично в усі сфери митної справи, а особливо у правове забезпечення діяльності митної служби. Тому зрозуміла потреба в наукових дослідженнях у сфері правового забезпечення управління в митній службі.
В процесі безпосередньої реалізації митними органами митної політики важливу роль відіграє застосування норм митного законодавства. Правозастосовча діяльність за своїм обсягом є домінуючою в структурі адміністративної діяльності митних органів, але за своїм соціальним призначенням поступається правотворчій. Нерозривний зв'язок правозастосовної діяльності з правотворчою полягає у тому, що результати останньої є підґрунтям для правозастосування, забезпечення реалізації правових норм. Іншими словами, у правозастосовній діяльності митних органів йде процес, протилежний правотворчому, який полягає у тому, що загальні нормативні приписи як результати правотворчої діяльності на підставі конкретних юридичних фактів перетворюються на владні індивідуально-конкретні приписи і втілюються в реальні дії та вчинки суб'єктів митних правовідносин як результат правозастосовної діяльності. Незважаючи на необхідність більш детального розгляду питання про удосконалення нормотворчої та праозастосовчої діяльності органів державної виконавчої влади та, зокрема, митної служби, в науковій літературі з правознавства та управління воно не отримало належного висвітлення.
Під час дослідження теми проаналізовано роботи таких вчених України, як О.М. Бандурки, В.М. Гаращука, В.Т. Комзюка, С.В. Ківалова, Б.А. Кормича, А.В. Мазура, В.Я. Настюка, В.Б. Кухаренка, О.С.Круглова, М.В. Кокорева, В.Є. Новікова, Д.В. Приймаченка, М.Г. Шульги й ін.
Мета курсової роботи - визначення організаційних проблем та розроблення практичних рекомендацій щодо правової роботи в митних органах, які б сприяли подальшому вдосконаленню діяльності митної служби.
Об’єктом курсової роботи є правова робота в митних органах.
Предметом роботи є механізм організації правової роботи в митних органах.
Перед нами поставлені наступні завдання: 1. Розглянути особливості визначення та функціонування митних органив та юридичної служби України; 2. Визначити правові засади організації нормотворчої та правозастосовної діяльності митної служби, проблеми та напрямки вдосконалення організації правової роботи в митних органах.
Поставлені завдання зумовили наступну структуру курсової роботи: вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури.
РОЗДІЛ 1
МИТНІ ОРГАНИ ТА ЮРИДИЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ: ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ
1.1 Особливості визначення митних органів
Митні органи України є державними органами, основною метою діяльності яких є реалізація митної політики держави. До системи митних органів держави належить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці та митниці, які разом зі спеціалізованими митними установами й організаціями складають єдину загальнодержавну систему Державної митної служби України. Відповідно до
Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади, затвердженої Указом Президента України „Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. № 1573/99[1], митні органи належать до кола органів виконавчої влади. Являючи собою окрему підсистему в межах єдиної системи органів виконавчої влади, митні органи займають у ній специфічне місце, що підтверджено їх спеціальним статусом. Разом з тим, вони є елементами апарату державного управління.
Особливість місця митних органів у системі органів виконавчої влади визначається, насамперед, характером виконуваних завдань та функцій. Саме вони й обумовлюють специфіку виконавчої діяльності митних органів, яка більше не має аналогів у державі.
Виходячи з усвідомлення виконавчої влади як діяльності, що полягає у забезпеченні реального втілення в життя законів та інших нормативних актів держави, практичному застосуванні всіх важелів державного регулювання та управління важливими процесами суспільного розвитку та загальновизнаного визначення органу виконавчої влади (організаційно самостійного елементу державного апарату (механізму держави), який наділений чітко окресленим обсягом повноважень (компетенцією) відповідно до покладених на нього завдань та функцій, складається зі структурних підрозділів і посад, що обіймають державні службовці, і віднесений Конституцією та законами України до системи органів виконавчої влади[2]), ми можемо констатувати, що митні органи здійснюють діяльність, яка має управлінський, організуючий, виконавський, контрольний, розпорядчий та правоохоронний характер. Ця універсальна і, водночас, специфічна діяльність здійснюється у чітко визначеній сфері – митній. Митні органи наділені різноманітними управлінськими функціями, що сприяють вирішенню поставлених перед ними завдань і досягненню визначених цілей.
Виконавча діяльність митних органів полягає у повсякденній практичній організації та здійсненні митної діяльності й інших засобів реалізації митної політики. Митні органи, що перебувають на різних організаційно-правових рівнях, підпорядковуються вищестоящому державному органу і разом з тим мають право самостійно здійснювати розпорядчі повноваження, приймати рішення, обов’язкові до виконання підпорядкованими митними органами, суб’єктами ЗЕД та громадянами і контролювати їх виконання. У цілому ж митні органи наділені широким колом повноважень щодо самостійного правозастосування та правоохорони. У результаті такої діяльності вирішуються та реалізуються загальнодержавні завдання та функції.
Митні органи як адміністративні (управлінські) органи, наділені державою комплексом державно-владних повноважень, що реалізуються у спеціальних правових формах, специфіка яких полягає у тому, що вони регламентуються нормами як митного, так і адміністративного права. За своїм змістом реалізація цих повноважень передбачає здійснення митними органами виконавчо-розпорядчої діяльності; контрольно-наглядових функцій; дій юридичного характеру та прийняття рішень, що тягнуть за собою юридичні наслідки; нормотворчої діяльності; правоохоронної (юрисдикційної) діяльності, що тісно взаємопов’язане та в сукупності складає єдине ціле. При цьому варто звернути увагу на те, що це вимагає від митних органів застосування сукупності різноманітних правових засобів, які за своїм характером можуть бути визнані адміністративно-правовими.
За допомогою адміністративно-правових засобів, визначених законодавством, митні органи забезпечують порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, здійснюють митне регулювання, пов’язане з установленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьбу з порушенням митних правил – це основні напрямки їх діяльності. Крім того, вони виконують й інші дії, спрямовані на реалізацію митної політики, наприклад, боротьбу з контрабандою чи здійснення верифікації сертифікатів походження товарів тощо. Зважаючи на те, що в загальній теорії адміністративного права діяльність, що здійснюється за допомогою адміністративно-правових заходів, традиційно визнається адміністративною діяльністю,[3] можна припустити, що митні органи в процесі реалізації своїх завдань та функцій здійснюють діяльність, яку можна вважати адміністративною.