Повсякденний, систематичний контроль покладений на спеціальні фінансові та кредитні органи.
Міністерство фінансів України здійснює контроль за виконанням державного бюджету і за додержанням установами Національного банку та комерційними банками правил касового виконання державного бюджету по доходах.
Відповідно до покладених на нього завдань, Міністерство фінансів здійснює контроль за випуском і обігом цінних паперів, веде загальний реєстр випуску цінних паперів в Україні, видає дозвіл на здійснення діяльності щодо випуску і обігу цінних паперів. Міністерство фінансів здійснює контроль за ефективністю використання і зберігання закріпленого за підприємствами, установами і організаціями державного майна.
Місцеві фінансові органи контролюють витрачання коштів, виділених з вищестоящих бюджетів, ефективність використання коштів, що виділяються з позабюджетних фондів місцевих Рад; здійснюють контроль за дотриманням законодавства у витрачанні коштів на оплату праці, утримання легкових автомобілів і службові відрядження; контролюють пра-; вильність проведення виплат, відшкодувань за рахунок республіканського та місцевих бюджетів.
В системі Міністерства фінансів створені спеціальні контрольні органи: Державне казначейство і Державна контрольно-ревізійна служба.
Державне казначейство складається з Головного управління, управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділеннями у районах, містах.
Основне завдання Державного казначейства — організація виконання Державного бюджету України і контроль за його виконанням, а також контроль за надходженням і використанням коштів державних позабюджетних фондів.
Органам Державного казначейства надане право припиняти фінансування з державного бюджету підприємств, установ і організацій у разі виявлення фактів порушень, безспірно вилучати у органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій раніше надані в порядку фінансування кошти державного бюджету, державних позабюджетних фондів у разі нецільового та неефективного їх використання.
Державна контрольно-ревізійна служба в Україні створена Законом України “Про Державну контрольно-ревізійну службу України” від 26 січня 1993 року.
Контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління, контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому/Органи Державної контрольно-ревізійної служби мають право контролювати не тільки вказані органи, установи і організації, але за дорученням прокурора або слідчого — всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності.
Для виконання вказаних функцій вони наділені широкими правами. Мають право вимагати необхідні документи, довідки і інші матеріали, брати пояснення; входити в приміщення, на склади і сховища для їх обстеження; припиняти в розрахункових та інших фінансово-кредитних установах операції; вимагати від керівників об'єктів, які перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків; у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, архіви; вилучати необхідні документи, вимагати усунення недоліків і порушень. У необхідних випадках вони мають право одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються або перевіряються.
Від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавних форм власності, можуть вимагати довідки і копії документів про операції та розрахунки з об'єктами, які перевіряються.
При виявленні прихованих і занижених валютних та інших платежів, контрольно-ревізійна служба має право вилучити їх до бюджету, може ставити питання перед відповідними органами про припинення фінансування і кредитування, якщо отримані кошти використовувались з порушенням законодавства. В доход держави стягуються кошти, одержані за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
За порушення законодавства з фінансових питань органи контрольно-ревізійної служби в особі начальника Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступників, начальників контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступників, мають право накласти на керівників та інших посадових осіб адміністративні штрафи.
Крім того, органи контрольно-ревізійної служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені Законом України “Про Державну податкову службу України”.
Державна податкова служба в Україні створена Законом “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 4 грудня 1991 року.Система органів Державної податкової служби включає:
Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
У складі органів Державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими порушеннями — податкова міліція. (Державна податкова служба України своїм головним завданням має забезпечення додержання законодавства про податки, ведення повного обліку всіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності обчислення та сплати цих платежів.
Державна податкова адміністрація України і державні податкові органи по областях і містах з районним поділомздійснюють фінансовий контроль безпосередньо і організовують роботу нижчестоящих органів; розробляють пропозиції щодо вдосконалення законодавства про податки й платежі, здійснюють безпосередньо розробку інструктивних методичних вказівок та інших актів для застосування податкового законодавства; розробляють форми податкових розрахунків, звітів і декларацій та іншої документації для обліку, обчислення, сплати податків та інших платежів у бюджет, а також форм звітності податкових органів про виконану роботу; роз'яснюють порядок застосування податкового законодавства та організації цієї роботи підлеглими податковими органами.
При Державній податковій адміністрації України створена Валютна інспекція для здійснення контролю законності валютних операцій, що проводяться резидентами та нерезидентами на території України.
Податкову міліцію, що входить до складу податкової служби, очолює начальник податкової міліції — Перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України, а податкову міліцію у державній податковій службі в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі — начальники управлінь податкової міліції — перші заступники голів відповідних державних податкових органів.
Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Державна пробірна палата України. До спеціальних органів фінансового контролю треба віднести Державну пробірну палату України і підпорядковані їй регіональні державні міжобласні інспекції та постійних контролерів на підприємствах по виробництву дорогоцінних металів і обробці алмазної сировини.
Контроль банків. Яаціональний банк України здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, які не віднесені Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” до компетенції інших державних органів.
Крім того, Національний банк здійснює контроль за діяльністю своїх установ (Автономної Республіки Крим, обласних і Київського міського управлінь, представництв банку за кордоном, обчислювальних розрахункових і технічних центрів, навчальних закладів), перевіряє фінансово-господарську діяльність підвідомчих йому підприємств і організацій.
У разі порушення суб'єктами банківської діяльності законодавства і встановлених правил служба банківського нагляду має право: підвищувати норми обов'язкових резервів; стягувати у беззаперечному порядку штраф у розмірі неправомірно отриманого прибутку; вилучати з обігу фіктивні кошти шляхом стягнення їх у беззаперечному порядку з кореспондентських рахунків комерційних банків; виносити на розгляд Правління Національного банку питання про відкликання ліцензій на здійснення окремих або всіх банківських операцій, застосовувати інші санкції.
Існує три основних ступені банківського нагляду — загальний нагляд, інтенсивний нагляд і нагляд високого ступеня.
Загальний нагляд здійснюється щодо банків, які працюють з додержанням чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України та економічних нормативів, діяльність яких є стабільною, фінансове надійною. Цей нагляд здійснюють обласні установи Національного банку України.