Характеризуючись багатьма спільними рисами, кожна зі слов’янських мов має і свої специфічні риси.
37. Опрацюйте теоретичний матеріал у парах, проведіть взаємо перевірку. Наведіть власні приклади слів, які ілюструють харак
терні риси української мови.
Серед слов’янських мов українська виділяється як лек сичним багатством, так і особливою м и л о з в у ч н і с т ю.
Серед морфологічних особливостей слов’янських мов специфічними для української мови є такі: 1) іменники ІІ відміни в родовому, давальному та місцевому відмінках ма ють паралельні закінчення а, у; у, ові; і, еві: робітника, робітнику, робітникові; на коні, на коневі; 2) збереглася ІV відміна іменників: теля, ягня, орля; 3) зберігся кличний відмінок: Михайле, Катрусю, земле, Україно; 4) лише в українській мові закінчення орудного відмінка іменників ою, ею не має паралельної форми (ой, ей): з рідною сестрою, своєю землею; 5) вживаються інфінітиви на ти після основи на голосний: робити, діяти, спати та після основи з кінце вим [г], [к]: могти, пекти (порівняйте: російською — мочь, печь; білоруською — магчы, пячы); 6) з праслов’янської мови збереглося дієслівне закінчення мо в першій особі множини: беремо, берімо; 7) тільки в українській мові вживаються прикметникові суфікси ськ, зьк, цьк із м’якими зубними приголосними: сільський, запорізький, козацький.
Кожна слов’янська мова має певні особливості і в син/ таксичній будові. Порівняйте: українською — дотримати слова — родовий відмінок; російською — сдержать сло во — знахідний відмінок; українською — користуватися з нагоди — родовий відмінок; білоруською — карыстацца выпадкам — орудний відмінок.
У лексичному складі української мови наявні слова ба гаття, баритися, гарний, мрія, лелека, смуга, міркувати, цап та інші, яких немає в інших слов’янських мовах.
Деякі спільні для східнослов’янських мов слова мають різне значення. Їх називають міжмовними омонімами. Порівняйте: українською — неділя — день тижня; російсь кою — неделя —тиждень.
38. Наведіть якомога більше прикладів міжмовних омонімів.
39.
40. Зіставте мову «Повісті минулих літ» з українським, російським і білоруським перекладами. Аргументовано доведіть спорідненість спільносхіднослов’янської мови та сучасних східно слов’янських мов — української, російської, білоруської.
...И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекъ, а тре тьому Хоривъ, и сестра ихъ Лыбúдь. Й сьдяше Кий на горú, кдь ныне узвозъ Боричевъ, а Щекъ сьдяше на горú, кдь ныне зовется Щековица, а Хоривъ на третьей горú, отнюду же про звася Хоривица; створиша городок во имя брата ихъ старьша го, и нарекоша имя ему Киевъ («Повість минулих літ»).
...І були три брати. Одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їхня — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, від нього ж прозвалася Хо ревиця. В ім’я брата свого старшого заклали городок і назвали його Київ (В. Яременко).
...И были три брата: один по имени Кий, другой — Щек и третий — Хорив, а сестра их Лыбедь. Сидел Кий на горе, где ныне подъём Боричев, а Щек сидел на горе, которая ныне зо вётся Щековица, а Хорив на третьей горе, которая прозвалась по нему Хоревицей. И построили городок во имя старшего своего брата и назвали его Киев (В. Пономарьов).
...І былі тры браты: адному імя Кій, другому — Шчэк і трэці — Харыў, а сестра їх Лыбедзь. Сядзеў Кій на гары, дзе цяпер пад’ём Барычаў, а Шчэк сядзеу на гары, якая цяпер называецца Шчакавица, а Харыў на трэцяй гары, якая назва лася на ім Харавіцай. І пабудавалі гарадок ў імя старэйшаго свайго брата і назвали яго Кіеў (В. Пономарьов).
41. I. Прочитайте уривки з віршів. Знайдіть у словах уривків спільні риси, властиві всім слов’янським мовам.
1. Зійшла вода з дніпровських берегів,Збудивши в лозах челядь комарину.
У різнотрав’ї займищ і лугів
Зпід хмар нахлюпано ультрамарину. І проситься запитання святе, Хоч, може, і звичайне до смішного:
Чим ти подякував землі за те,
Що цю красу тобі поклала в ноги?.. (М. Руденко).
2. А степ уже сивий на поминках літа.Осіннього неба останні глибини. І гілка суха, як рука кармеліта,
Тримає у жмені оранж горобини.
Як глянеш упростяж — дорога в намисті.
Ці барви червлені і жовтогарячі,
Ці щедрі сади у багряному листі! —
А люди бредуть і бредуть, як незрячі (Л. Костенко).
1) Зробіть письмово фонетичний розбір слова челядь.
2) Виконайте морфемний аналіз слів різнотрав’я, упростяж. 3) Поясніть розділові знаки в реченнях.
42. Яка думка об’єднує уривки з віршів у вправі 43? Напишіть невеликий твірроздум на цю тему.
43. Зайдіть на сайт «Енциклопедія. Українська мова»
(http://litopys 3. freeservers.com/ukrmova/um.thm) і доберіть цікавий матеріал про походження української мови. Підготуйте повідомлення для однокласників.
Прочитайте уривок із вірша Дмитра Білоуса. Продовжіть поезію розповіддю про випадок, пов’язаний із міжмовними омонімами.
Та розкажу я вам пригоду...
44. Побудуйте і розіграйте діалог на тему «Що ми знаємо про самобутність української мови?».
45.
46. І. Прочитайте. Чому спілкування вважають різновидом діяль ності? Схарактеризуйте типи спілкування. Який вплив учасників спілкування на його процес і результат? У чому причини комуніка тивних невдач?
С п і л к у в а н н я — це завжди, як зазначають філософи, «зустріч з іншим», к о м у н і к а т и в н и й а к т.
Спілкування — сукупність зв’язків і взаємодій людей, суспільств, суб’єктів (класів, груп, особистостей), у яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навич ками та результатами діяльності. За різними критеріями є кілька типів спілкування:
1. За мірою офіційності: офіційне (начальник — підлеглий), неофіційне (спілкування друзів, приятелів, закоханих).
2. За кількістю співрозмовників: непублічне (спілкуються двоє або невелика група: 3—5 осіб) і публічне (прилюдне) (20—30 осіб і більше).
3. За використанням мовних засобів: вербальне (словесне, від лат. verbum — слово) або невербальне (за допомогою міміки, жестів, постави).
4. За формою використання мови: усне і письмове (листу вання).