Украинский язык 10 класс Плющ профиль (текст) (стр. 5 из 7)

Характеризуючись багатьма спільними рисами, кожна зі слов’янських мов має і свої специфічні риси.

37. Опрацюйте теоретичний матеріал у парах, проведіть взаємо перевірку. Наведіть власні приклади слів, які ілюструють харак

терні риси української мови.

Серед слов’янських мов українська виділяється як лек сичним багатством, так і особливою м и л о з в у ч н і с т ю.

Українська мова має такі фонетичні риси, характерні тільки для неї: 1) чітка вимова ненаголошених голосних [о], [у], [а], [і]: дорога, голова, сухий, літати; 2) уживання і в закритому складі: літо, кінь, піч; 3) початкові і та о зника ють у деяких словах, спільних для інших слов’янських мов: грати, мати, Гнат, город (російською — играть, иметь, Игнат, огород); 4) тверда вимова приголосних перед [е], [и]: небо, синій, нива, лебідь; 5) кінцеві дзвінкі приголосні не ог лушуються: зуб, лід, ніж, Бог; 6) перед початковими голос ними у словах використовуються приставні [в] і [г]: вуса, во гонь, горіх, гострий (російською — усы, огонь, орех, острый); 7) уживання звука [и] відповідно до давніх [ы], [и]: дим, нива (російською — дым, нива; білоруською — дым, ніва); 8) збереження м’якості [ц′]: місяць, швець; 9) дзвінка вимова приголосних перед глухими у кінці складу: кладка, ложка.

Серед морфологічних особливостей слов’янських мов специфічними для української мови є такі: 1) іменники ІІ відміни в родовому, давальному та місцевому відмінках ма ють паралельні закінчення а, у; у, ові; і, еві: робітника, робітнику, робітникові; на коні, на коневі; 2) збереглася ІV відміна іменників: теля, ягня, орля; 3) зберігся кличний відмінок: Михайле, Катрусю, земле, Україно; 4) лише в українській мові закінчення орудного відмінка іменників ою, ею не має паралельної форми (ой, ей): з рідною сестрою, своєю землею; 5) вживаються інфінітиви на ти після основи на голосний: робити, діяти, спати та після основи з кінце вим [г], [к]: могти, пекти (порівняйте: російською — мочь, печь; білоруською — магчы, пячы); 6) з праслов’янської мови збереглося дієслівне закінчення мо в першій особі множини: беремо, берімо; 7) тільки в українській мові вживаються прикметникові суфікси ськ, зьк, цьк із м’якими зубними приголосними: сільський, запорізький, козацький.

Кожна слов’янська мова має певні особливості і в син/ таксичній будові. Порівняйте: українською — дотримати слова — родовий відмінок; російською — сдержать сло во — знахідний відмінок; українською — користуватися з нагоди — родовий відмінок; білоруською — карыстацца выпадкам — орудний відмінок.

У лексичному складі української мови наявні слова ба гаття, баритися, гарний, мрія, лелека, смуга, міркувати, цап та інші, яких немає в інших слов’янських мовах.

Деякі спільні для східнослов’янських мов слова мають різне значення. Їх називають міжмовними омонімами. Порівняйте: українською — неділя — день тижня; російсь кою — неделя —тиждень.

38. Наведіть якомога більше прикладів міжмовних омонімів.

39.

Об’єднайтеся в групи. Випишіть із «Слова про похід Ігорів» приклади слів спільносхіднослов’янської мови та сучасних східнослов’янських мов. Зачитайте слова, дібрані кожною групою. Сформулюйте висновки.

40. Зіставте мову «Повісті минулих літ» з українським, російським і білоруським перекладами. Аргументовано доведіть спорідненість спільносхіднослов’янської мови та сучасних східно слов’янських мов — української, російської, білоруської.

...И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекъ, а тре тьому Хоривъ, и сестра ихъ Лыбúдь. Й сьдяше Кий на горú, кдь ныне узвозъ Боричевъ, а Щекъ сьдяше на горú, кдь ныне зовется Щековица, а Хоривъ на третьей горú, отнюду же про звася Хоривица; створиша городок во имя брата ихъ старьша го, и нарекоша имя ему Киевъ («Повість минулих літ»).

Український переклад

...І були три брати. Одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їхня — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, від нього ж прозвалася Хо ревиця. В ім’я брата свого старшого заклали городок і назвали його Київ (В. Яременко).

Російський переклад

...И были три брата: один по имени Кий, другой — Щек и третий — Хорив, а сестра их Лыбедь. Сидел Кий на горе, где ныне подъём Боричев, а Щек сидел на горе, которая ныне зо вётся Щековица, а Хорив на третьей горе, которая прозвалась по нему Хоревицей. И построили городок во имя старшего своего брата и назвали его Киев (В. Пономарьов).

Білоруський переклад

...І былі тры браты: адному імя Кій, другому — Шчэк і трэці — Харыў, а сестра їх Лыбедзь. Сядзеў Кій на гары, дзе цяпер пад’ём Барычаў, а Шчэк сядзеу на гары, якая цяпер называецца Шчакавица, а Харыў на трэцяй гары, якая назва лася на ім Харавіцай. І пабудавалі гарадок ў імя старэйшаго свайго брата і назвали яго Кіеў (В. Пономарьов).

41. I. Прочитайте уривки з віршів. Знайдіть у словах уривків спільні риси, властиві всім слов’янським мовам.

1. Зійшла вода з дніпровських берегів,Збудивши в лозах челядь комарину.

У різнотрав’ї займищ і лугів

Зпід хмар нахлюпано ультрамарину. І проситься запитання святе, Хоч, може, і звичайне до смішного:

Чим ти подякував землі за те,

Що цю красу тобі поклала в ноги?.. (М. Руденко).

2. А степ уже сивий на поминках літа.Осіннього неба останні глибини. І гілка суха, як рука кармеліта,

Тримає у жмені оранж горобини.

Як глянеш упростяж — дорога в намисті.

Ці барви червлені і жовтогарячі,

Ці щедрі сади у багряному листі! —

А люди бредуть і бредуть, як незрячі (Л. Костенко).

II. Виконайте завдання до текстів.

1) Зробіть письмово фонетичний розбір слова челядь.

2) Виконайте морфемний аналіз слів різнотрав’я, упростяж. 3) Поясніть розділові знаки в реченнях.

42. Яка думка об’єднує уривки з віршів у вправі 43? Напишіть невеликий твірроздум на цю тему.

43. Зайдіть на сайт «Енциклопедія. Українська мова»

(http://litopys 3. freeservers.com/ukrmova/um.thm) і доберіть цікавий матеріал про походження української мови. Підготуйте повідомлення для однокласників.

Прочитайте уривок із вірша Дмитра Білоуса. Продовжіть поезію розповіддю про випадок, пов’язаний із міжмовними омонімами.

О, дуже легко помилиться — суцільні рифи навкруги: болгарське булка — молодиця, вонявка в Чехії —духи, а білоруське бульба — й зроду картопля. Он які діла!

Та розкажу я вам пригоду...

44. Побудуйте і розіграйте діалог на тему «Що ми знаємо про самобутність української мови?».

45.

Об’єднайтеся в групи. Використовуючи додаткову літературу, підготуйте лінгвістичне повідомлення (реферат) на тему «Україн ська мова в колі слов’янських мов». Звертайтеся до рубрики «До дже рел знань» наприкінці розділу.

Мовленнєве спілкування. Офіційне й неофіційне, публічне й непублічне мовленнєве спілкування. Вербальні та невербальні засоби спілкування

46. І. Прочитайте. Чому спілкування вважають різновидом діяль ності? Схарактеризуйте типи спілкування. Який вплив учасників спілкування на його процес і результат? У чому причини комуніка тивних невдач?

С п і л к у в а н н я — це завжди, як зазначають філософи, «зустріч з іншим», к о м у н і к а т и в н и й а к т.

Спілкування — сукупність зв’язків і взаємодій людей, суспільств, суб’єктів (класів, груп, особистостей), у яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навич ками та результатами діяльності. За різними критеріями є кілька типів спілкування:

1. За мірою офіційності: офіційне (начальник — підлеглий), неофіційне (спілкування друзів, приятелів, закоханих).

2. За кількістю співрозмовників: непублічне (спілкуються двоє або невелика група: 3—5 осіб) і публічне (прилюдне) (20—30 осіб і більше).

3. За використанням мовних засобів: вербальне (словесне, від лат. verbum — слово) або невербальне (за допомогою міміки, жестів, постави).

4. За формою використання мови: усне і письмове (листу вання).